Розділ 27 — Новий предмет

Перекладач: Loonard

Редактор: Elein Dark, Liliia Alon

Чень Ґе ознайомився з новими декораціями: внутрішнє планування майже повністю повторювало апартаменти Пін’ань. Усередині панувала атмосфера тривоги та страждання. Було встановлено десятки механізмів і багато кімнат, з’єднаних прихованими дверима. Окрім того, в деяких кутках навіть були приховані ‘цікавості’ з доволі специфічним гумором.

«Дуже реалістично. Це місце ідеально підходить для ігор у жанрі горор-квесту. Треба буде випробувати все це на відвідувачах.»

Згадка про події минулої ночі досі змушувала серце Чень Ґе стискатися від жаху, адже його досвід був максимально справжнім. Часу було обмаль, тому хлопець лише побіжно оглянув усе й спустився вниз — біля входу на нього чекав натовп.

— Будь ласка, зачекайте хвилинку, власник ось-ось прийде! Ви поки можете відвідати інші атракціони парку, — він ще здалеку почув голос Сяо-Вань.

— Слухай, дівчино, а твій бос точно в “Будинку жахів”? Ми вчора бачили його стрім — за ним гнались більше десятка людей по лісу! Невже він справді вибрався з такої жахливої ситуації?

— Не меліть дурниць! Я теж дивився. Стрімера заблокували в будинку якісь психи. Наче гра в кота і мишку, розумієте? Я навіть уявляти не хочу, чим це могло закінчитися.

— Ви впевнені, що ми дивилися одне й те саме? Вчора, крім звуків, на екрані була суцільна темрява. Як ви там взагалі щось розгледіли?

— Та годі вам! Хочу побачити його на власні очі, щоб переконатися, що він не привид!

Дискусія ставала дедалі гучнішою, що привернуло увагу дядька Сюя. Дивлячись на розмір натовпу, він був одночасно радий і знервований. Здавалося, в якийсь момент цей занедбаний “Будинок жахів” раптово став центром усього парку розваг. Багато людей прийшли сюди спеціально з самого ранку. З одного боку, це було добре, але від розмов відвідувачів у дядька Сюя холонуло всередині. «Це не може так більше продовжуватись. Коли я наступного разу побачу Сяо-Ченя, в нас буде серйозна розмова. Молодь зараз така азартна, аби тільки він не вплутався у щось лихе!»

*Ррраз!*

Захисні ролети розсунулися, і перед публікою з’явився вмитий та свіжий Чень Ґе.

— Перепрошую, що змусив чекати. Вартість квитка — двадцять юанів. Жодних знижок ні для старих, ні для малих.

Натовп миттю стих. Кілька глядачів, що прийшли саме через стрім, одразу підбігли до нього з розпитуваннями. На мить Чень Ґе навіть відчув себе справжньою зіркою соцмереж. За кілька хвилин черга впорядкувалася, і перші відвідувачі почали заходити всередину.

Пам’ятаючи, що минулого разу звук був занадто моторошним, Чень Ґе не насмілився ввімкнути “Чорну п’ятницю” на повторі. Замість цього, він поставив її в довгий список звукових ефектів, що грали в випадковому порядку. Хлопець наклав грим Сяо-Вань і відправив її грати привида в сценарії «Мінхунь», а сам залишився на вході збирати гроші.

«Кількість відвідувачів стабільно зростає, та й відгуків позитивних побільшало. Якщо так піде далі, я за лічені дні назбираю на розширення площі», — Чень Ґе дістав чорний телефон. По-перше, щоб перевірити прогрес до першої модернізації, а по-друге — глянути на свіжі щоденні завдання.

❖ Легке завдання: Якщо хочете по-справжньому налякати відвідувачів, зверніть увагу на ритм екскурсії. Актори та механізми не повинні з’являтися занадто рано чи занадто пізно. Рекомендовано встановити в “Будинку жахів” датчики звуку та камери спостереження, щоб повністю контролювати рух гостей.

