Розділ 1176 — Таємна угода

Рафер бачив страх в очах своїх побратимів-солдатів, але Лонгблейд довірив йому безпеку Фракції Проклятих, поки вони перебували на їхній базі. Ніхто не очікував, що Чисті настільки цінуватимуть Гуманоїдного Звіра рівня Напівбога, що відправлять свого другого за силою бійця. Якби не допомога Фракції Проклятих, Лонгблейд і всі вони загинули б, а не відбулися лише кількома пораненнями.

"Я розумію всі ваші побоювання, але Полковник Лонгблейд усе ще найвищий за рангом військовий і лідер цієї бази! Ті поранення, що він отримав, були завдані не кимось із Фракції Проклятих. Насправді всі ми завдячуємо їм своїм життям!" - пояснив Рафер сержанту Тіллу, озираючись на Звіра рівня Напівбога та Сіла, шкодуючи, що хлопець не тримав язика за зубами.

Він усе ще не був певен, що саме сталося зі Звіром рівня Напівбога, що той почав з ними співпрацювати, оскільки групі Землян мало що пояснили. З того небагатого, що йому розповіли, випливало, що після того, як його приборкали, хлопець на ім'я Шіро приручив його за допомогою здібності, схожої на здібність Мони.

Окрім того, його більше хвилювало те, що солдати наставляли зброю на Сіла та Ратена. Якби вони бачили, як легко хлопець приборкав звіра, вони б не поводилися так зухвало.

"Якщо ви справді боїтеся їхніх намірів, я поки що супроводжуватиму членів Фракції Проклятих до безпечного будинку. Вони відважно билися не лише проти Звіра рівня Напівбога, а й перемогли Чистих. Найменше, що ми можемо зробити, - це подякувати їм, дозволивши відпочити! Я і моя команда наглядатимемо за ними, поки Полковник не одужає. Є заперечення, сержанте Тілл?"

Тілл кілька секунд дивився на Рафера, а потім на представників Фракції Проклятих. Як людина, що була дуже віддана Інну, він поділяв підозри свого кумира щодо Фракції Проклятих. Дізнавшись, що вони вдерлися в лабораторію, він насправді хвилювався, що внизу теж щось сталося.

Проте, оскільки його там не було, йому доводилося вірити Раферу на слово. Принаймні було правдою, що Полковник повернувся живим.

"...добре, але Звір рівня Напівбога має бути повернутий до об'єкта, поки ми не розберемося з усім цим безладом!"

"Ні!" - Сіл негайно став перед усе ще зв'язаним Гуманоїдом-звіром. – "Він залишається з нами. Якщо хтось із вас спробує його забрати, я змушу вас пошкодувати!"

Деякі солдати посміхнулися на його погрозу. Як одна людина могла б зупинити їх усіх? Але стурбований вигляд Рафера та Джея, які бачили, що сталося, говорив сам за себе.

"Перший загін Мехів також охоронятиме безпечний будинок. Якщо Звір рівня Напівбога залишається з ними, мої люди будуть готові захистити це місце. Цього має бути достатньо, правда?" - втрутився Авіон, також від імені Квіна та інших.

Коли кілька високопоставлених членів поручилися за Фракцію Проклятих, Тіллу ставало все важче відмовити, не перетворюючи це на особисту справу. Він думав, що принаймні хтось із чоловіків, які спускалися з ними, буде на його боці, особливо Джей, який не довіряв Проклятим так сильно, як він.

"Що ж там сталося, що вони так довіряють цій групі?" - дивувався він.

"...ведіть їх усіх до безпечного будинку. Вони будуть під постійним наглядом, поки Лонгблейд не буде готовий" - наказав Тілл, не приховуючи свого розчарування результатом цієї ситуації.

Групу безпечно супроводжували до притулку, і Рафер та інші подбали про те, щоб оточити виснажених членів Фракції Проклятих, виступаючи своєрідним буфером, щоб ніхто не втнув якоїсь дурниці.

Багато хто з охоронців, що були на зміні, не надто їм довіряли, і Рафер хотів запобігти будь-якому загостренню ситуації. Ким би не були Квін та інші, для нього було очевидно, що вони на одному боці. На його думку, замість міжусобиць солдати мали б зосередитися на війні проти Далкі.

