Розділ 1291 — Повернення

З усіх груп Проклятих, що розділилися, одна справлялася набагато краще за інші, і це була група Сема. Більшою мірою це відбувалося завдяки синергії між Лейлою та Нейтом.

Оскільки вона була стрільцем групи, тепер, коли вона вдосконалила свої сили, вона могла поранити більшість Маскованих, перш ніж ті підійдуть надто близько. Нейт був поруч, щоб відбиватися від тих, хто уникав її атак, водночас дозволяючи Сему добивати слабших у тилу.

Лейла могла вільно перемикатися між своїми трьома формами, тому щоразу, коли в них була коротка перерва, вона перетворювалася на свою третю форму, що дозволяло їй використовувати особливе полум'я для лікування будь-яких поранень Нейта та Сема, одночасно поновлюючи їхні бафи.

Було кілька моментів, коли їм доводилося нелегко, особливо коли Масковані атакували за допомогою користувачів здібностей. Проте в таких випадках у них був козир у команді, з яким ворог ніяк не міг впоратися, і це знову була Лейла.

Щоразу, коли вони зустрічали проблемного користувача здібностей, Лейла швидко переходила у свою другу форму і вступала в бій зблизька. Це створювало більший тиск на Нейта та Сема, але їм на допомогу також приходили кілька чотириногих звірів.

Ніхто з користувачів здібностей не був готовий протистояти тому, хто здатен нівелювати будь-яку з існуючих здібностей, що дозволяло дівчині легко розправлятися з найнебезпечнішими з них…

"Це сила справжньої підтримки в нашій команді", - усвідомив Сем, пробиваючись крізь нову хвилю Маскованих. - "Якщо нам колись доведеться знову вести такий бій, було б найкраще мати більше підтримуючих здібностей, щоб допомагати групам".

"Проте… скільки ж їх, цих Маскованих? Скільки б ми їх не вбивали, їхня кількість, здається, не зменшується. Ба більше, мені здається, що з кожною новою хвилею їх стає все більше. Не впевнений, чи помітили це інші двоє, але щоразу нас відтісняють все далі назад".

"Семе!" - покликав Нейт. - "У мене майже закінчилася кров. Моя фляга практично порожня".

Це була ще одна проблема. Хоча витривалість Нейта була чудовою, кращою, ніж у більшості у Фракції Проклятих, і хоча майже ніхто з них не був поранений, існувала проблема з кров'ю. Використання здібностей крові дозволяло Сему і Нейту виконувати потужні атаки, але без крові вони не лише ставали слабшими, а й більше не могли генерувати свою червону ауру.

"Рухаймося ближче до замку!" - наказав Сем.

Всі почали повільно відступати. Оскільки кінця бою не було видно, Сем намагався збагнути, як їм перемогти. Зрештою, умовою їхньої перемоги було переконатися, що ворог не отримає Звіра демонічного рівня. На жаль, йому бракувало критично важливої інформації про те, як справи на інших ділянках, і ще зовсім недавно у нього було дивне передчуття - він не вважав це гарним знаком.

Коли група відступала, Сем відчув, як волосся на потилиці заворушилося, ніби насувався шторм. У нього було передчуття, що озиратися може бути небезпечно, але страх, що це може бути ворог, змусив його швидко глянути назад, лише щоб побачити звіра з чорним пір'ям, якого він раніше не бачив.

"Семе, нам потрібен новий план!" - вигукнув звір, якого він впізнав як Вордена.

"Я знаю, але важко щось придумати, коли ми оточені ворогом!" - відповів Сем, трохи роздратований тоном, яким Ворден промовив це, щойно з'явився.

Перш ніж Сем встиг сказати щось ще, повз нього промайнула інша дивна істота, пробігши також повз Нейта і Лейлу.

Озирнувшись, вони побачили, що це схоже на людину, яка носила такий самий чорний одяг, як і Масковані. Однак він, здавалося, відрізав рукави. Наступної миті вони зрозуміли чому: обидві його руки перетворилися на два гігантські клинки.

Як тільки дивна людина зникла в джунглях, вона почала рубати всіх Маскованих одного за одним. Більшість із них навіть не могли відповісти, а ті, хто намагався, виявили, що їхня червона аура ніяк не діє на нападника.

"Ратен може впоратися з будь-ким із Маскованих, що наближаються до нас. Тепер, як щодо того, щоб поговорити?" - знову запитав Ворден.

Почувши, ким був цей дивний персонаж, Сем міг дійти лише одного висновку: Ратен мусив еволюціонувати і тепер перебував у тілі гуманоїдного Звіра демонічного рівня. З цим одкровенням Сем повірив, що у них може бути шанс.

"Квін щойно відправив нас до групи Вевіла. Він мертвий, а Лінда більше не може битися. Борден мав принести його тіло назад до замку і, ймовірно, зараз доглядає за Ліндою. Цей бій… він гірший, ніж ми думали. Окрім Маскованих, є ще Далкі!"

