Розділ 1180 — Ви нам не указ!

Реакція за столом була цілком очікуваною. Сержанти та Лонгблейд, здавалося, забули про те, що Квін перебуває в кімнаті разом з ними, і почали обговорювати, як поставитися до цього прохання. Сержант Тілл, звісно ж, миттєво захотів відмовити, тоді як інші наполягали на тому, щоб усе добре обдумати, але було зрозуміло, що вони не в захваті від ідеї просто так піти.

Квін не надто здивувався такій реакції. Він і сам спочатку був шокований, коли Шіро розповів йому про обіцянку, а також про спогади, які той пережив усередині голови Звіра рівня Напівбога. Це було гідно поваги - те, наскільки сильно цей звір піклувався про свою рідну планету, аж до того, що був готовий віддати власне тіло.

Певною мірою це нагадувало прив’язаність людства до Землі. Попри можливість жити в Притулках на відносно безпечних планетах, ніхто б не відмовився від шансу жити на тій самій, рідній планеті.

Квін не сумнівався, що вони дотримаються своєї обіцянки, допоки зможуть виконати бажання гуманоїдних звірів. Там, у лабораторії, вчена благала звіра пробачити їх, перш ніж випустити на волю. Отримавши свободу, він міг би легко помститися тим людям, які тримали його в полоні й катували.

І все ж він віддячив їй за доброту, не вбивши жодної людини, намагаючись змусити їх піти без кровопролиття.

"У дечому ці звірі куди благородніші за людей", - подумав Квін.

"Вибач, Квін, але я не можу цього зробити" - заявив Лонгблейд після того, як військові лідери дійшли згоди у своїй дискусії. – "Ця планета - один із головних видобувних пунктів, який забезпечує всю Групу Землян звірячими кристалами. Особливо зараз ми не можемо просто так відмовитися від такої стратегічної точки."

Планета Гамдінґ, здавалося, мала більше природних звірячих кристалів порівняно з іншими, і на додачу до цього, там також була база, яку використовували для експериментів над звірами. Квін був готовий до того, що все буде непросто, проте він усе ще залишався спокійним.

Звір рівня Напівбога тепер дивився в його бік, очі звузилися до щілин. Було зрозуміло, що Ратен не контролює ситуацію і хоче отримати відповіді. Солдати, що оточували гуманоїдного звіра, занервували й були готові діяти, якщо той стане агресивним.

"Полковнику Лонгблейд, ви знаєте, що станеться з цією планетою, якщо ви продовжите видобувати ці кристали?" - запитав Квін. – "Відтоді, як відкрили звірів, вчені ламали голову над тим, як вони з’являються. У них немає репродуктивних органів, як у ссавців. Завдяки моєму другові тут, я тепер знаю відповідь.

Звірі спочатку походять зі звірячих кристалів, які виробляє сама планета, ті самі, що ми видобуваємо. Ви забираєте всі звірячі кристали, а це означає, що ви забираєте життя самих звірів. Коли кристали зникнуть, звірів більше не буде, і планета помре" - поділився Квін тим, що дізнався.

За словами гуманоїдного звіра, на кожній планеті був особливий тип кристала, який він називав "гніздом"; саме воно створювало звірів і дозволяло їм рости. Це гніздо могло вижити в будь-якому середовищі.

Як не дивно, військові, схоже, ніколи не знаходили цих гнізд, через що Квін замислився: чи їх так важко знайти, чи це була інформація, про яку міг знати лише хтось на кшталт Оскара.

"Це все зворушливо, але, якщо ти призабув, у нас все ще війна!" - Тілл кинув виклик словам Квіна. – "Ти й сам носиш Звіряче спорядження, чи не так? Хіба Фракція Проклятих не вбиває звірів, щоб створювати потужніші інструменти? Яка різниця між вбивством звірів і знищенням планети, на якій вони живуть?"

"Ну, він не зовсім людина" - пробурмотів Джой, трохи побоюючись говорити це вголос. Він певною мірою погоджувався з Тіллом. Хоча він розумів, що є величезна різниця між вбивством звірів і знищенням планети, їм потрібні були ресурси, якщо вони хотіли мати хоч якийсь шанс проти Далкі. Якщо це означало зруйнувати планету, що ж, це була невелика ціна за майбутнє людства.

"Я тут не для того, щоб сперечатися, чи має рацію ваша група, чи будь-які інші групи, що видобувають кристали" - заявив Квін. – "Це була домовленість, яку ми уклали з Гуманоїдом Звіром рівня Напівбога, щоб він працював з нами. І я маю намір дотриматися цієї обіцянки."

