Розділ 1181 — Світ, що змінюється

Низка подій призвела до того, що Сач став наступним Верховним головнокомандувачем. Одна з них відбулася на кораблі "Берта", де зберігалися рештки Оскара. Частини його тіла плавали в контейнері, а поруч стояла ніхто інша, як Саманта.

" Батьку, це правда, що шансів повернути тебе немає?" - запитала Саманта, ніби сподіваючись на відповідь. Дівчина усвідомлювала марність цього вчинку, адже це був не перший раз, коли вона так робила після одужання.

Хоча слово "одужання" тут було занадто гучним. Головний генерал була при тямі й їла без сторонньої допомоги, але важкі темні мішки під очима свідчили про те, як важко їй вдавалося бодай трохи відпочити.

Джейн, головна помічниця Оскара, одразу повідомила Сача, як тільки Саманта знову прокинулася, а той своєю чергою розповів усе, що сталося під час візиту Фракції Проклятих.

"Чому в останні хвилини ти хотів поговорити саме з Квіном? Чому не зі мною, власною донькою? Як ти міг залишити все на нас? На нас, хто навіть не може об’єднатися, коли на кону доля всього світу?" - Підійшовши до скла, вона застукала по контейнеру.

Удар був слабким, майже без сили. Це було єдине, що вона могла зробити, щоб хоч трохи скинути напругу, не в силах зрозуміти, про що думав її батько. Гірше того, саме їй довелося вирішувати, чи відключати апарати. Як батько міг просити про таке власну дитину? І водночас їй здавалося, що тільки вона і мала це зробити.

На жаль, Оскар не врахував лише одного: Саманта все ще не здалася...

"Лікарю, ви впевнені, що зможете його повернути? Навіть якщо він не буде повністю собою, у вас є спосіб допомогти йому?" - перепитала Саманта, щоб заспокоїти себе, коли обернулася. – "Можете пояснити детальніше?"

Літній чоловік стояв у глибині кімнати, даючи Саманті бодай подобу приватності. Попри те, що його називали лікарем, він не був одягнений у лабораторний халат, як інші, що заходили сюди раніше.

"Справді, я можу робити те, що іншим не під силу, але мені знадобиться час. Якщо ви довіряєте мені, я заберу його. Моя єдина умова - світ має дізнатися, що Оскара в його нинішньому стані більше немає. А щодо вашого іншого запитання, ви вже знаєте, що існують речі, які вже не є людьми. Це було б... подібно до того" - відповів чоловік.

Саманта прикусила нижню губу, розриваючись між бажанням виконати волю батька та власною егоїстичною жагою як доньки.

---

Сигналізація всередині об’єкта знову залунала, і солдати, охоронці та лікарі кинулися в кімнату. Увійшовши, вони побачили на підлозі уламки скла серед якоїсь рідини. Мало того, частини тіла Оскара також валялися на підлозі, проте однієї частини явно бракувало - голови.

"Що сталося, генерале Саманто, був якийсь зловмисник?" - запитала сержант Фей, чия здібність дозволила їй прибути на місце першою.

"Ні, ніяких зловмисників не було" - мляво відповіла Саманта. – "Це було бажання мого батька - не підтримувати більше його життя, тому я виконала його прохання. Оскільки я хотіла зробити це власноруч, перепрошую, що не попросила нікого вимкнути сигналізацію."

Фей, яка доглядала за дівчиною під час її одужання, вважала, що так буде краще. Якщо залишити Оскара живим, це лише дасть їй хибну надію. Вона зможе по-справжньому забути про все це лише тоді, коли йому дозволять спочити.

"Де голова?!" - вигукнули лікарі.

"Я її позбулася" - відповіла Саманта.

Хоча всі навколо Саманти казали їй, що найкраще було б відпочити, оговтатися і знайти час, щоб пережити горе, можливо, влаштувати батькові похорон, вона наполягала, що для неї найкраще - рухатися далі. Під час роботи в неї було вдосталь часу, щоб забути про все, що сталося, і вона хотіла знати, якими будуть наступні справи.

Прочитавши все, вона сиділа у своєму кабінеті.

