Розділ 1264 — Чорне полум'я

Отримавши Зброю демонічного рівня, Сем запропонував Ерін поки що загорнути її, щоб приховати від сторонніх очей. Він підготував просту тканину синього кольору, яку закріпили на спині Ерін, але вона планувала попросити Алекса зробити спеціальні піхви, щоб вони могли краще приховати сильну енергію, яка випромінювалася від зброї.

Однак перед зустріччю з ковалем Лео та Ерін хотіли дізнатися, що саме сталося в цьому місці, оскільки Сем досі говорив загадками.

"Я не планую мовчати про цю справу, просто подумав, що вам буде легше побачити все на власні очі", - пояснив Сем. - "На ваше щастя, майже все було записано на плівку".

Прямуючи до командного центру, по дорозі вони зазирнули в офіс Лоґана. Особливо говорити було ні про що, але Лео сказав кілька слів підбадьорення, як вчитель своїм учням, тоді як Ерін не могла відірвати погляд від роботизованої руки, поки нарешті не заговорила.

"Принаймні тобі не довелося перетворюватися на вампіра. Ти завжди був трохи іншим і унікальним, це лише додає тобі особливості".

Лоґан на мить замислився над її словами. Його це не надто турбувало, але він припустив, що вона має рацію.

"Дякую", - просто відповів Лоґан.

Це була, м'яко кажучи, незручна зустріч двох студентів, які ніколи по-справжньому не спілкувалися. Далі вони попрямували до командного центру. Використовуючи великий екран, Сем показав їм усе, починаючи з того моменту, як Квін та інші були атаковані Інну. Час від часу він повідомляв їм про певні речі, які не потрапили на запис.

Звісно, вони вже знали частину того, що відбувається; навіть коли вони вистежували Чистих, вони були в курсі подій, але Сем хотів надати їм необхідний контекст. Зрештою, вони нічого не знали про загибель Верховного Командувача Оскара, нового члена Шіро, вторгнення Далкі та багато іншого.

Наприкінці Ерін відчула втому, просто слухаючи цю історію, уявляючи себе в кожній ситуації, через яку вони пройшли.

"Вони... вони пройшли через усе це", - пробурмотіла Ерін сама до себе, роззявивши рота. Тепер вона відчувала, що ще менше заслуговує на зброю за спиною. Її недавня заява про те, що вона хоче довести свою гідність володіти мечем, раптом стала набагато вагомішою.

Дивлячись на них обох, Сем бачив, що вони глибоко задумалися, можливо, відчуваючи провину за те, що були відсутні в такий вирішальний час.

"Слухайте, хлопці, ніхто вас не звинувачує. Усі ми знаємо, що ви робили щось важливе і не пішли б без поважної причини", - сказав Сем. - "Ніхто не знає, що було б, якби ви були тут, а минулого ми змінити не можемо, тож немає сенсу перейматися цим".

"Я не показував вам усе для того, щоб ви відчували провину або щоб ви залишилися тут замість повернення у Світ вампірів. Чесно кажучи, на мою думку, вам краще повернутися. Після того, як Квін отримав новини про те, що відбувається, він навіть розмірковував, чи не проігнорувати наказ ради і не втрутитися".

"Думаю, ваша присутність там додасть йому спокою".

Почути це було саме тим підбадьоренням, якого вони обоє потребували. Навіть Лео, попри свою мудрість, вік і досвід, ніколи не стикався з такою ситуацією, як та, в якій вони опинилися зараз. Він мав власні плани щодо Чистих, свої обов'язки як Вампір-лицар, лідер Фракції Проклятих, і свою ученицю Ерін - усе це потрібно було ретельно балансувати.

"Дякую, Семе. Якби не багато надійних людей, яких вдалося зібрати Фракції Проклятих, я не думаю, що зміг би досягти того, що маю зараз".

--

Після цього настав час їм двом вирушити до ковальні, щоб виконати головну мету свого повернення до Фракції Проклятих.

Як завжди, при наближенні було чути брязкіт, і коли двері відчинилися, вони очікували побачити Алекса, який працював молотом разом зі своїми помічниками, але на них чекав черговий шок.

Як і очікувалося, вони побачили Алекса, який вільно працював молотом з розгорнутими крилами, але поруч із ним...

"Чи створив Квін ще одну Криваву фею?" - подумала Ерін. - "Ні, можливо, це інший підклас? Можливо, еволюція?"

Сюрпризи не припинялися. Вона ніколи раніше не бачила цього велетня поруч з Алексом і згадувала проблеми, які Фракція Проклятих пережила у Світі вампірів, маючи лише одну Криваву фею.

Їм не потрібно було оголошувати про свій прихід, бо Ендрю одразу підняв голову і втупився прямо в Ерін.

"Слово даю, ніколи не думав, що знову побачу її тут, а проте ось вона", - промовив великий чоловік, піднімаючи свою ковальську маску і відкладаючи молот. Його гігантські червоні крила збуджено затріпотіли, коли він попрямував до Ерін.

"Що відбувається? Чому він іде до мене?" - Не розуміючи ситуації, Ерін хотіла схопитися за зброю, але перш ніж вона встигла це зробити, Алекс помітив, що Ендрю припинив роботу. Подивившись у той бік, він побачив дії Ерін.

