Розділ 62 — Чотиризірковий сценарій

Перекладач: Elein Dark

Редактор: Liliia Alon

Після трьох невдалих спроб, Чень Ґе облишив усе й вирішив повернутися до цього уже після того, як прийде до “Будинку жахів”.

На його подив, щойно він закрив персональну сторінку Джан Я, на чорному телефоні висвітилося ще одне непрочитане сповіщення.

«Хіба завдання на прихильність не виконано?» — подумав Чень Ґе і, не вагаючись, відкрив друге повідомлення.

❖ Щасливий улюбленцю привидів! Вітаю з успішним виконанням завдання на прихильність рідкісного червоного привида! Ця місія є одним із відгалужень чотиризіркового сценарію — «Школа привидів»!

• • Увага: щойно рівень виконання завдання на прихильність сягне 100%, активується пробне завдання для чотиризіркового сценарію «Школа привидів» (термін дії — три місяці). Виконання всіх додадкових завдань успішно розблокує цю локацію!

❖ «Шкода привидів» — фактор крику: 4 зірки!

❖ Додаткове завдання №1: Червоні балетки (У нічному мороці шкільного подвір’я розправив крила кривавий лебідь; вона — засліплений люттю й жагою помсти злий дух, але водночас і танцівниця в червоному вбранні). Місце виконання: приватна школа Західного Дзюдзяну.

❖ Додаткове завдання №2: Людина, що повісилася стоячи* (Я ніколи ні з кого не глузую — ні за життя, ні після смерті). Місце виконання: приватна школа Західного Дзюдзяну.

[Примітка: Людина, що повісилася стоячи — популярний інтернет-мем і відома сцена з аніме. Його основне значення використовується для опису «когось, хто, незважаючи на те, що перебуває в абсолютно невигідній або болючій ситуації, все одно намагається виглядати спокійним і гідним.]

❖ Додаткове завдання №3: Сморід (Він стягує до кімнати все сміття лише заради того, щоб приховати одну жахливу таємницю). Місце виконання: приватна школа Західного Дзюдзяну.

❖ Додаткове завдання №4: Непрохана дух ручки (Дух ручки, дух ручки, підкажи, хто з нас помре наступним?). Місце виконання: середня школа Му Ян.

❖ Додаткове завдання №5: П’ята кабінка в туалеті (Щоночі люди бачать червоний силует у вбиральні. Щоб її спіймати, я сховався у п’ятій кабінці). Місце виконання: середня школа Му Ян.

❖ Додаткове завдання №6: Глибока криниця (Брат із сестрою так і не повернулися додому після занять. Куди ж вони поділися?). Місце виконання: середня школа Му Ян.

❖ Додаткове завдання №7: Закритий клас (У кінці коридору знаходиться клас, опечатаний пломбами, куди ніхто ніколи не заходив, але щойно настає вечір, у кімнаті починає кипіти життя). Локація квесту: середня школа Му Ян.

❖ Додаткове завдання №8: Вічне життя (У таємному підземному морзі є група людей, які прагнуть вічного життя). Місце виконання: медичний університет Західного Дзюдзяну.

❖ Останнє завдання: Не розблоковано.

Прочитавши всю інформацію на екрані чорного телефону, Чень Ґе заціпенів від шоку: «Чотиризірковий сценарій?! Локація з однією зіркою ледь не звела з розуму студентів-медиків, то наскільки ж моторошною має бути локація з фактором крику в чотири зірки?»

У кожної людини є своя межа психологічної витривалості до жахіть. Якщо перевищіти цей поріг, усе може закінчитися трагічно.

Він ще раз перечитав описи додаткових квестів для «Школи привидів» — від самих лише назв по тілу ходили сироти. Що найважливіше, усе це були лише побічні завдання. Останній, фінальний акорд усе ще залишався заблокованим — вочевидь, спочатку доведеться виконати перші вісім завдань, перш ніж відкриється доступ до дев’ятого завдання.

«Чотири зірки — це поки що надто висока планка для мене. Мабуть, кину цьому виклик колись пізніше» , — Чень Ґе закрив сповіщення й зазирнув до вкладки доступних сценаріїв. У списку поруч із «Катафалком з привидами» та «Третьою лікарняною палатою» тепер значилася «Школа привидів». Проте, на відміну від перших двох, назва цього сценарію палала криваво-червоним кольором.

«Об’єднати всі міські легенди про школи в один масштабний сценарій... Навіть якщо я розблокую цю «Школу привидів», її навряд чи можна буде відкривати для пересічних відвідувачів.» Чень Ґе проаналізував систему оцінювання чорного телефону й у його голові з’явилася ідея. Локації з однією зіркою будуть відкриті для усіх бажаючих, але щоб отримати допуск до сценаріїв із трьома зірками й вище, відвідувачі обов’язково мають спочатку пройти рівні з однією та двома зірками. У певному сенсі це послужить чудовим захистом здоров'я відвідувачів.

