Розділ 71 — Розділ 71. Стріляти з зенітної гармати по комару

— Заморозити його до відчаю? Тоді для початку потрібно хоча б розбудити його, чи не так?

Оріон Кросс подивився на непритомного лисого Обадію всередині броні Залізної Людини, підняв із землі невелику бурульку й устромив її йому в жолобок над верхньою губою.

Обадія скрикнув і відразу прокинувся від болю.

— Джарвісе, підтримуй температуру на мінімальному рівні, необхідному для його виживання. Негайно повідом мене, щойно він опиниться на межі смерті.

Оріон постукав по броні й віддав наказ.

Коли він просив Тоні позичити йому цей комплект броні, то заодно скористався нагодою й попросив внести зміни до системи дозволів. У результаті Оріон отримав право керувати бронею, а також тимчасовий доступ до Джарвіса.

— Зрозумів, сер.

— Де я?

Обадія розгублено розплющив очі. Побачивши Оріона, він спробував підвестися.

— Ти на арктичному льодовику. Насолоджуйся пронизливим холодом до кісток. А я поки вийду подихати свіжим повітрям. Побачимося пізніше.

Оріон вистрибнув із крижаної ями, яку пробив під час приземлення технікою «Метеоритний дощ Великої Пустки», і опинився на поверхні льодовика.

— Зачекай! Не йди! Дозволь мені вибратися! Скільки грошей ти хочеш?!

Побачивши, як Оріон іде, Обадія миттєво запанікував.

Навколишній холод поступово витягував тепло з його тіла. А зараз на ньому був лише діловий костюм. Як він узагалі мав витримати таку температуру?

Обадія кілька разів смикнувся й зрозумів, що опинився в пастці власної броні — тієї самої, якою так сильно жадав заволодіти.

— Джарвісе? Випусти мене! Я наказую тобі як акціонер компанії Stark Industries!

— Перепрошую, містере Обадія. Тоні вже вніс вас до чорного списку. Ви більше не маєте жодних дозволів.

— Тоні Старк!!!

Обадія заревів від ненависті.

Однак це була лише безсила лють. Ба більше, вона тільки прискорювала втрату тепла його тілом.

Обадія видихнув, заплющив очі й почав обмірковувати, як утекти. Та раптом ззовні ями долинув голос:

— Усе гаразд, продовжуй кричати! У кожного різна статура. Халк, коли достатньо розлютиться, може вирватися навіть із броні, яка його стримує. Можеш і ти спробувати.

Кинувши ці слова, Оріон розвернувся й пішов.

Щоправда, далеко він не віддалився. Натомість сів на найближчий невеликий пагорб.

Коли Оріон раніше приземлився на льодовик, він помітив персонал арктичної дослідницької станції. Він чудово розумів, що науковці мають таку цікавість, яка не знає страху смерті. Вони неодмінно прийдуть перевірити, що сталося.

Тож відходити далеко не можна було.

Інакше Обадії могло б пощастити, і його хтось урятував би. Оце була б справжня комедія!

---

— Змусити Обадію впасти у відчай через холод нескладно. Але тридцять мільярдів джоулів за секунду...

Оріон торкнувся тильного боку долоні, на якій раптом проступив химерний чорний візерунок.

Контракт із демоном Полудня.

Оріон уже використовував цю здатність під час бою з Капітанкою Марвел — Керол.

Вона дозволяла йому укласти контракт із випадковим демоном, добровільно відкрити йому доступ до власного тіла, впустити його всередину й отримати всю його силу.

Що ж до побічного ефекту, то все було просто: якщо воля Оріона виявиться недостатньо міцною, демон може захопити його тіло.

Ось і все.

Але, відверто кажучи, якби цього разу не знадобилася настільки висока потужність, Оріон навіть не знав, коли знову скористався б цією здатністю.

Випадковий демон.

Першими двома були Аатрокс і Ліліт — істоти божественного й демонічного рівня зі своїх світів.

Але якщо йому не пощастить і під час справжнього бою він викличе суккуба, демона-ревуна або якогось нижчого біса, то це буде неймовірно безглуздо.

