Розділ 78 — Розділ 78: Ти хочеш бути вазою чи...

Розділ 78: Ти хочеш бути вазою чи...

— Ми вирушаємо!

Сьюзен і Рейвен забрали креслення та інші документи, які їм передав Оріон Кросс, і пішли займатися роботою.

Що ж до Скай, то вона сиділа у вітальні з ноутбуком і допомагала Ванді надолужувати знання, яких їй бракувало. Оскільки Рейвен наразі не мала вільного часу, обов'язки вчительки тимчасово довелося передати Скай.

— Чому б нам не поговорити про креслення обладунків, про які ти згадував раніше?

Наташа знову перевела погляд на Оріона Кросса й усміхнулася.

— Нам нема про що говорити, якщо ти не приєднаєшся до нас.

Оріон не займався благодійністю. Навіть якби сумісність Чорної Вдови з «Озброєною бойовою принцесою» становила сто відсотків, він не став би настільки дурним, щоб просто так віддати їй цю технологію.

— Приєднатися... до вас?

— Що ти маєш на увазі під «вами»?

— Барбекю Щ.И.Т.?

Наташа зручно вмостилася на дивані, трохи схилившись убік, і з усмішкою запитала.

— Раґнарок.

Оріон вимовив лише одне слово.

— Раґнарок? Це назва вашої організації? Чи, можливо, компанії? Здається, вона цілком відповідає твоєму образу.

Наташа злегка звела брови, але невдовзі знову всміхнулася. Найвищим рівнем допуску в Щ.И.Т. був десятий, і Наташа якраз належала до агентів десятого рівня з найвищим доступом. Тому перед тим, як Нік Ф'юрі відправив її сюди, вона вже ознайомилася з усіма матеріалами, що стосувалися Оріона Кросса.

— Схоже, тебе це не цікавить. Яка прикрість.

Побачивши вираз обличчя Наташі, Оріон зрозумів, що вона відмовилася, і не міг не похитати головою.

— Я лише звичайний агент. Тут нема про що шкодувати. Можеш завербувати когось іншого, наприклад Тоні Старка?

Наташа закотила очі й усміхнулася.

— Про нього забудь.

Оріон тихо засміявся й продовжив:

— До того ж, коли я сказав, що це прикрість, то мав на увазі зовсім не те, що мені не вдалося завербувати тебе. Я мав на увазі, що шкода, коли такий агент десятого рівня, як ти, у майбутньому матиме лише одне призначення — бути красивою прикрасою.

— Що ти хочеш цим сказати? Можливо, я тебе неправильно зрозуміла?

Усмішка Наташі повільно зникла.

Вона була цілком упевнена у своїй зовнішності, але це зовсім не означало, що вважала її своєю єдиною перевагою. Адже існувало лише два типи речей, у яких є тільки краса: вази та повії.

— Ти все правильно зрозуміла. Якщо не станеться нічого непередбачуваного, то в рамках того плану зі створення Месників, який задумав Нік Ф'юрі, з часом ти дедалі більше усвідомлюватимеш, що являєш собою не більше ніж декоративну вазу.

Оріон говорив напрочуд відверто.

— Можливо, мені варто показати тобі, чи справді я лише ваза?

В очах Наташі поступово з'явилася небезпечна холодність.

— Раджу тобі цього не робити.

Оріон легенько постукав пальцем по скляній стільниці.

— Так, можливо, у твоїх очах я справді лише ваза.

Наташа випрямилася на дивані й завмерла, не наважуючись навіть поворухнутися.

Навколо неї раптово з'явилося кільце солдатів, сформованих із рухомого піску. Усі вони націлили на її голову чорно-білі револьвери.

— Я не намагаюся навмисно принизити тебе. Я лише кажу правду.

Оріон махнув рукою, і піщані солдати повернулися до акваріума у вітальні. Демонічні пістолети та Святі пістолети також зникли, повернувшись до його просторового сховища.

— Тобі не потрібно порівнювати себе зі мною. Просто подумай про різницю в силі між тобою та Галком.

— А тепер згадай Тоні Старка, обладунок якого можна постійно вдосконалювати. Подумай про різницю між вами.

— Якщо ти справді зіткнешся з противником рівної сили, що ти зможеш зробити?

— Хіба іншим не доведеться відволікатися, щоб захищати тебе, звичайну людину, аби ворог просто не відірвав тобі голову?

— Невже ти стоятимеш осторонь зі своїм маленьким пістолетом і лише дряпатимеш ним шкіру противника?

