Розділ 1025 — Три запитання

Просторовий прострір був заповнений чорними тінями так, що нічого не було видно, крім їхніх власних тіл, які ледь помітно світилися, поки вони перебували всередині. Якби хтось пройшов крізь величезний простір, здавалося б, що він іде вічно, без пункту призначення.

Зсередини можна було зруйнувати простір, але ззовні іншим було майже неможливо взаємодіяти з ним. Тепер, опинившись у безпечному просторі, Квін і Ено стояли один навпроти одного.

Багато накопиченого розчарування вже було спрямовано на Ено ще до того, як сталося те, що щойно сталося, але тепер ще більше гніву було спрямовано на цю таємничу особу. Однак, Квіну більше за все була потрібна не помста, а відповіді.

"Річард Ено , напевно, не знає про те, що я сам потрапив у Систему, хоча здається цілком імовірним, що саме він допоміг мені її створити" - сказав Вінсент - "Тому я думаю, буде краще, якщо ми збережемо це в таємниці"

Все ж таки, Вінсент вагався щодо цього. Здавалося, Ено встановив якийсь тип бекдору, навіть не усвідомлюючи цього, що дозволило йому робити те, що він робив раніше. Тривожним було те, наскільки він міг контролювати Систему Квіна .

Чи міг він зробити так, щоб бонусні характеристики, які Квін отримував від крові, стали марними, чи його контроль обмежувався лише навичками, пов'язаними з Системою, які Ено міг зупинити? Через цю невизначеність, Вінсент хотів, щоб Квін був більш обережним.

"Вінсент , дякую за поради. Ти завжди був великою допомогою" - відповів Квін .

"Гей, хоч він і мій родич, ти теж. Це божевільна сім'я, і він її початок" - сказав Вінсент .

"Я знаю, у тебе має бути багато запитань, і оскільки ти успішно склав мій тест, як нагороду я з радістю відповім на три запитання, які тебе турбують, і дам на них вичерпні відповіді" – сказав Ено - "Ти можеш думати, що загнав мене в пастку в цьому місці, що можеш битися зі мною і змусити розповісти більше, але це не моє справжнє тіло. У будь-який момент я можу покинути це місце, коли забажаю"

Квін ніколи не думав, що Ено буде таким прямолінійним, він ніколи таким не був, але він також міг би піти під час битви з Далкі. Було зрозуміло, що Ено залишився, тому що він теж хотів поговорити з Квіном і мав власні запитання до нього.

"Чому лише три запитання?" – запитав Квін.

Почувши це, Вінсент захотів вийти з Системи і почати трясти хлопця, але все, що він міг зробити, це похитати головою.

"У мене не було достатньо часу, щоб оцінити те, що ти побудував" – відповів Ено - "Ти – людина, якої спочатку не було в моїх планах. Я мав здогадки щодо того, що Вінсент планував зробити, коли звернувся до мене з проханням про допомогу, але я не мав прихованих мотивів, допомагаючи йому.

Я допоміг, тому що я дуже співчував ситуації Вінсента і думав, що має сенс допомогти саме так. До того ж, це був... експеримент. Наскільки сильним стане вампір із Системою? Втім, я відхиляюся від початкового питання. Але це пов'язано. На даний момент я не знаю, наскільки ти або твоя фракція сильні, і наскільки сильними ви можете стати. Я вважаю, що твоє незнання всього і спроби самостійно знайти відповіді зробили тебе ще сильнішим."

Ено підняв руку і опустив один зі своїх трьох пальців. Саме в цей момент Квін усвідомив, що його загальне запитання було зараховане як одне з трьох дозволених. Він подумав, що сам собі підісрав, але Ено принаймні давав багато інформації у своїх відповідях.

Проблема в тому, чи повірив йому Квін?

З двома запитаннями, що залишилися, Квін був справді обмежений у тому, що хотів запитати. Він хотів дізнатися, чому Ено зробив так, що він не міг викликати чи покликати інших на допомогу, але це було б марною витратою запитання.

"Яка твоя причина робити все це, яка твоя мета, що ти з цього отримуєш?" - запитав Квін .

"Гарне запитання," - Ено посміхнувся - "Воно широке, але я дам тобі відповідь. Простими словами - я дбаю про людей, можливо, навіть більше, ніж Вінсент . За час мого правління раса вампірів процвітала, але як я міг бути впевненим, що так буде і після мого сну? Чи міг я спокійно піти, знаючи, що є шанс, що вся моя важка праця піде коту під хвіст? Абсолютно ні. Виглядає так, ніби є вампіри, які роблять усе можливе, щоб зруйнувати все, що я побудував, і є шанс, що це все ще може впасти. Щодо того, що я роблю зараз, моя мета така ж, як і у людей - позбутися Далкі.