"Отже, рада вирішила провести голосування щодо того, хто стане наступним Верховним головнокомандувачем, і вони розглядають мене як одну з кандидаток. Що ж, це очікувано, вони, мабуть, думають, що батько виховав мене саме для цієї ролі".

До ради входили військові, які займали спадкові посади. Це була група з десяти чоловіків, чиї родини були тут із самого початку, задовго до створення нової військової структури. У старому світі, до нападу Далкі, це були люди, які мали велику владу та Вплив.

Однак, коли все почало змінюватися і світ почав цінувати силу, посади змінилися, але ці чоловіки, які свого часу підтримали нинішній стан влади, отримали спадкові посади й були відповідальними за прийняття певних рішень. Загалом їх було десятеро, але навіть тоді вони не могли приймати рішення самотужки.

Усім, хто належав до військових - загалом п’ятдесят осіб, - надавали місця. Ці місця давали право голосу в таких важливих питаннях, як це. Що ж до самих місць, то система працювала подібно до місцевих виборів, де голосували військові.

На жаль, навіть ця Система не була позбавлена корупції. Було "таємницею полішинеля", що люди на високих посадах часто використовували книги здібностей вищого рівня або інші стимули, щоб отримати голоси й просунутися по службі. Ті, хто був природно сильнішим, також отримували багато голосів - саме так Оскар, якого називали одним із Героїв війни, зрештою і отримав свою посаду.

Незабаром Саманта зробила дзвінок.

"Алло, це Головний генерал Саманта Вайт. Я просто хотіла повідомити, що хочу, аби ви викреслили мене зі списку потенційних наступників на посаду мого покійного батька... Хто, на мою думку, найкраще підходить на цю роль?"

Навіть якщо Саманта сама не хотіла бути Верховним головнокомандувачем, у неї ще залишався голос. Вона знала, що в неї буде багато прихильників, а самі голоси були публічними. Тож інші знали, хто за них проголосував.

Послідовники Саманти також вирішили б підтримати того, кого вона вважала гідним стати наступним лідером.

"Головний генерал Сач був тим, хто кинувся на допомогу, коли ми були на спільній місії. Він не зовсім прислухався до моїх порад і був занадто впевнений у своїх силах, але він залишився там і щосили намагався допомогти. Хтось на кшталт нього має очолити Групу Землян".

"Так, у мене є кандидатура..." - сказала Саманта.

---

Незабаром голоси були підраховані. Кожен висловив причини, чому саме він найбільше підходить на роль Верховного головнокомандувача, але всі розуміли, що це здебільшого для галочки. У цей момент жодні слова вже не могли переконати інших, кожен уже віддав свій голос.

Як більшість і очікувала, найбільше голосів отримав Головний генерал Сач. Для більшості Головні генерали завжди були трьома найімовірнішими кандидатами. Оскільки Інну зник, а Саманта відмовилася від своєї посади, конкурентів у нього фактично не залишилося.

Були й інші генерали, деякі з них навіть колишні Головні генерали за часів старої Системи, але голоси за них розділилися, тож боротьба за перше місце була нерівною. Проте, за іронією долі, поки все це відбувалося, ніхто з них не знав, що Головний генерал Сач у цей самий час опановував шлях Вампірів на кораблі Фракції Проклятих.

Саме тоді він отримав дзвінок від Квіна, як той і обіцяв. Тепер, коли нового Верховного головнокомандувача було обрано, люди та весь світ мали дізнатися про майбутні новини.

Систему екстреного мовлення використали знову, але на екрані з'явився не хтось із світових лідерів. Сюрпризом для всіх стало те, що там стояла Бонні, всесвітньо відома репортерка, з паперами в руках, наче ведуча новин.

"Вітаю всіх, для мене велика честь сьогодні поділитися з вами терміновою інформацією, на яку заслуговує світ. Ці гарячі новини стосуються Фракції Земленароджених, Фракції Проклятих та Вампірів, про яких ви всі знаєте. По-перше, хочу повідомити, що відсьогодні Верховний головнокомандувач Оскар пішов у відставку, і його наступника вже обрано...