Розділ 87 — Розділ 87. Батіг миттєво себе видає

— Звичайно, без проблем.

Почувши, як маленька дівчинка представилася, Оріон Кросс на мить завмер, а потім усміхнувся й прийняв блокнот.

Сьогодні справді був чудовий день. Він примудрився поспіль зустріти двох Людей-павуків!

Щоправда, і Пітер Паркер, і Ґвен Стейсі здавалися надто юними, до того ж жоден із них не активував для нього жодного завдання.

Чому Оріон Кросс вирішив, що причина саме в їхньому віці, а не в тому, що їхні здібності ще не пробудилися?

Усе просто: навіть Ванда, яка жила в його домі, досі не активувала жодного завдання.

П'єтро поки що залишимо осторонь. Але Ванда, як Алая Відьма, безперечно, була одним із головних персонажів, здатних нести на собі весь тягар битви.

І тепер Ванда не лише отримала можливість використовувати магію Хаосу, а й пробудила свою мутантську здатність змінювати ймовірність під час тієї подорожі.

Попри це, вона все одно не активувала для Оріона жодного завдання.

Отже, Оріону залишалося припустити, що справа у віці. Зрештою, Ванда вже виглядала дорослою, але насправді їй було лише близько десяти років.

— Вітаю, Залізна Людино, Мандрівнику між вимірами. Я Джордж Стейсі, начальник поліції Нью-Йорка.

Поки Ґвен тримала автограф Оріона й із захопленням його розглядала, до них підійшов її батько.

— Просто називайте мене Оріоном. Це звання я вигадав лише для того, щоб розважити дитину.

Оріон Кросс усміхнувся.

— Боюся, так не вийде. Можливо, вже завтра кожен житель Нью-Йорка знатиме це ваше звання.

Джордж указав на кількох репортерів неподалік, які знімали їх.

— Тоді нехай буде так. Зрештою, люди, які знайомі між собою, зазвичай не звертаються одне до одного за титулами. Це надто незручно.

Оріон дав зрозуміти, що йому байдуже.

— Вас не турбує, що вашу особу можуть розкрити? — здивовано запитав начальник поліції Джордж.

Якщо подумати логічно, хіба супергерої не повинні носити всілякі дивні костюми й приховувати свої справжні особи, коли вночі борються зі злочинністю?

Принаймні саме так усе зазвичай відбувалося в коміксах.

— Схоже, ви переглянули забагато фільмів за коміксами й сформували хибне уявлення. Епоха, коли прикидаються слабкими, а потім раптово демонструють свою силу, уже минула.

Оріон указав на Тоні, який неподалік із пафосом виступав перед журналістами.

— Так, мені теж не подобаються ці хлопці в обтислих костюмах. Вони приховують обличчя лише для того, щоб уникнути відповідальності.

Джордж кинув погляд на Тоні, а потім знову повернувся до Оріона й серйозно подивився на нього.

Оріон Кросс одразу зрозумів, що саме хотів сказати начальник поліції. Він засміявся й промовив:

— Не дивіться на мене так. Я можу прийняти будь-яку критику, але якщо хтось спробує шантажувати мене морально...

— Що тоді?

— Якщо в мене немає моралі, ніхто не зможе шантажувати мене нею.

Оріон Кросс подивився на пошкоджену дорогу навколо й копнув ногою шматок щебеню.

— Сподіваюся, ніхто не попросить мене компенсувати ці збитки. Інакше...

Інакше Оріон дасть цій людині зрозуміти, що таке справжні «збитки».

Відправивши Халка геть, Оріон уже отримав його координати на Землі. Він міг будь-якої миті відкрити портал і закинути Халка просто в чиюсь спальню, дозволивши господарям на власному досвіді відчути, що означає, коли кохання перетворюється на зелений промінь світла, від якого стає моторошно.

— Схоже, мені доведеться переконати Ґвен не вважати вас своїм кумиром.

Усмішка на обличчі Джорджа поступово зникла. Очевидно, їхні погляди на життя суттєво відрізнялися.

— Робіть, як знаєте. Можете, наприклад, переконати її натомість захоплюватися Тоні Старком.

Оріон знизав плечима, демонструючи, що йому байдуже.

Начальник поліції Джордж подивився в бік Старка й згадав усі скандальні новини про нього. Його обличчя стало ще похмурішим.

— Супергерої? Жодного пристойного серед них немає.

Пробурмотівши це собі під ніс, Джордж розвернувся, підняв маленьку Ґвен на руки й зібрався йти.

— Дозвольте нагадати вам одну річ. Дуже часто саме ті, кого ви вважаєте поганими людьми, здатні врятувати світ... А ось знищують усе людство й руйнують світ переважно такі святенники, як ви.

