Розділ 1156 — Особливий подарунок

За межами головної бази Квін чекав разом із Сілом, Шіро та Лейлою. Використавши трохи власних здібностей Ц и , Квін зміг вгамувати дику Ц и , що вирувала в її тілі, дозволивши природній Ц и Лейли злитися з її пошкодженими клітинами та розпочати процес загоєння.

Коли чужорідну Ц и було виведено, вона досить швидко прийшла до тями. Принаймні фізично, бо з ментальним станом усе було інакше. Чесно кажучи, Квін не дуже хотів брати Лейлу з собою в такому стані. Він був серйозно стурбований, оскільки було очевидно, що вона щось приховує, а він добре знав про її минуле з Чистими, які теж полювали на Звіра рівня Напівбога.

Причина, чому він дозволив їй приєднатися, полягала в тому, що він боявся, як би вона знову не втекла кудись сама, якщо її залишать. Не було жодних гарантій, що Лоґан чи хтось інший врятує її наступного разу. Було набагато безпечніше тримати її поруч із собою, ніж відпускати.

Чекаючи, Квін спостерігав за всім, що відбувалося навколо. Мехи виводили з великих тунельних труб і відправляли на фабрику. Вони виходили звідти частково зруйнованими. Виглядало це жорстоко, адже їх витягали одного за одним.

Квін помітив ще одну дивну дрібницю. Захоплених звірів насправді відправляли іншою трубою, а це означало, що вони прямували до іншої ями в підземному ландшафті, а не туди, звідки вивозили пошкоджених Мехів.

"Вони що, намагаються якось обдурити гуманоїдного звіра? Якщо зі Звіром рівня Напівбога станеться те саме, що й з базовим, це означає, що після вилучення кристала він має увійти у стан слабкості. Вони збираються атакувати його в момент часткової еволюції?

Намагаються використати цю інформацію собі на користь? Якщо вони відправлять його тією ж трубою, можливо, це буде надто очевидно. А якщо відправити в сусідню, то, можливо, після того, як звір закінчить трощити Мехів, він переміститься на полювання за іншими звірами".

Звісно, Квін лише припускав, але в іншому він не зовсім розумів, що вони намагаються зробити. Можливо, Лоґан зміг би пролити світло на цю справу, якби отримав більше інформації.

"Усе одно, якби вдалося, було б непогано захопити цього звіра за один раз, і, сподіваюся, ми зможемо одразу використати його тіло. Буде питання для обговорення з групою Землян, але якщо до того часу вже оберуть нового Верховного головнокомандувача, ми, можливо, зможемо використати Сача, щоб наказати їм відступити".

Зрештою, здавалося, Лонгблейд закінчив свою нараду, оскільки вийшов із міцною командою з п'яти чоловіків, кожен з яких був озброєний до зубів висококласним Звірячим спорядженням. Нейтан був шостим, хто приєднався до них; він теж був на нараді як їхній представник.

" Я поясню, що обговорювалося, по дорозі до Звіра рівня Напівбога. Ці п'ятеро, включаючи Нейтана, - єдині, хто достатньо здібний і сильний, щоб виступити проти такого звіра. Солдати зараз евакуюють підземну зону, тому нам, можливо, доведеться скористатися спеціальною транспортною трубою, щоб переміщатися між секторами, - пояснив Лонгблейд.

Потім він подивився, хто прийшов від Фракції Проклятих, і помітив, що Зелений хлопець та один із Вампірів залишилися позаду.

"Мабуть, це тому, що Ґрін не надто вправний боєць. Бакі і та дівчина-вампір тут. Може, вони не всі такі сильні, як він? Чи вони просто залишили іншого охороняти?" - розмірковував Лонгблейд, але, відчувши силу учня Лео, він був радий, що той пішов із ним.

" Тримай, візьми це " - сказав полковник, простягаючи щось, схоже на катану. - " Я знаю, що у VR -грі ти використовував меч, але тобі варто йти слідами свого вчителя. Цей клинок - зброя Легендарного рівня. Це стара зброя, якою я колись користувався, але я знайшов іншу, з активною навичкою, яка краще підходить під мої потреби. Вважай це винагородою за те, що ти виграв той бій раніше " - додав Лонгблейд.

