Розділ 26 — Босе, тебе по телевізору показують!

Перекладач: Elein Dark

Редактор: Liliia Alon

«Ого, за виконання місії на дев'яносто відсотків дають ще й бонуси?»

Коли Чень Ґе з'ясував, що отримав прихований предмет, у його душі зблиснула іскорка азарту, проте, щойно він відкрив опис, усі сподівання розвіялися як дим: «Оголошення про розшук Ван Ці — це і є нагорода? Чорний телефон нічого не наплутав? Це ж виглядає як справжнісіньке прокляття!»

Пересиливши себе, хлопець дочитав моторошний опис до кінця, і в голові постало нове питання.

«Що це за рівень образи?» Якщо судити буквально, на цій листівці залишилися відгомін люті та болю, що жили в серці Ван Ці.

«Нормальній людині таке точно ні до чого. Хіба що воно призначене не для живих?» Чень Ґе мимоволі озирнувся на власну тінь і похитав головою, відганяючи дивні думки.

Близько сьомої ранку патрульна машина повернулася до парку розваг “Нове століття”. Чень Ґе забрав на посту охорони запасні ключі й повернувся до свого “Будинку жахів”. Після безсонної ночі, сповненої біганини, він відчував себе так, ніби його пропустили через м'ясорубку — кожна кісточка в тілі нила від утоми.

Хлопець дістав власний телефон і побачив, що той давно вимкнувся, а трансляція перервалася невідомо коли. Поставивши гаджет на зарядку, хлопець знову натиснув кнопку живлення.

Вбудований крокомір показав, що за ніч він натупав понад сорок тисяч кроків. Чень Ґе очолював рейтинг друзів, а під показником уже красувався лайк від Сяо-Вань.

«Схоже, мені таки варто зайнятися тренуваннями. Не обов'язково вміти битися, головне — бігати швидше за інших.» Прогорнувши екран, він знайшов номер Хе Саня. Боючись розбудити хлопця, Чень Ґе спершу відправив пробне повідомлення, але той зателефонував буквально за кілька секунд.

— Трясця! Босе, ти живий! — голос Хе Саня був таким гучним, що в Чень Ґе аж мозок затерп.

— Ти так сильно чекав на мій некролог? Тихіше, не буди сусідів по кімнаті.

— Та який там сон! Вони вчора всім гуртожитком твій стрім дивилися, досі не лягали!

Ці слова навіть трохи зворушили Чень Ґе. Він уже хотів попросити передати хлопцям подяку, аж тут Хе Сань випалив:

— Коли трансляція обірвалася, всі були впевнені, що тебе вже пошматували. Навіть побилися об заклад на обід. Тепер я цілий тиждень можу не думати про їжу!

— Моє життя вартує лише одного обіду? Знаєш, міг би й не ділитися зі мною своєю радістю... — Чень Ґе просто втратив дар мови від такої прямолінійності.

— Та головне, що ти цілий, босе. Я реально боявся, що одного дня побачу тебе у нас у лабораторії. Знаєш, на практиці викладачі показують нам фото жертв для аналізу...

— Все, досить, — Чень Ґе потер скроні, відчуваючи, як голова починає розколюватися. — Зі мною все гаразд. Дякую за допомогу, якось пригощу тебе обідом.

Швидко завершивши розмову, хлопець відкрив свій профіль у соцмережах і з подивом виявив, що кількість підписників підскочила на три тисячі.

«Нічого собі! Навіть показуючи лише чорне зображенням можна підняти активність?» Він зазирнув у приватні повідомлення: скриньку розривало від запитань, найчастішим із яких було: «Автор, ти ще живий?»

«От люди, жодного доброго слова!»

Побачивши, що реклама “Будинку жахів” на місці, а акаунт не заблокували, Чень Ґе з полегшенням відкинув телефон, зарився обличчям у подушку й солодко потягнувся.

«Геть усі думки. Сьогодні влаштую собі вихідний і відісплюся як слід.»