"Гей, розслабтеся, обоє, ми на одному боці!" - нервово вигукнув Алекс, побоюючись, що його крила можуть бути відсічені будь-якої миті. За ті кілька разів, коли він спілкувався з Ерін, вона не була терплячою людиною.

Коли обидві сторони заспокоїлися, Алекс представив дуету, що повернувся, велетня-коваля і розповів, що саме Ендрю працював над Зброєю демонічного рівня, якою зараз володіла Ерін. Дізнавшись про це, її поведінка повністю змінилася.

"Дуже дякую за створення такого шедевра", - Ерін вклонилася кілька разів. - "Ця зброя, баланс - усе в ній ідеально підходить для мене".

Алекс ніколи б не міг уявити, що стара Ерін зробить таке; вона справді дуже змінилася з часу їхньої останньої зустрічі.

"Ха-ха", - засміявся Ендрю, анітрохи не образившись на попередні дії Ерін. Він був просто радий знову побачити зброю. - "Спочатку я створив її для чоловіка такого ж розміру, як я, тому мені трохи дивно чути, що зброя ідеально підходить вам".

"Ну то що, що ви хочете, щоб ми зробили?" - посміхнувся Алекс, добре знаючи, що єдина причина, чому люди спускаються сюди - це замовлення зброї. Можливо, хтось засмутився б через це, але створення зброї було улюбленою справою Алекса, і той факт, що люди зараз так довіряють йому, щоб він особисто виготовив для них зброю, був благословенням, якого він ніколи раніше не міг досягти.

"Я отримав Кристал рівня Напівбога, але він лише один. Сподіваюся, цього буде достатньо, щоб створити меч, схожий на катану. Ви можете використати мій для довідки", - заявив Лео, знімаючи свій і передаючи Алексу. Щойно Алекс торкнувся його, він одразу впустив його на підлогу.

"Вибачте, мабуть, у мене руки з дупи", - сказав Алекс, знаючи, що це неправда, адже як коваль він мав сильні пальці, і коли він знову спробував підняти його, він майже одразу впустив меч через дивне відчуття, що виникло при триманні зброї.

"Не дивно, що цей коваль особливий, навіть він відчуває, що це прокляте", - подумав Лео.

Нарешті, з третьої спроби, Алекс міцно взяв його обома руками.

"Скажіть, цей меч важливий для вас, чи не так? Ви принесли мені лише один Кристал рівня Напівбога, тому я не знаю, чи вистачить його, щоб створити зброю потрібного калібру, але нещодавно я знайшов кристал покращення, і з ним відкрив кілька нових технік. Якщо ви готові ризикнути, я можу спробувати використати Кристал рівня Напівбога, щоб покращити вашу нинішню зброю".

"Ні, вибачте, це було б неправильно, це була б нова зброя, яка використовує поточний меч, щоб дати зброї Рівня напівбога приріст".

Почувши це, Лео подумав, що це чудова можливість. Чесно кажучи, він не хотів припиняти використання своєї поточної зброї, оскільки вона несла в собі волю його колишніх товаришів, але якщо зброю можна використати, чи перейде ефект прокляття на нову?

"Які шанси на успіх?" - запитав Лео.

"П'ятдесят відсотків. Ну, це не зовсім точно. Гарантовано, що це буде меч Рівня напівбога, хоча він може бути на нижній межі і ближче до Легендарного рівня, але якщо спрацює..."

"Будь ласка, я довіряю вам", - перебив його Лео.

Після цього вони зробили ще два запити на створення кривавої зброї з багатьох кривавих кристалів, які зібрала Ерін. Для кривавої зброї було відібрано найкращі кристали, а інші віддали Алексу, щоб він залишив їх собі і використовував на власний розсуд.

Тим часом Ендрю мав виготовити спеціальні піхви, щоб приховати енергію меча Демонічного рівня. Завдання, яке він з радістю прийняв.

Звісно, виготовлення зброї зайняло б певний час, тому Ерін і Лео залишилися на кораблі, і вперше за довгий час змогли відпочити. Оскільки робити було нічого, Ерін вирішила, що є людина, яку їй потрібно відвідати, чого вона не робила вже давно.

Прямуючи до їдальні, вони нарешті зустрілися знову.

"Лейло!" - гукнула Ерін.

"Ерін!", - відгукнулася Лейла, здивовано впустивши тарілку з їжею, але Ерін впіймала її, перш ніж та торкнулася підлоги.

Лео, який був із ними, щоб перекусити, майже одразу помітив за допомогою своєї здібності, що на поясі у Лейли був меч.

"Гей, коли ти отримала новий меч? Я знав, що в тебе був старий, але ти майже ним не користувалася", - запитала Ерін.

Дивлячись на енергію навколо меча, Лео відчув, що з нею щось було не так. Зазвичай звірині предмети випромінювали червоне світло, яке він міг сприймати завдяки своїй здатності, так само як і самих звірів. У тому ж дусі вампіри випромінювали фіолетову енергію, тож що було не так із цією зброєю, від якої, здавалося, спіраллю розходилося чорне полум'я?