Розділ 1281 — Не твій друг

Чого Квін ніколи не брав до уваги, так це змін, що відбувалися щоразу, коли Вінсент брав під контроль його тіло. Коливання голосу, енергія, що огортала їх, ритм серцебиття та багато іншого - усе це визначалося тим, хто керував тілом.

Людський розум був набагато дивовижнішим, ніж можна було подумати, і, помітивши ці зміни, Ено майже одразу зрозумів, що хтось інший перехопив контроль над тілом Квіна. На додачу, старий вампір почув слова, які його «онук» пробурмотів просто перед цим.

Зрештою, коли Вінсент заговорив, Ено переконався, що це не Квін.

"Скажи мені, що я маю робити?" - попросив Вінсент.

Сем та інші вже зібралися разом, готові зайняти свої позиції. Вони вирішили розділитися на чотири різні групи, щоб перекрити кожен бік, звідки міг з'явитися ворог.

Лінда, Вевіл та Пітер утворили одну групу, Сем, Нейт та Лейла - іншу, а Денніс та Фекс стали третьою. Четвертою групою мали бути Блейди, але, судячи з того, що вони досі не прибули на вершину замку, попри все, що відбувалося зовні, вони, здавалося, були зайняті…

"Якщо їх досі немає, це означає, що Ворден і Ратен ще не завершили свою еволюцію, а Борден, мабуть, залишається поруч, щоб охороняти їх", - подумав Сем, намагаючись знайти спосіб компенсувати відсутність Блейдів.

"Зачекай, можливо, Пітер став би гарною заміною, зрештою, він має тих двох поруч із собою". - Але коли Сем підвів очі, Пітера ніде не було.

"Пітер, де, чорт забирай, Пітер?" - запитав Сем і зрозумів, що той так і не прийшов до решти. Тепер йому довелося вигадувати інший план.

Чесно кажучи, він хвилювався, що якщо вони послаблять будь-яку з трьох груп, особливо після зникнення Пітера, це буде занадто великим випробуванням для них.

"Я пропоную, щоб три групи прикривали Схід, Захід та Південь", - озвучив Сем. - "На цей момент Мона чудово справляється, стримуючи ворогів на Півночі, тож ми можемо поки що залишити це як є. Сподіваюся, вона зможе протриматися достатньо довго, доки Блейди не прийдуть їй на підмогу".

Якщо це не вдасться, Сему доведеться діяти на місці: з групи, яка справлятиметься найкраще, можна буде перекинути одну людину на допомогу.

"А що щодо нас?" - запитав Вінсент. - "Що робитимемо ми втрьох?"

"Нам усім трьом треба переконатися, що ця штука під контролем, ми весь час залишатимемося поруч із нею", - відповів Брок, дивлячись на Дракона.

Вінсент швидко зрозумів. Ворог мусить відправити своїх найсильніших членів, щоб розібратися зі Звіром демонічного рівня. Можливо, вони проігнорують решту Фракції Проклятих і попрямують прямо до звіра, тому трьом найсильнішим наказали стояти на варті.

"У мене є пропозиція. Я можу допомогти із захистом Північного боку, а ви зосередьтеся на своїх позиціях", - сказав Вінсент, піднімаючи руку, щоб відкрити Тіньовий простір. Невдовзі четверо Далкі з'явилися на відкритому просторі. Єдине, що вони просто стояли на місці.

"А, точно, Квін має ними керувати", - подумав Вінсент. - "Ну, він казав, що ділиться своїм зором із цією рослиною демонічного рівня, тож, сподіваюся, він зможе спрямувати їх на всьому острові, і я сподіваюся, що він бачить це і скоро повернеться".

"Далкі!" - дехто здивовано вигукнув, побачивши звірів, навіть Ено виглядав трохи шокованим.

"Розумію, хлопець був справді зайнятий. Який потужний предмет у нього в розпорядженні. Він знову перевершив мої очікування", - похвалив Ено справжнього Квіна, а не того, хто був у його тілі.

"А що з Сілом?" - запитала Лейла. - "Чи не може Квін переміститися до Алекса зі своєю тінню і забрати Сіла?"

Сем похитав головою, усвідомивши помилку, якої припустився. Він був настільки впевнений у телепортах, що думав, такого не станеться.

"Алекс вирішив вирушити з Ендрю на одну з планет Групи Земленароджених. Мабуть, Ендрю потрібно було створити кілька речей для їхньої групи, щоб допомогти в майбутній битві, і Алекс попросився поїхати з ним. Він уже так багато для нас зробив. Я подумав, що ми можемо виконати його прохання і допомогти Ендрю. Я не знаю, де він зараз. Єдине, що я можу зробити, це попросити когось на Проклятому кораблі спробувати знайти його і повернутися на Проклятий корабель".

Поки Сем ділився новинами, Квін швидко помітив присутність Далкі, тому на секунду переключився з Вінсента і віддав Далкі прості команди: вийти трохи в північні джунглі й атакувати все, що трапиться на шляху. Далкі негайно рушили.