— До речі, цього разу мені ж не підсунуть якогось слабенького демона?

Що довше Оріон думав про це, то ймовірнішим йому здавався такий розвиток подій.

Особливо з огляду на те, як неймовірно йому щастило попередні два рази.

— Контракт!

— Сім?

Вираз обличчя Оріона поступово ставав дедалі спантеличенішим.

Чому він не відчував ані найменшого збільшення сили?

— Ня-ха-ха-ха-ха! То це ти викликав велику демоницю Сатанію?! Схилися переді мною... Апчхи! Як же холодно! Де це я?!

Перед Оріоном раптом з'явилася дівчина, одягнена як звичайна старшокласниця в коротку спідницю, і голосно розреготалася.

Проте на середині сміху вона голосно чхнула, обхопила себе руками й почала тремтіти від холоду.

— ...Так і знав.

Побачивши цього так званого «демона», Оріон миттєво зрозумів, що його план позичити демонічну силу для виконання завдання провалився.

— Гей, куди ти йдеш?! Що це за безвідповідальний заклинач такий?! Я ж тут замерзну до смерті!

Побачивши, що Оріон збирається піти, дівчина, яка не мала ані демонічної сили, ані навіть демонічної зовнішності, поспішила наздогнати його й перегородила дорогу.

— Це Арктика. Он там є дослідницька станція. Якщо не хочеш замерзнути до смерті, посиди там годину, а потім зможеш повернутися додому.

Оріон безмовно подивився на цю нікчемну демоницю й указав на намети дослідницької станції, які ледь виднілися вдалині.

— Га? Справді?!

Молода демониця на ім'я Сатанія на мить завмерла, а потім відразу побігла до дослідницької станції, щосили волаючи:

— Допоможіть! Тут є хтось?! Я замерзаю до смерті!

— Мабуть, доведеться спробувати ось це.

Повільно сівши на льодовик, Оріон почав поглинати природну енергію, що його оточувала.

Якщо демонічна сила не допомагала, залишалося спробувати увійти в «Режим мудреця» вастаїшай'реїв.

Імовірно, Північний і Південний полюси були чи не єдиними місцями в цьому світі, які ще не зазнали забруднення.

Коли природна енергія Північного Льодовитого океану почала проникати в тіло Оріона, на його спині поступово утворився шар інею.

Він ставав дедалі товстішим, а згодом почав набувати форми пари крил, повністю створених із льоду.

Раптом у кишені Оріона задзвонив телефон.

Звук перервав поглинання природної енергії, змусивши його розплющити очі.

— І що це таке? Анівія? Дайґурен Хьорінмару?

Поглянувши на пару крижаних крил за спиною, Оріон стиснув кулак, на мить оцінив власну силу й відповів на дзвінок.

— Сер, життєві показники Обадії впали до критичного мінімуму.

З телефона пролунав голос Джарвіса.

— Добре. Я зараз буду.

— Негайно зніми броню з Обадії та залиш її на поверхні. Після цього можеш повертатися й доповідати.

Віддавши Джарвісу останній наказ, Оріон завершив виклик і стрімко злетів у повітря.

— Наказ прийнято.

Наступної миті із крижаної ями вилетіла золотисто-червона фігура й зупинилася на крижаному виступі неподалік.

— Прощавай. Ти перший лисий лиходій, який загине від моєї руки, але точно не останній.

Щойно Оріон вимовив ці слова, крижані крила за його спиною миттєво розсипалися.

Вони перетворилися на вихрову полярну бурю, яка ринула просто на Обадію в ямі.

Обадія вже був на межі смерті. Під натиском полярної бурі, створеної природною енергією, він навіть не встиг скрикнути.

За мить від нього не залишилося жодної кістки.

Мабуть, саме це й називають стріляти з зенітної гармати по комару.

Однак потужність у тридцять мільярдів джоулів за секунду виявилася достатньою, щоб спричинити масштабне руйнування навколишніх льодовиків.

Уся крижана поверхня почала розколюватися.

Унікальне завдання серії «Залізний Торговець»: «Гідна смерть» виконано!

Отримана нагорода: креслення — «Озброєна бойова принцеса».