Розділ 1200 — Один із них

Через одночасні атаки Далкі, що відбувалися всюди, потерпали всі три основні фракції. Битви, які розгорталися в космосі, невдовзі перекинулися на планети. Схоже, Далкі теж не надто полюбляли космічні бої, адже покладалися на власну фізичну силу.

Так само було й під час першої війни. Величезний материнський корабель, чорний і дивної форми, схожий на дирижабль, використовувався, щоб дістатися Землі. Хоч які атаки вони спрямовували на цей корабель, усе було марно. Як тільки корабель підходив достатньо близько, він вистрілював кілька чорних капсул, щоб захопити їхню рідну планету.

Цього разу все було майже так само, з тією лише різницею, що капсули висаджувалися на планетах. Оцінкою того, що коїться, займався Сач, новий Верховний головнокомандувач. Гігантський корабель "Берта" дрейфував до центральної планети з усіх тих, що належали до їхньої групи на даний момент.

"Усе як раніше. Навіть через стільки років ми не здатні створити нічого, що могло б пошкодити той клятий корабель. І вони самі там не надто затримуються. Вони переслідують якусь глобальну мету, захоплюючи планети, чи роблять це просто щоб відрізати нас від ресурсів?"

"Джейн, чи були якісь повідомлення про потужні сигнали або про появу Далкі з чотирма шипами чи більше в групі Землян?" - запитав Сач, прислухаючись до постійних доповідей, що надходили з кожної планети. Справи на жодній з них зараз не йшли добре. Єдиним променем надії було те, що вони поки що тримали оборону, але як довго? Тиждень, місяць? І це навіть без урахування будь-яких непередбачуваних чинників...

"Ніяк ні. Жоден із Далкі лідерського типу, як ти їх називаєш, не з'явився на жодній з наших планет. Проте я мушу зазначити, що є місця, де ситуація набагато гірша. На планеті Каладі не було дислоковано жодних серйозних сил, оскільки вона класифікована як планета із зеленим порталом.

Попередні підрахунки кажуть, що вони не протримаються до кінця дня, перш ніж їх захоплять. Їхній лідер уже запросив допомоги у фракції "Проклятих". Я отримала повідомлення від генерала Нейтана, що він має прибути незабаром із двома армійськими групами. Мені відправити їх на підкріплення до планети Каладі?

Замислившись, Сач почав міркувати, чи є сенс боротися за Каладі та кілька інших планет із зеленим порталом. Вони були ідеальними місцями для життя людей і непоганими тренувальними базами, але стратегічно їх можна було назвати розмінною монетою. До того ж у нього з голови не йшли слова віцелідера фракції "Проклятих".

Зважаючи на те, що всі інші планети теж ледве трималися, Сач був змушений погодитися з пропозицією Сема: вони не зможуть врятувати всіх...

"Передай Нейтану та його групі, щоб евакуювали всіх із планети Каладі на одну з оцих планет" - наказав Сач, і на екрані спалахнули чотири планети. Вони були близько одна до одної й там водилися звірі високого рівня. Життя там не було безпечним для цивільних, але в такий критичний час перебирати не доводилося. Військові мали зосередити ресурси й захистити найважливіше.

"Коли він закінчить на Каладі, нехай разом із двома армійськими групами займається евакуацією далі. Виділи йому два кораблі "Берта" і вивези якомога більше людей із тих планет, перш ніж доставиш їх сюди."

Джейн відсалютувала й одразу кинулася розсилати повідомлення іншим, але Верховного Головнокомандувача щось гризло. Сач був упевнений: Далкі достатньо розумні, щоб атакувати всі планети одночасно, і цілком імовірно, що вони знають, які з них для людей найважливіші. Відповідно, вони могли кинути туди основні сили, щоб напевно з ними покінчити.

Можливо, вони навіть передбачили їхній теперішній план дій, але це було тільки на руку людям. Далкі довелося б залишати лише невеликі загони, якщо вони прагнуть захопити кожну з тих звіриних планет, а це означало, що врешті-решт людству доведеться битися з меншою кількістю ворогів.

На жаль, вони досі не бачили жодного лідера Далкі. То де ж вони?

Закінчивши з наказами, Джейн озирнулася на Сача й помітила, що він хоче про щось запитати.

"Згідно з нашими звітами, на якій планеті зараз найгарячіше? Усі тамтешні Сховища мають ранг А, тож великої різниці бути не повинно. Хіба що справа в ландшафті" - запитав Сач, сподіваючись, що зможе вирахувати, де саме Далкі діють найактивніше.