На мить Квін навіть розгубився: чи варто просто прийняти зброю, чи це якась пастка? Квін надто звик до того, що люди з групи Землян намагалися помститися, атакувати їх чи щось гірше, але Лонгблейд нічого такого не робив.

Використавши Навичку Огляду, Квін побоювався, чи не накладено на зброю якесь прокляття, але побачене вразило його ще більше. Він на мить забув, що подарунок отримував не він, а Бакі.

Хоча зброя не мала активної навички, вона мала одну особливу рису. Вона була незламною. Її неможливо було пошкодити.

"Це взагалі реально? Невже зброя може мати таку здібність? Якого ж звіра довелося вбити, щоб створити таке?"

Характеристики клинка навіть близько не зрівнялися з його рукавицями. Водночас він не був майстром меча, але, можливо, колись стане в пригоді потренуватися, і така річ точно знадобиться в подібних ситуаціях.

" Дякую за ваш щедрий дарунок " - Квін вклонився, взяв меч, що виблискував яскравим срібним кольором, і закріпив його на поясі. Він хотів сховати його у Вимірний Простір, але боявся, що це викриє, хто він такий.

"Схоже, приховати свою справжню особу було правильним рішенням, і це доводить, що не всі у Фракції Проклятих - погані люди".

Перед тим як піти, Сіл торкнувся полковника Лонгблейда, забравши частину його сили. Він подивився на хлопця, і оскільки більшість людей уже знали, хто він такий, опираючись на описи, полковник нічого не сказав і дозволив цьому статися.

Нарешті група рушила в дорогу.

--

Тим часом Лоґан намагався виконати власну місію, яку йому доручили. Стоячи біля лабораторії, він бачив, що вони поспішають транспортувати звіра до однієї зі спеціальних капсул.

Скориставшись цією короткою можливістю, Лоґан вирішив діяти. Його павуки змогли знайти вхід і проникнути всередину об'єкта. Він стежив за кожним їхнім рухом, отримуючи інформацію .

"Давненько я такого не робив" , - подумав Лоґан, поспіхом прямуючи до будівлі, вдаючи із себе звичайного солдата. Потрапити на базу було легко, і, опинившись усередині, він зрозумів, чому зовні вони поводилися так розслаблено. Здавалося, кожні двері були зроблені з Ґалтріуму, а поруч із ними висіла панель з кодовим замком.

Хоча були такі, як Квін, що могли це оминути, небагато хто на це здатний. Що ж до Лоґана, то машину, яка змогла б його зупинити, ще тільки мали винайти.

"Чи всі двері укріплені через те, що знаходиться всередині?" - розмірковував Лоґан, згадуючи те, що розповідав йому Квін про свою нічну вилазку. Він ходив навколо, шукаючи саме ті двері, через які минулого разу увійшов Квін.

Перебуваючи тут, він не хотів залишити жодного каменя на камені, але подумав, що якщо час обмежений, краще спочатку дістатися до найважливішого. Зрештою він дістався зони, де мав бути той самий звір. Використовуючи своїх павуків, він зміг пролізти крізь невелику щілину внизу.

Він перевірив, чи немає всередині ще когось - науковців чи будь-кого іншого, але, очевидно, там були лише кілька звірів. Поклавши руку на панель коду доступу, він зачекав кілька секунд, перш ніж його впустили всередину. Лоґан залишив кількох своїх павуків у коридорі, щоб ті працювали як вартові та попередили його, якщо хтось захоче увійти.

Опинившись всередині, Лоґан швидко знайшов звіра базового рівня, над яким проводили експерименти, що підтвердило - він у правильній кімнаті.

"Давай подивимося, що ви тут виробляєте", - пробурмотів Лоґан, кладучи руки на термінал, і інформація ринула в його мозок. Через кілька хвилин уся корисна інформація була в нього в голові.

"Схоже, є ще більше лабораторій, подібних до цієї, з різними звірами, і вони зберігають інформацію про кожного з них лише у певній лабораторії. Здається, вони не так давно стежать за цим піддослідним. Але є одна річ, яка мене зацікавила в одному з файлів".

Переглядаючи всю інформацію, Лоґан отримав карту всіх лабораторій, де проводили подібні експерименти над звірами. Але найбільшу увагу привернула та, що була позначена як гуманоїд - звір легендарного рівня.

"Вони намагаються створити ще одного звіра рівня напівбога? Чи планують вони піти ще далі?"