Розділ 1225 — Розкриття таємниць

Далкі на ім’я Ґрем міцно вхопив Квіна за його теперішнє тіло Далкі, тримаючи за верхівку голови. Квін, який щойно завдав одного зі своїх найпотужніших ударів, перебуваючи при цьому в сильному тілі, що покладалося на міцність і силу, зрозумів, що його атака ледь подіяла.

"Він зміг без проблем відірвати кінцівки минулому Далкі. У нього має бути шалена сила хватки. Якщо я поворухну головою, мені кінець!" -Попри те, що удар у стегно раніше не спрацював, Квін вирішив, що це єдине, що він може зробити.

Знову піднявши ногу, Квін почав бити по нозі противника не раз і не двічі, а доти, доки його власне тіло не здалося б або не втомилося. Як тільки його ступня торкалася землі, він знову підіймав її, вгачуючи в стегно ворога. Гучні громові удари один за одним лунали навкруги. Сила ударів змушувала здригатися навіть вулкан неподалік.

"Цей прийом здається досить цікавим. Може, мені варто спробувати?" - сказав Ґрем, усе ще тримаючи Квіна за голову. Потім він піднявся і крутнув стегнами, намагаючись імітувати удар. Це була жалюгідна подоба того, що зробив Квін, і здавалося, що він не доклав до цього жодних зусиль.

Однак, як тільки ступня торкнулася його, він відчув, як усе його тіло падає на землю. Перш ніж він зрозумів, що відбувається, Квін побачив темне небо над головою. Він швидко спробував підвестися, знаючи, що чим довше він пробуде на підлозі, тим ближчим буде його кінець.

"Ха, чому я не можу підвестися?" - подумав Квін. Лише тоді він усвідомив, що його ліва нога зігнута в неприродний спосіб. Його стегно виглядало так, ніби в нього з’явився ще один суглоб. Під твердою шкірою Далкі ця ділянка була сильно забита і розпухла.

"Я… я… мушу щось зробити. Якщо цей хлопець добереться до Притулку, ніхто не зможе його зупинити!" - подумав Квін.

Використовуючи цей час, він зрозумів, що Далкі просто бавиться з ним. У всіх його діях не було жодного натяку на серйозність у бою. До того ж цей Далкі не був агресивним, як інші. Натомість він повільно наближався до Квіна.

Певною мірою це лише підтвердило той факт, що Квін у цій ситуації був значно слабшим.

"Я мушу встати, я мушу, але я більше не можу витягнути з себе жодної енергії".

Дивлячись на свої руки, Квін подумав про єдине, що міг зробити. Своїми гострими кігтями він почав дряпати власні величезні груди, встромляючи нігті на глибину близько дюйма.

Хоча він повністю контролював ситуацію, Квін міг відчути все те, що відчував Позначений, але він терпів це, бо бачив, що це працює. Зелена кров, що текла, наповнювала його тіло новою енергією.

Після того, як він кілька разів подряпав груди, він зробив те саме на передпліччях, випускаючи все більше крові, і саме тоді Квін почав дещо помічати. Зелена кров, що залишала його тіло, не лише давала йому енергію, а й набряк на нозі зменшився. Він не був упевнений, чи не привиджується йому, але ноги також почали загоюватися самі собою.

"Що відбувається? Я думав, що завдаючи собі болю, зможу зібрати більше енергії, але втрата крові дає мені той самий ефект, якби я пив кров, як вампір?" - почав роздумувати Квін.

Це було дивне відчуття, м’яко кажучи. Хоча його енергія та сила, здавалося, були на піку, він відчував, як його серце слабшає, ніби він ось-ось помре. Балансуючи на межі життя і смерті.

І саме тоді в тілі Далкі Квіна відбулася остання зміна. Він відчув, як щось росте на спині. Посеред спини з’явився другий шип.

"Еволюція в такий момент. Що ж, не можу сказати, що я здивований, але якщо після всього цього часу ти зміг отримати лише два шипи, це означає, що ти не дуже багато бився. Ось чому ти цікавиш мене ще більше!" - сказав Ґрем, кидаючись уперед.

Котячись, як колода, Квін відхилився від удару ногою, який завдавав Ґрем. Тверда земля розкололася, і з місця, куди він ступив, вирвалася розпечена Лава. Невдовзі Квін відштовхнувся від землі руками й подивився вперед, намагаючись побачити, де його ворог.

"Тепер я Далкі з двома шипами. Мої сили зросли ще більше !" - подумав Кві - "Це має бути знак того, що хтось хоче, щоб я вбив цього клятого Далкі!"