"Я відправив повідомлення, нам залишається тільки чекати, але ми теж повинні діяти", - сказав Сем, і решта груп почали рух.

Переключившись назад, Вінсент знову взяв під контроль тіло Квіна, і тепер на даху замку залишилися лише вони троє.

Вінсент був готовий діяти, слідувати за цими двома, але перш ніж він встиг зробити крок, Ено з'явився перед ним у своїй Кривавій броні й подивився прямо в очі.

"Очевидно, що ти не Квін, тож скажи мені, хто ти? Чому мені здається, що я знаю тебе… і краще б тобі переконатися, що мені сподобається відповідь!" - зажадав Ено.

---

Тепер, маючи повний контроль над Деревом Розеус, Квін відчував усіх звірів, що були Позначені на острові, і за той короткий час, що він віддав наказ, він зрозумів, що дерево впоралося набагато краще, ніж він очікував.

Квін мав у своєму розпорядженні армію звірів.

"Дякую, що ви всі вдягнені однаково. Ви щойно значно полегшили мені роботу", - подумав Квін, віддаючи всім звірам простий наказ: атакувати людей, які носили ці дивні чорні маски.

Невдовзі звірі почали виходити з джунглів на пісок, стрибаючи на людей у чорних масках. Вони миттєво атакували, використовуючи свої сили крові, випускаючи червону ауру. З деякими звірами розправилися швидко, тоді як інші були достатньо сильними, щоб ігнорувати першу хвилю атак, вриваючись у ряди ворогів.

"Що відбувається? Чому всі звірі раптово атакують нас, такого ніколи раніше не було!" - вигукнув один із чоловіків, намагаючись ударом розсікти звіра навпіл своєю Червоною кривавою аурою, але раптом якась дивна ліана вискочила з одного з дерев і обплела його шию.

Так само як і з амулетом, Квін міг використовувати свою енергію, щоб посилити Позначених. Замість того, щоб використовувати власну енергію або енергію дерева, яка вже була виснажена після встановлення контролю над такою кількістю звірів, Вампір-лорд почав висмоктувати енергію зі звірів нижчих рівнів, які були при смерті. Цю додаткову енергію Квін вирішив передати сильнішим звірам, особливо для боротьби зі складнішими супротивниками.

Здавалося, на острові були вампіри та люди найрізноманітніших рівнів.

Сем, Нейт та Лейла першими досягли своєї позиції на Східному боці. Це було недалеко від того місця, де був Звір демонічного рівня, і вони мали триматися разом. Саме тоді Нейт помітив замасковану людину, що вийшла з дерев у їхній бік.

Нейт і Сем були готові використати свої сили крові, Лейла також приготувала стрілу, але невдовзі вони побачили, як звір, схожий на горилу, стрибнув на замаскованого загарбника. Звір схопив бідолаху за ноги, повалив на землю і почав своїми великими руками гатити по ньому знову і знову, поки той не помер.

Звір-горила подивився на них трьох, а потім швидко відвернувся і попрямував назад у ліс.

"Що це, чорт забирай, було? Цей звір щойно допоміг нам?" - запитав Нейт, протираючи очі, наче перевіряючи, чи все з ним гаразд.

Лейла була єдиною, хто здогадувався, що могло статися, і схоже, Вевіл та Лінда, які стали свідками того самого, вже зрозуміли. Зрештою, на острові була лише одна істота, яка могла контролювати звірів, окрім Мони.

"Чи справді він тепер належить нам, але як?" - запитав Вевіл.

"Не знаю, але якщо вгадувати, то ставлю на те, що це якось пов'язано з Квіном", - знизала плечима Лінда.

--

Після короткої розмови Вінсент, Брок та Ено зістрибнули із замку, приземлившись у порожньому центрі, де знаходилися Демонічне дерево, звір і плита.

"Тепер я бачу… отже, дерево раніше було неповним. Не дивно, я відчував, що воно не завдасть нам шкоди. Схоже, я мав рацію, залишивши його тут", - пробурмотів Ено собі під ніс, проходячи повз дерево і прямуючи до Дракона.

Що стосується Вінсента, то він усе ще відчував сум'яття, думаючи про розмову, яку щойно мав з Ено.

"Квін… вибач. Я не знаю, що буде після цієї битви, але сподіваюся, ти зможеш пробачити мені за те, що я сказав йому це. Це був єдиний спосіб змусити його довіряти нам…"

Саме тоді, коли Ено зробив ще один крок уперед, драконоподібний звір демонічного рівня обернувся і подивився на них трьох. Його очі вп'ялися в Ено, Брока та Вінсента, і погляд був зовсім не дружнім.

"Ви троє повинні забиратися ЗАРАЗ! Звір демонічного рівня більше не слухається мене!" - пролунав чийсь голос у головах усіх трьох одночасно.

Ні Річард, ні Брок не впізнали цей голос, але Вінсент впізнав. Це був голос Рея, і здавалося, що на них трьох чекає значно складніше завдання, ніж вони очікували.