Розділ 1002 — Важлива дата

Для Сема на кораблі Проклятих це був звичайний день. На планетах звірів не відбувалося жодних панічних подій. Не було внутрішніх суперечок, які йому довелося б вирішувати щодо розміщення певних речей, або прохань від іншого відділу про великий бюджет. Було спокійно.

Саме ці моменти Сем любив найбільше, коли все навколо, здавалося, йшло гладко. Підписавши останній документ, Сем сів у своє крісло, яке знаходилося на чолі столу для лідерів Фракції Проклятих.

Стіл стояв на злегка піднятій платформі зі спіральними сходами, що вели вниз до центру керування всього корабля. Перевагою крісла Сема було те, що він міг обертатися і дивитися назовні через скло, а також униз на всіх, хто старанно працював.

"Гадаю, я повинен просто перевірити, чи немає чогось важливого, або, можливо, чогось, що потрібно зробити в майбутньому, щоб потім звільнити собі час" - сказав Сем собі.

Без жодних сумнівів, Сем був трудоголіком. Навіть коли було нічого робити, йому все одно здавалося, що є справи, які потребують виконання. Відкривши календар, Сем подивився на поточну дату. Було 23 липня, але з якоїсь причини дата була позначена червоним.

"Чи зробив це я? Я б не позначив її без причини?" - Проглядаючи дату, він не знайшов жодних нотаток, як це зазвичай робив для інших дат.

Він намагався пригадати, чим могла бути ця подія, але не міг згадати нічого, ні чому ця дата була важливою. Якби це була така велика справа, хтось інший, напевно, зв'язався б з ним. Закривши календар, Сем знову подивився у вікно.

"Арґх! З мене вже бісики лізуть. Якщо я не з'ясую, чому була записана ця чортова дата!" - люто подумав Сем . Він зателефонував тим членам Фракції Проклятих, які зараз були на кораблі.

Запитавши кожного з них, він не знайшов жодної зачіпки, аж поки зрештою не вирішив зв'язатися з Лоґаном . Лоґан часто був зайнятий, тому Сем не любив йому телефонувати, але його ще більше дратувало те, що ніхто не знав, чому він позначив цю дату, і він був упевнений, що зробив це не випадково.

"Вибач, я теж не знаю чому. Хоча можу спробувати перехресно звірити деякі системи, щоб побачити, чи щось відбувається" - запропонував Лоґан .

Здавалося, це безнадійна справа, але Сем все одно попросив його зробити це. Якщо Лоґан нічого не знайде, йому доведеться здатися і припустити, що або хтось інший втрутився в його календар, або він помилково щось зробив.

Однак, Лоґан швидко передзвонив Семовi .

"Гадаю, я знайшов причину, чому ця дата така важлива. Перехресно звіряючи ці речі, я шукав усі події на нашій території, пов'язані з цією датою. Потім я зіставив їх з подіями, пов'язаними з членами Фракції Проклятих, і відсортував за-"

"Ем, Лоґане , я знаю, ти дуже багато працюєш, але ти не міг би коротше?" - перебив Сем .

"О, звісно, сьогодні день народження Квіна" - сказав Лоґан і швидко скинув дзвінок.

Тепер Сем зрозумів, чому він відзначив цю дату. Рідко кому випадала нагода святкувати день народження, але для Квіна минулого разу він був настільки зайнятий, що той пройшов непоміченим. Через це Сем хотів влаштувати йому велике свято, але його перервали, перш ніж він встиг щось організувати та записати.

Негайно Сем взявся до роботи. Квін все ще був у школі, викладав, хоча був вихідний, тож не мав би бути надто зайнятим, але для того, що він хотів зробити, їм потрібен був хтось "зсередини" щоб відволікти його. Спочатку Сем збирався зв'язатися з Пітером , але натомість вирішив зв'язатися з кимось іншим.

--

"Отже, ти хочеш, щоб я відволікла Квіна на півдня або хоча б на кілька годин, бо у хлопця день народження," – відповіла Гелен .

"Так, і переконайся, що він про це не дізнається, зможеш?" – запитав Сем .

"У мене є ідеальна ідея," – відповіла вона.

_________

"Ти, здається, дуже працьовитий, чим би ти не займався," – прокоментувала Гелен - "Знаєш, тобі не обов'язково це робити, ти можеш попросити когось зі своїх помічників."

Квін не підняв голови, щоб подивитися, хто це, але впізнав голос Гелен .

"Все гаразд, мені подобається це робити. Коли я тут, працюю вчителем, це змушує мене на мить забути про все," – сказав Квін , відклавши планшет і посміхнувшись Гелен .

"Обережно! Подаруй будь-якій дівчині таку посмішку, зі світлом, що сяє на задньому плані, і вони тебе просто з'їдять" - Сказала Гелен .

"З'їдять мене?" - Відповів Квін - "То чого ти хотіла насправді, окрім їжі?" - Квін неправильно зрозумів.

"Ти винен мені побачення, і я думаю, це ідеальний день для побачення, хіба ні? Іменинник!"

"Звідки ти знаєш?" - Здивовано відповів Квін .

"Я повинна знати все про свого майбутнього чоловіка, чи не так?"

