Розділ 1210 — Амулет, частина 2

Щойно Квін торкнувся амулета, він відчув, що той зовсім не схожий на будь-яке інше Звіряче спорядження, яке він отримував раніше. Інші предмети були просто спорядженням, доки користувач не намагався їх активувати, але цей амулет сам по собі випромінював сильну енергію, ніби був живим.

Коли Алекс змішував свою кров для створення Звірячого спорядження, це зазвичай фарбувало предмет у червоний колір, хоча при використанні кристалів вищого рівня, як-от Рівень напівбога, початкове забарвлення зберігалося. Однак для цього кристала Демонічного рівня Алекс не використав свою кров, оскільки це не була зброя, і він хвилювався за результат, якщо спробує це зробити.

Амулет мав дивний дизайн: одна його половина була чорною, а інша - білою. Разом вони нагадували форму перевернутого знака, який Демонічне дерево дало Позначеним.

На жаль, у Квіна не було багато часу, щоб скористатися своєю Навичкою Огляду та зрозуміти, на що здатний амулет, оскільки спочатку йому потрібно було розібратися з ситуацією всередині Притулку.

"Після всього, що я зробив, щоб захистити це місце від Демонічного дерева, тепер Далкі лютують всюди..." - нарікав Квін на ситуацію. Як Вампір-лорд, він відчував важкий запах крові, який красномовно свідчив про кількість жертв.

"Принаймні вас тут достатньо, щоб я міг це зробити".

[Зброя душі активована]

Сильний біль пронизав тіло Квіна, коли вивільнилася енергія, що була всередині нього. Клинок з його предмета почав пробивати шкіру на руках, рухаючись вгору і вниз, витягуючи кров.

Змахнувши ними, обидва леза на ланцюгах скоротили дистанцію до Далкі перед ним, і відрубана голова полетіла в повітря. Менш ніж за секунду до неї приєдналися бездиханні голови його поплічників.

"Далкі, з якими всі мали стільки клопоту... Квін справляється з ними так легко... Схоже, мені не варто хвилюватися за нього, і, здається, він зрозумів щось щодо амулета Демонічного рівня", - подумав Алекс і побіг назад до кузні.

Він мав перевірити, як справи в Ендрю. Він недовго знав іншого коваля, але це був перший раз, коли в Алекса з'явився хтось на кшталт вчителя, який показав йому ази та щиро хвалив його таланти. Ендрю прийняв запрошення від такого нікому не відомого коваля, як він, і залишився, щоб допомогти завершити створення амулета, пожертвувавши власним життям.

Проходячи крізь усі зали, він зрештою дістався кузні, лише щоб знайти Ендрю, який лежав на підлозі в калюжі власної крові. Підбігши до нього, він побачив, що той отримав кілька поранень, нутрощі частково випали зі шлунка, але в очах ще жевріло життя.

"Ти... повернувся? Скільки... часу... минуло?" - тихо промовив Ендрю, кожне слово коштувало йому залишків життя. Як тільки Кривава фея втекла, інші Далкі швидко послідували за джерелом величезної сили, що виходила від амулета, але перед цим вони переконалися, що Ендрю заплатить за те, що стояв у них на шляху.

"Це все моя провина!" - ридав Алекс, дивлячись в очі Ендрю. Він схопив маленький клинок, що впав на підлогу - "Ти ж все ще хочеш жити, так? Ти не можеш просто так померти! Не раніше, ніж побачиш, що ми змогли створити! Я обіцяю, що врятую тебе! Я бачив, як Квін робив це кілька разів, і інші розповідали мені, що потрібно зробити!"

Зробивши розріз, Алекс почав малювати символ під ковалем, якому бракувало енергії, щоб прийняти чи відмовитися від дій іншого. Це було не зовсім так, як робив Квін, але там, у Світі вампірів, Алекс бачив, як це робили інші. Зрештою, коли спеціальний символ був намальований під тілом Ендрю, Кривава фея стиснув руку, крапаючи кілька крапель своєї крові в рот коваля.

"Будь ласка, повернися!" - крикнув Алекс Ендрю.

Рани не почали загоюватися, і коваль засумнівався, чи не припустився помилки. Але незабаром тіло Ендрю почало здригатися, і він видав крик, від якого холоне кров. За ним пішли інші, настільки гучні, що навіть ті, хто був на стінах, могли їх почути.

