Розділ 1195 — Сім'я знову разом

Лоґану знадобилося неймовірне зосередження, щоб не дати кораблю Фракції Проклятих розлетітися на друзки, і водночас не допустити, щоб малі судна ворога висадили десант на борт. Попри все, одному з них вдалося проскочити крізь захист, різко прискорившись зі швидкістю, яку він не зміг передбачити через багатозадачність.

Хоча у них були власні гармати та дрібні кораблі, Сем наказав усім залишатися всередині. Їхня група просто не була пристосована до космічних боїв, тому найкращим шансом на виживання було сидіти всередині, особливо щоб розібратися з будь-якими загарбниками, як-от зараз.

" Мені потрібна допомога із захистом життєво важливої зони корабля!" - Лоґан використав інтерком, щоб оголошення почули всі. – "Я можу нас захистити, але не знаю, як довго протримаюся без підтримки."

Лоґану доводилося покладатися на інших, щоб вони зробили свою частину роботи. Він мусив сподіватися, що всередині не надто хаотично через той один корабель загарбників, який пробив корпус. Він уже використовував свою Зброю душі, щоб лагодити корабель, як міг, одночасно перехоплюючи контроль над зовнішніми турелями, щоб відстрілюватися від інших суден, які могли застати його зненацька.

Однак незабаром Лоґан побачив величезну проблему. Використовуючи свої сили, свою Зброю душі, йому були потрібні звірячі кристали, але всі були зайняті своїми справами. На додачу, з якоїсь причини ніхто не поповнював запаси кристалів для живлення бортових гармат.

"Щось сталося всередині? Бій триває не так довго, неможливо, щоб ми вже вичерпали всі кристали! Мені доведеться перемкнутися лише на захист фронту, щоб стримати їх ще трохи, але хтось має якнайшвидше розібратися, що там відбувається".

Тільки-но Лоґан про це подумав, ще п’ять кораблів зуміли оминути його захист, прямуючи прямо до задньої частини Корабля "Проклятих", кружляючи й уникаючи лазерів. Одне з них отримало влучання в крило, але врізалося прямо в корпус Корабля "Проклятих". Інші чотири прямували до двигунів. Вони летіли впритул до зовнішньої обшивки, через що лазерам було важко їх дістати.

Почуваючись у безпеці, пілот головного корабля навіть не помітив величезний меч, поки той не розсік його транспорт навпіл. Той, що був позаду, ледь встиг ухилитися від енергетичного пострілу, що пролунав поруч.

"ВУ-ХУ! Мушу подякувати Лонг Блейду та Авіону, коли ми це переживемо! Не думав, що зможу використати цю штуку так скоро, а ця значно краща за ту, що я використовував у тунелях минулого разу!" - вигукнув Фекс, коли його Мех побіг до інших кораблів із мечем у руці.

Після сигналу лиха від Лоґана вампір справедливо вирішив, що настав його час сяяти.

--

У головному залі, куди прорвався перший корабель Фракції Проклятих, бій став запеклим. Хоча першого ворога було переможено, через переносний портал вивалилося ще двадцять, усі в такому ж стані, як і перший.

Вважаючи, що він та його навчені бійці зможуть впоратися з ними, Нейт наказав звичайним членам Фракції Проклятих виходити й робити все можливе, щоб дістатися безпечного місця, - те, що небойові працівники радо виконали. Нейт був одним із найбільш надійних лідерів фракції на кораблі, чию Силу визнавали всі, адже він навчив дуже багатьох з них.

"Ми переважаємо їх майже три до одного, і схоже, у них ледь вистачає енергії, щоб бігти! Це має бути під силу!" - подумав Нейт, роблячи крок вперед і вгативши кулаком, сповненим енергії ЦИ, в одного з нападників попереду.

На жаль, наступної миті він уже ковзав по підлозі, хоча майже не постраждав. Якщо що, він був спантеличений тим, як його атака могла мати такий мізерний ефект.

"Що відбувається? Моєї комбінованої сили Вампіра та енергії ЦИ ледь вистачає, щоб хоч якось його похитнути?!"

Придивившись до чоловіка перед собою, він помітив, що той затвердив свій живіт. Це виглядало майже ідентично до навички, яку Нейт вивчив у минулому.

"Ця здібність Затвердіння... здається, вона сильніша, ніж коли я користувався нею, але я навіть не впізнаю цього типа. Як хтось невідомий може бути настільки сильним?"

Хоча на боці Фракції Проклятих справді було більше людей, невдовзі вони зрозуміли, що зовнішність буває оманливою. Попри свій обшарпаний вигляд, усі загарбники довели, чому колись їх вважали найсильнішими користувачами здібностей у світі і чому Блейди взагалі морочилися з їхнім викраденням.

Той, що використав Затвердіння, зрозумівши, що легко витримав удар Нейта, знову кинувся вперед. Побачивши, як на нього летить чорний клинок, він лише вишкірився. Зосередивши здібність Затвердіння на животі, він відчув себе в безпеці - принаймні доти, доки меч не врізався в нього і не розсік тіло, наче масло.

Почулося бурчання, і з'явилася велика жінка з рогами, що стирчали з волосся.