Тілл засміявся, почувши це.

"Давати обіцянки звірам, не переймаючись людством загалом. Чого ще можна очікувати від того, хто є Вампіром? Якщо ти призабув, ця планета не під твоєю юрисдикцією!"

Хоча Лонгблейду не подобалося, як його підлеглий розмовляє з його рятівником, він мусив визнати, що той має рацію.

"Перепрошую за грубість Сержанта Тілла, але він має слушність. Ви можете бути одним зі Світових Лідерів, але кожен із вас відповідальний лише за свої планети. Тільки хтось із вищим повноваженням, ніж Головний генерал Інну або він сам, міг би наказати нам піти."

Квін лише ввічливо посміхнувся, залишаючись спокійним.

"Ну, то чому б нам не запитати когось такого?"

Лідер Фракції Проклятих поклав дивний круглий пристрій посеред столу. Лоґан передав його перед тим, як вони залишили його вночі. Зверху була велика зелена поверхня з кількома сенсорними кнопками по краях.

Коли пристрій опинився на столі, Квін натиснув пару кнопок, і той почав світитися, доки нарешті не відобразив голографічну фігуру. Впізнавши людину, військові миттєво підхопилися.

"Головний генерал Сач, сподіваюся, у вас все добре" - Лонгблейд віддав честь своєму начальнику.

"Вільно" - відповів Сач.

Побачивши, хто йому телефонує, Сач вирішив відповісти, але він не очікував, що його викличуть у тій ситуації, в якій вони зараз перебували.

"З чим тобі потрібна допомога, Квіне? Не можу уявити, що ти викликав мене сюди перед іншими без причини?" - запитав Сач.

Ніхто не пропустив того факту, що Головний генерал, здавалося, був з іншим на "ти". Однак ще дивовижнішим було те, що Квін якимось чином мав особистий номер Головного генерала. Які ж у них стосунки?

"Квіне, це тому ти не здавався стурбованим ?" - подумав Лонгблейд - "Хоча Головний генерал Сач за рангом вищий за нас, технічно ми раніше підпорядковувалися Головному генералу Інну. Навіть якщо він віддасть наказ, ми не можемо його виконати, доки не оберуть нового лідера для нашої групи".

Зазвичай це відбувалося через голосування та збори, де інші могли прийти й обрати нового Головного генерала. Або за рекомендацією вищого рангу, Верховного головнокомандувача. Верховний головнокомандувач також міг самостійно призначити когось відповідальним, але від Оскара теж не було жодних новин.

"Зараз я на Гамдінґу, і хочу, щоб усі операції на цій планеті були зупинені. Якщо можливо, було б чудово передати її Фракції Проклятих. Натомість я готовий запропонувати вам одну з планет Фракції Проклятих. Знаю, вони знаходяться не в одному секторі, але для мене це важливо" - попросив Квін. – "Гелен зможе обрати ту, де видобуток кристалів схожий."

Сачу не знадобилося багато часу, щоб дати відповідь, на яку всі й очікували.

"Я виконаю твоє прохання, Квін. Вважаю, це чесна угода, і вірю, що лідер Фракції Проклятих має на те свої причини" - кивнув Сач.

"Головний генерал Сач, перепрошую, що перебиваю, але не думаю, що ви маєте повноваження погоджуватися на таке!" - Лонгблейд був змушений втрутитися. Він не хотів, щоб через це виник конфлікт, але ж усі вони військові. Вони повинні дотримуватися встановлених процедур, а таке рішення має приймати той, хто має відповідний дозвіл.

"Гадаю, оскільки оголошення все одно вийде за кілька годин, я можу бути тим, хто розповість вам усім. Відбулося голосування більшістю голосів серед п'ятдесяти місць. Мене, Сача, обрали новим Верховним головнокомандувачем. Тож так, Полковнику, я вважаю, що МАЮ на це повноваження" - заявив Сач із широкою посмішкою.

Інші гадали, чи не почулося їм, чи, можливо, вони сплять. Вони не розуміли, чому взагалі проводилося голосування за нового Верховного головнокомандувача.

"Що відбувається? Це справді Головний генерал Сач?" - запитав Тілл.

Сач лише зітхнув, готуючись до того, що йому можуть не повірити.

"Якщо хочете, зачекайте, незабаром отримаєте підтвердження. Квін, буде ще кілька оголошень. Одне з них стосуватиметься того, що Головний генерал Інну намагався зробити з тобою."