"Вибач. Усім нам довелося через це пройти, тому я знаю, як це боляче, але обіцяю, що коли ти це витримаєш, ти повернешся до своєї гордості!" - Алекс тримав Ендрю за руку, сподіваючись, що це хоч трохи зменшить біль.

Не знаючи, чи дійшли ці слова, він продовжував залишатися поруч з Ендрю, доки той не підскочив, його очі світилися червоним, а наступної миті щось проросло з його спини.

Два великі червоні крила, схожі на кров, навіть більші, ніж у Алекса.

---

Коли Квін повісив амулет на шию, перше, що він зробив під час бою з Далкі, - спробував його активувати. Однак він не відчув жодних змін, як це зазвичай бувало, коли він отримував переваги від додаткових характеристик.

Побачивши, наскільки спорядження рівня Напівбога покращило його інші характеристики, він з нетерпінням чекав на свій перший справжній предмет рівня Демонічного, але його ефективність поки що була незадовільною. Він сподівався, що його Навичка Огляду дасть йому необхідну інформацію, як це було з іншими предметами, але спочатку Квіну потрібно було розібратися з усіма настирливими Далкі, які пробралися в Притулок.

У бою проти Далкі з використанням Зброї душі вони не були йому рівнею. Невдовзі він відчув напругу від використання Зброї душі на своєму тілі й прибрав її.

"Я вже впорався з більш ніж половиною з них у Притулку, тепер треба розібратися з тими, що біля воріт!" - Квін побіг у бік воріт, де з'явилися Далкі. Біля одних воріт їх було близько двадцяти, і, стрибнувши через ворота, Квін схопив першого Далкі за голову і вгатив нею об землю.

[Активна навичка зброї активована]

Використовуючи рукавицю срібного кольору, він почав висмоктувати енергію з Далкі. Сила, яку він втратив, і ефект від використання Зброї душі почали зникати. Ще один наблизився до Квіна. Він вистрілив Кров'яним дробовиком з долоні.

Це була концентрована версія Кров'яного струменя. Атака кров'ю не розсіювалася, і шкода була сконцентрована в одному місці. Далкі відкинуло назад, і в той же час Квін отримав чергове повідомлення.

[Супротивника отруєно]

"Що? Воно справді може отруїти їх без прямого влучання? Це все ще працює, якщо я використовую свої навички крові? Чи це тому, що атаки кров'ю проходять крізь мої рукавиці? Думаю, такі речі, як Серпоподібний удар, не мали б такого ефекту".

Рукавиці ставали кращими, чим більше Квін їх використовував. Це також показало важливість спорядження.

Відновивши енергію, Квін знову вступив у бій. Він вирішив більше битися за допомогою Ци, ніж здібностей крові. Завдяки рукавиці він міг відновлювати енергію, яку втратив. Свої здібності крові він використовував ощадливо.

Після зачистки всіх воріт з Далкі всередині також було покінчено. Проте під час бою Квін дещо помітив. Зустрівшись з Ліндою біля північних воріт, він побачив останнього Далкі, і перш ніж той встиг щось зробити, Квін пробив його голову своїм Кров'яним буром.

"Це був двошипий Далкі, якщо я занадто багато використовую свою Ци, я також втрачаю контроль над балансом у своєму тілі. Мені потрібно якнайшвидше знайти спосіб збільшити силу своєї крові".

Потім сталося те, що відбувалося кожного разу, відколи Квін отримав предмет Демонічного рівня. З мертвого тіла піднялися дивні маленькі частинки, що світилися, і полетіли прямо до Квіна.

Проте вони прямували не до нього, а всередину амулета, і з'явилося вікно сповіщення.

[Амулет Демонічного рівня тепер поглинув достатньо енергії для використання]

[0/1 слот тепер доступний]

[Продовжуйте забезпечувати амулет Демонічного рівня енергією, щоб розблокувати більше слотів]

Не маючи жодного контексту, Квін не мав уявлення, що саме може робити цей предмет Демонічного рівня. Тепер, коли бій у Притулку вщух, він нарешті міг поглянути.

[Огляд]

Квіну знадобилося чимало часу, щоб прочитати всю інформацію, яку надавав амулет Демонічного рівня, і коли він нарешті розібрався, на його обличчі з'явилася широка посмішка.

"З цим я, можливо, справді зможу завершити цей Квест!!!"