Розділ 82 — Розділ 82: Стів у відчаї

Бах!

Стів глибоко вдихнув і ногою вибив двері.

— Капітане, ви прокинулися?

Побачивши Стіва, який вийшов назовні, Шерон трохи здивувалася й навіть забула сценарій, якого їй щойно наказали дотримуватися.

— Що ви зробили з Пеггі?

Дивлячись на жінку перед собою, одяг якої нагадував вбрання Пеггі, але яка явно не була нею, Стів відчув, як лють здіймається в його голові. Хіба не очевидно? Вони підготували цю підробку, щоб обдурити його після промивання мізків.

— Капітане, здається, ваш емоційний стан трохи нестабільний. Можливо, вам потрібне заспокійливе?

До нього підійшли кілька агентів Щ.И.Т. у спеціально виготовлених чорних костюмах. Побачивши цих людей у незнайомому одязі, Стів одразу все зрозумів.

Це були агенти Гідри!

Бах! Бах! Бах!

Відкинувши кількох із них ударами, Стів кинувся просто до виходу.

Вибігаючи, він озирнувся й зрозумів, що місце, де він щойно перебував, насправді було звичайним вантажним контейнером, а зовсім не справжньою кімнатою.

Відчуття, ніби з ним граються, наче з домашнім улюбленцем, лише посилювало тривогу та страх у його серці.

Довго кружляючи третім поверхом і намагаючись обійти агентів «Гідри», Стів нарешті зрозумів, що кнопка біля стіни відчиняє ліфт. Він озирнувся ліворуч і праворуч, переконався, що поблизу нікого немає, і поспішно натиснув її.

— Капітане?

У цей момент усередині ліфта стояли Оріон Кросс, Наташа та група агентів Щ.И.Т.

— Так.

Стів уже збирався атакувати, але раптом згадав слова «Джудіт» і негайно стримав себе.

Люди в ліфті не повинні знати, що промивання мізків не вдалося. Якщо він удасть, ніби вже піддався промиванню, чи зможе обдурити їх?

Оскільки Гідра вже взяла все під свій контроль, груба сила була не найкращим рішенням. Стів вірив, що десь за межами цього місця все ще існують організації опору. Йому потрібно було втекти.

— Капітане, з вами все гаразд? Здається, ви трохи не в собі. Я викличу медичний відділ.

Оріон Кросс подивився на розгубленого Стіва й засунув руку в кишеню, збираючись дістати телефон.

— Не хвилюйся.

Стів схопив Оріона за руку й глибоко вдихнув.

— Хай живе Гідра!

— Месники, збирайтеся!

Оріон Кросс відповів гаслом Капітана Америки.

Стів: «?»

Поки Стів усе ще намагався зрозуміти, що це за Месники, усі агенти Щ.И.Т. у ліфті накинулися на нього й міцно схопили за руки та ноги. Деякі навіть дістали електрошокові кийки.

Побачивши, як Капітана Америку так грубо й принизливо притискає до підлоги ціла купа чоловіків, Наташа притулилася до стінки ліфта й тремтіла, щосили стримуючи сміх.

Дзинь!

Ліфт дістався першого поверху.

Обличчя Стіва почервоніло. Він із силою скинув із себе агентів Щ.И.Т., вибився крізь двері й кинувся геть.

— Хух... Капітан справді неймовірний. Це можна вважати виробничою травмою?

Кілька агентів важко видихнули, підводячись із підлоги.

— Що тепер?

Наташа подивилася на Оріона Кросса.

— За ним.

Стів безцільно біг вулицями міста. Дивлячись на все навколо, що здавалося йому незнайомим, він відчував, як жах у його серці стає дедалі сильнішим.

Лише Тессеракт, який досліджувала Гідра, міг за такий короткий час перетворити світ на щось настільки інше.

— Галк!

— Зупиніть його! Відкривайте вогонь!

Наприкінці вулиці Стів почув стрілянину й поступово сповільнив крок.

— Галк!

Величезний зелений монстр упав із неба й приземлився просто перед Стівом.

Побачивши Галка, Стів згадав те, що розповідала йому «Джудіт».

Гідра випробувала власну сироватку суперсолдата на Пеггі Картер і перетворила її на зеленого монстра...

Невже це вона?

— Пеггі...

Стів прикусив нижню губу й тремтячими руками потягнувся до голови Галка. Його очі були сповнені глибоких почуттів.

