Розділ 1262 — Справжній вбивця?

Чергові екстрені збори лідерів було скликано раптово, хоча з моменту попередніх минуло зовсім небагато часу. Ще дивнішим було те, що зустріч призначили у третьому замку, що змусило деяких лідерів засумніватися у її важливості. Дехто скаржився, припускаючи, що у замку виникли розбіжності щодо вибору нового лідера, і тепер їм доведеться голосувати.

Коли лідери прибули, вони думали, що їх проведуть до тронної зали, але замість цього їх повели до однієї з багатьох їдалень. Ситуація ставала дедалі дивнішою, і коли вони побачили кількох королівських гвардійців, що стояли зовні, це не додало їм ясності.

Мука щойно прибув, і, увійшовши, застав інших лідерів за обговоренням ситуації. Окрім Пола, який стояв осторонь, спостерігаючи за тим, що відбувається.

"Що за..." - Мука втупився у кривавий напис на стіні та тіло Енні, яке в якийсь момент упало на підлогу, і ніхто не наважився його підняти. Можливо, це був перший випадок в історії вампірів, коли третя сім'я так сильно постраждала за такий короткий проміжок часу.

"Король вибачається за те, що не зміг бути присутнім на цій зустрічі", - оголосив королівський лицар Кайл. - "Проте Його Величність доручив мені передати повідомлення від його імені, ґрунтуючись на тому, що ви бачите навколо".

"Повідомлення таке: 'Якщо хтось із вас сумнівався, переконайтеся самі в тому, що зробив Каратель. Він забрав ще одне життя прямо у нас з-під носа. Його напис на стіні - чіткий знак того, що він хоче кинути виклик усім нам, обіцянка, що він прийде за кожним із нас. Не тільки за нами, а й за нашими дітьми. Тільки він знає, як далеко він зайде. Ми повинні зупинити його зараз, інакше він спробує позбутися кожного вампіра в поселенні!'"

Більшість присутніх явно погодилися з цією заявою. Енні навіть не встигли офіційно призначити лідером третьої сім'ї, а вона вже зустріла такий жорстокий кінець. Однак не всі були шоковані чи налякані, намагаючись зрозуміти, що насправді відбувається.

"Якщо це справді справа рук Артура, чому він двічі обрав ціллю третю сім'ю?" - дивувався Мука. - "Чи справді було щось, що знала Енні, але не знала С'юзен? Ні, це неможливо. Вона була практично відлюдницею. І все ж цього разу він залишив нам повідомлення, розповівши про свій список... чи мав він намір почати з усіх членів третьої сім'ї, а потім рухатися далі?"

Це не було повноцінною зустріччю: лідери вільно розмовляли між собою, але без чіткого порядку денного, і за відсутності Короля інші лідери зрештою покинули це місце невдовзі після того, як королівські лицарі вибачилися і пішли.

Дехто йшов поспіхом, інші - ні.

Проте кілька лідерів вирішили залишитися, щоб уважніше оглянути місце вбивства. Окрім Муки, там були Санні та Джин. Як і минулого разу, у кімнаті не було жодних ознак боротьби. Двері були зламані, але здавалося, що охоронці вже почали їх лагодити, залишивши решту місця недоторканою. Це змусило Муку подумати, що це справа рук когось іншого. Схоже, крім напису, єдиною їхньою зачіпкою було мертве тіло.

"Комусь ще це здається дивним?" - запитала Санні. - "Те, як Артур вбив С'юзен? Якщо подивитися на смерть С'юзен, це був чіткий акт залякування, і можна сказати, що тут те саме, але цей напис явно був залишений для нас, тоді як перший був призначений для публіки".

"Чи має це значення?" - запитав Джин, не розуміючи думки Санні. - "Можливо, Артур сподівався на певний результат після смерті С'юзен, але оскільки ми не відреагували так, як він хотів, цього разу він залишив чіткіше повідомлення?"

Джин підійшов до стіни й оглянув напис, ніби сподіваючись, що він відкриє якийсь секрет.

"Або ким би не були ці люди, які його роздратували. Цей його список і слова після нього. Я впевнений, ви помітили: деякі інші лідери налякані, вони більш приголомшені цим, ніж ми. Звісно, вони знають щось, чого не знаємо ми. Можливо, Артур хоче, щоб вони розповіли всьому поселенню, що вони накоїли".