Почувши слова Оріона, Джордж на мить зупинився. Потім холодно пирхнув і продовжив іти.

Побачивши, як Джордж Стейсі йде геть, Оріон Кросс більше не захотів перейматися його справами.

Так звана армія й поліція — одна сім'я. Їхні погляди на світ більш-менш однакові. Усі вони вважали, що саме їм належить контролювати правила.

— Ну як усе пройшло сьогодні? Передав їм броню?

Оріон підійшов до Тоні й недбало запитав.

— Передав? Ти жартуєш? Залізна Людина лише одна, і іншої Залізної Людини ніколи не буде!

Тоні зробив перебільшено обурений вираз обличчя, але раптом щось згадав і виправився:

— Хоча я таки віддав один костюм Родсу. Але заборонив йому використовувати будь-яке звання зі словом «Залізний».

Тук-тук.

Оріон постукав по реактору на грудях Тоні.

— Вирішив проблему?

— Ще ні, але я вже знайшов рішення. Завтра все буде владнано.

Тоні широко всміхнувся.

Репортери й перехожі, які стояли неподалік, слухали їхню розмову з абсолютно спантеличеними обличчями.

Про що вони взагалі говорили? Чому ці двоє постійно спілкувалися загадками? Невже не можна було сказати щось зрозумілою мовою?

— Чудово. Скоро до тебе завітає той вуглеголовий тип. А я поки піду.

Оріон кивнув і розвернувся, збираючись повертатися додому.

На сьогодні він уже зробив достатньо. Час прийняти душ і відпочити.

— Зачекай, у мене є запитання!

Тоні щойно збирався зупинити Оріона, але раптом виявив, що той уже зник у натовпі.

— Схоже, доведеться запитати наступного разу... Дивно. Чому в цих речах немає навіть найменшого сліду магічної енергії? Невже я просто не зміг її виявити?

Тоні подивився в бік житлового району Квінза й задумливо пробурмотів.

Виявилося, що після того, як продукція «Раґнароку» Оріона Кросса надійшла у продаж, Тоні скористався своїм статусом акціонера й отримав повний комплект продукції для досліджень.

Проте він виявив, що, попри незвичайність технологій, це була справжнісінька чиста наука.

Але Тоні явно не хотів у це вірити.

Він знав, що технології Оріона Кросса походять із того міста, де магія та наука співіснують. Було просто неможливо, щоб вони взагалі не зазнали впливу магії.

Саме тоді, коли Тоні відволікся, якась постать, низько пригнувшись, почала крок за кроком наближатися до нього, ховаючись серед натовпу.

— Тоні Старк!

Із натовпу пролунав розлючений рев.

Назовні вискочив лисий чоловік середнього віку, тримаючи в руках дві енергетичні батоги.

Перехожі та репортери були приголомшені раптовою небезпекою й кинулися врізнобіч, ховаючись подалі від місця подій.

Навіть сам Тоні Старк на мить завмер.

Ніхто не очікував, що одразу після завершення історії з Халком і Мерзотою, коли всі ще насолоджувалися перемогою, з'явиться ще один противник.

— Джарвісе, поаплодуй йому.

Саме в цей момент за спиною Батога раптово відкрився портал, з якого пролунав голос Оріона Кросса.

— Так, сер!

Під здивованим поглядом Тоні його права рука мимоволі піднялася, спрямувалася в бік порталу й вистрілила репульсорним променем.

На іншому боці порталу Оріон Кросс дістав зі свого просторового сховища бронекостюм, який він свого часу «позичив», щоб підтримувати життя Обадії, і теж активував репульсор, вистріливши одночасно з Тоні.

Після спалаху білого світла Батіг із почорнілим від опіків обличчям безсило впав на землю.

— Не засмучуйся. Хоч ти й з'явився лише для того, щоб самому себе видати, я принаймні запам'ятаю твій внесок.

Оріон ледь помітно всміхнувся й закрив портал.

Унікальне завдання серії «Батіг»: Гідна смерть

Опис завдання: Чому ти став лиходієм? Тому що ти бідний, потворний і росіянин.

Деталі завдання: Розібратися з Іваном Ванком так само, як і в оригінальній часовій лінії. Використати енергетичний сплеск, що виникає внаслідок одночасного пострілу двох репульсорів один в одного, щоб убити його.

Якщо хочете прочитати понад 60 додаткових розділів заздалегідь, завітайте на Patreon /AniForge058.

Відвідуйте сайт і читайте більше новел, щоб допомогти нам швидше оновлювати розділи. Щиро дякуємо!