Розділ 1138 — Використай моє тіло

[Помилка]

[Ритуал крові неможливо активувати]

[Це недієво в цій ситуації.]

Попри те, що Оскар був перед ним, Квін вперше отримав повідомлення такого типу. Він хвилювався, що перетворення його може бути недостатнім, щоб врятувати, але він не був ментально готовий до того, що це насправді неможливо. Він спробував вдруге про всяк випадок, можливо, він щось зробив не так. На жаль, це призвело лише до того, що те саме повідомлення про помилку з'явилося знову.

"Ще раз!" - повторив Квін у своїй голові, намагаючись активувати його через систему, проте нічого не змінилося.

"Квін, я не думаю, що це спрацює, скільки б разів ти не пробував. Очевидно, що є якась глибинна проблема, як і тоді, коли пробував Шіро; у такій ситуації ми нічого не можемо вдіяти", - сказав Вінсент. Почувши ці слова від чоловіка, який, як знав Квін, був у багато разів мудрішим за нього і знав значно більше про Світ вампірів, він відчув слабкість у руках і почав занурюватися в рідину. Були ті, хто міг би допомогти, як-от Темпус або здібність другого лідера, але були проблеми з тим, щоб залучити Світ вампірів. Ззовні Саманта бачила це, і, судячи з відсутності будь-яких змін у стані її батька, а також по переможеному погляду в очах Квіна, вона зрозуміла, що вся надія втрачена. Вона миттєво впала на коліна, в її тілі більше не залишилося енергії, і вона рухнула на твердий ґрунт. Цього разу навіть Фекс не встиг її підхопити, але коли її тіло обм'якло, йому вдалося схопити її своїми нитками до того, як її голова вдарилася об землю.

"Нам потрібно дати їй їжу. Не думаю, що перебування в цьому місці їй допомагає. Годуйте її насильно, якщо потрібно, просто переконайтеся, що вона отримала все необхідне!" - вигукнув Фекс, віддаючи накази іншим солдатам так, ніби вони були його підлеглими. Через його наполегливий тон солдати навіть не поставили під сумнів наказ Фекса.

Лікар, який був у режимі очікування, підійшов оглянути Саманту. Його діагноз був таким: Самані бракувало сну, вона нічого не їла і не пила, а також була ментально виснажена. Оскільки для Оскара вони нічого не могли зробити, група перейшла до більшої частини медичного відсіку, де було розставлено кілька ліжок, але на цей момент інших пацієнтів, які потребували лікування, не було.

Це не було схоже на приватні кімнати, які використовувалися для Сача та Оуена. Тут багато хто сидів на стільцях, розставлених по кімнаті, роздумуючи про те, що вони щойно побачили. Інші водночас намагалися втішити один одного. Тим часом Квін і ще кілька людей продовжували залишатися поруч із Самантою, якій поставили крапельницю.

"Ти справді не зміг перетворити його?" - запитав Фекс, порушуючи тишу

"Я насправді не знаю, що сталося. Не знаю, чи це моя провина, чи щось інше. Я був упевнений, що оскільки він не був повністю мертвим, має бути хоча б шанс перетворити його. Можливо, він перетворився б на якийсь клас нежиті, але якби його стан покращився б, ми змогли б із цим впоратися", - відповів Квін, проте всі ті попередні хвилювання та думки, здавалося, були марними.

"Гарні рефлекси", - з усмішкою сказав Сач, але вона швидко зникла, коли він подивився на Саманту - "Я чув, що сталося, коли ви пішли відвідати Оскара. Припускаю, те, що ви всі тут, означає, що ви не змогли зробити з ним того, що зробили зі мною? Квін, я впевнений, що ти зробив усе можливе. Ніхто не звинуватить тебе в тому, що цього разу це не спрацювало. Взагалі, все це не твоя провина. А моя. Якби я був сильнішим, йому не довелося б намагатися стримати Далкі наодинці. Оскару не довелося б через усе це проходити" - Похитавши головою, Сач сів разом з іншими.

"Сач, Нейтан сказав нам, що ти був там, коли все це сталося. Можливо, ти знаєш, що відбувалося. Як ви троє взагалі вижили після такої атаки?" - запитав Квін - "Якщо навіть Оскар опинився в такому стані, він цілком міг убити вас усіх, і чому ви не сказали нам про це раніше" - Зараз деякі пари очей зникли. Бонні та Войд, дует репортерів зараз ходили навколо, оглядаючи корабель і проводячи інтерв'ю.

