Розділ 1194 — Ще одна війна

Щоразу, коли велетенський корабель "Проклятих" влучали лазери, різні частини судна злегка здригалися. Проте Лоґан чудово справлявся, блокуючи атаки.

Хоча на борту Фракції Проклятих було вдосталь кристалів для подібних ситуацій, вони ніколи не хотіли й не очікували, що бій зведеться до того, у кого більше запасів. Не знаючи ворога, було нерозумно йти на такий ризик.

Зараз Лоґан, використовуючи свою здібність та зір, максимально зосередився на тому, щоб витрачати мінімально можливу кількість кристалів. Щоразу, коли атака мала влучити в певну частину, він вчасно активував щит лише в тому секторі.

" Чому нас атакує не корабель Далкі?!" - закричала Меґан, шукаючи відповіді, але Сем гадки не мав, що відбувається, і, судячи з усього, більшість інших у командному центрі - теж.

"Ні, вони тут, зараз!" - сказав Сіл, ледь не вириваючи на собі волосся.

"Схаменися, малий, ти ж знав, що цей день настане!" - гаркнув Ратен.

"Це сім'я Блейд!" - зрештою пояснив Ворден іншим. – "Я вже бачив цей корабель раніше, там, на острові, він належить Гілстону!"

Вони всі знали, що цей день рано чи пізно настане, і розуміли причини. Вони прийшли або щоб помститися Квіну та Артуру, або щоб забрати Сіла. Проблема була лише в тому, що Квіна зараз не було поруч, щоб допомогти їм.

"Блейди, чому саме зараз?!" - Сем грюкнув кулаком по столу. – "Невже він настільки егоїстичний? Весь світ у кризі, а вони досі думають лише про свої власні справи. Невже Гілстон настільки пихатий, що думає, ніби ніхто у світі не зможе його зупинити, навіть після того, як він уже програв!"

Що ще більше лякало, так це малі бойові кораблі, що прямували до них. Після останнього візиту Квіна на їхній острів більшість їхнього персоналу мала б бути знищена, тож хто зараз пілотує ці судна?

"Поки з ним не покінчено, ми не зможемо відправити підкріплення іншим групам. Я мушу негайно повідомити їх про те, що відбувається з кораблем "Проклятих"" - Сем швидко записав голосове повідомлення і відправив його Оуену та Сачу.

"Терміновий звіт, корабель Фракції Проклятих зараз має власні проблеми. Гілстон Блейд атакує нас. Повторюю, Гілстон Блейд атакує нас!" - прокричав Сем у приймач.

Цього було достатньо, щоб інші повністю усвідомили небезпеку, в якій опинилася Фракція Проклятих, і після того, як Сач та Оуен отримали повідомлення, вони занепокоїлися, що, можливо, незабаром допомога знадобиться саме Фракції Проклятих.

Відправляючи повідомлення, Сем завагався, чи варто кликати на допомогу ще одну людину - Квіна.

"Якщо я попрошу його прийти сюди і допомогти нам, чи покине він усіх тих, хто на планетах "Проклятих", заради битви з Гілстоном? Якщо я так вчиню, то велика ймовірність, що багато життів буде втрачено. Інше питання - чи зможемо ми взагалі впоратися з Гілстоном самотужки... але я не лідер "Проклятих". Чи не егоїстично з мого боку приймати таке рішення самотужки?" - Сем вагався в цю мить.

На той час усі вже вийшли з кімнати, крім Лоґана, який керував головним кораблем, адже вони знали, що попереду на них чекає важка битва.

Всередині корабля Бонні та Войд були зайняті інтерв’ю з тими, хто належав до Фракції Проклятих. Зокрема, з тими, хто нещодавно повернувся з місій. Вони хотіли дізнатися про їхній досвід взаємодії з представниками інших фракцій.

Пролунав сигнал "червоної тривоги", і хоча репортери не знали, що саме сталося, новини поширювалися швидко, і невдовзі тривогу можна було побачити на обличчях кожного.

"Повномасштабна війна, і вони атакують усі три групи одночасно. Здається, оскільки Корабель Проклятих постійно перебуває на орбіті й не має рідної планети, на якій міг би осісти, він технічно міг би вирішити допомогти будь-якій із груп. Хоча найімовірніший вибір - допомогти своїм власним людям", - подумала Бонні.

У цей момент вона водночас бажала опинитися на одній з інших планет і не хотіла цього. Можливо, це був знак, який підказував, що їй варто уникати такого зіткнення, якщо вона хоче жити.

Натомість усе, що вона могла зробити, - це продовжувати брати інтерв’ю в людей і запитувати, що вони думають про ситуацію, хоча, як і очікувалося, вони були значно менш охочі гаяти час зараз.

"Войд, виходь у прямий ефір" - наказала Бонні своєму колезі.

