Розділ 47 — Я — безжальний вбивця

Перекладач: Elein Dark

Редактор: Liliia Alon

— У жодному разі, — капітан Лі похитав головою, відмовивши без вагань. — Ловити втікачів — це робота поліції, як ми можемо дозволити тобі так ризикувати?

— Я залишаюся в “Будинку жахів”, аби створити ілюзію, ніби Джан Пена не викрили. Тоді він діятиме за планом і прийде за мною. Шанс того, що цей чоловік з'явиться в парку, дуже високий, і вам буде простіше його схопити, — Чень Ґе говорив впевнено, оскільки все ретельно обдумав. — Якщо ми не впіймаємо його зараз, мені доведеться жити в постійному страху, бо він може повернутися будь-якої миті.

— Остаточний план затримання ми затвердимо після консультації з карним розшуком міського управління. Справа апартаментів Пін’ань — це їхня парафія, наш відділок лише допомагає. Я передам їм твою пропозицію, — капітан Лі закрив ноутбук, набрав номер і разом із двома колегами вийшов із залу спостереження.

— Сяо-Чень, послухай поліцію, краще піди кудись перечекай, — дядько Сюй підійшов лише тоді, коли поліцейські зникли з поля зору. Він виглядав по-справжньому стурбованим.

— Втеча не вирішить проблему, тож не витрачайте сил на вмовляння, — Чень Ґе востаннє глянув на монітор і повернувся до свого атракціону.

— Босе, сьогодні рис із м'ясом та солодким перцем, — Сяо-Вань сперлася на поруччя і, побачивши Чень Ґе, вказала на ланч-бокс. — Поки кухарка не бачила, я поклала тобі зайву ложку м'яса.

Він забрав обід, дивлячись на дівчину. Чень Ґе вирішив нічого не розповідати їй про Джан Пена. Як і зазвичай, хлопець швидко поїв і почав післяобідню зміну.

Сяо-Вань грала привида в сценарії «Мінхунь», а Чень Ґе продавав квитки, опустивши голову, але постійно перевіряв очима натовп навколо.

«Поява Джан Пена — це водночас і загроза, і можливість. Питання в тому, як правильно цим скористатися . » Після виконання кількох завдань чорного телефону хлопець відчував, що його розумові здібності покращилися, а сам він став значно спокійнішим.

«Зараз у сценарії замкнена істота з дзеркала. Вона вільно пересувається між склом і реальністю — доки є хоча б один уламок, вона непереможна» , — Чень Ґе механічно видавав квитки, поки його мозок працював на повну швидкість. «Хе Сань та Хе Фен були атаковані схожим чином. Судячи з розповіді Хе Фена, монстр намагається захопити тіло, замінити особистість людини або оселитися в ній. Невідомо, навіщо це йому, але виникає питання: якщо істота захопить тіло, чи зможе вона так само швидко з нього вийти?»

Це питання мучило Чень Ґе ще після розмови з Хе Феном, але хлопець не міг перевірити теорію на відвідувачах — це було б занадто небезпечно. Він вже майже відмовився від цієї ідеї, аж поки вранці не з’явився Джан Пен.

Тільки-но хлопець побачив втікача на камерах, план миттєво дозрів. Він збирався використати Джан Пена як піддослідного: заманити його в локацію і дозволити істоті з дзеркала захопити його тіло. Таким чином Чень Ґе не тільки знешкодить вбивцю, а й позбудеться дзеркальної потвори. Одним пострілом — двох зайців. Саме тому він так наполегливо напрошувався на роль приманки.

«Так і зробимо. Ризиковано, але успіх розв'яже мені руки.»

Близько п’ятої вечора Чень Ґе відпустив Сяо-Вань додому раніше, а сам почав готуватися. Він збирався ‘влаштувати’ Джан Пену найтепліший прийом.

О пів на шосту подзвонив капітан Лі й повідомив, що вони оточили парк. Якщо Джан Пен з'явиться — йому не втекти.