Санні підвелася і підійшла до напису на стіні, ставши поруч із Джином.

"Думаю, ми всі знали це з самого початку. Ви ніколи не замислювалися, як Брайсу вдалося отримати стільки голосів за себе? Ті, хто був наляканий, - це ті самі, кого він тримав у кулаці з першого дня", - зазначила Санні, почавши принюхуватися до стіни. Її нюх був набагато гострішим, ніж у її супутників.

"Ти не розумієш моєї думки. Подивіться на тіла. Цього разу це один удар у серце, досить безболісна смерть. А тепер згадайте, як вбили С'юзен. Тільки один із цих способів є повним оскверненням тіла покійного. На додачу до всього, кров на цій стіні пахне трохи інакше, ніж кров Енні".

Він розумів, що все це дивно, інакше Джин не залишився б, щоб перевірити, чи зможе він щось знайти, але він подумав, що Санні, можливо, надто намагається знайти приховані сенси там, де їх немає.

Коли справа доходить до вбивства та помсти, не варто очікувати, що люди залишатимуться розсудливими у своїх діях чи думках.

"Ні, ти не єдина, хто вважає смерть С'юзен незвичайною", - заявив Мука, відповідаючи на її перше запитання.

"Ця кров..." - пробурмотіла Санні сама до себе, заплющивши очі, щоб краще відчути запах. - "Я ніколи не відчувала такої крові, як та, що на стіні, але в одному я впевнена: це не кров Енні. Якщо це так, то, можливо, це повідомлення було написане власною кров'ю Артура".

"Я відчуваю біль через його дії, людина, якій навіть не подобається те, що вона робить. Однак перше тіло було іншим. Ти правий, Джине, можливо, це дії однієї й тієї ж людини, але якби це було так, то ця людина перебувала б у двох різних станах розуму".

---

У десятому замку, перед тим як лідерів вампірів знову викликали на збори, Пол був зайнятий відправкою Ерін та Лео. Телепорт мав активувати він, лише після зв'язку з Лоґаном.

Потім, коли його ввімкнули з іншого боку, вони змогли безпечно пройти.

"Сподіваюся, ви зможете стримати хаос, щоб нам не довелося багато чого робити, коли ми повернемося. Я старію", - сказав Лео з посмішкою.

"Може, ти й сліпий, але принаймні мав би знати, що я твого віку. До того ж, яке нам тепер діло до віку?" - пожартував Пол, і обидва знали, що відчувають себе сильнішими, ніж у розквіті сил.

---

Пройшовши крізь телепорт, Ерін та Лео опинилися у знайомій металевій білій кімнаті. Вони обидва зрозуміли, що нарешті повернулися на Проклятий корабель. Здавалося, минуло надзвичайно багато часу, принаймні для Ерін.

"Щоразу, коли я покидаю це місце, я думаю, що це лише на короткий час, але завжди виходить довше", - з легкою гримасою усвідомила Ерін.

Тим, хто зустрів їх з іншого боку, був не хто інший, як Сем. Він знав, як багато ці двоє значать для Квіна, тому не міг відправити когось іншого перевірити, як вони.

"Радий бачити вас обох у чудовому здоров'ї. Чесно кажучи, я наполовину очікував, що хтось із вас повернеться без руки чи ноги. Пол сказав мені, що ви зрештою повернетеся у Світ вампірів".

"На жаль, Квіна зараз немає, але решта банди тут. Було б чудово, якби ви обидва зайшли й поговорили з ними. Впевнений, вам є про що побалакати. Мабуть, ви теж не бачили відео".

"Яке відео?" - розгублено запитала Ерін. Відео, про яке говорив Сем, бачили майже всі. Звісно, під час битви в лісі Лео та Ерін не мали жодного уявлення, через що довелося пройти Квіну та іншим за час їхньої відсутності.

"Гадаю, нам багато що треба надолужити. До речі, що вас сюди привело?" - запитав Сем.

"Зброя", - відповів Лео. - "Ми сподівалися зустрітися з Алексом і попросити його викувати для нас кілька нових одиниць зброї. Наша може бути трохи затупленою для того, з чим нам доведеться зіткнутися".

Почувши це, Сем розплився в широкій посмішці.

"Ну, я хотів приберегти це на потім, але Квін залишив мені дещо на випадок, якщо ви повернетеся. Впевнений, ви гідно оціните його 'маленький' подарунок".