❖ Середнє завдання: Справжній секрет жаху в тому, аби людина не здогадалася про напад. Наприклад, розташуйте точку лякання у протилежному боці від предмета, що привертає увагу. Перевірте весь реквізит на відповідність стандартам жаху.

❖ Жахаюче завдання: Опівночі у ванній кімнаті завжди чути дивні звуки. Хочеш дізнатися причину? Зроби все так, як я скажу.

❖ Щоденні завдання оновлюються щодня опівночі. На день можна обрати лише одне завдання. Різна складність — різна винагорода.

(Будьте обережні! Чим складніша місія, тим більш небезпечною вона буде — обирайте уважно!)

Швидко глянувши на щоденні місії, Чень Ґе спочатку відкинув жахаюче завдання. Після двох безсонних ночей йому конче потрібен був відпочинок. До того ж він ще не розібрався з істотою в дзеркалі, і залучати ще якусь нечисть було б занадто ризиковано.

«Нагороди жахаючого завдання напряму впливають на моє тіло, даючи нові здібності чи знання, але ризик пропорційний вигоді. Поки що почекаю. Легке завдання потребує фінансових вкладень — датчики та камери коштують грошей, а нагороду за вбивцю я ще не отримав.»

Чень Ґе зважив усі варіанти, та прийшов до висновку — поки що найкращим варіантом буде середнє завдання. «Встановити точку лякання в протилежному місці від найбільш очевидного — непогана ідея. Це додасть моєму закладу справжньої ‘родзинки’»

Прийнявши завдання, Чень Ґе продовжив збирати гроші, зрідка перегукуючись із Сюй Вань через рацію.

Настав обід, потік людей зменшився. Він відправив помічницю перекусити, а сам зайшов у сценарій «Мінхунь». Цю локацію він проєктував особисто, прораховуючи кожен крок. Тепер, маючи підказку від телефона, хлопець почав вдосконалювати систему залякування.

Зазвичай люди заходять до “Будинку жахів” уже морально підготованими, тому їх важко здивувати. Треба використати якусь другорядну річ, щоб прикувати їхній погляд, змусити думати, що небезпека саме там. І коли вони затамують подих, дивлячись у той бік — атакувати з повністю неочікуваного напрямку.

Це завдання виявилося простішим, ніж він думав. До кінця обідньої перерви на чорному телефоні з’явилося сповіщення:

❖ Ти виконав щоденне завдання середньої складності. Є безліч способів налякати, але найголовніше — розуміти людську психологію. Вітаю, твоя нагорода — уніформа лікаря-череполама!

❖ Уніформа лікаря-череполама (костюм): Кларк працював в психіатричній лікарні більш ніж двадцять років. Постійний вплив психічно хворих повільно викривив його погляд на життя. Одного дня він вирішив покласти цьому край. Божевілля просочило його до кісток. Взявши важкий молот, чоловік вирішив ‘вилікувати’ своїх пацієнтів раз і назавжди!

Після “Чорної п’ятниці”, Чень Ґе отримав ще один предмет. Він клікнув на застосунок, і чорний телефон оповістив його, що предмет було перенесено до кімнати з реквізитом.

«Дуже вчасно. Якщо я використаю це в «Опівнічному вбивстві», це буде чудова комбінація.»

Кілька ідей виникли в голові Чень Ґе. Він взяв ручку та папір, аби їх записати, коли раптом задзвонив його телефон.

— Хе Сань? — Чень Ґе підняв слухавку. — Що сталося?

— Босе, пам’ятаєш, що я тобі казав? — Хе Сань говорив дуже тихо, наче боявся, що його підслухають. — Після того, як ти довів Ґао Жусюе до сліз, старшокурсники з нашого факультету вирішили за неї помститися. Вони щойно виїхали до тебе цілою групою! Будь готовий, в них серйозні наміри!