Розділ 1182 — День, що змінив світ

Світова трансляція завершилася, і вона донесла до всіх, хто був далеко чи близько, два головні повідомлення. Перше полягало в тому, що Оскар, який був Верховним головнокомандувачем ще з часів першої війни з Далкі, пішов у відставку, склавши свої повноваження.

Звісно, лише дехто знав правду. Квін дивувався, чому вони вирішили збрехати про таке. Можливо, боялися, що звістка про смерть Оскара деморалізує людство? Ні, гірше було те, що вони не хотіли допустити оприлюднення факту поразки Оскара.

Для загалу він був найсильнішою постаттю у світі - не Гілстон, не Квін чи Оуен, а саме Оскар. Він був їхньою надією, тому цю інформацію намагалися приховати за будь-яку ціну. Після оголошення настав час Сачу представитися.

Обійнявши посаду, Сач виголосив коротку промову. Вона мала на меті надихнути людей. Усе було підлаштовано так, щоб людство не хвилювалося і вважало, що все залишиться як раніше. Жодних причин для змін, окрім відставки Оскара, не існувало.

Однак ті, хто працював на вищих посадах, розуміли: щось тут не так. Навіть якщо їм не сказали про смерть Оскара, вони знали про Саманту і гадали, що ж з нею сталося, раз вона відмовилася від власної номінації та голосу.

На цьому світова трансляція закінчилася, після чого вийшло окреме звернення для всіх військових, що входили до Групи Землян. Це повідомлення стосувалося смерті Головного генерала Інну. Це було неможливо приховати, оскільки чутки вже поширилися серед певних осіб.

Хороша новина полягала в тому, що Бонні зробила все можливе, аби показати Квіна у вигідному світлі. Були кадри з моменту першого нападу, які демонстрували, що Бонні та Войд у той час були на кораблі. Сцена на самому кінці показувала, що Інну був Вампіром, істотою, залежною від крові. Попри те, що відео крутили всюди, дехто все одно підозрював, ким насправді був Інну.

Сач, який уже частково знав правду, Саманта та кілька людей, близьких до Оскара, які тепер були під керівництвом Саманти, мали сумніви щодо цього відео. Оскар та Інну були в кімнаті, коли готували свою пастку. Під час пролиття крові Інну тоді ніяк не відреагував. Саме тому їм здалося дивним бачити, як він зреагував на ту невелику кількість крові на відео.

Проте... з якихось причин ця новина не просочилася в маси, і замість цього розмови в армії зосередилися на двох пунктах:

"Обрали Сача. А як же Саманта? Вона ж як-не-як донька Оскара?"

"Я чув від одного з офіцерів, що Саманту навіть не розглядали. Схоже, вона сама вирішила відхилити номінацію."

"Та все одно, Сач має добре впоратися. Я працював під його керівництвом раніше, він майстерний навіть без своєї здібності."

"Але це стало несподіванкою, правда?"

"Ти про те, що Оскар раптово пішов у відставку? Ну, він трохи постарів, його найкращі часи давно минули, але його здібності все ще потужні. Може, він більше не Верховний головнокомандувач, але ми все ще могли б побачити його на передовій."

"Ти з глузду з’їхав? Він заслужив відпочинок. Він уже стільки зробив у першій війні... але я говорив не про це. Я про Головного генерала Інну, про те, що він був Вампіром."

"...."

"Якщо головний генерал міг бути Вампіром, хіба це не означає, що будь-хто може бути Вампіром, який працює з Далкі? Моторошна думка. Не дивно, що вони вирішили не транслювати це назовні. Я взагалі-то думав, що Фракція Проклятих напала на нього з іншої причини, але на тому відео все було чітко видно. Вони потрапили в засідку, і їм пощастило, що вони взагалі звідти живими вибралися".

"Як гадаєш, наскільки сильний лідер Проклятих? Ти бачив ту дивну силу, яку він використовував? Ніхто навіть підійти до нього не міг".

Дискусії на цьому не закінчилися, але Група Землян не могла залишатися осторонь. Зрештою, це був день, що змінив світ.

