Розділ 1132 — Лоґан активує

З такою кількістю лазерів, що були спрямовані на них, їхній маленький корабель був би знищений в одну мить. Квін, можливо, міг би якось врятувати себе, використовуючи здібність тіні, і щонайбільше ще кількох інших. Однак навіть це було великим "якщо", і він не мав наміру залишати нікого позаду.

"Ці покидьки, чому вони нападають на нас?!" - розлючено крикнув Квін.

Він уже очікував, що Інну викине якийсь дурний фокус, щоб познущатися з нього, але не думав, що головний генерал може бути настільки божевільним, щоб відкрито стратити гостей. Квін швидко кинувся схопити один із скафандрів. Він досить щільно прилягав до тіла, дозволяючи людині рухатися так само, як на Землі. Також на спині використовувався свого роду спеціальний реактивний ранець, який дозволяв пересуватися і в космосі, але відчуття було не зовсім таким самим, і для однієї людини було б майже неможливо піти битися проти всіх них, але Квін мусив щось зробити. Одягнувши повністю білий костюм, він вийшов назад і побачив Лоґана біля консолі: його очі світилися зеленим, а центр його грудей випромінював сяйво.

"Це його Зброя душі" - подумав Квін.

Коли світло згасло, волосся Лоґана піднялося дибки, а очі засвітилися зеленим. Його Зброя душі була покращувального типу, що значно посилювала його здібності, і завдяки його силі вона була досить унікальною у свій спосіб.

"Квін, я допоможу тобі!" - крикнув Лоґан, і невдовзі було видно, як Квін проходить через шлюз і виходить із космічного корабля. Він швидко використав реактивні струмені, щоб штовхнути себе вперед і видертися на корабель, приземлившись там.

"Чорт забирай, було б корисно навчитися користуватися цією штукою під час другого року навчання", - Квін шкодував, що не мав такої можливості, оскільки він трохи проскочив місце, куди хотів потрапити, але, побачивши частину корабля, що стирчала, він зміг зачепитися і підтягнути себе вперед. Звичайна людина з її силою не змогла б втриматися, оскільки сила від реактивного ранця була занадто великою, але Квіну вдалося зробити це однією рукою. Він підтягнувся вперед і побачив усі кораблі, що оточували їх, але помітив також дещо інше. Зовнішня частина їхнього корабля майже трансформувалася в щось інше. Він почав нагадувати одного з роботів-павуків Лоґана, а потім почав набувати форми турелі. Це відбувалося не лише в одній зоні, а в кількох місцях одночасно.

Тим часом на кораблі, Лоґан зосереджено працював.

"Принесіть мені якомога більше кристалів звірів, мені потрібно використати їх для живлення моєї зброї", - наказав Лоґан, і Лейла з іншими рухалися якомога швидше до сховища, щоб винести кристали. Лоґан уже давно зрозумів, як використовувати свою Зброю душі, але проблема полягала в тому, що вона не здавалася надто корисною, тому він не зовсім знав, як застосовувати її в бою. Його природна здібність уже дозволяла йому спілкуватися з механізмами та керувати ними. Саме тому він міг демонструвати велику силу, коли був оточений різними типами технологій, і робив так, що його костюми складалися з маленьких павуків.

Однак він не міг зробити те саме з іншим обладнанням. Він не міг змінити або трансформувати комп'ютер в щось інше. Його Зброя душі дозволяла Лоґану мати повний контроль над матерією, якої він торкався, а також перетворювати її на комп'ютерну Систему. Разом із Броком вони вдвох практикувалися, щоб знайти спосіб використання цього.

Найпростіше, що міг зробити Лоґан, - це перетворити щось електронне на своїх маленьких павуків, а потім використати їх для формування чогось іншого. Лоґан завжди мав при собі власний тип комп'ютерної Системи у формі своїх костюмів, які несли життєво важливу інформацію, куди б він не пішов. У нього було безліч креслень і проектів речей, які він хотів створити. Просто викликаючи Креслення та віддаючи команди роботам-павукам, Лоґан міг перетворювати їх на ці речі. Він також виявив, що, подібно до його костюмів, які можна було живити за допомогою кристалів, поки він торкався кристалів, він міг живити будь-що, у що перетворювалися маленькі павуки, тимчасово надаючи їм того самого ефекту. Що б не створили його павуки, тримаючи Звірячий кристал, це фактично було б тим самим рівнем Звірячого спорядження для них. Крім того, була ще одна річ, яку могла робити його Зброя душі, - це тимчасово перетворювати звичайні речі на комп'ютеризовані об'єкти. Щось таке просте, як книга, він міг перетворити на комп'ютерну Систему, щоб потім розкласти її на павуків, або додавши це до свого власного костюма для створення чогось значного, або навіть більшого. Однак це споживало б більше його МС-клітин і означало б, що у нього буде менше часу на контроль речей. З цієї причини, перебуваючи на кораблі, який уже керувався за допомогою комп'ютерної Системи, Лоґан почувався як риба у воді. Він трансформував його, щоб створити п'ять гармат для боротьби з тими, хто був проти них.