Повечерявши, Чень Ґе притягнув ковдру та костюм лікаря-череполама в кімнату управління атракціоном. Замкнувшись зсередини, хлопець сів перед моніторами. Якщо все піде за планом, він проведе тут усю ніч.

«Камер критично мало. В "Будинку жахів" забагато сліпих зон, не можна розслаблятися.»

Сонце сховалося за горизонт. На відміну від дня, нічний парк “Нове століття” був занурений у мертву тишу.

Темрява густішала. Чень Ґе чекав у засідці до самої півночі. Той, на кого хлопець чекав, не з’явився, натомість прокинувся той, кого він не кликав. Як і минулої ночі, зі сценарію «Опівнічне вбивство» почувся химерний звук пиляння.

— Починає бешкетувати рівно опівночі. Це так монстр демонструє мені свою силу? — Чень Ґе відкинув ковдру і підійшов до дверей, але вирішив не йти розбиратися. — Нехай поки пограється.

Він надів навушники, притиснув до грудей ляльку, яку залишили йому батьки, і продовжив спостерігати за камерами.

Близько першої ночі, коли хлопець вже майже втратив надію, двері вбиральні на моніторі злегка ворухнулися.

«Там хтось є?» — він миттю підбадьорився і пильно втупився в екран.

Невдовзі двері прочинилися, і звідти вислизнув високий худий чоловік із двадцятисантиметровим ножем для обвалювання м'яса.

[Примітка: Ніж для обвалювання м'яса — це спеціалізований інструмент з вузьким, гострим лезом (13-15 см), призначений для відокремлення м'якоті від кісток, сухожиль та хрящів.]

«Ця вбиральня — те саме місце, де я виконував перше жахаюче завдання. Вікно виходить назовні. Схоже, він заздалегідь усе вивчив і зламав замок» , — спокійно міркував Чень Ґе. Кімната управління була замкнена і знаходилася у віддаленому місці; людині, яка не знає плану будівлі, знайти її майже неможливо.

На екрані Джан Пен діяв обережно: тихо, з ножем в одній руці й телефоном в іншій, він просувався коридором. Вбивця не підозрював, що за ним спостерігають, і зосереджено оминав реквізит.

Йому знадобилося цілих п’ятнадцять хвилин, щоб знайти кімнату відпочинку персоналу. Він завмер біля дверей у нерішучості, його груди важко здіймалися, а рука з ножем тремтіла. Кілька разів чоловік тягнувся до ручки й відсмикував руку. Було видно, що він бореться з собою.

Джан Пен вагався прямо під об'єктивом камери ще секунд сорок, перш ніж нарешті зважився. Він підняв ніж, схопив ручку і, набравши повітря, різко влетів у кімнату, наче хижак на здобич!

За хвилину чоловік вийшов назад. На лезі блищала кров — здається, у темряві він випадково порізав собі руку. Перехопивши ніж в іншу долоню, Джан Пен став виглядати ще лютішим. Глянувши в бік сходів, вбивця прискорився.

На моніторах було чітко видно: він іде до кімнати управління. Чень Ґе відправив повідомлення капітану Лі, взяв важкий сорокасантиметровий молот лікаря-череполама і став за дверима.

Він вже готувався до класичного ‘скрімера’ з фільмів жахів — раптового нападу при відкритті дверей, — але Джан Пен просто пройшов повз і пішов у службовий коридор.

«Що він задумав?» — Чень Ґе спочатку не зрозумів його маневру. Він кинувся до комп'ютера. Камера показала, як Джан Пен ножем віддирає дошки, якими був забитий вхід до «Опівнічного вбивства», і рішуче заходить всередину.

«Навіщо він туди поліз?» Чень Ґе зняв навушники й широко розплющив очі. «Звідти ж постійно лунає звук пиляння... Він що, подумав, що це я там працюю?»