Розділ 1280 — Знайома особа

Квін не міг повірити своїм очам. На острові, або якщо точніше - у морі, з’явився ще один звір демонічного рівня. Більш того, здавалося, що це істота, яка була йому надто добре знайома.

Коли він вперше потрапив на цей острів, то натрапив на неї, і це призвело до знищення дорогоцінного підводного човна Лоґана. Під час другого візиту Квін бачив, як Мона приборкала цього звіра - подвиг настільки неймовірний, що, мабуть, тільки вона могла з цим впоратися, хіба що за винятком Сіла, але він чітко пам’ятав, що на той час Кракен ще не був звіром демонічного рівня.

Найбільше збивало з пантелику те, що Мона колись стверджувала, ніби не вважає за можливе контролювати звіра демонічного рівня через особливості своєї здібності. У неї було достатньо МС-клітин лише для контролю звіра рівня Напівбога, можливо, з додаванням кількох істот нижчого рангу.

Дізнавшись, що такі звірі, як Мадді та Тейлз, можуть еволюціонувати, було цілком імовірно, що Кракен також міг еволюціонувати, проте Квін вважав, що в такому разі він мав би вирватися з-під контролю Мони. На щастя, той, хто стояв поруч, вирішив розгадати цю таємницю за нього.

"Роль Мони у цій війні завжди була значнішою, ніж вона могла собі уявити", - Ено почав пояснювати, поки вони продовжували спостерігати, як вона відбивається від кораблів, що наближалися... - "Я взяв її під опіку, щоб переконатися, що вона зможе виконати свою роль, єдине, чого вона насправді потребувала - це певної настанови".

"Люди часто вірять, що знають усе про свою власну здібність, особливо якщо вона передається у спадок, але зазвичай це ті, кому бракує креативності. Коли йдеться про здібності, ніколи не завадить спробувати мислити нестандартно".

"Наприклад, як тільки звір був взятий під контроль за допомогою здібності приборкання, між приборкувачем і звіром уже встановлюється зв'язок. Хоч би яким сильним став звір або хоч би якою слабкою стала вона, звір не зможе звільнитися, якщо тільки той, хто контролює, сам цього не захоче... або не помре".

"У більшості випадків легше захопити звіра вищого рівня, щоб стати сильнішим, ніж еволюціонувати вже наявного. З іншого боку, хто може похвалитися тим, що здатний взагалі взяти під контроль звіра рівня Напівбога? Якщо вже захопив, то інвестиції в його еволюцію того варті", - завершив Ено свої пояснення.

Інші, почувши це, були вражені тим, що на їхньому боці б’ється справжній звір демонічного рівня. Навіть зіткнувшись із величезною кількістю ворогів перед собою, вони відчули певну впевненість, що, можливо, їхнє становище не таке безнадійне, як вони почали думати.

Втрата телепортера була гіркою пігулкою, не лише тому, що це відрізало шлях до відступу, а й тому, що вони більше не могли розраховувати на допомогу Сіла, одного з їхніх найсильніших членів. Вони всі розуміли, який це удар для команди, тому усвідомлення того, що Ено підготував дещо, про що ніхто з них навіть не здогадувався, дуже заспокоювало.

На жаль, попри те, що Мона робила все можливе, щоб позбутися якомога більшої кількості кораблів, які виходили з порталів, їх було занадто багато, щоб вона і Кракен могли впоратися самотужки. Невдовзі деякі з них прорвалися повз неї.

Побачивши це, інші готувалися використати свої здібності, щоб збити кораблі з неба або заблокувати енергетичні постріли, які ті випускали. У цей момент група могла розрізнити два типи кораблів: одні більші, але повільніші, інші - швидші й маневреніші.

Перші здавалися десантними суднами, схожими на ті, що використовувала група Ґрейлаш, коли вони протистояли Сім'ї Саншилд; якщо вони не були модифіковані, всередині мало бути близько двох десятків людей. Останні були явно призначені для атаки: швидкі та спритні, з одним або двома пілотами всередині. Хоча Мона була зосереджена на їх знищенні, зараз група кораблів прямувала прямо до замку, готуючи енергетичні гармати до пострілу.

Загалом шість кораблів змогли прорватися повз Кракена, їхні гармати вже заряджалися, але перш ніж будь-хто з Фракції Проклятих встиг зробити хід, відчувся порив вітру, і наступної секунди на них впала величезна тінь.

"Це... Дракон!" - вигукнула Лейла. Вона тримала напоготові лук, але швидко опустила його, побачивши лише спину звіра.

Малі кораблі відкрили вогонь, але звір демонічного рівня навіть не показав, що помітив влучання. Він здавався байдужим до атак, і, підлетівши достатньо близько, широко роззявив пащу, звідки з-за іклів вирвалося оранжеве сяйво.