"Лейла, що за... Як?! Ні, коли ти стала такою сильною?!" - вигукнув Нейт, побачивши її в другій формі, досі приголомшений тим, з якою легкістю дівчина розправилася з ворогом. Він уважно спостерігав за нею під час тренувань перед боєм з Гелен і був упевнений, що тоді вона не була настільки могутньою. Що, чорт забирай, сталося за той відносно короткий час, поки він її не бачив?

"Дякую за комплімент, але це все завдяки цьому мечу, він трохи особливий. Розповім детальніше, як тільки ми з ними розберемося."

Невелика група Закутих охороняла телепортер, не даючи членам Фракції Проклятих наблизитися. Побачивши це, Лейла планувала якнайшвидше позбутися їх, але телепортер знову активувався.

"Ні, невже це... не може бути!" - вигукнула Бонні, і її очі широко розплющилися. Вони вдвох встигли сховатися в одному з коридорів за розбитими дверима. Вони були частково вибиті, тож вони могли продовжувати зйомку, залишаючись у відносній безпеці.

Досі особа того, хто з'явився, стала таким шоком, що Войд ледь не впустив камеру.

Чоловік з величезним животом ударив кулаками один об одного, і його руками забігали язики полум'я. – "Я буду вільним!" - проголосив він, і ті, хто був поруч, повторили за ним, ніби це було заклинання.

Як і всі інші, він не був звичайною людиною, але цей чоловік був особливим навіть серед інших Закутих. Зрештою, він колись був одним із Великої четвірки - Берні Саншилд. Він зник, і всі вже давно вважали його мертвим.

"Лейла! Схоже, нам із тобою доведеться приземлити цю "повітряну кулю"!" - крикнув Нейт, вдаряючи кулаками один об одного й активуючи навичку Затвердіння на руках. Ци - це було не єдине, що він тренував, поки інших не було поруч.

В іншому кінці корабля одна із Закутих, що пройшла крізь портал, зробила це, використовуючи свою Здібність Невидимості. Як і було наказано, щойно вона знайшла місце, яке вважала безпечним і прихованим від чужих очей, вона встановила ще один переносний телепорт.

Місцем, яке вона обрала, виявилася одна з їдалень, що зараз була порожньою. Точніше, вона встановила його в кухонній зоні. Щойно він активувався, з нього вийшли четверо людей: чоловік з переважно білявим волоссям, посивілим на скронях, у повному комплекті звірячого спорядження, білява жінка та пара білявих близнюків.

-----

Ворден, Сіл, Ратен, Шіро, Пітер та Борден зараз перебували в кімнаті з дітьми Блейд. Ніхто з них не збирався виходити, адже діти були їхнім головним пріоритетом. На жаль, на кораблі не було надійного місця, щоб сховатися, тому єдине, що вони могли зробити, - це спробувати забарикадуватися в одному з класів.

"Ви, хлопці, вже встигли скопіювати здібності одне в одного?" - запитав Ворден, поки діти продовжували триматися за руки, ділячись своєю силою. Дехто з них мав хоробрий вигляд, інші ж були налякані.

Що стосується Сіла, то зараз Шіро був зайнятий тим, що намагався підбадьорити свого друга. Його тіло вже не тремтіло, але це було лише заради його братів і сестер. Він розумів: якщо продовжить поводитися так, як раніше, це змусить їх хвилюватися ще більше, а Сіл не міг так з ними вчинити.

"Хлопці, ви пам’ятаєте, як почувалися в тому клятому храмі? Бо я щодня згадую це задушливе відчуття! Якщо ми зараз не дамо відсіч, вони змусять нас повернутися до того жалюгідного життя. Не знаю, як ви, а я не хочу цього лайна!" - вигукнув Ратен, готуючи свої клинки, і це було якнайдоречніше.

Двері до кімнати агресивно розчахнулися, злетівши з петель, але маленький Борден встиг підскочити й підхопити їх, щоб вони не зачепили учнів.

"Братику Сіле, ти залишив нам гарний сюрприз минулого разу. Сподіваюся, ти зможеш повернутися до нас без особливого супротиву. Ми ж не хочемо завдавати тобі болю" - сказала Вікі з садистською посмішкою на обличчі, тоді як її брат-близнюк Пай лише пирхнув.

"Як ви смієте чіплятися до нашого молодшого брата?" - агресивно запитав Ворден. – "Скажи їй, що ми робимо з тими, хто намагається нашкодити Сілу?"

"Ми розриваємо їх на шматки!" - вигукнув Ратен.

Близнюки були приголомшені: ніхто не казав їм, що Фракція Проклятих має Гуманоїдних звірів. До того ж, відколи ті вміють розмовляти, і який стосунок до них має Сіл?

"Пітере, Бордене, заберіть дітей кудись в інше місце, інакше вони можуть постраждати. Ми розберемося з цими двома" - наказав Ворден. "Сіле, бережи свою Силу, поки не побачиш його. Довірся іншим, вони достатньо сильні, щоб допомогти тобі!"

Пітер і Борден стиснули кулаки й ударили по стіні класу, пробивши її наскрізь. Озираючись, Сіл хвилювався, чи впораються вони, але в нього були інші проблеми, про які варто було турбуватися.

-----

Тим часом у їдальні портал знову блимнув, і з нього вийшов великий чоловік у діамантовому обладунку.