Розділ 1169 — Створіння Чистий

Агент 2 відчув дивний стан, що охопив його тіло. Він не міг до пуття описати ці відчуття, бо ніколи раніше такого не переживав. Тіло здавалося дещо кволим, хоча його Ці працювала так само інтенсивно, як і завжди.

"Невже я не дав собі достатньо часу, щоб повністю відновитися?" - подумав він.

Ще до прибуття Агент 2 знав, що інші опиняться тут раніше за них. Схоже, фортуна була на їхньому боці, адже в них був свій інформатор у Притулку, який доповідав про все, що там коїться. Завдяки цьому вони знали, що звір уже рушив.

Час грав проти них, тож щоб швидко відновити свою Ци, Агент 2 вдався до табу серед членів Чистих. Втім, він робив це вже не вперше, і його підлеглі знали про ризики. Він висмоктав їхню Ци, додавши цю енергію до власної.

Єдина проблема полягала в тому, що таке насильне вилучення Ци забирало частину життєвих сил людини, проте це був найшвидший спосіб відновитися. Він був упевнений, що повернувся до своєї пікової бойової форми, але тепер, судячи з того, як почувався, він уже в цьому сумнівався.

Проблема була в тому, що в нього не було ні розкоші, ні часу на роздуми. Лонгблейд уже насідав на нього, завдаючи удар за ударом, не даючи навіть передихнути. Агент 2 зміг заблокувати їх усі, але не міг знайти моменту для контратаки.

"Якщо я не можу вкласти Ци у свою зброю, він такий же сильний, як і я. Що це, в біса, за меч!" - Тим часом у його бік полетіло ще дві стріли, але цього разу розібратися з ними було простіше. Він розкрив долоню, і дивна енергія вирвалася назустріч їм.

Тієї ж миті, як невидима енергія торкнулася стріл, вони впали на землю.

"Він так легко впорався з моїми стрілами. Я могла б змінити форму на другу, але не думаю, що це допоможе з моїми нікудишніми навичками володіння мечем".

Іншого вибору не було. Вона мусила перейти до третьої форми. Незабаром її тіло почало трансформуватися, збільшуючись у розмірах: нижня частина перетворилася на зміїний хвіст, тоді як верхня залишилася незмінною. Перше, що вона зробила, це виплюнула з рота синє полум'я на наконечник своєї стріли. Випустивши її, вона переконалася, що вона пролетіла повз Лонгблейда.

"Лови!" - крикнула вона.

Почувши це, Лонгблейд дозволив синьому полум'ю влучити собі в спину, і відчув приплив енергії, більший, ніж раніше. Тепер, коли він змахнув лезом і зіткнувся з Агентом 2, руку ворога відкинуло вбік значно сильніше, ніж до того.

"Що це таке! Після удару тієї дівчини він раптом підсилився, і що вона взагалі таке?" - подумав він.

Синє полум'я давало ефект підсилення, збільшуючи силу на п'ять відсотків. Намагаючись змінити ситуацію на свою користь, Лейла почала випускати стріли, влучаючи в усіх своїх товаришів по команді, надаючи їм додаткової енергії. На додачу, для тих, хто був поранений, вона змінювала полум'я на зелене, даруючи їм новий запас сил.

"Справи кепські. Треба позбутися її! Вона може виявитися куди більшою занозою, ніж інші!" - почав усвідомлювати Агент 2.

Лейла грала роль підтримки, але не лише для Лонгблейда. Вона могла підтримувати кожного своїми стрілами, а поєднання телекінезу та дивного полум'я виявилося дуже ефективним. Певною мірою, це було набагато гірше, ніж битися з кимось просто сильним. Навіть якби Агент 2 переміг у своєму двобої, йому довелося б продовжувати битися з усіма іншими.

До того ж, дивне відчуття, що охоплювало його тіло, ніяк не минало.

"Не думав, що доведеться робити це двічі за день. Коли я востаннє заходив так далеко? Мене це вже бісить!" - вигукнув Агент 2, встромивши свою зброю в землю, хвиля Ци розійшлася на всі боки. Невдовзі перед ним почала формуватися енергія: сяюча куля, що з’явилася і втягнулася всередину. Як тільки це сталося, шкіра Агента 2 почала ставати яскраво-червоною.

Від нього почала випромінюватися нова сила. Вона була настільки потужною, що ледь не збила Полковника Лонгблейда з ніг. Якби не його меч, він би точно не встояв. Прикрившись клинком, він зміг розсіяти енергію, що проносилася повз.

"Ця сила... чи зможу я взагалі з ним битися, якщо вона продовжуватиме зростати? Мій меч - це палиця з двома кінцями. Він навіть мені заважає використовувати Зброю душі, поки я його торкаюся. Можна було б змінити зброю, але це єдина перевага, яку я маю над ним".

Наступної миті, наставивши зброю на Полковника Лонгблейда, Агент 2 зробив кілька різких рухів, і пролунало п’ять гучних пострілів, один за одним. Ніхто нічого не встиг розгледіти, і лише за кілька секунд Полковник Лонгблейд відчув біль у стегнах.

З’явилися два великі отвори, ще два - на плечі. Якби він не тримав зброю вертикально, здавалося, п’ятий постріл пробив би йому голову.

