Розділ 1197 — Три Сіла

Стрім показав усе. Викриття одного з "Великої четвірки", що працював на таємничу родину Блейд, і щойно люди дізналися про його існування, як одразу ж побачили його кінець.

Поки відео транслювалося, Бонні щосили намагалася пояснити всім, хто ж такі ці Блейди насправді. Таємна родина, яка роками смикала за ниточки "Велику четвірку" з тіні, найсильніші користувачі здібностей, що будь-коли існували.

Після побаченого коментарі під відео летіли швидше, ніж будь-коли.

<Ви й справді вірите, що за "Великою четвіркою" стоїть ця родина Блейд?>

<У них був зниклий Берні, тож це точно правда. Може, і Мона в них. До того ж, якби це була брехня, відео вже давно б видалили>

<Та хто б його видалив? Не забувайте, зараз іде війна>

<Невже Берні завжди був таким слабким? Може, він не такий вже й крутий? Бачили, як "Прокляті" гуртом навалилися, щоб його вгамувати? Може, тому його так легко й притиснули>

<Моя сім’я воювала проти Саншилдів, повірте, їхню силу не перебільшують. Якби Берні міг, він би розніс увесь корабель своїм полум’ям. Чому він цього не зробив?>

Кілька причин призвели до загибелі Берні Саншилда. Одна з них - він гадки не мав про їхню здібність тіні та дивний чорний меч. Обидві ці речі змогли придушити силу вогню, яка в іншому разі миттєво покінчила б з іншими.

До того ж, при масштабних атаках завжди існував ризик знищити корабель, а їхньою метою було не руйнування, а пошук декого конкретного.

<Ті інші користувачі здібностей… Я декого впізнаю. Це ж Денні Ван, той самий відомий вітровик, що зник безвісти?>

<Ага, якщо придивитися, то я впізнаю ще кількох. Вони всі в різний час зникли>

Сем вирішив прийти до головної зали на допомогу іншим, бо передбачив такий розвиток подій. Коли він побачив кораблі, що летіли сюди, то ламав голову, хто міг бути за штурвалом, і єдиний висновок, до якого він дійшов - це Закуті.

Знаючи, що вони на борту, він розумів: бій буде важким. Зараз не час відсиджуватися в командному центрі. Залишивши Логана головним, Сем вирішив втрутитися. З його власною здібністю тіні та вампірською силою він мав змогу хоч щось змінити.

Може, ті, що залишилися, були й не такі сильні, як Берні, але Сем знав: Блейди тримали при собі лише тих, у кого були потужні чи корисні здібності. Їхня сила поступалася лише "Великій четвірці".

"Швидко, перенесіть їх у медблок або в одну з тренувальних кімнат!" - наказав Сем "Проклятим", що були поруч, водночас махнувши рукою, випускаючи кривавий удар, щоб відігнати чергового ворога.

Саме тоді Сем помітив навколо себе тіла загиблих бійців "Проклятих". Серед них були й ті, хто опанував силу Ци. Коли Нейт і Лейла відволіклися на Берні, рівновага сил похитнулася. А ще, дивлячись в очі нападників, він побачив це. Голод. Ніби вони були одержимі бажанням вирватися на волю.

"Чорт забирай, Пітере, де ти! Я... я... мушу подзвонити Квіну" - зрештою вирішив Сем, витягаючи свою маску... на жаль, дзвінок не пройшов, і він зміг лише залишити повідомлення. Схоже, той, з ким бився Квін, забирав у лідера фракції Проклятих усю увагу.

"Схоже, ми самі по собі."

----

Пітер із Борденом на плечі, Сіл і Шіро виводили дітей із тренувального залу коридорами. Вони не знали, куди йти, але шукали місце, де було б найменше клопоту.

"Інші... я чую, як вони б’ються, треба негайно до них приєднатися", - думав Пітер, але й покинути дітей він не міг. Зрештою, це була мета Блейда, а разом із Сілом вони ще не бачили того великого злого вовка.

"Що ви робите?!" - спитав Аділ, зупинившись, а за ним зупинилися й інші діти. – "Чого ми тікаємо? Ми ж чуємо бій, треба допомогти!"

"Ви - це ті, за ким вони полюють" - спробував пояснити Шіро.

"І ти думаєш, що втеча допоможе?" - відрізав Аділ. – "Гілстон не просто полюватиме на нас, він спробує вбити всіх у цьому місці. Якщо вони зараз б’ються, це означає, що він використовує Закутих. А якщо так, то ми найкраще підходимо для боротьби з ними!