--

На Маддінгу все йшло як по маслу. Після того, як дізналися, що роль Верховного головнокомандувача тепер належить Сачу, справи пішли гладко. Надійшов офіційний наказ, і Лонгблейд одразу взявся до роботи.

Лонгблейд зі своєю командою все ще були в процесі евакуації з планети. Це зайняло б певний час, оскільки великі транспортні кораблі постійно прибували й відлітали з острова. А це означало, що настав час Квіну та іншим теж вирушати.

Вони виконали все, що було заплановано, і тепер Фракція Проклятих мала піднятися на борт корабля, на якому вони прибули. Особисто проводжали їх Полковник Лонгблейд, Сержант Рафер та Сержант Авіон.

"Довелося добряче попітніти, щоб завантажити той Мех на корабель, тож сподіваюся, ваша група буде ставитися до нього дбайливо" - сказав Авіон. – "Фексе, ти вмілий хлопець. Набагато кращий за мене, коли я тільки починав цією штукою користуватися. Думаю, якби ми влаштували реванш, ще невідомо, хто б переміг"

"Дякую" - відповів Фекс, усміхаючись у відповідь. – "Буду й далі тренуватися. У мене на кораблі Проклятих є сильні суперники, на яких я міг би це випробувати. Гей, я міг би навіть спробувати знову побитися зі звіром, якби дуже захотів", - він кивнув великим пальцем собі за спину.

Це не виглядало чимось дивним - звір поруч із людьми, адже вони бачили, як те саме робили ті, хто мав здібності Сім'ї Брі. Що здавалося дивним, так це те, що звір, з яким Авіон бився, ризикуючи власним життям, стояв просто за їхніми спинами.

"Квіне, хочу вибачитися за поведінку іншого сержанта, але водночас не хочу, щоб ти їх звинувачував. Часи зараз важкі для всього людства" - сказав Рафер. – "Думаю, тепер, коли новини просочилися назовні, твоя ситуація має трохи покращитися. Принаймні настільки, щоб тобі більше не доводилося приховувати свою особу. Усе ще знайдуться ті, хто ставитиметься до тебе інакше. Навіть якби ти не був Вампіром".

Те, що Квін знав надто добре. Здавалося, до нього все життя ставилися як до вигнанця, а не лише після того, як він став Вампіром.

"Мабуть, нарешті моя черга прощатися. По-перше, я радий бачити, що мій цінний меч опинився в руках Лейли. Хоча твої навички не найкращі, я бачив, що ти маєш відвагу, коли билася проти агента Чистих. Та й знаю, що на кораблі Проклятих у тебе є вчитель значно кращий за мене", - сказав Лонгблейд з усмішкою.

"Можна запитати, де ви взяли цей меч?" - поцікавився Квін.

"На жаль, ця історія не така героїчна, як мені хотілося б. Припускаю, ти гадаєш, якого могутнього звіра я здолав, щоб отримати це, але все було зовсім не так. Я просто побачив кількох слабших звірів, які тягали його в зубах, і мені пощастило натрапити на нього. Але якщо хтось питатиме, обов'язково розкажи їм, що я переміг якогось могутнього дракона", - Лонг Блейд тихо засміявся. - "Впевнений, ми з вами ще не раз зустрінемося. Далкі ще не діяли на повну, але може настати час, коли ми всі битимемося пліч-о-пліч. Бажаю тобі та твоїй групі безпечної подорожі".

Попрощавшись, вони рушили на кораблі й покинули Притулок. Вони також забрали Лоґана та Вордена, які мали переховуватися неподалік. Чесно кажучи, Ворден не міг дочекатися, коли повернеться і знову побачить інших.

--

Коли транслювали всесвітнє оголошення, люди були не єдиними, хто дізнався, що обрано нового верховного лідера.

У цей момент, всередині темної, схожої на печеру кімнати, за столом сидів Ґрем.

"Отже, люди вирішили змінити свого лідера після того, що з ним сталося. Слайсер теж поводиться тихіше, ніж я очікував. Гадаю, це означає лише одне", - сказав Ґрем, підводячись.

"Настав час мені нарешті діяти. Настав час для повномасштабної війни".