Розділ 75 — Розділ 75: Великий винахідник Геймердінгер

Розділ 75: Великий винахідник Геймердінгер

Пізно вночі Оріон Кросс сидів на кріслі-мішку у своїй спальні й недбало підкидав монету.

— Гаразд, обійдуся без підкидання монети.

Оріон Кросс спіймав монету й кинув її на стіл.

Вирушити до Пілтовера, щоб обмінятися технологіями, чи до Іонії, щоб опанувати «Режим мудреця»? Між цими двома варіантами, безумовно, потрібно було визначити пріоритет.

Оріон уже бував у Пілтовері, тож цього разу міг вирушити туди безпосередньо. А от в Іонії він ще ніколи не був. Щоб потрапити туди, йому довелося б викликати Юумі та знову й знову намагатися скористатися її Книгою Порогів.

— Усе готово. Вирушаємо!

Кинувши погляд на креслення у своєму просторі зберігання, серед яких були й деякі специфічні для Землі речі — мобільні телефони та комп'ютери, які вже давно зняли з виробництва, — Оріон Кросс клацнув пальцями, і його постать миттєво зникла.

Пілтовер. Сутінки.

На широкій, добре освітленій вулиці було лише кілька поодиноких перехожих, тому навколо панувала незвична тиша.

— Ні! Знову ця дівчинка!

Наприкінці тихої вулиці пролунав довгий, сповнений розпачу й безпорадності крик.

— Професоре Геймердінгере, он вона!

Хлопець, одягнений як студент, показав на верхівку ліхтарного стовпа й голосно вигукнув.

— Моє новітнє гексекристальне ядро!

Геймердінгер підняв свою велику голову й подивився в той бік.

Божевільна дівчина із синіми подвійними хвостиками стрибала по ліхтарних стовпах, наче виконувала паркур, тримаючи в руках прозорий циліндр, який випромінював примарне блакитне світло.

— Тепер ця штука належить мені!

Джинкс подивилася на гексекристальне ядро у своїх руках. У її очах виблискувало божевілля. Кількома швидкими рухами вона встановила ядро на свою ракетницю.

— Дякую, що створив мене, Джинкс. Нема за що, містере Блискітко!

Обійнявши модифіковану ракетницю, Джинкс пробурмотіла це сама до себе, після чого стрибнула на вулицю й націлила зброю на дорогу.

— Ні! Забирайтеся звідти! Це небезпечно!

Побачивши це, Геймердінгер і студенти поспіхом почали попереджати перехожих.

— А тепер розпочнімо сьогоднішню вечірку!

Очі Джинкс загорілися, і вона натиснула на перемикач.

БАХ!

Ракета полетіла назад, змусивши її завмерти.

Невже вона тримала зброю не тим боком?

Джинкс повернула голову й побачила, що її ракетниця влучила в якогось чоловіка, розірвавши його одяг на шматки.

Але дивно було те, що сам чоловік, схоже, зовсім не постраждав.

— От халепа! Щойно прибув, а мене вже зустрічають пострілом із ракетниці? Я ледь не отримав по голові відразу після появи!

Оріон Кросс безпорадно обтрусив із себе уламки.

Цього разу телепортація не була випадковою. Оскільки він заздалегідь визначив місцем призначення відносно мирний Пілтовер, то навіть не став спеціально виставляти захист.

У результаті щойно він з'явився, як прямо в нього полетіла ракета, пролетівши буквально за десять сантиметрів від нього.

Поки Оріон устиг зреагувати й активувати захист, його одяг уже був розірваний вибухом.

— Ой-ой. Схоже, нам краще тікати, Рибокосте.

Помітивши, що Оріон дивиться в її бік, Джинкс втягнула голову в плечі, міцніше обхопила ракетницю, обережно відступила на два кроки вбік, а потім раптово кинулася в провулок і втекла.

— О, юний чужинцю, з вами все гаразд?

Геймердінгер поспішив до Оріона. Його борода тріпотіла під час руху, а сам він перевальцем підбіг ближче й підняв голову, щоб роздивитися прибульця.

— Усе гаразд. Ця річ належить вам, чи не так?

Оріон Кросс підняв із землі нове гексекристальне ядро й кинув його Геймердінгеру.

— Так. Дякую вам! Чи не бажаєте випити чаю?

Геймердінгер спіймав ядро й передав його учневі, який стояв позаду. Потім повернувся до Оріона й запитав.

