Розділ 12 — Колесо нещасть

Перекладач: Elein Dark

Редактор: Liliia Alon

Ґао Жусюе багато років вивчала анатомію людського тіла. Вона проводила серед мертвих набагато більше часу, ніж серед сусідок по кімнаті. Спілкуватися з живими їй давалося складно — мертвих вона розуміла значно краще.

— У наших акторів у “Будинку жахів” особливий грим, — пояснив Чень Ґе. — Моторошна атмосфера і твій власний психологічний настрій створили цю ілюзію.

Звісно, Чень Ґе не збирався розповідати про похоронний грим та “Чорну п’ятницю” — ці речі не для сторонніх.

Він швидко обірвав тему, не вдаючись у подробиці:

— Якщо більше питань немає, я піду займатися своїми справами.

Попрощавшись зі студентами факультету криміналістики, Чень Ґе попросив Сюй Вань прибрати реквізит у локації «Мінхунь», а сам попрямував до кімнати управління.

Тільки Чень Ґе знав правду про причину непритомності Хе Саня: монстр, що ховався в дзеркалі, не зник, а все ще перебував у “Будинку жахів”.

«Якщо залишити його тут, він стане справжньою загрозою.»

Це був його перший досвід жахаючого завдання, але наслідки виявилися набагато небезпечнішими, ніж він очікував.

Вимкнувши фонову музику, Чень Ґе відкрив записи з камер спостереження і почав уважно переглядати момент, коли Хе Сань увійшов до західного крила. Кадр за кадром, і невдовзі він дещо помітив.

На 9:24:11 Хе Сань зайшов у західне крило. У той момент він був наляканий до нестями, тому навіть не дивився куди біг.

На 9:24:14 Хе Сань опинився у внутрішній кімнаті й уперше побачив те мідне дзеркало. У цей момент камери спостереження зафіксували дійсно дивну сцену.

Панікуючий хлопець раптом заспокоївся, щойно поглянув у дзеркало, наче час зупинився. Він нерухомо застиг перед ним.

Час на камері спостереження продовжував відраховувати секунди. І ось на 24:17 Хе Сань раптом підняв ліву руку і пішов до дзеркала.

Склалося враження, ніби хтось схопив його за руку і рішуче тягнув!

На 24:20 Сюй Вань, у весільному вбранні, нарешті наздогнала його. У цей момент половина тіла Хе Саня вже притискалася до дзеркала. На моніторі чітко було видно: всередині щось промайнуло і відразу після цього Хе Сань знепритомнів.

«Виходить, саме прихід Сюй Вань зірвав плани істоти в дзеркалі?»

Чень Ґе знову і знову переглядав запис. Усього десять секунд, а скільки всього сталося. Він потер скроні, але наразі не міг придумати хорошого рішення.

«Схоже, доведеться накрити всі дзеркала в “Будинку жахів”. А вже коли знайду спосіб покінчити з цією істотою, я повернуся до цього, щоб знищити її раз і назавжди.»

Він пішов до кімнати з реквізитом, дістав кілька шматків чорної тканини й попрямував у локацію «Мінхунь».

— Бос, що вас сюди привело? Залиште це мені, — Сюй Вань здалеку побачила Чень Ґе через двері. Вона якраз засовувала назад у труну розкидані паперові фігурки та гроші.

— Я прийшов повідомити тобі дещо: усі реквізити в “Будинку жахів”, що пов’язані з дзеркалами, тимчасово не будуть використовуватися. Крім того, коли гратимеш привида, стеж за тим, щоб не наближатися до них, — все ще тримаючи у руках чорну тканину, Чень Ґе прийнявся допомагати Сюй Вань зібрати розкидані частини труни.

Сюй Вань не дуже розуміла дії Чень Ґе, але не стала розпитувати.

Коли сцена в головній залі була відновлена, Чень Ґе зайшов у західне крило.

Білий паперовий ліхтар висів угорі, і в кімнаті панувало тьмяне світло. Він зупинився на тому самому місці, де знепритомнів Хе Сань, і мовчки вдивлявся у мідне дзеркало.

