Розділ 39 — Звук, що доноситься з третього поверху

Перекладач: Elein Dark

Редактор: Liliia Alon

Час минав, і ніч огорнула “Будинок жахів”.

Уже далеко за північ у тиші атракціону раптом пролунав дивний звук — ніби хтось наполегливо щось пиляв.

У кімнаті відпочинку Чень Ґе повільно розплющив очі й глянув на телефон — 1:10. Він перевернувся на інший бік, намагаючись накрити голову подушкою, але цей монотонний звук продовжував вкручуватися йому у вуха.

«Це ж не сон? Що це так шумить?»

Кожен реквізит у цьому закладі Чень Ґе зробив або відремонтував власноруч. Він точно знав: жоден механізм не може видавати звук, схожий на пиляння дерева.

Після шестигодинного сну голова була важкою. Хлопець щосили вщипнув себе за стегно, щоб остаточно прокинутися, одягнувся і дістав із ящика з інструментами важкий молоток. Увімкнувши ліхтарик, він прочинив двері своєї кімнати.

Вночі “Будинок жахів” виглядав в рази моторошніше, ніж удень. Чень Ґе завмер біля порогу, не поспішаючи виходити.

«Це точно не злодій — лише повний ідіот полізе грабувати моторошний атракціон серед ночі. І не щури — вони гризуть дерево дрібно й тихо, а цей звук надто чіткий.» Виключивши варіанти, що спали б на думку звичайній людині, Чень Ґе почав думати в більш незвичному напрямку: «Невже та істота з дзеркала вибралася назовні?»

Через брак тканини він не встиг завісити всі дзеркала на третьому поверсі в сценарії «Опівнічне вбивство».

Хлопець вдивлявся у темний коридор, зробив кілька кроків назад і притиснув до грудей ляльку, залишену батьками, перш ніж наважився вийти назовні.

Звук долинав згори. Чень Ґе почав підніматися сходами, поки не зупинився перед дверима «Опівнічного вбивства».

«Точно звідси. Питання лише в тому, хто це: душі жертв апартаментів Пін’ань чи та істота з дзеркала.» Стоячи перед входом, Чень Ґе вагався. Правду кажучи, навіть йому самому було не надто затишно заходити в такий час у власні жахливі сценарії.

Але звук пиляння діяв на нерви. Чень Ґе міцніше стиснув рукоятку молотка: «Я маю титул "улюбленець привидів" і отримав прихильність жертв житлового комплексу. Навіть якщо я зіткнуся з дзеркальною істотою, вона не повинна мені нічого зробити.»

Він згадав те, що сталося з Хе Санем — тоді поява Сяо-Вань зруйнувала його плани. Отже, ця істота не була всемогутньою.

«Зайду і подивлюся. Все одно ми з цим дзеркальним чудовиськом уже по різні боки барикад. Чим більше я про нього дізнаюся, тим більше шансів його позбутися.» Чень Ґе був напрочуд спокійним. Він розумів: насправді його лякає не сам монстр, а невідомість.

Щойно хлопець відчинив двері локації, у повітрі розлетівся слабкий запах плісняви. Це місце ставало дедалі більше схожим на справжні закинуті апартаменти Пін’ань.

Двері по обидва боки коридору були напіввідчинені. Чень Ґе підняв телефон з увімкненим ліхтариком, а в іншій руці тримав молоток. Звук пиляння ставав дедалі гучнішим — він крок за кроком наближався до істини.

Хлопець обійшов увесь поверх і зупинився біля однієї з кімнат. Сумнівів не було: звук лунав саме звідти. Двері не були зачинені щільно. Чень Ґе торкнувся ручки — її крижаний холод миттєво привів його до тями. Він напружив м'язи ніг і різко штовхнув двері.

— Хто тут?!

Чень Ґе увірвався в кімнату з піднятим молотком й побачив кремезну чорну постать, що сиділа навпочіпки у ванній кімнаті. Силует був надзвичайно схожий на Хе Фена!

Тінь не очікувала, що хтось увійде. Вона кинула те, що тримала в руках, розвернулася і одним стрибком зникла всередині дзеркала.

— Стій! — крикнув Чень Ґе, замахнувшись молотком, але влучив лише у повітря.

У вбиральні було порожньо, ніби все побачене — лише галюцинація.

«Це точно був не Хе Фен! Але чому воно виглядало точнісінько як він?» Стоячи перед дзеркалом, Чень Ґе вдивлявся у власне відображення, відчуваючи повний дискомфорт. «Ця потвора імітує Хе Фена? Яка її справжня мета?»

Поява тіні принесла багато запитань, але й відкрила дві важливі речі. По-перше, дзеркальний монстр може виходити назовні. По-друге, він здатний набувати подоби тих людей, які дивилися в дзеркало.

«Ця істота небезпечніша, ніж я гадав . »

Звук пиляння нарешті вщух. Чень Ґе присів і подивився на речі, які тінь кинула на підлогу. На шорсткому цементі лежали чотири понівечені ляльки та кілька гострих уламків дзеркала.

Він обережно взяв іграшки в руки. Ляльки, що уособлювали матір, старшу сестру та молодшу дівчинку, були лише забруднені пилом. Але лялька-батько постраждала серйозно: шия була перерізана наполовину, а все тіло вкривали глибокі подряпини.

«Чому постраждав лише батько?» Чень Ґе швидко знайшов відповідь: саме ця лялька допомогла Хе Фену вирватися з трансу, зруйнувавши плани монстра. Це була помста.

«Виходить, душі чотирьох жертв не можуть зупинити дзеркальну істоту. Сили надто нерівні.» Чень Ґе нічого не знав про ієрархію того світу, тож міг лише припускати: «Жертви житлового комплексу, окрім залякування, не мають інших засобів нападу. Дзеркальний монстр на рівень вищий за них. Проте він втік, щойно побачив мене. Отже, його бойова міць невелика. Основна зброя — психічний вплив: він шукає слабкі місця в душі, викликає галюцинації та змушує людину втратити себе.»

Проаналізувавши те, що сталося з Хе Санем, Хе Феном та щойно побачене, Чень Ґе зробив висновок. Дзеркальний монстр підступний, але у прямому зіткненні він слабкий. Треба лише знайти спосіб виманити його з дзеркала — і справу буде зроблено.

«Потрібно все спланувати й розібратися з ним цієї ж ночі. Тоді завтра локація зможе працювати без будь-яких ризиків.» Чень Ґе був налаштований рішуче — ця істота ставала надто зухвалою, і він не зможе спати спокійно, поки не знищить її.

Забравши чотири ляльки, він замкнув локацію і пішов у майстерню. Дістаючи голку з ниткою, щоб залатати рани лялькового ‘батька’, він почав обмірковувати тактику.

«Ця істота агресивна і явно цікавиться живими. Найпростіший спосіб витягти її назовні — використати людину як приманку.» Руки Чень Ґе працювали вправно; за кілька хвилин він уже зашив більшу частину розрізів.

«Але головне питання: як його вбити, коли він вийде? Кажуть, нечисть боїться солі та часнику. Але якщо дійде до бійки, кидатися в нього цим — чи не буде це занадто по-дитячому?» Обміркувавши все, Чень Ґе вирішив зайти на форум дослідників паранормальних явищ, щоб проконсультуватися.