Розділ 1230 — Особлива угода

Запитання Нейтана на цьому не закінчилися, адже йому потрібно було дізнатися ще багато чого. Перш за все, яку саме угоду цей Артур уклав із Далкі, щоб ті погодилися захищати людей?

Не було жодного сенсу в тому, щоб ці кровожерливі істоти раптом змінили свою натуру. Яка причина могла змусити Далкі прислухатися до його прохання, особливо якщо Рубі та інші не збрехали про те, що він сильніший за них?

На жаль, Рубі та інші, здавалося, майже нічого не знали про цього Артура, окрім того, що він вирішив стати їхнім благодійником. Після додаткових розпитувань Нейтан нарешті натрапив на те, що вони могли йому розповісти, а саме - про сили, які демонстрував Артур.

Окрім Рубі, інші також підтвердили, що цей Артур використовував сили, які звучали подібно до червоної аури, яку використовували «В», проте, здавалося, він мав ще одну силу на додачу до цього.

Сила тіні, яку він, очевидно, був здатний використовувати, звучала підозріло схоже на те, що він бачив у деяких членів групи Проклятих.

Однак, згідно з описом, Артур був літнім джентльменом, і хронологія того, коли він вперше прибув до Притулку, не зовсім збігалася з часом заснування Фракції Проклятих.

"Чи є якийсь зв'язок між Артуром та Квіном? Мені варто запитати його про це. Можливо, у Фракції Проклятих є зрадник, про якого Квін не знає?" - подумав Нейтан.

"Ти думаєш, Артур - один із «В»?" - запитав Нейтан. Рубі подивилася на нього з повним нерозумінням. Коли те саме запитали інших з Притулку, вони відреагували так само. Було очевидно, що вони гадки не мають, хто такі «В».

"Тільки не кажи мені..."

Як виявилося, цей Притулок був відрізаний від зовнішнього світу набагато довше, ніж Нейтан та інші припускали. У них майже не було електроніки, яка дозволила б їм бачити чи знати про поточні або минулі події.

"Зброя демонічного рівня, де ви її взяли?" - зрештою запитав Нейтан у Рубі.

"Одноріг віддав її мені після битви. Щодо того, чому він це зробив, мої здогадки такі ж, як і ваші. Сумніваюся, що він зробив це лише тому, що ми допомогли Далкі дати відсіч військовим. Можу лише припустити, що він не вважав мене великою загрозою. Зрештою, якщо навіть Верховний Командувач був безсилий проти нього, які шанси були б у когось на кшталт мене?" - пояснила Рубі.

Тим не менш, Генерал вважав, що тут було щось більше. Одноріг, мабуть, знав, що, з огляду на їхні плани одночасних атак на планети, він не зможе залишатися на цій вічно. Тому Нейтан припустив, що він зробив це, щоб переконатися, що вони виконають свою частину угоди з цим таємничим Артуром. Далкі не могли використовувати Звіряче спорядження, тому передача його комусь із Притулку підвищила б їхню бойову міць. Крім того, це був хороший спосіб схилити мешканців Притулку на свій бік, завоювавши їхню довіру.

Було страшно усвідомлювати, що Далкі здатні на щось більше, ніж просто насильство, і ефективність його дій була очевидною. Навіть серед тих п'ятьох, яких вони "врятували", були такі, що досі не довіряли військовим, підкоряючись лише неохоче, здаючись вдячними Далкі, які допомогли їм раніше.

"Важко звинувачувати їх, коли Група Земленароджених напала на них, не замислюючись. Певною мірою Далкі - їхні рятівники, але я досі не знаю, що міг запропонувати цей Артур Далкі, щоб вони захищали цей Притулок..."

Відійшовши від інших, Нейтан вирішив відвести Рубі вбік. Він помітив, що під час допиту вона постійно озиралася на інших, і навіть вони здавалися дещо знервованими, наче були обережними у тому, як відповідати на певні запитання.

"Думаю, ти знаєш, про що я збираюся запитати", - почав Нейтан, дивлячись на вираз її обличчя - "Я хочу врятувати решту у вашому Притулку і повернути їх до нас. З твоєю допомогою ми зможемо здолати Далкі. Ми знаємо, наскільки сильні їхні війська.

Хоча раніше це було б ризиковано, тепер, коли ми повернули Зброю демонічного рівня, навіть з тришипим Далкі буде легко впоратися. У нас є чудовий шанс зробити це з мінімальними втратами життів" - Нейтан зробив паузу, чекаючи, що вона щось скаже, але Рубі продовжувала мовчати.