Хоча це місце називали притулком, спочатку воно було спроєктоване для тримання під вартою солдатів, які перейшли межу. Отже, це було більше схоже на в'язницю для допитів, хоча його також можна було використовувати для захоплення членів Чистих.

Потрапити всередину виявилося не так погано, як вони спочатку думали. Там була велика кімната, в якій могло поміститися близько тридцяти осіб. Також була кухня з проточною водою і кілька кімнат для сну. Єдине - у приміщенні не було ніяких розваг, як, власне, і вікон.

Вхід був єдиним шляхом всередину і назовні - по-справжньому надійні та міцні двері, перед якими стояло кілька охоронців.

"Вони справді думають, що це місце втримає нас, якщо воно зроблене не з глатріуму? Я маю на увазі, навіть якби ми не змогли винести двері, ми могли б просто проламати стіни"- сказав Фекс, все ще роздратований тим, як їх прийняли після того, як вони врятували всім дупи.

"Просто зачекаймо. У Лоґана мали бути свої причини для того, що він зробив, не варто підливати масла у вогонь."

Однак Тілл залишив двадцять своїх власних піхотинців як охорону. Солдати оточили весь комплекс будівлі з усіх боків. Що стосується команди Мехів Авіона, то, крім їхнього лідера, усіх інших замінили, щоб його хлопці могли трохи відпочити, але тільки після того, як знайшли їхнього зниклого товариша, який цілим і неушкодженим був в ангарі.

Не бажаючи більше нічого робити, Квін вирішив, що вони чекатимуть, поки Лонгблейд прокинеться. Тим часом вони обговорять, що саме станеться між ними.

"Та ну, зніміть з мене ці кляті штуки!" - вимагав Ратен, розгойдуючи тілом. Зараз він був у своїй багнюкоподібній формі, оскільки вони дізналися, що саме багнюкою йому дозволяли керувати його звірячі здібності. Його справжнє тіло уникало пошкоджень, і він міг постійно замінювати багнюку, тоді як його справжнє тіло було його слабким місцем під нею.

"Ой, та забий, ми ж усі знаємо, що ти міг би сам звідти вибратися!" - заперечив Фекс, але все ж розв'язав міцні пута, добре знаючи, наскільки сильний цей звір, адже він бився з ним кілька секунд.

"Фекс, а що ти взагалі там внизу робив? Ти ж мав бути з цим типом?" - запитав Шіро, вказуючи на Агента 11, який все ще борсався в кутку.

Якщо не було тих, хто відстав, Агент 11 тепер був єдиним, хто вижив після того, як Агент 2 поглинув решту. Через те, що він був зв'язаний, як той звір рівня Напівбога, вони просто припустили, що він разом з ними належить до Фракції Проклятих.

Тим, кого все це бентежило, був Нейтан. Він не був справжнім членом Фракції Проклятих, але на даний момент до нього ставилися як до такого, і він вважав дивним те, як усі ці люди поводилися один з одним. Тож він просто стояв осторонь і дозволив ситуації розвиватися своєю чергою.

"Як, ну як ці люди взагалі ладнають одне з одним і примудряються хоч щось зробити?" - дивувався Нейтан.

Фекс почав розповідати свою історію про те, як поцупив Мех в інших, щоб спуститися під землю, а потім пояснив, як бився зі звірами. Хоча Фексу не вдалося витягнути жодної інформації з Агента з двозначним номером, принаймні вони все ще тримали його в полоні, і це була хороша новина.

"Добре, що ти врятував Авіону життя. Після того, що втнув Лоґан, нам знадобляться всі можливі союзники, щоб вирішити це питання дипломатичним шляхом" - сказала Лейла.

"Лейло, я хотів запитати, що, чорт забирай, тоді з тобою сталося? Я й гадки не мав, що ти така сильна. Якби не бачив на власні очі, нізащо б не повірив, що ти можеш на рівних битися з другим за силою Агентом Чистих. Та я сумніваюся, що зміг би таке провернути навіть із маріонеткою. Твій підклас завжди був таким потужним?" - збуджено випалив Фекс.

Квін теж хотів дізнатися більше про те, що саме з нею трапилося. Лейла почала пояснювати, нервово потираючи руку, ніби їй зовсім не хотілося згадувати ту ситуацію.

