Розділ 1140 — Ти хочеш жити?

Відтоді як Група Земленародженмх дізналася про "В", були запроваджені заходи безпеки. Охоронці, що стояли зовні, та система сигналізації, встановлена в усіх приватних медичних кабінетах, тому, щойно пролунав сигнал, Сач одразу зрозумів, що відбувається. На той час Саманта так хвилювалася за свого батька, що попросила дозволити вхід лише певній кількості людей. Після того як група пішла, всередині дозволялося перебувати лише патрульним охоронцям. Як додатковий захід безпеки сигналізацію було активовано знову.

Коли вони ввірвалися до кімнати, всі очікували побачити когось із членів екіпажу, хто виявився одним із "В", але тепер вони були шоковані, побачивши двох своїх - Шіро та Сіла. Ще більш дивним було те, що саме Сіл перебував у резервуарі з водою, притиснувши руку до Оскара.

"Що вони намагаються зробити? Хтось ними керує?" - запитав Сач, готуючись кинутися вперед і витягти Сіла звідти.

Проте, перш ніж група встигла поворухнутися, на їхньому шляху став хлопець, розвівши руки в сторони.

"Зупиніться, Шіро зараз робить щось неймовірно важливе. Ми можемо йому довіряти!" - пояснив 'Шіро'.

Дехто з них був спантеличений словами 'Шіро'. Чи не вдарився він головою, переплутавши людину, яка була з Оскаром? Але як він міг переплутати її з самим собою?

Водночас Сіл усвідомив, що не зможе багато зробити, якщо захоче їх зупинити. Тіло Шіро було слабким, а єдина здібність, якою він володів, не підходила для бою. Проте, на щастя для нього, серед їхньої групи був один геній, який швидко склав усі докази докупи.

"Ви що, помінялися тілами?" - запитав Лоґан.

Судячи з ситуації, вони вдвох намагалися пробудити розум Оскара. Або Сіл скопіював здібність Шіро, але тоді плутанина з іменами не мала сенсу, тож могло бути лише так, що Шіро зараз перебував у тілі Сіла і використовував його.

"Що!? Ви плануєте спробувати ще раз?" - запитав Фекс, і все, що зробив Сіл, це кивнув.

--

Після активації здібності Шіро побачив себе наодинці в чорній кімнаті. Навколо нікого не було, і він міг ходити вільніше, без особливих труднощів.

Він відчував, як частина його енергії вислизає, чим довше він перебував у цьому просторі. Якщо він занадто сильно концентрувався, це було непомітно, тому він часто витискав із себе все можливе понад природні межі, що призводило до непритомності в реальному світі.

"Це через здібність Сіла? Таке відчуття, ніби на мене взагалі не діє використання моїх сил, я міг би залишатися тут вічно", - подумав Шріо. На відміну від випадку з Сілом, де він міг бачити дві плаваючі енергетичні кулі, що містили свої власні простори всередині, тут дійсно здавалося, що розум Оскара просто зник. Але якщо це так, то чому він взагалі зміг тут з'явитися?

"Невже ми дійсно нічого не можемо вдіяти ?" - занепокоївся Шіро. - "Навіть після того, як пішов за спиною Квіна і скористався силами Сіла?"

Намагаючись інтенсивно думати, Шіро зрештою вирішив щось спробувати, і з якоїсь причини, хоча він не вважав, що це допоможе, почав активувати свою енергію Ци. Те, що мала кожна людина, і те, що він практикував. Хоча це було не його тіло, Шіро знав процес, що дозволило йому отримати доступ до невеликої кількості енергії Ци всередині тіла Сіла. Це було дивно, тому що технічно його тіло не перебувало в чорному просторі, а лише розум, тому він не був упевнений, чи це спрацює і наскільки це буде корисно. Однак при активації зовні встановився зв'язок, оскільки його рука торкалася реального тіла Оскара зовні. На частку секунди в чорному просторі вперше щось з'явилося, або, точніше, він відчув присутність чогось, хоч і дуже розмито.

"Це он там!" - Шіро миттєво перемістився туди, де виникла аномалія. Це відчувалося як відчуття жару та холоду; чим далі він відсувався, тим слабшою ставала енергія, а при русі в потрібну зону енергія ставала сильнішою, але все одно нічого не було видно. Доки він не досяг точки, де енергія в чорному просторі відчувалася найсильнішою.

"Але тут нічого немає?" - Шіро не бачив нічого, але був упевнений, що енергія саме тут.