"У такому разі ми нічого не зможемо відредагувати" - застеріг її Войд, проте Бонні було байдуже, і вона сама натиснула кнопку, щоб розпочати трансляцію. Як справжній професіонал, її оператор замовк і продовжив знімати.

"Я впевнена, що до цього моменту всі вже отримали новини про атаки Далкі. Я репортерка Бонні, веду прямий ефір із корабля Фракції Проклятих, де панує неабияке занепокоєння за свої сім’ї та близьких, і, я впевнена, так само як і у всіх вас, хто зараз дивиться це."

Цю пряму трансляцію не могли бачити ті, хто був у самому розпалі битви, вони не мали такої можливості, але це було спрямовано на сім’ї, які хвилювалися за своїх рідних, що зараз робили все можливе, аби захистити їх.

Бонні та Войд знімали солдатів, які незабаром мали вирушити в бій. Вони не заважали їм, поки ті готувалися, лише попросили Нейтана сказати кілька слів для глядачів. Усі були здивовані, почувши, що він зі своєю групою збирається вирушити на допомогу тим, хто був у Групі Землян.

Коментарі були позитивними: усі підтримували їх і бажали удачі в битві.

Коли вони проходили головним залом Корабля "Проклятих", раптом з їхнього боку пролунав гучний вибух. Бонні та Войд відчули жар на своїх обличчях. Озирнувшись, вони побачили, що передня частина маленького корабля змогла пробити великий корабель фракції, його ніс був пошкоджений і трохи зігнутий.

Майже миттєво навколо пошкодженої частини корабля з'явилися маленькі павуки - це були маленькі роботи, які почали лагодити його якомога швидше, щоб вирівняти тиск усередині приміщення.

Схоже, Лоґан контролював ситуацію, використовуючи свою Зброю душі.

"Як цей корабель пройшов крізь мої захисні системи й атаки? Він рухався набагато швидше за інші. Може, це була якась здібність?" - подумав Лоґан.

Однак люк корабля відчинився, і з нього вийшов слабкий чоловік із темними колами під очима, на якому майже не було одягу чи Звірячого спорядження. Натовп Проклятих зібрався навколо, намагаючись зрозуміти, що відбувається.

"Це людина" - здивовано сказали вони.

"Я знав, що на нас напали, але подумав, що це міг бути Далкі, зважаючи на все, що коїться. Як гадаєте, вони можуть бути Вампірами?" - запитав інший.

[Тривога, це повідомлення від віце-лідера Фракції Проклятих. На нас зараз нападає група людей із сім'ї Блейд. Це загарбники, вони володіють потужними здібностями та становлять загрозу!]

Почувши це, люди з Фракції Проклятих відступили й витягли зброю. Щоправда, багатьом із них було важко атакувати першими, поки на них самих не напали, але ситуація швидко змінилася: чоловік підняв руку, виявляючи кинджали, що зависли з обох боків від нього.

Потім, торкнувшись кожного з них, він запустив їх, наче кулі, прямо в усіх членів фракції навколо.

"Фракцію Проклятих атакують Блейди!" - подумала Бонні, намагаючись осягнути те, що відбувається, адже тон Сема зовсім не віщував нічого доброго - "Я вже починаю думати, що халепи переслідують нас усюди, де б ми не були".

"Свобода... я виборю свою свободу!" - закричав чоловік, мов божевільний, кидаючись до одного з членів Фракції Проклятих, що впав після його першої атаки. Піднявши меч цього бійця, він вирішив використати свої сили, щоб збільшити швидкість будь-якого предмета. Він швидко вдарив по руків’ю меча, і той знову полетів, обертаючись у бік репортерки та інших.

Перш ніж він встиг дістатися цілі, перед ними виросла Тінь, а коли вона осіла на землю, виявилося, що хтось перехопив меч. Наступної миті він почав наповнювати лезо Ци й швидко жбурнув його назад, влучивши загарбнику прямо в груди, від чого той повалився на підлогу.

"Не проявляйте до загарбників жодної милості!" - вигукнув Нейт. – "Ви ж бачили, вони тут, щоб повбивати нас усіх!"

Позаду нього стояли п'ятдесят добре навчених членів Фракції Проклятих, кожен з яких опанував тренування Ци.

"Войд, ти все це знімаєш? Нам треба продовжувати фільмувати. Ситуація стає гарячою!" - крикнула Бонні, поки вони вдвох бігли в укриття, намагаючись знайти безпечніше місце для зйомки. Наблизивши зображення камерою, Войд помітив дивний пристрій, який випав із корабля. Щойно він упізнав його, як за кілька секунд той активувався на місці й створив портал.

Минуло ще трохи часу, і стало видно, як безліч могутніх користувачів здібностей увірвалися на Корабель "Проклятих", усі прагнучи повернути собі свободу.