Він також змінив свій костюм на четверту форму, що створила велику товсту трубку на його спині, яка також безпосередньо торкалася його шкіри. Ця форма призначалася для випадків, коли він використовував свою зброю душі. Інші поміщали кристал у цю трубку, і Лоґан міг використовувати силу всіх їх. Щойно ворог випустив свої постріли, Лоґан зробив те саме. Обидва влучили в середину простору, спричинивши величезні вибухи. Атака була занадто близько до корабля, і здавалося, що вони зараз отримають невеликий удар, але оскільки Квін був на чолі, він розтягнув свою тінь по всьому кораблю, захищаючи його від вибуху, а потім невдовзі знову її відпустив.

"Якби у мене не було так багато МС-клітин, як зараз, це, мабуть, ніколи б не спрацювало, і що це за зброя душі у Лоґана?" - подумав Квін. Проте їм потрібно було зосередитися на проблемі, що стояла перед ними. Кораблі були занадто далеко, щоб Квін міг уразити їх будь-яким типом атаки, а гармати, здавалося, були однаковими за потужністю. Однак, коли Квін помітив, що деякі з турелей почали перетворюватися на щось інше, щось, що Квін добре впізнав.

"Це що... Мехи?! Невже Лоґан тепер керує безпілотними Мехами?!"

Половина турелей все ще залишалася на кораблі, тоді як Мехи почали вилітати в космос. Поки Лоґан продовжував вести вогонь після своєї першої атаки, тінь від Квіна могла захищати їх, наче свого роду щит, а Мехи могли зробити все інше. Це змусило ворога зосередитися на одному з двох варіантів. Або відкривати вогонь і влучати в Мехи, що літали навколо, або в гармати. Незалежно від того, на чому вони вирішать зосередитися, інший об'єкт знищить їхній корабель. Це спрацювало ідеально. Деякі з кораблів почали рухатися, щоб уникнути Мехів, але потім постріл із гармати знищив один із них. Квін блокував деякі постріли, що велися з інших кораблів, своєю тінню, тоді як Лоґан продовжував стріляти, контролюючи все одночасно. Оскільки здібність Лоґана дозволяла йому спілкуватися, він міг програмувати Мехи та турелі діяти певним чином, тому йому не потрібно було надто сильно розширювати контроль над цією частиною, окрім розподілу енергії. Зрештою це тривало, поки кораблі флоту знищувалися один за одним, і нарешті залишився лише великий корабель.

"Лоґане, ти мене чуєш? Пришвартовуйся до великого корабля" - наказав Квін. – "Повертай Мехи. Давайте особисто розправимося з тим, хто вчинив це лайно проти нас!"

Усі на борту корабля, спостерігаючи за тим, що сталося, відчули полегшення. Вони все ще не могли повірити, як їм вдалося виплутатися з такої халепи. Що стосується Бонні, то вона хвилювалася, бо ніколи раніше не чула, щоб Квін звучав настільки розлючено.

"Я пам'ятаю, що мені сказав Артур. Я не можу дозволити собі залишатися м'яким із людьми, які активно намагаються мене вбити!" - нагадав собі Квін, поки корабель мчав уперед.

Здавалося, що вони зараз зіткнуться, але оскільки Лоґан тримав контроль і випустив свою Зброю душі, він, здавалося, міг робити будь-що. Коли швидкість зменшилася і вони почали з'єднуватися, Лоґан зміг перехопити контроль над Системою іншого корабля і силоміць відкрив шлюз для швартування. Нарешті вони приземлилися всередині.

Все ще перебуваючи на палубі корабля, Квін подивився на всіх наляканих працівників, що були всередині.

"ГОВОРІТЬ!! ХТО, ЧОРТ ЗАБИРАЙ, НАКАЗАВ АТАКУВАТИ?!" - зажадав відповіді Квін.