"Ми виросли, навчаючись використовувати їхні здібності. Дехто з нас може копіювати більше однієї сили, і ми тренувалися битися проти них. Чим сильніші вони, тим сильніші ми!"

Через юний вік дітей Блейда в Пітера та інших спрацювали інстинкти: вони вважали, що малечу треба захищати й тримати подалі від поля бою, але це були не звичайні діти. До того ж вони мали рацію. Втеча - це лише відтермінування неминучого, тоді як вони могли б допомогти відбити нападників.

"Ви праві, до біса. Ходімо!" - вигукнув Пітер, розвертаючись і прямуючи туди, звідки долинав гуркіт битви. Сіл хотів щось сказати, але передумав і просто рушив слідом за іншими до головного залу.

Борден зістрибнув, на ходу вихопивши щось із кишені Пітера. Це був зелений шприц - він увігнав його собі в тіло, і воно почало швидко зменшуватися до звичайних розмірів.

"Ну що, погнали!" - крикнув Борден.

[Усі, чекайте!]

Голос пролунав через їхні комунікатори.

[Я чув, що ви задумали, але не варто отак сліпо кидатися в бій без плану. Якщо хочете дати їм відсіч, робіть це там, де матимете перевагу. Прямуйте до головного залу, це найбезпечніше місце. Датчики корабля показують, що через інший телепортер у їдальні проникло ще більше ворогів, і вони розділилися.]

[Я не бачу, хто саме, але двоє з них тримаються разом - вони щойно прямували до навчальних класів.]

Почувши це, було неважко здогадатися, що це Пай і Вікі. Ті двоє Блейдів, яких вони щойно бачили.

"Отже, сильні прийшли пізніше... а це означає, що він може бути тут" - пробурмотів Сіл.

[Якщо будете слідувати моїм інструкціям, я безпечно проведу вас до залу. Я зміг перевірити дані тільки зараз, оскільки атаки на корабель припинилися, але я маю залишатися тут, щоб лагодити судно, поки воно отримує пошкодження. Якщо атаки припинилися, можу лише припустити, що один із тих сигналів - це Гілстон.]

Навіть якби це було так, інші, хто увійшов слідом, скоро до них приєднаються. Якщо це справді Гілстон Блейд, то для всієї команди це може означати смерть.

"Чекайте" - сказав Пітер, широко посміхаючись. – "Головне - відволікти тих, хто полює на Сіла, так? У мене є план. Шіро, ти відведи дітей до головного залу. Аділе, я хочу, щоб ти відгамселив їх усіх до напівсмерті, а решту залиш нам."

У наступну мить Борден відчув, як на його обличчя накладають глиняну маску, і його зовнішність почала змінюватися. Багато змінювати не довелося, бо Борден і так був досить схожий на Сіла. Після цього Пітер почав трансформуватися, теж стаючи схожим на Сіла, тож тепер у фракції "Проклятих" було аж троє Сілів.

Шіро невдовзі пішов геть, супроводжуючи дітей згідно з вказівками Лоґана, а решті трьом треба було вирішити, до якого сигналу вони попрямують.

"Ви впевнені, що це гарна ідея?" - стурбовано запитав Сіл. – "Мої мати й батько теж неймовірно сильні, і якщо хтось із вас двох зустрінеться з Гілстоном, ви можете не вижити. Думаю, нам усім трьом краще рушити на один сигнал і разом розібратися з ними.

"Ти справді думаєш, що маєш хоч якісь шанси проти Гілстона в бою?" - запитав Пітер. Справжній Сіл промовчав, а от той, що був Борденом, почав активно кивати.

"Бачиш, ми не боїмося Гілстона. З тим, як ти зараз виглядаєш, Сіле, не думаю, що ти зміг би його здолати. Просто пообіцяй мені: якщо побачиш когось із інших, використай їх як розминку, а потім приходь рятувати наші дупи!" - кинув Пітер і побіг геть.

Трійця розділилася, кожен рушив до свого сигналу в різних частинах корабля. Один із них попрямував до їдальні й побачив там літнього чоловіка з білявим волоссям, що прямував туди.

Інший попрямував до розважальної зони, де зазвичай були ігри, і помітив там вродливу жінку середніх років. Останній попрямував до одного з тренувальних залів, де був чоловік у повному комплекті діамантової броні.

"О боже, я ніяк не очікував, що ти сам прийдеш до мене? Яка зустріч" - сказав Гілстон з усмішкою на обличчі.

Стиснувши кулаки й підвівши голову, він широко посміхнувся.

"Ну ж бо, ти, божевільний старий пердуне, я зараз вправлю тобі мізки на місце!"