Галк: «?»

Від того, що якийсь незнайомий чоловік дивився на нього настільки ніжним поглядом і торкався його голови, Галк відчув, як по всьому тілу побігли мурашки.

— ГАЛК!

Галк заревів, схопив Стіва за ногу, двічі гепнув ним об землю, а потім жбурнув його геть.

Стів врізався в стіну й відчув, ніби все його тіло розвалилося на частини.

Галк озирнувся на армію, яка його переслідувала, проігнорував Стіва й стрибнув удалину.

— Пеггі справді перетворилася на монстра... І втратила всі спогади.

Стів лежав серед купи сміття біля підніжжя стіни й порожнім поглядом дивився в небо.

— Стіве Роджерсе.

У полі його зору раптом з'явилася пара ніг. Почувши трохи знайомий голос, Стів підняв голову.

— Ти... Той агент Гідри, якого я бачив раніше?

— Схоже, промивання мізків на тобі не спрацювало. Що ж, хоч якась втіха серед нещасть.

Оріон Кросс присів навпочіпки й заговорив.

— Ти не з Гідри?

Стів одразу все зрозумів. Тепер стало ясно, чому його побили, коли він раніше вигукнув «Хай живе Гідра». Виявляється, чоловік перед ним, найімовірніше, був шпигуном, який проник до лав Гідри.

— Я — Пророк.

— Пророк?

Стів трохи завмер. Невже це якесь звання члена тієї організації під назвою «Месники»?

— Я прийшов розповісти тобі правду, Стіве, — без жодного виразу на обличчі промовив Оріон Кросс.

— Правду? Я вже знаю її.

Стів гірко всміхнувся.

— Ні. Те, що ти знаєш, — лише ілюзія. Якщо добре поміркуєш, то помітиш чимало дивних невідповідностей.

— Невідповідностей... Дещо справді здавалося дивним.

Стів замислився. Хоча він і не міг пригадати нічого конкретного, відчуття, що щось не так, дійсно не полишало його.

Потім він підняв голову й подивився на Оріона.

— То що це за так звана правда?

— Цей світ вигаданий.

— Що?

Стів завмер, не розуміючи, що саме мав на увазі Оріон Кросс.

— Цей світ — віртуальна реальність. Гідра під'єдналася до твого мозку й перенесла твою свідомість у цей віртуальний світ.

— Їхня мета — за допомогою цієї віртуальної реальності змоделювати, як ти вплинеш на світ після пробудження та чи становитимеш загрозу їхньому правлінню.

— І це стосується не лише тебе. Кожна дитина, народжена у світі, проводить перші десять років свого життя всередині віртуальної капсули, наповненої живильною рідиною, переживаючи віртуальне життя.

Оріон Кросс розповідав усе це абсолютно безпристрасним тоном.

— А тоді справжній світ...

— Не надто відрізняється від віртуального. Хіба що на вулицях немає стільки усміхнених перехожих.

— Тепер зрозуміло...

Стів замовк.

Він згадав, що саме здавалося йому неправильним. Якщо світом керувала Гідра, чому перехожі на вулицях досі сміялися й розмовляли, ніби нічого не сталося?

Але якщо це був змодельований, вигаданий світ, тоді все ставало зрозумілим.

— Тоді хто ти?

Стів порожнім поглядом подивився на Оріона й запитав.

— Я — Пророк. Програмний збій. І я дам тобі два варіанти вибору.

Оріон Кросс дістав із кишені дві дивні пігулки.

— Синя пігулка дозволить тобі провести все життя у віртуальному світі. Я надам тобі частину повноважень. Ти зможеш стати новим лідером, а також повернути Пеггі людську подобу.

— Хе-х... Зрозуміло.

Не давши Оріону договорити, Стів гірко всміхнувся, вихопив червону пігулку й проковтнув її одним махом.

— Червона пігулка зі смаком полуниці.

Місія серії «Капітан Америка» виконана: «Американський талісман».

Мета: довести Стіва Роджерса до відчаю.

Отримана нагорода: «Злиття кошмарів — варп-лінкор».

Якщо хочете читати розділи на 60+ глав наперед, переходьте на Patreon /AniForge058.

Відвідуйте сайт і читайте більше новел, щоб допомогти нам швидше оновлювати розділи. Щиро дякуємо!