"Квін казав мені, що в моєму тілі значно більше Ци, ніж зазвичай. Я просто ще не розібралася, як отримати до неї доступ і як усе це використовувати. Але коли я була в тій формі, це прийшло якось само собою. Тільки... я не знаю, чи зможу зробити це знову. І я навіть не впевнена, чи хочу. Я... я була наче не в собі, і боюся, що можу поранити когось із вас, якщо знову втрачу контроль.

Фекс запевнив її, що це просто справа звички. Потім вампір у подробицях розповів Квіну, наскільки неймовірною та важливою була Лейла в битві проти Чистих, бо вона явно применшувала свою роль. Почувши все це, Квін був неабияк здивований: ця нова форма змогла зрівнятися з Агентом 2, хоча раніше він не міг цього зробити навіть після свого підсилення.

Здається, її мати таки змогла довести справу до кінця. Коли дискусія стихла і вони поділилися всім пережитим, Квін вирішив зв’язатися з єдиною людиною, яка могла б пролити світло на те, чому вони взагалі влипли в цю халепу - з Лоґаном.

Завдяки масці відповідь прийшла досить швидко.

"Лоґане, що сталося і де ти зараз?" - запитав Квін.

"Не хвилюйся, я в безпеці. Схоже, солдати припинили активні пошуки й просто патрулюють територію навколо об’єкта. Квіне, перепрошую за всі проблеми, які я тобі завдав. Але думаю, я зможу це виправити. Я вже зв’язався з Семом щодо ситуації, і він зараз робить усе можливе, щоб витягнути вас звідти" - пояснив Лоґан.

Чесно кажучи, Квін не надто переймався їхнім становищем. З того, що він встиг зрозуміти, Лонгблейд був непоганою людиною, тому Квін вважав, що вони поставляться з розумінням до деяких речей.

"Хоча маю розповісти тобі про дещо, що сталося: ми зараз спостерігаємо за вашим місцем розташування."

Напружившись, Квін зосередився на слові "ми". Лоґан був єдиним, кого тут не було, тож хто міг бути іншим?

Лоґан почав розповідати про свій досвід з моменту, коли вони розділилися, і про те, що Гуманоїд звір королівського рівня, який хотів врятувати свого товариша, зараз опинився в пастці разом із ним. Це була справді дивна і непроста ситуація, але далеко не найгірша.

"Думаю, ми зможемо щось із цим зробити. Головне - не висовуйтеся, а опівночі ми з вами зустрінемося. Зберемося біля Притулку на захід від нас, я пізніше зв’яжуся з вами й дам більше деталей" - сказав Квін, придумавши план.

Він поки не хотів розповідати іншим про свої задуми, тому просто пояснив Ратену, Шіро та Сілу, що вони покинуть це місце близько опівночі, тож їм варто підготуватися.

У цей час група була настільки розслабленою, що вони вирішили добряче поспати до кінця ночі. Усі вони добре виклалися, проте Шіро підійшов до Квіна, який стояв, притулившись до стіни в кутку кімнати, і спостерігав за іншими.

"Квін, мені треба з тобою побалакати. Я знаю, що в нас буде зустріч із Лонгблейдом та іншими, але думаю, тобі важливо дізнатися це заздалегідь" - сказав Шіро з тривожним виразом обличчя. Він пильно дивився в той бік, де Ратен у своїй звірячій формі розмовляв із Сілом, поки ті двоє ділилися новинами.

Квін насправді не мав нічого спільного з Ратеном, він ледь знав, хто це взагалі такий; той, кого він найбільше прагнув повернути, завжди був Ворден. Тепер, знаючи, що Лоґан з іншим гуманоїдним звіром, хоч і слабшим, вони зможуть повернути і його.

"Кажи" - попросив Квін.

Шіро важко ковтнув, перш ніж відповісти.

"Ратен у своєму тілі не один. Ситуація схожа на ту, що була із Сілом, тільки цей звір досі активний у його тілі. Він може перехопити контроль над Ратеном, коли забажає. Єдина причина, чому він досі цього не зробив - це те, що я уклав із ним угоду. Вибач, я не питав тебе заздалегідь, але я ніби як пообіцяв звіру, що ми дещо для нього зробимо" - нервово посміхнувся Шіро.

Судячи з виразу обличчя Шіро, ця угода була не з простих.