"Найбільше біди на Кіллорі. Це планета з червоним порталом, переважно вкрита снігом і лісами. Але ландшафт не мав би бути проблемою, ба більше - сил там зосереджено більше, ніж будь-де" - доповіла Джейн.

"Більше, ніж будь-де? Фракція, що там базується, якась особливо сильна?" - Сач спантеличився.

"Ні, просто на тій планеті зараз перебуває головна генералка Саманта. Вона взяла з собою найкращих бійців Оскара, але їм все одно важче, ніж будь-кому іншому."

Це була саме та відповідь, на яку чекав Сач. Це була планета, де він був потрібен найбільше.

--

Величезний корабель "Берта" завис на орбіті, подалі від чотирьох планет. Якби хтось подивився крізь ілюмінатор командного центру, то зміг би побачити дві планети вдалині. А якщо наблизити зображення - то й два материнські кораблі Далкі.

Вони часто залишалися на орбіті після того, як скидали чорні капсули. Це було черговим підтвердженням того, що сили Далкі значно перевершують усі очікування людства. Коли вони напали на Землю, був лише один такий корабель.

Сач щойно висадився на Кіллорі. Він спеціально обрав частину планети, де зараз не було боїв. Оскільки фортеці були добре захищені, а здібні бійці готові дати відсіч, Далкі, схоже, це зрозуміли. Тепер вони нападали групами, щоб перевірити оборону, а після короткої сутички відступали.

Щойно Сач дістався Притулку, перше, що впало в очі - стан східної стіни. Все було значно гірше, ніж він думав. Величезна діра, нашвидкоруч залатана за допомогою магії землі, навряд чи витримала б навіть найслабшу атаку Далкі.

За кілька сотень футів від Притулку звели бункери. Він бачив, як загони розвідників виходили й поверталися, але найгірше те, що сніг навколо був залитий кров'ю. Червоною кров'ю.

Він одразу попрямував туди, де була Саманта. Солдат швидко вказав шлях, і дорогою Сач думав лише про одне: чи пов'язано те, що ситуація на цій планеті гірша за інші, з тим, що Далкі зосередили тут більше зусиль... чи це результат того, що вона зараз не в найкращому стані духу?

Дійшовши до північної стіни, він побачив головну генералку Саманту. Вона сиділа в нашвидкоруч спорудженому наметі й розглядала цифрову карту місцевості.

"Верховний головнокомандувачу Сач, вибачте, що не зустріла вас як слід, але в нас тут повна дупа" - відрапортувала Саманта, на мить підвівши погляд. Він лише коротко кинув у відповідь: "Вільно".

Підійшовши до карти, Сач втупився в позначки - там були вказані місця, де бачили Далкі. У наметі вона була не сама: поруч стояли четверо військових стратегів. Силою вони не вирізнялися, але не раз допомагали Оскару в скрутні часи.

"Може, ви проллєте світло на те, що відбувається? Щоразу, як наші розвідники помічають парочку Далкі, ми йдемо за ними й постійно потрапляємо в пастку. Хоч як би ми обережно діяли чи змінювали тактику, вони щоразу водять моїх хлопців за ніс!

А ще, навіть коли ми підсилюємо оборону і перекидаємо сили до однієї зі стін, вони ніби знають, звідки ми забрали підкріплення. Складається враження, що вони бачать нас наскрізь."

Тепер Сач зрозумів, як саме було пошкоджено стіну. Якщо Далкі нападали з західного сектора, Саманті доводилося обирати, звідки зняти війська для підтримки - з північної, південної чи східної стіни. Вона обрала східну, найвіддаленішу, але Далкі якимось дивом уже чекали там із потужним загоном.

"Це я накосячила?.." - не втрималася Саманта. Вона прекрасно розуміла, що події з батьком вибили її з колії. Зазвичай вона чудово справлялася з тактикою, бувши навіть пильнішою за Сача.

"Ні, проблема взагалі не в тобі" - відрізав Сач. Він різко розвернувся на одній нозі, з розмаху вгатив іншою прямо в голову одного зі стратегів і притиснув його за потилицю до землі.

Тієї ж миті все стало зрозуміло: поки стратег відчайдушно борсався під чоботом Сача, його очі світилися червоним.

"Він був… " В "?" - ошелешено прошепотіла Саманта. – "Але як ти дізнався?"