Оріон зовсім не стримувався. Кількома фразами він безжально розтоптав гордість Наташі як Чорної Вдови й агента десятого рівня.

І справді, Нік Ф'юрі вже обговорював із нею можливість приєднання до майбутньої команди Месників, і вона погодилася. Але тоді Наташа не надто замислювалася над цим.

Тепер же ситуація виглядала зовсім інакше.

Вступ до Месників означав, що вона перетвориться з елітного агента на найслабшого члена команди.

Перехід від найсильнішої до найслабшої — це настільки величезна прірва, що від усвідомлення цього можна було втратити дар мови.

— Можливо, у тебе все ж таки залишиться одне призначення.

— Колись у майбутньому, коли доведеться кимось пожертвувати, саме тобі доведеться вийти вперед.

— Звісно, якщо тобі не пощастить і Тоні пожертвує собою разом із тобою, то всі неодмінно запам'ятають його, а не тебе.

Слова Оріона знову влучили просто в серце Наташі.

Хоча вона розуміла, що Оріон навмисно використовує слова, щоб психологічно тиснути на неї та впливати на її рішення, з невідомої причини Наташа відчувала, що його слова правдиві. Наче саме так усе й станеться.

— Ти бачив моє майбутнє?

Наташа раптом згадала інформацію з досьє Оріона. Там згадувалося, що в нього є знайомий маг, який володіє Каменем Часу.

Вона різко підняла голову й пильно подивилася йому в очі.

— Можу сказати лише одне: якщо нічого не зміниться, твоє майбутнє справді буде саме таким.

Оріон зробив паузу, а потім прямо визнав це.

Насправді це не можна було вважати обманом, адже він чітко зазначив умову: «якщо нічого не зміниться».

Наташа глибоко вдихнула й замислилася. Посередність — саме те слово, яке вона колись ненавиділа найбільше. І все ж вона ніколи не очікувала, що її майбутнє виявиться майже нерозривно пов'язаним із нею.

— А ти сам або твій знайомий маг коли-небудь бачили власне майбутнє?

Наташа раптом отямилася й поставила нове запитання.

— Ні.

Оріон похитав головою.

— Відтоді як я вбив Трьох Мойр, усі істоти, пов'язані з пророцтвами, інстинктивно уникають мене. І це не змінилося навіть після знищення Олімпу та зникнення його божественної сили.

Давним-давно Старша відьма вже розповідала йому про це. І справа зовсім не в божественній силі.

Це було схоже на те, ніби після вбивства Трьох Мойр Оріона внесли до своєрідного «чорного списку», створеного всіма силами, пов'язаними з пророцтвами та часом.

Ніхто не міг за допомогою звичайного пророцтва дізнатися про його минуле чи майбутнє.

— Тоді... ти справді звичайна смертна людина?

Побоюючись, що Оріон неправильно її зрозуміє, Наташа додала:

— Я маю на увазі, що герої епічних легенд, про яких ми читаємо, зазвичай є напівбогами — нащадками людей і богів... Ти теж такий?

— У моєму тілі немає навіть найменшої краплі божественної крові.

Оріон відповів цілком відверто.

Його Воїнський Аспект пробудився у звичайному смертному тілі й узагалі не мав жодного стосунку до богів.

— У мене є ще одне запитання.

Наташа глибоко вдихнула й подивилася на Оріона.

— Чи можу я пройти тут стажування?

Вимовивши ці слова, Наташа раптом відчула, ніби з її плечей упав величезний тягар. Усе тіло розслабилося.

— Можеш. Але все залежатиме від твоїх результатів. Якщо під час стажування ти покажеш себе надто погано, тебе все одно можуть звільнити.

Оріон усміхнувся.

— Я, мабуть, збожеволіла. Ми зустрілися вперше, а ти вже встиг переманити мене на свій бік.

Тепер Наташа теж відпустила ситуацію. Вона прямо попрямувала до холодильника й дістала банку холодного пива.

— Нічого страшного. Поки що можеш працювати на двох роботах одночасно. Я дозволяю.

— Поки що?

— Деякі речі стрибають туди-сюди, а потім самі собою зникають.

Наташа зробила ковток холодного пива, і її обличчя поступово набуло серйозного виразу.

— Ти говориш про Щ.И.Т.?

Якщо хочете прочитати понад 60 додаткових розділів заздалегідь, завітайте на Patreon /AniForge058.

Відвідуйте сайт і читайте більше новел, щоб допомогти нам швидше оновлювати розділи. Щиро дякуємо!