Він швидко роздягнувся, заплющив очі й миттєво поринув у сон.

Сонце піднялося вище, розпочавши новий день. Промені заглянули до кімнати, позолотивши край ковдри.

*Гуркіт!*

Захисні ролети зовні роз'їхалися в різні боки, на сходах залунали легкі, але швидкі кроки. Ключ у замку клацнув, механізм повернувся, і двері до кімнати відпочинку персоналу швидко відчинилися.

Від цього ліжко аж здригнулося!

Наляканий Чень Ґе підскочив на місці. Не встиг він розкрити рота, як перед очима промайнув чийсь витончений силует, а за мить пролунав дзвінкий, сповнений захвату голос:

— Босе! Тебе по телевізору показують!

Минуло кілька секунд, перш ніж Чень Ґе оговтався. Побачивши Сяо-Вань, яка в легкому літньому вбранні примостилася на краю його ліжка, і вловивши аромат її шампуню, він мовчки підтягнув простирадло, прикриваючи торс. — Кажи повільніше... Що там зі мною?

— Я вперше бачу знайому людину в новинах! Хоча обличчя замили, за пікселями я тебе одразу впізнала!

— За пікселями? — Чень Ґе відчув якийсь непевний підтекст у її словах.

— Подивись сам! — Сяо Вань простягнула йому смартфон. — Це уривок із мережі. У ранкових новинах Дзюдзяна на двадцять третій хвилині випустили терміновий репортаж.

Чень Ґе запустив відео. У кадрі з'явився житловий комплекс Пін’ань.

«Зло буде покаране! У справі про вбивство в апартаментах Фу’ань п'ятирічної давнини стався прорив. Завдяки допомозі небайдужого громадянина поліція затримала справжнього вбивцю!»

Далі йшло коротке інтерв'ю та кадри, де Чень Ґе залишає місце подій разом із поліцією. Його обличчя справді було закрите щільним шаром пікселів, а в титрах зазначалося, що особу свідка не розголошують задля його безпеки, оскільки один із підозрюваних досі перебуває в бігах.

— Босе, це ж точно ти! Зріст, статура і навіть одяг — один в один!

— Дай мені спочатку одягнутися, а тоді поговоримо, — Чень Ґе похитав головою і, привівши себе до ладу, коротко розповів дівчині про нічні пригоди. Звісно, справжню причину візиту він приховав, запевнивши, що просто шукав натхнення для оновлення атракціону.

Вислухавши його, Сяо-Вань помітно змінилася в обличчі: — Босе, ти так виснажився. Поспи ще, я сама зустріну перших відвідувачів.

Її турбота була щирою, але щойно Чень Ґе почув слово ‘відвідувачі’, сон як рукою зняло. — Багато людей?

— Ну, точно більше, ніж учора.

— То чого ми чекаємо? Допоможи мені підвестися!

Відправивши Сяо-Вань готуватися, Чень Ґе забіг у ванну вмитися, а тоді відкрив чорний телефон і перейшов до сценарію «Опівнічного вбивства».

❖ Сценарій «Опівнічне вбивство» (Фактор крику: 1 зірка): Локацію підготовано. Ви можете оглянути її на третьому поверсі.

❖ Увага: внутрішній простір “Будинку жахів” вичерпано. Для розблокування нових сценаріїв необхідне розширення площі!

«Коли вони встигли все це облаштувати?» Чень Ґе гадав, що доведеться самому все готувати, але зрозумів, що недооцінював можливості цього девайса.

Він чимдуж побіг на третій поверх і відчинив двері на горище. Світ за ними змінився до невпізнання. Старий мотлох і зламаний реквізит зникли — натомість перед ним простяглися похмурі, наповнені холодним туманом коридори.

Нова локація була величезною: вона охопила весь третій поверх, а також частину другого, потіснивши зони «Мінхунь» та «Ніч живих мерців».

«Усього три рівні... Перший і другий — лише підготовка, а справжній жах чекає на третьому. Це ж майже точна копія тих апартаментів!»