Розділ 1166 — Порвані нитки

Тепер, коли Фекс вийшов із Меха, справи для групи Землян почали налагоджуватися. Звірі, що загрожували їм, оточивши з усіх боків, були швидко пов'язані його Здібністю Ниток. Вампір навіть встиг зміцнити свої нитки завдяки новій маріонетці.

"Тіло цього хлопця з Чистих виявилося міцнішим, ніж я очікував. Схоже, він досить вправний, а з моєю Зброєю душі, що дає йому додаткову силу, він став неабияк корисним", - подумав Фекс. - "Цікаво, чи буде Лейла проти, якщо я залишу його собі, навіть якщо нам не вдасться витягнути з нього жодної інформації?"

Попри те, що Фекс узяв на себе розв'язання цієї проблеми, головна складність залишалася: тим, хто був усередині Мехів, потрібен був час на відновлення. Пілотування Меха та контроль над ним під час бою схожі на боксерський поєдинок, тільки без гарантованих перерв. Це була їхня перша передишка, і хоча вони могли на мить перевести подих, повернутися до бою з тією ж енергією, як раніше, вони вже не змогли б, доки не відпочинуть як слід.

Це лише вкотре доводило, наскільки неймовірним пілотом Меха був Авіон. Сержант бився з такою ж силою, як і на самому початку. Помахи його Меха були такими ж швидкими, плавними, і він досі не отримав жодного удару, попри те, що йшов ніздря в ніздрю зі Звіром рівня Напівбога.

За звичайних обставин, щоб приборкати такого сильного звіра, довелося б залучити всю групу. Навіть у битві проти Далкі подвиг, який здійснив Авіон, можна було назвати справжнім дивом.

"Звідки в нього така нелюдська витривалість?" - дивувався Фекс. - "І наскільки сильнішим він міг би стати, якби перетворився?"

Коли бій зі звірами почав вщухати, вампір зміг уважніше спостерігати за Авіоном, і саме тоді він помітив першу помилку. До цього моменту в ході битви і Гуманоїд, і Авіон встигали ухилятися від атак одне одного, а ті поодинокі удари, що мали б досягти цілі, Звір рівня Напівбога блокував, перетворюючи свої руки на своєрідний щит.

Але вперше, після безперервної боротьби, звір не став блокувати атаку, що насувалася, коли той завдав удару по діагоналі. Меч Меха влучив у плече, і тіло звіра ніби трансформувалося, пропускаючи лезо крізь себе. А потім, використовуючи частини свого твердого тіла, він вчепився в меч.

Тепер, задіявши іншу руку, він перетворив її на лезо, розміром із меч Меха. Воно було більшим за все, що вони бачили раніше, і, змахнувши ним убік, звір влучив в одне з вразливих місць Меха - ділянку суглоба правого коліна.

Полетіли іскри, і Авіон опинився в полоні гучних звуків усередині Меха, коли залунали численні сигнали тривоги.

[Попередження, ефективність правої ноги впала до 80%!]

"Увімкнути двигуни на реверс!" - вигукнув Авіон машині, міцно вхопившись за меч обома руками. Йому була потрібна ця зброя, якщо вони хотіли хоч якось приборкати, а тимпаче вбити Гуманоїда. Коли він нарешті витягнув лезо, разом із ним вилетів шматок бруду, а з плеча звіра почала сочитися ледь помітна чорна кров.

Втім, незабаром тіло почало змінювати форму, і кровотеча зупинилася. Судячи з усього, він повернувся до пікової форми.

"Він може зцілюватися? Це стане проблемою".

Відлітаючи назад у повітрі, Авіон подумав, що він у безпеці від звіра, принаймні на кілька секунд, поки відновлювався і обмірковував свої наступні дії, але ноги звіра знову почали змінюватися. М'язи стегон почали рости, те саме відбувалося з об'ємом литок. Його ноги тепер були майже вдвічі більшими, ніж раніше. Відштовхнувшись від землі, гуманоїдний звір вистрілив, наче пружина, перетворивши обидві руки та плече на щось схоже на гігантський наконечник стріли.

"Якщо ця штука влучить у мене, я точно труп! От лайно, я втратив пильність, бо він досі уникав прямих атак на мене!"

Бачачи, як звір летить на нього, пілот мало не побачив, як все життя промайнуло перед очима. Натомість перед ним пролетів якийсь великий предмет. Стріла звіра прошила цей об’єкт, розкидаючи уламки металу на всі боки.