Наступної секунди вибухнув потік вогню, охопивши два кораблі полум'ям. Коли Дракон припинив вогняне дихання, малих кораблів уже не було видно. Зазвичай хоча б якісь уламки падали б на землю, проте вони ніби просто зникли, не залишивши навіть попелу.

Дракон не зупинився на цьому: використовуючи свій великий хвіст із блискавичною швидкістю, він збив ще три кораблі, а помахом величезного крила вивів з рівноваги останній, перш ніж розтрощити його гігантськими щелепами.

Шість малих космічних кораблів не були гідними суперниками для гігантського звіра демонічного рівня. Позбувшись дрібних літаючих неприємностей, що порушили його повітряний простір, Дракон, здавалося, заспокоївся і повернувся на своє улюблене місце. Коли він приземлився, здригнувся весь замок, на якому перебувала група Проклятих.

"Що ж, схоже, поки він на нашому боці, ми не програємо цю битву!" - вражено вигукнув Фекс. Було приємно усвідомлювати, що звір, від якого вони колись тікали, ризикуючи життям, тепер на їхньому боці.

Однак, як швидко ситуація почала покращуватися, так само швидко вона знову погіршилася.

Навчившись на помилках попередників, більшість кораблів прийняли розумне рішення летіти в обхід місця, де знаходився Кракен. Водночас, через виступ Дракона, замість того, щоб летіти над островом і злити звіра, десантні кораблі вирішили приземлитися на зовнішніх краях, дозволяючи людям на борту безпечно вийти. Але сили ворога на цьому не зупинилися: на берег вийшло кілька підводних човнів, які досі ховалися.

"Вони також були в морі!" - закричав Нейт, побачивши, як один із кораблів відкрився і з нього почали виходити люди.

З відстані інші не могли розібрати, люди це чи вампіри, але Квін скористався своєю Навичкою Огляду і був дуже здивований результатом: серед нападників була суміш вампірів і людей.

Усі чоловіки, що вийшли, носили чорні маски, які закривали обличчя, залишаючи лише прорізи для очей, тому ніхто, крім Квіна, не міг визначити це з першого погляду. Здавалося, на кожні двадцять вампірів припадала одна людина.

'Як вони змогли зібрати стільки сил? Хіба Джим не мав бути вампіром-одинаком? Навіть якщо він якимось чином зміг взяти під контроль усіх шпигунів, надісланих вампірами, чи справді їх було б так багато?' - подумав Квін.

Щось не сходилося, і він знав, хто знає відповідь. Зрештою, де їхні власні підкріплення? Звісно, телепортер був щойно знищений, але як щодо всіх клонів, яких Ено розставив навколо?

"Їхні сили набагато більші, ніж ми оцінювали. Нам потрібно діяти згідно з планом, а не просто дивитися на те, що відбувається", - Сем згуртував групу Проклятих, намагаючись вивести всіх із заціпеніння. - "Вони атакують з усіх боків острова і повільно просуваються вперед. Ми повинні дотримуватися плану і почати зараз!"

"Як ми маємо діяти за планом, коли нас так мало?" - запитала Лінда. - "Нам потрібно придумати іншу ідею, інакше їхня кількість просто розчавить нас. Їх там тисячі, тоді як нас менше ніж двадцять, і я впевнена, що серед них є сильні бійці".

Зціпивши зуби, Сем мусив визнати, що їхній план зараз виглядає не дуже реалістичним. Якби вони могли хоча б якось скоординувати свої атаки з Драконом... На жаль, якби це було так легко, Ено не довелося б співпрацювати з Фракцією Проклятих, сподіваючись, що Сіл візьме під контроль звіра демонічного рівня.

Без нього це було не лише неможливо, а й ризиковано. Більш того, якщо вороги атакують такою кількістю людей, у них точно має бути якийсь козир, який дозволить їм впоратися зі звіром демонічного рівня...

Тож поки він був у центрі острова, вони мали зупинити будь-кого, хто намагався наблизитися.

"Можливо, у мене немає способу здолати їх силою, але в мене є те, що має їх уповільнити", - сказав Квін. - "Як гадаєте, цього буде достатньо для решти з вас, щоб продовжити виконання плану? Вибачте, що мене не було, коли ви обговорювали план раніше, але я робив дещо важливе", - сказав Квін, тримаючи амулети й заплющивши очі, перш ніж пробурмотіти слова.

"Залишаю цю сторону на вас".

Взявши повний контроль, Квін побачив усе, що робило Дерево Розеус, що дозволило йому легко спрямувати армію звірів туди, де вони були потрібні.

Що ж до того, хто зараз контролював його тіло, то це був не хто інший, як Вінсент. Розплющивши очі, 'Квін' тепер випромінював зовсім іншу ауру.

"Скажи мені, що я маю робити", - попросив Вінсент.

'Це знову та інша особа...' - помітила Лейла, але вона була не єдиною, хто щось помітив.

'Ця... особа зараз не Квін... але чому в мене таке знайоме відчуття від нього?' - дивувався Ено.