Зараз це неможливе завдання для людей без сторонньої допомоги, і ось тут моя черга. Якщо ти мені не віриш, можеш не вірити. Але я завжди допомагав їм, навіть під час останньої війни, і продовжуватиму допомагати. Далкі сильніші, ніж будь-хто думає, навіть вампіри повинні вважати їх загрозою, враховуючи їхній нинішній стан" - відповів Ено.

Знову опустивши ще один палець, Квін подумав, що той серйозно налаштований відповідати лише на три запитання, що змушувало його трохи нервувати щодо того, що ж спитати. Зважаючи на те, наскільки Ено був невловимим досі, він, найімовірніше, говорив правду про те, що не був тут особисто.

"Про що мені запитати: про Систему? Про Джима і Далкі? Про Сім’ю Ґрін? Що він планує робити далі?" - У голові Квіна було занадто багато запитань, і це зводило його з розуму.

Аж доки він не подумав про одне. Найбільше, що Квіну потрібно було з'ясувати, це яка людина Ено і чи можна йому довіряти. Якщо він проти Далкі, то принаймні зараз вони, можливо, на одному боці.

"Чому... Чому ти збрехав Артуру ?" - запитав Квін .

Коли пролунало це запитання, обличчя Ено трохи змінилося.

"Боюся, тобі доведеться пояснити це чіткіше, що саме ти маєш на увазі? Чому я наділив його здібністю Тіні, чому я вирішив зробити його карателем? Пам’ятай, хоча я й маю уявлення про твої пересування, навіть я не знаю точно, що ти зробив" - відповів Ено.

"Чому ти підставив першого короля у вбивстві людей Артура? Ти знаєш, наскільки це могло його поранити. Ти знаєш, що він навіть шукає тебе зараз?" - запитав Квін.

Вперше відповідаючи на запитання, Ено на мить замовк.

"Отже, тобі вдалося дізнатися правду. Я не знаю, як ти отримав цю інформацію, але, схоже, Артур тепер теж знає" - сказав Ено, звучачи при цьому з каяттям.

"Пам’ятай, що я казав раніше, я зроблю все, щоб захистити людей. А тепер дозволь мені чітко сказати, Квіне. Я зроблю все, щоб захистити людську расу. Коли ти проживеш стільки ж, скільки я, ти зрозумієш, що окремі життя в загальному масштабі речей не мають значення.

Лідер першої родини завжди хотів панувати над людьми. Я побачив можливість позбутися того, хто постійно створював би проблеми, і найкращий спосіб зробити це, обмежуючи вампірів, - наділити Артура його силою тіні

Можливо, ти ще молодий і не прожив достатньо, щоб зрозуміти, що я маю на увазі, але зараз ти контролюєш силу, і навіть у тій невеликій сутичці, яку ти щойно мав, я впевнений, ти це зрозумів. Я бачив, що ти намагався зробити, тож дозволь запитати тебе. Чому ти не врятував життя цьому хлопцеві, коли міг?

Квін, хіба ти не ненавидиш систему, яка цінує силу понад усе? Ти боявся, що в майбутньому, якщо тобі знадобиться врятувати друга, ти не зможеш? У певному сенсі, тепер ті, хто ближчий до тебе, мають право бути врятованими, тоді як ті, хто ні, не можуть. Чи означає це, що смерть хлопця сталася лише тому, що тобі було байдуже до нього?" - запитав Ено.

Почувши це, йому знову постала картина учня, який ось-ось мав померти, і Квін відчув легке запаморочення.

"Квін, не слухай його. Були й інші причини, чому ти його не врятував, і пам'ятай, ми не могли б врятувати їх усіх. Ти не контролював Далкі, ти не наказував їм атакувати. Це не твоя вина."

"Я знаю, що його смерть на моїх руках" - сказав Квін - "і я це прийняв. Але чи можеш ти сказати те саме? Ти кажеш, що дбаєш про людей, але як щодо вампірів? Я впевнений, що є вампіри, про яких ти дбаєш. Інакше ти б просто спробував винищити вампірів. Але це ніколи не було для тебе варіантом, чи не так? Ти обрав Артура , щоб він стримував вампірів, зупиняв їх від нападу на людей, але тепер це, мабуть, марно, так? Я не знаю, що сталося, але тепер Артур не хоче їх стримувати - він хоче вбити їх усіх, і це все твоя вина. Ти зробив Артура таким, яким він став"

"Що ти маєш на увазі?" - запитав Ено.

"Гадаю, ти справді не все знаєш. Ти думав, що я навчився цієї тіньової здібності від Артура ? Ні, він ледь не вбив мене, і залишив мені останнє повідомлення: він іде за всіма вампірами"

Очі Ено розширилися, коли все стало зрозуміло. Це було те, про що Ено навіть не здогадувався, що Артур приєднався до сторони Далкі. Можливо, ця інформація просто кинула величезний камінь на всі плани Ено.