Нейтан та його група повернулися до виконання своїх обов'язків, оскільки їм потрібно було керувати кораблем, і тимчасово він взяв на себе роль командуючого.

"Я не хотів багато говорити раніше, тому що, чесно кажучи, сам цього до кінця не розумію", - відповів Сач, переконавшись, що ніхто не підслуховує - "Бачиш, ми з Самантою обоє билися проти Однорога. З самого початку було зрозуміло, що ми йому не рівня, але водночас ми не могли відступити. На той момент люди, яких ми вважали "В", та Далкі - усі вони билися проти нас. Якби ми втекли, це означало б, що всі інші також загинуть, та я не впевнений, що Одноріг взагалі дозволив би нам піти.

Саме тоді з'явився Оскар, щоб підсилити нас. Він сказав нам тікати, але ми не послухали. Побачивши, як Оскар б'ється зі Зброєю демонічного рівня проти Далкі, швидко стало зрозуміло, що вони сильніші.

Я опинився в тому стані, в якому був, а Оскара розривав Одноріг, поки Саманта могла лише спостерігати. На його потворному обличчі була гігантська посмішка, наче він був маленьким хлопчиком, який насолоджується тим, що відриває крила мусі. Він міг убити його одразу, але не зробив цього.

Зрештою Саманта набралася сміливості та кинулася вперед, сподіваючись якось завадити Далкі вбити її батька, але я знав, що це марно.

Чесно кажучи, я вже прийняв те, що ми всі там помремо, але тут хтось підняв Зброю демонічного рівня. Це була дівчина, яка виглядала так, ніби вона з Укриття. У неї були довгі чорні коси, і вона підняла меч, спрямувавши його на Далкі.

Вона сказала Однорогу, що він має нас відпустити. Це не мало жодного сенсу, але чомусь він підкорився. Він щойно переміг Оскара, який володів Зброєю демонічного рівня, але чомусь він, здавалося, не бажав протистояти цій дівчині.

Саме тоді я помітив, що жоден із людей, які нас атакували, не мав жодної з рис, що описували "В". Я нічого не розумів, ось чому я поки не хотів нікому нічого говорити. Той факт, що люди працювали з Далкі, та ще й слухалися їх.

Після цієї взаємодії всі Далкі припинили атаку, дозволивши нам відступити і ледве вижити. Вісімдесят відсотків наших сил уже були знищені".

Почувши все це, Квін також не міг точно збагнути, що відбувається, але якщо ці групи людей дійсно були тими, з ким залишався Артур, то, можливо, була причина, чому Далкі слухалися.

"Чи дійсно люди, що там живуть, працюють з Далкі? Але тоді навіщо вони врятували Оскара та інших? Навіщо комусь настільки могутньому, як Одноріг, слухати дівчину... хіба що вона була єдиним вампіром там?" - Скребучи по голові, він відчував, що думок занадто багато. Коли розмова трохи вщухла, вони почали розпитувати Сача про деталі бою, що відбувся. Про кількість їхніх сил, міць Далкі та інше, але Шіро та Сіл були зайняті своєю попередньою розмовою.

"Це не має жодного сенсу", - сказав Шіро, дивлячись на свою руку - "Я увійшов у чорний простір, так само як і з тобою, тож хіба це не означає, що я проник у його розум? То чому я не зміг знайти його свідомість? Можливо, я зайшов недостатньо глибоко?"

"Інші казали, що ти був виснажений, Шіро, твоя здібність, ймовірно, не дозволила тобі провести там більше часу або зайти глибше", - сказав Сіл - "Твоя здібність здається сильною, але, можливо, вона має бути ще сильнішою".

Почувши це, Шіро картав себе за надмірну самовпевненість. Він досі не міг повірити, що дав їм усім надію, і відчував, що винен у всьому. Але завдяки їхній розмові та тому, як почувався Шіро, Сілу спала на думку одна ідея.

"Пам'ятаєш, що я щойно сказав про те, що твоя здібність, можливо, була недостатньо сильною? Що як я скажу, що є спосіб зробити твою здібність сильнішою, використовуючи моє тіло", - запропонував Сіл, поклавши руку на своє тіло.