"Полковник Лонгблейд!" - крикнула Лейла, збираючись випустити Зелені стріли, щоб спробувати зцілити його, але перш ніж вона встигла підійти, Агент 2 вже опинився між ними.

"Тепер твоя черга!" - сказав Агент 2 і знову вистрілив. Лейла, побачивши це, почала зменшувати своє тіло. Він цілився в голову, сподіваючись убити її на місці. Оскільки її тіло перейшло в другу форму, атака схибила і влучила в стелю, пробивши діру.

Все ще ніякого хвилювання в очах Агента 2, він був готовий випустити ще більше залпів Ци. Аж раптом він відчув гострий біль у грудях. Піт буквально заливав усе його тіло. Він упав на одне коліно, і Лейла, бажаючи скористатися ситуацією, завдала удару, сподіваючись покінчити з ним одним махом.

Проте, простий помах зброї Агента 2, що зіткнулася з її мечем, відкинув її в інший кінець кімнати. Лейла навіть підсилила свій меч за допомогою Ци, але це не допомогло.

"Що відбувається з моїм тілом? Біль посилюється. Таке враження, ніби він помножився в ту ж мить, як я використав четверту стадію", - подумав Агент 2. Заплющивши очі, він почав медитувати, намагаючись знайти джерело, і побачив його. Щось усередині нього поширювалося по всьому тілу.

"Це вже зайшло так далеко, а я раніше не помічав... і звідки це..." - посеред думок він усе зрозумів. Це могло бути лише одне. Після битви з лідером Фракції Проклятих саме тоді й почалися зміни.

"Я можу позбутися енергії, що на мене впливає, але на це потрібен час" - Подумавши про це, він вирішив, що краще поки що скасувати четверту стадію. Він уже розібрався з найсильнішими в цій групі - "Мені не потрібна та сила, щоб відбитися від цієї дрібноти. Але мені все ще треба виграти трохи часу".

Це потребуватиме величезної концентрації. І все ж Агенту 2 довелося покласти руку на груди, використовуючи власну Ци, щоб вивести отруту з організму, водночас продовжуючи битися однією рукою і використовуючи лише частину своїх сил.

Агент не на жарт хвилювався через те, наскільки Лейла вдосконалила свої навички. Він зрозумів це ще під час першого удару, коли недооцінив її стріли, тож йому терміново був потрібен план, і він вигадав ідеальний.

"Лейло, Лейло, Лейло" - мовив Агент 2 з широкою посмішкою. – "Я ніколи не любив ні тебе, ні твою матір, але зараз мені чомусь навіть трохи шкода тебе. Зрештою, ти була тією, кого вона ніколи не хотіла, і щоразу, коли вона дивилася на тебе, то не приховувала своєї відрази."

Почувши це, Лейла спалахнула від гніву. Вона не розуміла, про що він верзе, і знову кинулася в атаку. Коли їхні мечі зіткнулися цього разу, сили здавалися рівними.

"Що таке, Лейло?" - Агент 2 продовжував відбивати удари. Його план змусити її нападати спрацював: усе, що йому залишалося - це захищатися та зцілюватися. – "Невже мати ніколи не казала тобі правди? Б’юся об заклад, ти завжди задавалася питанням: "Чому вона так зі мною поводиться? Хіба я не її донька?""

"Скажи мені, хто твій батько, Лейло? Ти хоч раз його бачила? Вона розповіла тобі ту казку, яку вигадала - що він був письменником фентезі романів?"

"Брехня", - подумала вона. Що він має на увазі? Почувши це, вона почала втрачати запал для атаки. Вона хотіла дізнатися правду, але як можна довіряти тому, хто намагається тебе вбити? Проте, хто ще міг знати щось про її батька - того самого письменника, про якого казала мати?

"Мабуть, я влучив у ціль. Знаєш, це були лише чутки, але історія ширилася серед агентів високого рангу, і одного разу я побачив вираз її обличчя, коли вона почула ці розмови. Тепер, коли я дивлюся на тебе, усе стає на свої місця. Лейло, твоя поява була помилкою, але не такою, що сталася випадково. О ні, усе набагато гірше. Бачиш, Агент 5 завжди відчувала глибоку ненависть до користувачів здібностей, бо вони змусили її, змусили народити дитину. Я впевнений, ти вже достатньо доросла, щоб зрозуміти, про що я.

Уяви себе на місці своєї матері: щодня дивитися на тебе і згадувати той день. Згадувати, чому вона ненавиділа користувачів здібностей і чому вирішила створити Чистих!" - вигукнув Агент 2 і водночас нарешті витягнув із себе дивну фіолетову енергію. Жбурнувши її на землю, він відчув, як його тіло майже миттєво полегшало.

Однак, коли він подивився на Лейлу, вона стояла нерухомо, опустивши руки вздовж тіла.

"Ні, невже це справжня причина? Причина, чому вона створила Чистих, полягала в... мені? У тому, як я з’явилася на світ... у моєму батькові".

Він не був певний, чи не ввижається йому, але темний дим почав огортати її, а коли вона підвела погляд, її очі світилися темно-фіолетовим кольором.

"Що з нею коїться?"