Розділ 9 — Розділ 9. Падіння олімпійського пантеону

Ця магія, що дозволяла відновлювати спогади, не була для Гели чимось незнайомим. У фільмі «Тор: Раґнарок» її молодший брат Локі використав саме таке заклинання, щоб змусити Валькірію пригадати своє минуле й пробудити в ній бойовий дух.

Гела не знала, що таке ретранслятор чи проєктор, та й не надто переймалася піддражнюванням Оріона Кроса. Вона витягла з-за пояса два короткі мечі й кинула їх перед Керол і Ніком Ф'юрі.

— Тримайтеся за руків'я.

— А далі що?

Керол анітрохи не вагалася й зробила саме те, що сказала Гела.

Нік Ф'юрі на мить завагався, а потім подивився на Ґус, яку тримав на руках. Відчувши трохи більше впевненості, він також схопився за руків'я меча.

— Побачте те, що бачила я…

Тонкі пальці Гели спрямували струмінь чорної енергії, яка з'єднала два короткі мечі з нею. Потім другою рукою вона торкнулася чола Оріона Кроса.

Оріон відчув, як певна сила повільно проникає в його свідомість. Переконавшись, що ця сила не несе ані ворожості, ані наміру вторгнутися в його розум, він трохи відкрив свідомість, дозволивши їй проникнути всередину.

Тієї ж миті перед очима Гели, Керол і Ніка Ф'юрі почали з'являтися одна за одною різноманітні картини.

Це була невідома епоха далекого минулого.

Тодішня Верховна чарівниця, Давня, була ще лише ученицею. Її голову прикрашало золотисте кучеряве волосся, а зовнішністю вона нагадувала Ґабріель із фільму «Костянтин».

У ті часи повернулися олімпійські боги, які залишили по собі легенди ще в стародавні епохи.

Подібно до асґардців, олімпійські боги були божественними істотами з іншого виміру, що прибули на Землю.

Погляди Гели, Керол і Ніка Ф'юрі перенеслися до Давньої. Разом із нею вони слухали пояснення попереднього Верховного чарівника про справжню мету появи богів з іншого виміру.

Якби план олімпійських богів увінчався успіхом і вони змогли закріпитися на Землі, людство більше ніколи не породжувало б надлюдей.

Відтоді Земля перетворилася б на пасовище богів, джерело їхнього живлення та сили.

Картина змінилася. Троє глядачів раптом виявили, що тепер дивляться на світ очима високої, величної й загадкової постаті.

З їхньої нової перспективи перед ними стояли двоє людей.

Одним був Оріон Крос, а другою — молода чарівниця, чиїми очима вони щойно дивилися на світ.

— Геракле, половина крові у твоїх жилах — кров смертного. Ти герой, якого прославляє людство. Чому ж ти став воротарем Зевса?

Давня першою поставила запитання. Її обличчя залишалося спокійним і холодним, а золотисте волосся на чолі колихалося від вітру.

— Божественна сутність у ньому вже переважила людську. Він більше не той берсерк, який виконав дванадцять подвигів.

З перспективи трьох глядачів Оріон Крос повільно зробив крок уперед, видихнув, а потім, не промовивши більше жодного слова, кинувся просто на них.

Наступної миті Гела та двоє інших опинилися всередині битви, переживаючи її з перспективи безпосереднього учасника.

Бій тривав недовго. Проте, коли він наближався до завершення, вони на власному досвіді відчули, що означає бути жорстоко побитими.

Картина знову змінилася.

Цього разу троє опинилися на розкішній золотій колісниці, оточеній сліпучим сяйвом.

Однак вони ще не встигли як слід роздивитися навколишній світ, як усе навколо почало шалено обертатися, і вони разом із колісницею з гуркотом упали на землю.

Після цього вони знову побачили знайому постать Оріона Кроса.

Однак цього разу з невідомої причини Давньої поруч із ним не було.

— Ліхтарик бога Сонця від Кратоса, я йду до тебе!

Оріон Крос ішов уперед, вигукуючи щось абсолютно незрозуміле для трьох спостерігачів.

Перш ніж вони встигли осмислити почуте, то відчули, як щось із величезною силою перерізає їм шию.

Свист!

Останнє, що вони побачили, — тіло без голови, яке падало на землю.

…

Перед очима трьох промайнули незліченні картини.

Одна епічна битва змінювала іншу, і всі вони розгорталися перед їхніми очима з неймовірною чіткістю.

Нарешті божественний меч, що сяяв сліпучим світлом, одночасно пронизав серця Зевса, царя олімпійських богів, і Геї, Матері-Землі.

На цьому все завершилося.

Гела розвіяла магію. Її вираз обличчя став дещо складним.

Що ж до звичайної людини Ніка Ф'юрі та Керол, яка колись також була звичайною людиною, то вони досі перебували під враженням побаченого.

Дивлячись на події очима тих, кого жорстоко били, вони стали свідками минулого Оріона Кроса та спостерігали за його сходженням до могутності.

Проте наприкінці, коли Оріон Крос убив останнього олімпійського бога й проголосив Раґнарок, божественна сила, яку він отримав на Олімпі, також зникла разом з усім олімпійським пантеоном.

Можна сказати, що якби він залишив живим хоча б одного олімпійського бога, то зміг би стати новим царем богів.

Але він відмовився від такої можливості.

Божественність не змогла знищити в ньому людяність.

— Одіну варто вважати себе щасливчиком.

На власні очі побачивши падіння цілого пантеону й жалюгідну смерть Аїда, який мав такий самий божественний статус, як і вона сама, Гела не змогла стримати зітхання.

У цю мить Керол, яка нарешті оговталася, почула слова Гели й рішуче кивнула на знак згоди.

Одін справді мав бути вдячним, що божественна сила, яку Оріон Крос здобув на Олімпі, вже розсіялася.

А ще більше він мав дякувати долі за те, що асґардські боги лише називали себе захисниками Дев'яти світів і не втручалися в земні справи.

— Це просто божевілля…

Оговтавшись, Нік Ф'юрі взяв пляшку мінеральної води, що стояла поруч, відкрутив кришку й умив обличчя. Потім він подивився на Оріона Кроса.

— То виходить, усі міфи й легенди справді існували насправді? Тоді чому в них немає жодних згадок про тебе?

На цьому місці Нік Ф'юрі замовк і кинув погляд на Гелу.

— Чи, можливо, ви заздалегідь домовилися й використали ілюзорну магію, щоб створити фальшиві образи?

— Що посередніша людина, то сильніше вона сумнівається в усьому через обмеженість власного кругозору.

Гела з презирством глянула на Ніка Ф'юрі й відповіла.

— Гаразд. Я дещо тобі покажу. Хоча ці речі вже давно втратили свою цінність.

Оріон Крос трохи подумав, потім підвівся й попрямував до вільної ділянки землі неподалік.

Він вирішив витягнути кілька непотрібних речей, які вже давно припадали пилом у його системному просторі.

Почувши це, Нік Ф'юрі негайно пішов за ним.

Він ставив під сумнів слова Оріона Кроса не просто заради суперечки. Йому потрібні були достатні докази й логічні підстави, щоб повірити в почуте.

Відвідуйте наш сайт і читайте більше романів, щоб допомогти нам швидше оновлювати розділи. Щиро дякуємо!