Розділ 69 — Двері в дзеркалі

Перекладач: Elein Dark

Редактор: Вомані, Liliia Alon

У вбиральні панувала цілковита темрява. Навколо було тихо, Чень Ґе ледь чув стукіт власного серця.

Він пильно вдивлявся у дзеркало перед собою. Щойно стрілка годинника перетнула північ, скляна поверхня злегка помутніла, наче вкрившись якоюсь дивною плівкою, а вже наступної миті прямо по центру проступила цифра — ‘0’.

Те, що значення на склі знову змінилося, цілковито застало Чень Ґе зненацька. Він був свято переконаний, що цей зворотний відлік належав істоті з дзеркала. А оскільки монстра вже з’їла Джан Я, то й цифри мали б зникнути разом із ним.

«Невже цей відлік узагалі не пов’язаний з істотою з дзеркала?»

Він дістав телефон, збираючись сфотографувати цифру, але варто було йому підняти руку, як хлопець буквально заціпенів на місці.

Відображення в дзеркалі раптом почало кардинально відрізнятися від реальності: двері туалетної кабінки по той бік скла забарвилися в червоний!

Багрянець просочувався зсередини назовні, ніби кабінка була заповнена кров’ю, яка безперервно проникала крізь щілини в дверях.

«Чому в дзеркалі двері кабінки раптом змінили колір?» Чень Ґе увімкнув відеозапис на телефоні, розвернувся й повільно штовхнув реальні двері.

У реальності двері кабінки почали відчинятися, і дзеркало відобразило цю дію.

Проте в реальному світі за дверима кабінки нічого не було, тоді як у дзеркалі абсолютно все всередині було залито криваво-червоними барвами — і перегородки, і кошик для сміття, і навіть дрібні рекламні наліпки на стінах.

У темній похмурій вбиральні ця криваво-червона кабінка виглядала вкрай гнітюче.

Чень Ґе не міг збагнути, що коїться. Він зробив крок уперед, і щойно половина його тіла опинилася в кабінці, по шкірі розлилося дивне відчуття — наче повітря стало липким і почало стискати його з усіх боків.

Він поспіхом відсахнувся назад. Приблизно за хвилину двері в дзеркалі повернулися до норми.

Коли Чень Ґе зайшов до реальної кабінки знову, цього дивного відчуття вже не було.

Червоні двері в дзеркалі з’явилися лише на одну хвилину після дванадцятої години ночі, а потім усе зникло.

«Чому двері туалетної кабінки в дзеркалі стали червоними? І чому все за ними теж було забарвлене цим кольором?» Чень Ґе увімкнув світло, сперся на підвіконня й замислився: «Невже це і є світ у дзеркалі? І той монстр свого часу втік саме з тієї кривавої реальності?»

Аби перевірити свої здогадки, Чень Ґе знайшов у чорному телефоні сповіщення про своє перше жахаюче завдання.

Підказка до завдання тоді звучала так: «Щоб побачити прихований світ, тобі знадобляться неабияка відвага, неймовірна удача й трохи сторонньої допомоги.»

«У завданні чітко сказано: ‘побачити прихований світ’. Під цим світом, вочевидь, мався на увазі саме цей криваво-червоний світ у кабінці.»

Пригадуючи той моторошний квест, Чень Ґе хоч і не розплющував очей, проте дуже прискіпливо вловлював кожен шурхіт довкола.

«Я впевнений, що тоді виразно почув, як загойдалися двері туалетної кабінки! Спочатку все йшло нормально, і вся містика почалася саме після цього звуку.»

Посеред ритуалу двері кабінки раптово затряслися. Тоді він списав усе на протяг і не звернув уваги. Проте зараз збагнув: те легке рипіння дерева, швидше за все, пролунало не в реальності, а з самої глибини дзеркала.

«Дзеркало є сполучною ланкою між двома світами. Двері кабінки в дзеркалі відчинилися, монстр вирвався з кривавого світу, але через перешкоду у вигляді ляльки застряг всередині скла.» Чень Ґе застиг, дивлячись на дерев’яні двері реальної кабінки, і в його голові народилася шалена думка: «А що як наступного разу, коли двері в дзеркалі знову спалахнуть червоним, я навмисно зайду всередину реальної кабінки? Чи означатиме це, що я переступлю поріг іншого світу?»