Хоча атака звіра трохи сповільнилася, він усе ще мчав просто на нього. На коротку мить Авіон побачив надію; єдине, чого він не збирався робити - це ховатися від своєї смерті. Він тримав очі розплющеними до останньої секунди, і в ті моменти помітив когось, хто стояв перед ним.

У того чоловіка зі спини стирчала дивна чорна голка, він сидів навпочіпки, злегка зігнувши коліна.

"Хто це і чому він там стоїть? Йому треба тікати, інакше ми обидва просто здохнемо!" - Авіон хотів крикнути, бо оцінив такий вчинок, але не хотів бути відповідальним за таку безглузду жертву.

"До дідька вас усіх, хто постійно рве мої нитки, нумо, спробуйте порвати це!!" - Навколо Фекса почали підійматися нитки, рухаючись до його долоні. Використовуючи Контроль крові, він зміг точніше керувати всіма нитками й швидко створювати нові. Потім, коли звір опинився достатньо близько, він викинув руку вперед, і мережа червоних ниток полетіла на ворога.

Вона оточила звіра повністю, але нитки не порвалися і все ще були прикріплені до руки Фекса. Якби хтось придивився, він би помітив, що ці нитки не схожі на звичайні криваво-червоні нитки Фекса. Замість звичного яскраво-червоного кольору вони виглядали так, ніби були в оболонці, вдвічі товщі, з темно-червоним покриттям.

Зрештою, загострений наконечник звіра врізався в руку Фекса, але, керуючи нитками за допомогою Контролю крові, вампір зміг повністю обмотати їх навколо звіра, зупинивши атаку.

"Вийшло" - Фекс був у захваті, оскільки звір застиг на місці посеред повітря.

Поєднувати кривавий орнамент із червоними кривавими нитками та Контролем крові було непросто. Особливо тому, що Фекс усе ще не дуже добре вмів використовувати Контроль крові для одночасного застосування цих двох речей. Те, що дозволило йому використати таку навичку, було його особливою Зброєю душі, яка насправді більше нагадувала криваву зброю.

Переконавшись, що інші в безпеці від наступаючих звірів, Фекс ще раз зв’язав Агента 11 і витягнув з нього чорну голку. Встромивши її собі, він отримав той приплив сил, необхідний для подальшої боротьби.

До того ж був приємний бонус: не треба було перейматися тим, чия саме це була кров.

Тепер, побачивши все на власні очі, Авіон зрозумів, що людина, яка успішно зупинила атаку, - це той самий хлопець, з яким він бився на Арені. І не тільки це, але й той дивний об’єкт, у який влучили першим, був Мех №3.

"Бачили? Той тип підняв Мех і жбурнув його аж ген туди?" - один із солдатів перепитав інших, щоб переконатися, що йому не здалося.

Солдати були вражені, але залишався один факт, з яким їм довелося зіткнутися. Вони святкували лише тому, що змогли відбити одну атаку звіра. Його досі не вдалося поранити, тоді як усі вони вже вибилися з сил, навіть Авіон відчував, як напружується його тіло.

У цей момент нитки Фекса почали змінювати колір, а Криваве затвердіння почало осипатися, розлітаючись на дрібні частинки.

"Невже вся кров із голки вже витратилася? Це набагато швидше, ніж зазвичай. Може, через те, що довелося використовувати стільки Контролю крові? Мабуть, я позичаю забагато сили з голки, замість того щоб використовувати власну " - Усе це були лише здогадки, але вони означали одне: звір точно зможе вирватися.

Звір більше не нагадував наконечник стріли й повернувся у свою людську форму. Своїми двома клинками замість рук він розітнув нитки Фекса.

"Чорт забирай, я знав, що так буде" - пробурмотів Фекс, стискаючи кулаки й дивлячись на звіра. – "Я Вампір-шляхтич! Я не буду боятися якогось звіра!"

Порив вітру пронісся повз обличчя Фекса, ледь ворухнувши його вкладене гелем волосся. Відчувати таке в тунелі було дивно, але він зрозумів, що це чиясь присутність. А наступної миті пролунав гучний удар, і звір полетів у повітрі, врізавшись у стіну печери.

"Квін?" - здивувався Фекс, адже він знав лише одну людину, таку швидку і здатну на такий потужний удар, але він помилився.

"Не зовсім, але хтось такий самий сильний" - сказав Шіро, стоячи позаду.