"Слухай, Рубі, ти вже надала нам усю інформацію, яку ми могли отримати з цього місця. Ти маєш розуміти, що немає жодної логічної причини для нас іти й рятувати решту вашого Притулку. Було неможливо отримати будь-яку інформацію від Далкі, і я сумніваюся, що ті, хто залишився позаду, взагалі багато знають. Я роблю це лише для того, щоб спробувати виправити помилку, яку військові вчинили щодо вас усіх. Ми не можемо просто покинути це місце, знаючи, що вони захопили звичайних людей".

Нейтан насправді перебільшував. Навіть з мечем Демонічного рівня в їхніх руках, було б важко боротися з Далкі з трьома шипами, принаймні у лобовому зіткненні. З іншого боку, якби вони п'ятеро повернулися, Рубі могла б використати зброю, щоб вдарити його зі спини. Коли він був би виведений з гри, у них було б достатньо сил, щоб перемогти інших з мінімальними втратами.

Звісно, повернення Зброї демонічного рівня Рубі було ризиком. Існував шанс, що вона все ще бореться за іншу сторону, тому йому потрібно було підтвердити її почуття або те, що досі її стримувало.

"Я знаю, я знаю, чого ви хочете від мене, але я не можу", - відповіла Рубі - "Тому що я не знаю, де моя донька..."

Це було те, чого Нейтан не очікував. Ця дівчина, як він дізнався, на ім'я Рубі, розповіла йому, що вони використовують її доньку як заручницю. Якби весь табір був під контролем і захистом, не було б сенсу тримати її доньку окремо.

Зрештою, боротьба проти Далкі або спроба повстання нічого б не змінила, оскільки Далкі могли легко їх перемогти, то навіщо брати заручників? Намагаючись поставити себе на місце інших, Нейтан міг подумати лише про одне. Це було потрібно, щоб переконатися, що особлива угода, яку вони уклали, все одно буде виконана, якщо він змінить свою думку.

Мало бути якесь зовнішнє занепокоєння, і це не міг бути ніхто в таборі, це мало бути пов'язано з початковою метою захисту людей у Притулку. Вони, мабуть, дуже хотіли, щоб цей Артур був на їхньому боці, незважаючи ні на що.

"Як тільки Артур попросив Далкі захистити це місце, вони зрозуміли, що можуть використати щось для торгу з ним, але що такого він має, чого вони хочуть?"

"Можливо, я говоритиму з військової точки зору, але нас вчать не мислити індивідуально. Я знаю, що це може бути неправильно з мого боку, бо я не на вашому місці й не враховую ваших почуттів, але зараз ви поводитеся досить егоїстично.

Чи ваші погляди такі самі, як і в усіх інших? Якби кожен у вашому Притулку дізнався, що є шанс врятувати всі їхні життя і повернутися до нормального існування, чи думаєте ви, що їм би це не сподобалося? З того, що ми бачили, зрозуміло, що Далкі не ставляться до вас як до рівних. Якщо ви продовжуватимете так, як зараз, незабаром ви станете не більше ніж рабами".

Нейтан сказав усе, що хотів, і тепер рішення було за Рубі. Він був упевнений, що є причина, чому всі рівнялися на неї, і він робив ставку на те, що це тому, що вона дбала про Притулок та їхні почуття.

Рубі пішла до інших, їм дозволили спілкуватися, як вони зазвичай це робили, але час спливав. Якщо вони хотіли, щоб фактор несподіванки був на їхньому боці проти Далкі, вони повинні були діяти зараз.

Це зайняло небагато часу, але Рубі нарешті повернулася.

"Скажіть мені, що я маю робити".

--

Через деякий час загін із трьохсот осіб розпочав діяти. Вони атакували Притулок з різних точок групами одночасно. Завдяки інформації, яку вони отримали, їм вдалося впоратися навіть краще, ніж вони спочатку сподівалися.

Коли вона вирішила повністю співпрацювати, Рубі змогла надати їм інформацію про шляхи патрулювання Далкі і навіть підказати час, коли вони будуть найбільше роз'єднані.

Коли їхній план був приведений у дію, Рубі блискуче виконала свою роль. Згуртувавши мешканців Притулку, і вийшовши "на допомогу" Далкі, вона змогла використати Зброю демонічного рівня, щоб завдати серйозних поранень Далкі з трьома шипами, хоч і зі сльозами на очах.

--

Поки все це відбувалося, ще вище на деревах, сидячи на гілці поза полем зору майже всіх, була людина.

"Сер, схоже, військові знову повернулися сюди. Ті, що в Притулку, мабуть, зрадили Далкі. Без присутності Однорога схоже, що люди цього разу зможуть здобути перемогу. Ви хочете, щоб я допоміг стороні Далкі?"

"Ні. Сиди тихо. Результат не має значення. Він буде надто зайнятий своїми власними проблемами, перш ніж матиме шанс почути про це".