"Ні, мені потрібно подумати про це інакше. Якби цього було достатньо, я міг би зробити це власним тілом, мені потрібно краще використовувати здібність" - Шіро почав згадувати те, що було зазначено в нотатках. Зв'язки всередині, які йому потрібно було створити, щоб подорожувати глибше в свідомість. Він зосередився на тому, щоб ще сильніше активувати свої МС-клітини, занурюючись глибше в розум людини. Зовні його руки світилися так яскраво, що світло засліплювало погляд інших. Нарешті для Шіро змінилися декорації. Він більше не був у чорному просторі, а опинився в білому просторі. Перед ним у всій своїй величі стояв Оскар. Він не мав жодних поранень і був у своїй звичайній військовій уніформі.

"Я не зовсім розумію, що відбувається", - сказав Оскар - "Але водночас відчуваю, що розумію".

"Оскар!" - закричав Шіро, готовий обійняти Верховного Командувача. Всі його зусилля були не марними, він дійсно опинився десь у його розумі, але дуже глибоко. Занадто глибоко, щоб контролювати його тіло.

"Я працюю на Квіна, він послав мене сюди, щоб забрати вас, ми намагаємося врятувати вас!" - Шіро випалив усе одним махом, боячись, що будь-якої миті інший може знову зникнути. Оскар підняв руку, щоб зупинити його, і почав хитати головою.

"Припускаю, якщо ти тут, то маєш уявлення про те, що зі мною сталося. Схоже, у тебе є якась здібність, що дає доступ до розуму, але навіть якщо ти повернеш мене, що з моїм тілом? Воно не піддається зціленню" - Оскар зітхнув, подивившись на себе. Зараз його вигляд був бездоганним, але він пам'ятав, що сталося з ним зовні.

"Квін!" - досить впевнено відповів Шіро - "Йому вдалося врятувати Сача, хоча той був у жахливому стані! Лікарі не могли йому допомогти, але Квін зміг. Я просто знаю, що поки ми зможемо повернути вашу свідомість, Квін зможе повернути вас!" - Оскар трохи помовчав перед відповіддю, а потім з'явилася маленька посмішка, ніби він прийняв рішення.

"Припускаю, його спосіб порятунку не відповідає звичайним нормам. Якщо інші не змогли, а він може, чи не обійдеться це тим, що я стану таким самим, як і він?" - запитав Оскар - "Коли інші навколо нього стверджували, що їх перетворили не за власним бажанням, я припускаю, що Квін опинявся в схожих ситуаціях? Я вшанований тим, що ти доклав усіх зусиль, щоб спробувати врятувати мене... але я не бажаю бути врятованим. Не таким чином".

Для того, хто був таким молодим, як Шіро, майже сімнадцяти років, це було незрозуміло. Чому хтось відмовився б від порятунку, коли є така можливість. Оскар міг побачити це і за виразом його обличчя.

"Я втомився від усіх цих битв. Я віддав усього себе протягом свого життя, і тепер... я просто думаю, що настав мій час іти. Сподіваюся, ви поважаєте моє рішення".

"А як щодо Саманти? Ви хоч уявляєте, як вона розбита? Хіба ви не хочете принаймні побачити її востаннє, сказати кілька слів або попрощатися з нею?" - запитав Шіро, сподіваючись переконати його.

"Не можу заперечувати, що можливість знову побачити свою доньку має певну привабливість. Однак, оскільки вона моя донька, я знаю, що вона набагато сильніша, ніж здається. Я знаю, що вона вийде з цього кращою. Я розумію, що ви намагаєтеся переконати мене, але я вже прийняв рішення. Проте, тепер, коли ви надали мені можливість, у мене є одне прохання. Це тягнулося дуже довго, але якщо можливо, я бажаю останньої розмови з Квіном. У того хлопця в голові багато запитань, і він заслуговує на відповіді, особливо тому, що він - майбутнє цього світу. Мені потрібно передати естафету", - попросив Оскар. Шіро намагався придумати щось інше, щоб переконати Оскара, але якщо навіть донька не змусила його передумати, він не знав, що могло б.

"Як я тепер подивлюся в очі іншим? Цього разу я був так близько, але знову зазнав невдачі", - подумав Шіро. Проте залишався ще один шанс, оскільки Оскар попросив поговорити з Квіном, і він сподівався, що принаймні Квін зможе привести його до тями.

"Тепер усе залежить від тебе, Квін".