Хлопець струснув голову, проганяючи геть ці божевільні думки, і знову підійшов до дзеркала: «Коли відлік дійшов до нуля, в дзеркалі з’явилися червоні двері. Отже, мої попередні теорії були хибними. Ці цифри не пов’язані з кількістю вбитих людей. Це, можливо, був звичайний таймер, який, імовірно, показував час перебування дзеркального монстра в нашому світі.»

Відображення вже повністю стабілізувалося, проте Чень Ґе не мав гарантій, що подібне не повториться. Цілком можливо, що поки монстр не повернеться назад, ці двері з’являтимуться тут рівно о дванадцятій годині.

«Якщо завтра вночі вона знову з’явиться, я просто зніму це дзеркало. Поки що це єдиний вихід.» Чень Ґе знайшов шматок цупкої чорної тканини, щільно завісив нею скло й вийшов із туалету.

Повернувшись до кімнати відпочинку, хлопець відкрив чорний телефон і почав вивчати свіжі щоденні завдання на сьогодні.

❖ Легке завдання: Жахаючий досвід не повинен залишати по собі глибоких психологічних травм у клієнтів. Сподіваюсь, ти розумієш, що в усьому треба знати міру. Будь ласка, вдоскональ правила техніки безпеки на своєму атракціоні та проведи ретельну перевірку локацій на наявність прихованих загроз.

❖ Середнє завдання: Один у полі не воїн. Для успішної роботи хорошого “Будинку жахів” потрібна першокласна команда. Найми більше талановитих працівників — і вони допоможуть тобі подолати будь-яку кризу!

❖ Жахаюче завдання: У твоїй кімнаті постійно живе ще одна людина. Хіба тобі не цікаво, хто це?

Ці три завдання Чень Ґе вже були знайомі. Насправді він знову завагався: задля стрімкого розвитку “Будинку жахів” ідеальним варіантом було б обрати саме жахаюче завдання, проте після інциденту з істотою з дзеркала хлопець відчував легкий острах перед найвищою складністю.

«Та нічого, сьогодні краще добре відпочину, а завтра вже вирішу, що робити.» Відтоді як у його руках опинився цей телефон, Чень Ґе ще жодного разу нормально не спав. Якщо продовжувати в такому ж дусі, його організм просто не витримає.

Він укрився ковдрою й за кілька хвилин уже міцно спав.

О восьмій годині ранку Чень Ґе прокинувся абсолютно свіжим і сповненим сил. Хлопець вилетів із кімнати й одразу попрямував на перший поверх до локації «Ніч живих мерців». Ділянка підлоги, яку він обрав минулої ночі на схемі, повністю змінилася — посеред кімнати тепер з’явився прохід, що вів під землю.

«А цей чорний телефон працює оперативно.»

Підлога була демонтована, і Чень Ґе почав спускатися вниз бетонними сходами, які привели його прямо до занедбаного підземного паркінгу.

Він озирнувся довкола: на парковці панував цілковитий морок, не горіла жодна лампочка, а навколо панував повний безлад.

«І це все? Весь процес розширення обмежився будівництвом одних лише сходів?» Чень Ґе відчув легке розчарування, проте щойно згадав, що тепер увесь цей підземний паркінг належить йому, у його серці знову спалахнув азарт: «Новий віртуальний парк розваг у Східному Дзюдзяні добудують щонайбільше за три місяці. Я мушу використати цей час на повну — розблокувати якомога більше сценаріїв, модернізувати “Будинок жахів” і побудувати унікальний тематичний парк, який нічим не поступатиметься конкурентам.»

Повернувшись на перший поверх, Чень Ґе з телефоном у руці підійшов до входу “Будинку жахів”. Прямо на межі між захисною огорожею та головним коридором атракціону тепер височіла масивна споруда з темного дерева, яка за своїми контурами нагадувала дві зсунуті разом платтяні шафи.

«Оце і є та сама опівнічна квиткова каса? Якось вона надто грубо побудована.» Хлопець відчинив дверцята й присів усередину, аби оцінити простір. Він виявився настільки тісним, що Чень Ґе мимоволі відчув себе так, наче його живцем поховали в труну.