«Істота, що живе в дзеркалі? Невже в його глибинах існує прихований світ?» Чень Ґе торкнувся холодної поверхні, вдивляючись у власне відображення. Чим довше він дивився, тим дивнішим усе здавалося. «Коли я подавав Хе Саню пляшку води, він інстинктивно потягнувся правою рукою. Тобто він не лівша. Але на записі з камер він підняв першою саме ліву руку. Чому він вчинив всупереч своїм звичкам? Невже тоді його вже контролювала істота з дзеркала, і він не міг собою керувати?»

Чень Ґе притиснув свою ліву руку до дзеркальної поверхні.

«Тільки в середині дзеркала все виглядає протилежним до реальності.»

Накривши поверхню темною тканиною, Чень Ґе присів і дістав чорний телефон:

«Розв’язати вузол може лише той, хто його зав’язав. Оскільки чудовисько з’явилося через чорний телефон, щоб його знищити, мабуть, теж доведеться покладатися на нього.»

Провівши пальцем по екрану, він натиснув на іконку “Будинку жахів”. Інтерфейс застосунку трохи змінився — сьогоднішня кількість відвідувачів і кількість відвідувачів за місяць збільшилися ще на дві особи.

Під вікном із розблокованими сценаріями з’явилося пробне завдання. Після натискання на нього відобразилося повідомлення:

❖ Після виконання завдання буде відкрито відповідний сценарій.

«Ця гра побудована доволі чесно: виконуєш завдання — отримуєш нагороду. Щедрість винагороди прямо залежить від складності. Якщо я хочу швидко розвивати “Будинок жахів” і водночас позбутися істоти в дзеркалі, мені потрібно виконувати якомога більше завдань.»

Щоденне завдання можна виконати лише одне на день, тож природно, що Чень Ґе зосередився на новому завданні.

❖ «Опівнічне вбивство» — Небезпечний пацієнт-психопат блукає зруйнованою оселею. З ножицями та молотком замість рук він тиняється біля вашої кімнати.

❖ Місце виконання завдання: Житловий комплекс Пін’ань у західному передмісті.

❖ Умова завдання: до 23:00 сьогодні прибути на місце, знайти злочинця й протриматися живим до світанку.

❖ Підказка до завдання: він ховається серед людей, але під зовнішньою добротою криється понівечене серце.

❖ Чи прийняти завдання? Увага: завдання доступне лише на протязі 24 годин. Якщо протягом доби його не прийняти, воно вважатиметься скасованим, а відповідна сцена назавжди залишиться закритою.

Спершу Чень Ґе вагався, але, дочитавши до останнього рядка, рішуче натиснув ‘прийняти’.

«Що має статися — того не уникнути. Якщо це благо — воно прийде, якщо ж лихо — від нього не втечеш. Зараз “Будинок жахів” тільки-но почав набирати обертів, тож я мушу використати кожну можливість для його покращення.»

Прийнявши завдання, Чень Ґе продовжив переглядати екран. У самому низу він помітив, що “Колесо нещастя” з привидами уже якимось чином активувалося.

Зацікавлений, він натиснув на інтерфейс колеса. На екрані висвітилася фраза:

❖ Рішення про Життя та Смерть ніколи не є рішенням людини; удача і нещастя знаходяться лише за дюйм один від одного. У нас є як духовні плоди, щоб збільшити тривалість вашого життя, так і сповнені ненависті зловісні привиди!

❖ Після збору першого крику відвідувача Колесо активується, надаючи можливість одного обертання. (Крики відвідувачів рахуються, лише якщо перевищують 70 децибелів; за сто криків надається можливість одного обертання Колеса).

«Сто криків за одну спробу в лотереї?» Чень Ґе тримав телефон із дивним виразом обличчя. «Це Колесо занадто жорстоке! Умови й так важко виконати, а результат ще й невизначений. Якщо випадково випаде справжній зловісний привид — тоді буде не до веселощів.»

Він дивився на лічильник залишкових спроб, і в грудях почало неприємно свербіти. Це відчуття було схоже на нав’язливу потребу відкрити повідомлення на телефоні: байдуже, чи то реклама, чи спам — а кортить натиснути.

«Мабуть, нічого не станеться, якщо спробувати» — заспокоїв себе Чень Ґе й легенько торкнувся екрану. Колесо відразу закрутилося, обертаючись все швидше й швидше.

«Окрім зловісного привида, будь-що інше підійде!»