— Звісно. Якраз маю кілька особливих креслень, які хотів би показати знаменитому Великому винахіднику.

Оріон Кросс, природно, не став відмовлятися.

Хоча спочатку його головною метою була родина Камілли, якщо йому вдасться налагодити зв'язки з Геймердінгером, користі від цього може бути навіть більше.

— Креслення? Я найбільше люблю інноваційні речі! Ходімо швидше!

Почувши, що в Оріона є креслення, очі Геймердінгера миттєво загорілися. Він потягнув Оріона до кав'ярні неподалік.

— Професоре Геймердінгере, що ви та ваш гість бажаєте замовити?

Офіціант кав'ярні шанобливо звернувся до них, стоячи поруч.

— Принесіть що-небудь на ваш розсуд.

Геймердінгер застрибнув на диван, щоб через свій маленький зріст мати змогу бачити поверхню столу.

— Звичайно. Будь ласка, зачекайте хвилинку.

Офіціант розвернувся й пішов.

Оріон Кросс теж не став навмисно створювати таємничу атмосферу. Його час був обмежений — лише дванадцять годин, тому він одразу дістав креслення сучасних технологій і розклав їх на столі.

— Боже мій! Це ж чиста технологія, без жодного натяку на магію?!

— Той, хто розробив це, має бути справжнім генієм! Як йому вдалося таке створити?

— О, погляньте сюди! Якщо змінити цю електричну схему, тоді, можливо...

Побачивши креслення, Геймердінгер повністю занурився в їхнє вивчення.

— Професоре Геймердінгере, ваша кава та десерти вже...

Офіціант повернувся із замовленням.

— Просто поставте їх збоку! Не заважайте мені!

— І відійдіть подалі! Обережно, не забрудніть ці скарби!

Геймердінгер відразу перебив офіціанта.

Зараз увесь стіл був завалений кресленнями, і для чогось іншого на ньому просто не залишилося місця.

Тук.

Оріон Кросс постукав пальцями по столу, а потім просто забрав усі креслення й відправив їх назад до свого простору зберігання.

— Пане Геймердінгере, може, спочатку обговоримо нашу угоду?

Оріон жестом попросив офіціанта принести замовлення ближче й одночасно звернувся до винахідника.

— Угоду? Чого ви хочете? Можливо, мого останнього винаходу? Це гексекристальне ядро, яке ви щойно бачили. Воно заощаджує енергію та...

— Ні. Я лише хочу, щоб ви розробили кілька простих пристроїв, не використовуючи магію.

Оріон пояснив мету своєї подорожі, розповівши про протези, допоміжні пристрої для кінцівок та деякі ідеї похідних технологій.

— Модифікація людського тіла? Це звичайні технології, які можна знайти будь-де. Навіть якщо ви хочете, щоб я їх удосконалив, вони все одно не варті тих унікальних креслень, які ви мені показали.

Геймердінгер доброзичливо нагадав йому про це, а потім із цікавістю запитав:

— Країна, яка не використовує магію... Ви часом не з Демасії? Але, наскільки я пам'ятаю, там технології не надто поширені.

— Я прибув з іншого виміру. Або, точніше, з іншого світу. Думаю, ви повинні розуміти, про що йдеться.

Оріон Кросс не приховував правди.

— До того ж речі, зображені на цих кресленнях, — лише застарілі технології з мого світу.

Він не бачив жодної потреби щось приховувати, тому просто сказав усе прямо.

— Інший світ... Теоретично це справді можливо... Боже мій! Який безцінний скарб!

Геймердінгер був просто приголомшений.

Для такого фанатика науки, як він, Оріон Кросс був схожий на величезну скарбницю, повну незліченних скарбів.

П'ять хвилин потому.

Геймердінгер позичив у офіціанта кав'ярні папір і ручку та просто на місці почав креслити конструкції й пояснювати принципи роботи технологій, які були потрібні Оріону Кроссу.

Модифікований суперінтелект справді був чимось жахливим!

— Від сьогодні ви стаєте почесним гостем Йордльської академії науки та прогресу!

Геймердінгер дістав із кишені золоту картку й передав її Оріону Кроссу.

Якщо хочете читати понад 60 розділів наперед, завітайте на Patreon /AniForge058.

Відвідуйте сайт і читайте більше новел, щоб допомогти нам швидше оновлювати розділи. Щиро дякуємо!