_________

Зараз він їхав у левітуючому потязі, який віз їх зі школи до головного району міста. Місце, де військові могли відпочити, погратися та насолоджуватися життям. Сучасне місто для розваг та відпочинку, з іграми, кіно та іншим.

"Ну, я сказав, що зроблю це, але просто ніколи не думав, що вона буде такою агресивною"

Поки вони їхали в потязі, Квін підвівся, оскільки у вихідні потяг був заповнений. Він намагався бути джентльменом і поступитися місцем Гелен , але натомість вона теж піднялася і притулилася до нього.

Вона була на відстані кількох дюймів від його обличчя, і тепер він міг роздивитися її ближче. Її довгі прямі ноги, її пухкі, схожі на сливу сідниці, і її теперішнє рожеве волосся, яке пасувало до червоної помади, яку вона носила.

Колір її волосся часто змінювався, але Квін вважав, що рожевий їй до лиця, це робило Гелен трохи небезпечною.

"В небезпечною, га? Тобі хіба не вистачає неприємностей? Я чую твоє серцебиття звідси" - пожартував Вінсент .

Вони нарешті доїхали до своєї зупинки, і Квін швидко зійшов з поїзда. Він не знав, що станеться, якщо він буде дивитися на неї довше.

"Це якийсь зворотний ефект Чарівності чи щось таке?" - подумав Квін .

"Ти підліток, якому тільки-но виповнилося вісімнадцять. Ці почуття нормальні" - заперечив Вінсент .

"Ти не голодний? Ти майже нічого не їв" - помітила Гелен .

Насправді Квін голодував, але не так, як вона думала. На щастя, у ресторані було м'ясо, яке він замовив майже сирим, що дозволило йому тимчасово втамувати голод.

"Все гаразд, я просто віддаю перевагу домашній їжі" - відповів Квін - "Я ось що подумав, Гелен . Ти гарна дівчина, сильна і була лідером сильної фракції. Ти могла б мати будь-кого, кого захочеш. Чому тобі подобається такий хлопець, як я?" - запитав Квін .

Гелен відклала ложку, якою їла морозиво, і подивилася на Квіна так, ніби це було дурне запитання.

"Квін, хіба ти не знаєш, хто ти? Як ти сам сказав, я повинна мати високі стандарти, так, адже я можу мати будь-кого. Ти лідер Фракції Проклятих і один зі світових лідерів. Але не тільки тому. Ти відрізняєшся від тих, хто має твою владу, Квін. Багато хто дає обіцянки, але, досягнувши вершини, не виконує їх або здається, коли стає занадто важко, але не ти, Квіне. Ось що мене в тобі приваблює." - Вона сказала, набираючи велику ложку морозива.

"Але мені лише вісімнадцять? Хіба це не дивно?"

"А мені двадцять чотири. Яка різниця? Ти виглядаєш на двадцять з чимось, і, безумовно, не завжди поводишся відповідно до свого віку, Квін." - Сказала Гелен.

"Тобі лише двадцять чотири? Я думав… я думав, ти…"

"Старша? Багато хто так думає через становище, яке я займала. Я не засновувала фракцію "Дейзі" Мої сестри старші за мене, але пізніше мій талант був виявлений, і мої сестри, які завжди піклувалися про мене поставили мене на цю посаду та віддали мені це місце. То ти любиш мене зараз?" - Запитала Гелен.

Квін замислився, але в цей момент йому спало на думку кілька речей. З'являлися інші думки, і, до того ж, Гелен була людиною. Чи могли б справжні стосунки скластися між вампіром і людиною, і якби Квін сказав їй зараз, ким він насправді є, чи втекла б вона?

У цей момент на комунікаторі Гелен з'явилося повідомлення. Час настав.

"Гаразд, тобі не обов'язково відповідати мені зараз. Ходімо назад."

_________

Дорогою назад Квін багато не говорив, бо знову мав багато думок. Але він насолоджувався цим днем, і це було набагато краще, ніж його попередні дні народження. Всі попередні, що були до цього, він провів на самоті.

Коли вони дісталися школи, Гелен сказала, що один із вчителів його про щось просив, і щоб він зустрівся з ним у класі зброї звірів.

Коли вони наближалися до будівлі, Квін почув усередині серцебиття кількох людей та легкий шурхіт багатьох ніг, що тихо пробігали по підлозі. Він дивувався, чому його викликають у такий час і чому в кімнаті буде так багато людей.

Підійшовши, двері розсунулися, і одночасно пролунали кілька вибухів і хлопків. Повітрям полетіли повітряні кульки, і пролунало гучне: "Сюрприз!", усі крикнули одночасно.

Ні на секунду, навіть після того, як почув серцебиття, Квін не очікував сюрпризу на день народження. Він просто думав, що нікому не буде діла, і побачити, скільки зусиль було докладено до такої справи...

"Дуже вам усім дякую. Це найкращий день народження, який у мене коли-небудь був" - сказав Квін .

Під час вечірки, коли Квін спілкувався з усіма, Сем помітив, що отримав повідомлення від Нейта , в якому йшлося про те, що вони повертаються і мають прибути за кілька днів.