«Така система значно підвищить реіграбельність*! Навіть ті, хто вже пройшов атракціон, повертатимуться знову й знову, щоб відкрити доступ до вищих рівнів складності й досягти повного проходження. Щоразу новий досвід — і мій “Будинок жахів” швидко здобуде шалену популярність.» Подумавши про це, у свідомості Чень Ґе чомусь виринув образ Хе Саня, єдиного відвідувача, який наважився кинути виклик двом сценаріям поспіль. «Цей хлопець — мій справжній талісман. Коли розблокую наступний сценарій, обов’язково треба буде заманити його туди для ‘бойового хрещення’ . »

[Примітка: Реіграбельність — це ступінь бажання чи мотивації гравця повертатися до відеогри чи настільної гри знову, навіть після її повного проходження.]

У нього з’явилося безліч ідей: наприклад, після впровадження рівнів складності можна видавати спеціальні сертифікати й нагороди, щоб мотивувати відвідувачів перевершувати самих себе й штурмувати найстрашніші сценарії.

«Почуваюся якимось фінальним босом, що смикає за мотузки за лаштунками.»

Чень Ґе мимоволі всміхнувся. Хтозна, мабуть, у майбутньому до його “Будинку жахів” приїжджатимуть професійні команди, щоб пройти його, лише заради того, щоб відчути найвищий рівень жаху.

— Чого ти так дурно посміхаєшся? Виглядаєш якось підозріло — з будівлі вийшов капітан Лі, який якраз завершив первинний огляд приміщень. — Перша й друга групи доповіли: слідів Джан Пена поки не виявлено. Атмосфера в цій школі якась нездорова, та й планування заплутане. Згортаємося, зачекаємо на кримінальний розвідвідділ і тоді вирішимо, що робити далі.

— Згоден, — Чень Ґе й сам уже давно хотів піти геть: усе, заради чого він сюди прийшов, було виконано на сто відсотків.

Усі поліціянти залишили територію приватної школи Західного Дзюдзяну й оточили периметр, очікуючи на підкріплення.

Лише коли почало світати, прибула слідча група. Усі були втомлені після довгих переїздів, їм було нелегко.

Коротко привітавшись із колегами, капітан Лі сів за кермо патрульної машини й відвіз Чень Ґе геть.

«Знову безсонна ніч.» Щойно хлопець опинився на задньому сидінні поліційної машини, напруга нарешті спала; він солодко потягнувся й ліг.

— Ти в патрульній машині влаштувався так, наче додому повернувся, — буркнув незадоволений капітан Лі. — До речі, у мене є кілька питань, які я давно хотів тобі задати, але ще не встиг.

— Тоді краще й не питайте, — Чень Ґе чудово зрозумів про що збирається запитати капітан Лі. Він накрив голову рюкзаком і почав прикидатися, що спить.

— Якого біса ти опинився в приватній школі Західного Дзюдзяну посеред ночі? І звідки тобі відомий точний час, коли дівчина вистрибнула з вікна? Це справа чотирирічної давнини, навіть у висновках судмедекспертів вказано лише приблизний часовий інтервал, а ти видаєш відповіді з такою впевненістю, наче сам там був. Це вкрай підозріло, — капітан Лі завів двигун і виїхав на трасу.

— Це все мої припущення, — пробурмотів з-під рюкзака Чень Ґе, перевертаючись на інший бік. — Дядьку Сяньбао, можна увімкнути кондиціонер?

— Ти справді вже не вважаєш себе гостем, чи не так? — поскаржився капітан Лі, проте слухняно клацнув тумблером кондиціонера. У цей момент його мобільний телефон раптом завібрував.

— Дядьку, візьміть слухавку.

— Ще слово скажеш — і я тебе викину з машини, — капітан Лі зиркнув на екран, натиснув кнопку прийому, але не вимовив ні слова. На іншому кінці слухавки теж панувала тиша. За дві-три секунди виклик завершився.

— Хто такий нахабний, що наважився дзвонити поліцейському пожартувати? — Чень Ґе з цікавістю визирнув з-за рюкзака й помітив, що суворий вираз обличчя капітана Лі помітно пом’якшав.

— Це моя дружина, — тихо відповів чоловік. — Щоразу, коли я виїжджаю на завдання, вона телефонує мені, аби переконатися, що я живий. Оскільки деякі завдання є досить особливими, ми давно домовилися, що не потрібно нічого казати. Якщо дзвінок пройшов і я зняв слухавку — значить, зі мною все гаразд.