"Не надто захоплюйся", - прошепотів голос біля вуха Квіна, і наступної миті голову Квіна втиснули в землю. Це був не просто удар. Ґрем продовжував бити його головою об землю знову і знову, і що б Квін не робив, нічого не допомагало. Перш ніж Квін встиг хоч поворухнутися, він був поранений.

"Це сила п’яти шипів?" - це були єдині думки, що залишилися в Квіна. - "Навіть з усією цією додатковою силою, яку я отримав, я все одно нічого не зміг вдіяти. Я не можу уявити, щоб хтось зміг його перемогти. Я не зазнавав такої поразки з часів… Артура".

"Цікаво… цікаво, як би я впорався, якби був у власному тілі".

Саме тоді Квін вирішив, що в нього немає вибору. Він більше не міг терпіти біль. Він полишив спроби перемогти Далкі й опинився назад у власному тілі.

"Гей, Квіне, ти в порядку?" - пролунав молодий голос.

Підвівши очі, Квін побачив навколо себе інших членів Фракції Проклятих. Він був у купі уламків, а той, хто говорив, був Шіро.

"Схоже, тут усі в безпеці, Вінсенте. Як думаєш, ти міг би швидко ввести мене в курс справи, що тут сталося?" - запитав Квін, шукаючи уточнення деталей.

Швидко переглянувши події, Квін був радий дізнатися, що всі в порядку і що Притулок у безпеці. Його тіло було слабким, і він гадав, скільки часу знадобиться на відновлення, але саме тоді він дещо усвідомив.

"Стривай, амулет Демонічного рівня, я все ще відчуваю енергію Далкі. Невже Далкі не вбив його? Він справді здавався іншим порівняно з іншими, і якщо він був із п’ятьма шипами, він мусив бути одним із їхніх лідерів. Може, я зможу отримати від них більше інформації?"

"Вінсенте, схоже, ти добре впорався. Мені шкода це казати, але мені доведеться залишити тебе з ними ще на деякий час".

Звісно, у Вінсента не було проблем із цим, і невдовзі Квін повернувся в тіло Далкі.

---

Повернувшись у тіло Далкі, Квін відчув неймовірний біль. Схоже, він був на одному з дивних кораблів Далкі, що прямував до материнського корабля, а пілотував його не хто інший, як той, з ким Квін бився зовсім недавно.

"Він розтрощив усі мої кістки, але, схоже, він також знав правильну міру, щоб просто підтримувати в мені життя. Упевнений, у нього багато запитань до мене, і, здається, вони знали правильну міру, щоб підтримувати це тіло живим", - подумав Квін.

Промовчавши всю дорогу, Квін не відчув, щоб його стан покращився чи погіршився. Нарешті, несучи його в одній руці, Далкі прибув на корабель. Невдовзі його віднесли в кімнату, якої він ніколи раніше не бачив, але помістили в щось Знайоме.

Тепер тіло Далкі Квіна плавало в зеленій рідині у гігантській скляній трубці. Його кістки, здавалося, досі не зросталися, але Квін відчув, як його свідомість знову прокидається.

"Ця камера підтримуватиме твоє життя, і якщо я захочу, я можу зробити так, щоб ця рідина прискорила відновлення твого тіла, зцілюючи його. Цікаво, правда? Інші Далкі ще не знають про це, але я сам розробляв цей розчин. Спосіб змусити Далкі загоюватися ще швидше і згодом еволюціонувати самостійно. Повторення процесу дозволить нам форсувати еволюцію тих, хто не зміг еволюціонувати самостійно. Тобі пощастило опинитися тут, хоча я не буду зцілювати твоє тіло, поки не дізнаюся, чому ти такий особливий", - сказав Ґрем, відійшовши недалеко і почавши працювати за дивним комп’ютером.

Квін озирнувся навколо, чи зможе він зібрати якусь інформацію. Просто перебуваючи тут, він уже дізнався, що цей дивний пристрій, у якому він був, - це те, про що вони раніше ніколи не знали. Він гадав, чи не через такі машини вони останнім часом спостерігали збільшення кількості шипів у Далкі, чи це ще не було впроваджено.

Обидві думки були тривожними. Вдивляючись у далечінь, Квін побачив, що Ґрем постійно на щось поглядає. Саме тоді Квін помітив, що це було. Це була пряма трансляція. Трансляція від Бонні та Войда.

На цей момент показували бій між іншим п’ятишипим Далкі з довгим хвостом та Гілстоном.

"Гілстон… чи переможе він?" - задумався Квін, роздумуючи, хто сильніший, оскільки нещодавно бився і з ним, і з п’ятишипним Далкі.