Розділ 8 — Розділ 8. Починаючи з Великого вибуху

— Ця історія дуже довга. Щоб вам було легше зрозуміти, мені, мабуть, доведеться спочатку пояснити природу цього світу…

Оскільки Оріон Крос уже вирішив розповісти їм справжню інформацію, його попередня недбала й розслаблена поза природним чином змінилася.

— Будь ласка, продовжуй.

Нік Ф'юрі та Керол перезирнулися, а потім серйозно кивнули.

Клац!

У якийсь момент Гела повернулася й сіла поруч із Керол.

Відчуваючи на собі погляди всіх присутніх, Гела недбало знизала плечима.

— Мені теж дуже цікаво. На тобі немає ані сліду божественної сили, проте ти сповнений аурою смерті, яка навіть мене п'янить. Не може бути, щоб ти вбив лише трохи більше ніж тисячу асґардських воїнів.

Оріон Крос скривив губи й, не кажучи більше нічого, почав розповідь:

— Дуже-дуже давно…

— Досить уже цього «дуже-дуже давно»! Чому б тобі відразу не почати з Великого вибуху?

Гела нетерпляче махнула рукою.

Хоча Нік Ф'юрі та Керол нічого не сказали, обидва потайки кивнули, явно поділяючи думку Гели.

— Дуже-дуже давно, ще до народження цього Всесвіту, у безмежній порожнечі, у хаотичному й невпорядкованому світі існували шість великих сингулярностей.

Керол, Нік Ф'юрі та Гела: «…»

Вражає. Він справді почав із Великого вибуху!

— Цими шістьма великими сингулярностями були Час, Простір, Сила, Душа, Розум і Реальність.

— Після Великого вибуху ці шість сингулярностей перетворилися на шість Каменів Нескінченності, що містять безмежну силу законів Всесвіту. Вони розлетілися по найвіддаленіших куточках космосу, і незліченні покоління істот відтоді полюють на них.

— Однак ці камені не можна просто взяти й безпечно використати. Для звичайної людини дотик до одного з них може закінчитися серйозними травмами або втратою свідомості в найкращому разі, а в найгіршому — повним знищенням тіла й душі.

— Але існує й надзвичайно мала кількість обранців, яким камені дарують приховану силу космосу. Завдяки цьому вони стають могутніми супергероями.

Промовляючи це, Оріон Крос подивився на Керол.

Вона була обраницею серед обранців. Сила, яку вона отримала завдяки Тессеракту, навіть перевершувала могутність, яку демонстрував би сам Камінь Нескінченності.

— Ти хочеш сказати, що Тессеракт — це одна із шести сингулярностей… Ні, один із тих шести каменів?

Нік Ф'юрі злегка насупився й обережно поставив запитання.

— Саме так.

Оріон Крос ледь помітно кивнув, а потім подивився на приголомшену Керол.

— Тессеракт — це контейнер, у якому міститься Камінь Простору. Хоча твої надздібності, здається, не мають нічого спільного з простором, без сили Каменя Простору ти не змогла б вільно проникати крізь печатку Одіна й повертатися назад, покладаючись лише на енергетичні імпульси.

— Ось воно що!

Капітан Марвел, Керол, кивнула, раптом усе зрозумівши.

Раніше Керол була схожа на немовля, яке щойно отримало пістолет-кулемет і навчилося натискати на спусковий гачок.

А тепер вона нарешті зрозуміла принцип, за яким вогнепальна зброя вистрілює кулі.

— Тоді де перебувають інші п'ять каменів?

Нік Ф'юрі не розчарував Оріона Кроса й справді поставив саме таке запитання.

— Ти вже дізнався про існування інопланетян, а тепер ще й на інші п'ять каменів поклав око?

Оріон Крос усміхнувся й подивився на Ніка Ф'юрі.

Після цих слів Оріона вираз обличчя Ніка Ф'юрі одразу став похмурішим. Він навіть відчув, що Тессеракт, який щойно виплюнула Кішка Ґус, перетворився на справжню гарячу картоплину.

Нік одразу згадав стару мудрість: звичайна людина не винна, що не має скарбів, але володіння скарбом саме по собі може стати причиною її загибелі.

— Цей Камінь Нескінченності спочатку належав Асґарду, — втрутилася Гела, яка сиділа збоку.

— Згідно із записами, під час Другої світової війни Тессеракт називали Драконом-коштовністю… Не думав, що він і справді є скарбом Одіна.

Нік Ф'юрі відчув справжній головний біль.

Він дуже хотів знайти слабкі місця в розповіді Оріона Кроса, але здоровий глузд підказував йому, що все сказане Оріоном — правда.

Його пояснення були не лише логічними й не містили очевидних суперечностей, а й дозволяли пояснити незрозумілі явища, які вже відбулися.

— Ось саме. На Землі вже є два Камені Нескінченності, тож припини витріщатися на решту. Принаймні поки вони перебувають у Всесвіті, нехай інші допоможуть Землі відвернути частину уваги від нас.

Оріон Крос повчально звернувся до Ніка Ф'юрі.

— Так, зрозумів, — машинально кивнув Нік Ф'юрі, але відразу усвідомив, що щось не так. — Стривай! Ти сказав, що їх два?

— Що, знову щось замислив?

Оріон Крос із першого погляду розгадав думки Ніка Ф'юрі.

Зараз цей майбутній король шпигунів іще не досяг того рівня, коли його справжні емоції неможливо було прочитати за виразом обличчя.

— Ти чудово знаєш, скільки лиха може наробити така річ, якщо потрапить до рук злих людей. Наприклад, під час Другої світової війни Тессеракт використовувала «Гідра»…

Нік Ф'юрі спробував пояснити свою позицію.

— Можеш не хвилюватися. Навіть якщо ти, Ніку Ф'юрі, перейдеш на бік «Гідри», вона ніколи не зрадить Землю. Вона вже кілька століть захищає нашу планету від вторгнень з інших вимірів.

Оріон Крос скривив губи й відповів.

— Вибач. Я бачив надто багато зрад, тому мені важко просто так довіряти комусь.

У погляді Ніка Ф'юрі промайнув інтерес до «захисниці», про яку згадав Оріон Крос, однак він усе ж вирішив дотримуватися власних переконань.

— Тоді нічого не вдієш. Хай би скільки я тобі розповідав, ти все одно мені не повіриш. Отже, немає сенсу продовжувати.

Оріон Крос розвів руками.

— Ти так довго розповідав, але досі не сказав нічого про власне минуле.

Гела, яка весь цей час мовчки слухала розмову, раптом заговорила.

— Мені все одно ніхто не повірить, навіть якщо я розповім. То навіщо турбуватися?

Оріон Крос знизав плечима.

— Я можу тобі допомогти.

Гела повільно підвелася й підійшла до Оріона Кроса.

— Що ти робиш?

Оріон Крос подивився на Гелу, яка підійшла до нього й без жодних пояснень заплющила очі. Він не міг приховати свого здивування.

— Замовкни! Я намагаюся пригадати, як користуватися цією магією.

Гела різко обірвала його й продовжила стояти на місці.

Решта троє мовчки перезирнулися. Минуло п'ять хвилин, за які вони встигли допити розчинну каву у своїх чашках.

Нарешті Гела завершила свої спогади.

— Це ментальна магія, яка дозволяє відновити минулі спогади того, на кого її спрямовано. Той, хто накладає заклинання, може бачити ці спогади…

На цьому місці Гела трохи змінила пояснення й подивилася на Оріона Кроса.

— Однак я дещо вдосконалила заклинання. Тепер ти можеш самостійно блокувати спогади, які не хочеш показувати. А ще можеш дозволити цим двом побачити їх.

— Тобто ти перетворила себе на ретранслятор і проєктор?

Оріон Крос на секунду замовк, а потім промовив це вголос.