"Судячи з виразу твого обличчя, я припускаю, ти думав, що з тим, як ми з Ратеном еволюціонували, у нас є шанс перемогти, так?" - запитав Ворден. - "Я думав так само, поки не побачив, у якому стані Лінда".

"Навіть якщо ми виграємо цей бій, нам пощастить, якщо хоч хтось із нас виживе. Квін мав рацію, Ено чхати на нас. Нам потрібен кращий план!"

Сем мав суперечливі почуття після почутих новин. Він готувався до можливості, що хтось із Фракції Проклятих загине, дізнавшись, проти кого вони виступають, знаючи, що ворог обов'язково матиме якісь козирі в рукаві, але в цей момент це все одно здавалося сюрреалістичним.

Найгірше було те, що у нього навіть не було часу сумувати за Вевілом, бо Сему потрібно було продумати їхні подальші дії, щоб запобігти новим втратам.

"Є ще новини!" - вигукнув Фекс.

Ближче до замку густі хащі джунглів порідшали. Дерева та трава стали рідшими, відкриваючи простір, що дозволяло всім легше бачити один одного. Озирнувшись, Сем побачив Фекса та решту разом із ним. Йому здалося дивним, що вони подорожують із горилою, але, побачивши Мону і згадавши звірів, які допомогли їм ціною власних життів, Сем більше не вважав це таким дивним.

Коли три групи зустрілися, а Ратен у джунглях переконувався, що ніхто не наблизиться до замку, всі поділилися зібраною інформацією.

Було три ключові моменти, які варто було взяти до уваги.

По-перше, майже всі Масковані, з якими вони стикалися, були клонами. Якщо Річард міг створювати клонів, було логічно, що Джим теж міг, але одне питання виникло у всіх у головах. Де саме зараз знаходяться клони Річарда Ено?

Інформація від Вордена полягала в тому, що тут також були Далкі, прихід яких вони передбачали. Крім того, він приніс сумну звістку про смерть Вевіла. Всі на мить замовкли, перш ніж продовжити розмову, але найгіршою новиною з усіх була та, яку принесла Мона.

Саме через це Сем прийняв рішення.

"Ми повинні відмовитися від Звіра демонічного рівня", - підсумував Сем. - "Ми покинемо цей острів. Я думав, що місце розташування телепорту невдале, тому попросив Лоґана створити ще один про всяк випадок. Якщо він його ще не закінчив, думаю, йому знадобиться небагато часу. Більшість із нас слабкі і не можуть продовжувати битися, це єдине, що ми можемо зробити".

"Телепорт у Храмі".

"А як щодо Квіна?" - запитав Фекс. - "Хіба нам не потрібно повідомити і його? Що він взагалі зараз робить?"

Тієї ж миті, як Фекс поставив це питання, пролунав гучний рев Дракона. Оскільки вони були близько, здавалося, що вони відчувають його силу навіть від одного цього звуку.

"Ми можемо повідомити Квіна, він прийде, але спочатку йому потрібно зробити дещо важливе", - відповів Ворден.

--

Деякий час тому Квін повернув своє тіло від Вінсента, лише щоб опинитися перед тріо Блейдів. Оскільки вони були разом, Квін міг дещо відчути: кілька його зв'язків, зв'язків з тими, кого він перетворив, були в біді. Справа ще не дійшла до загрози життю, але він знав, що їм потрібна допомога.

Він уже збирався йти сам, але в цей момент знову пролунав голос. Плита неподалік від того місця, де вони були, знову засвітилася, але голос, коли заговорив, звучав слабше, ніж будь-коли раніше.

"Квіне! Квіне, ти чуєш мене? Це Рей!" - Голос, мабуть, кричав, але все, що Квін міг почути, - це ледь чутний шепіт. - "Я бачив усе, що відбувається, і я тут, щоб сказати тобі, що ти не зможеш виграти цей бій! Не в тому стані, в якому ти зараз!"

"Якщо ти залишишся тут, ти і всі твої люди загинуть ні за що. Ти повинен залишити цей острів! Я думав, у тебе є шанс, оскільки ти, здається, володієш певною силою, але я щойно відчув щось набагато сильніше за тебе там!"

"Є ймовірність, що як тільки ти покинеш цей острів, вони його знищать. Навіть якщо ні, вони, безумовно, зацікавляться цією плитою. Якщо це станеться, якщо я буду знищений, то… я не можу навіть уявити, що станеться з цим світом і його здібностями. Швидше за все, це не залишить людству жодного шансу".

Слухаючи те, що мав сказати Рей, Квін повірив йому, головним чином тому, що через свої зв'язки відчував, як страждають деякі його підлеглі.

"Я бачив твою силу тіні, можливо, є спосіб помістити плиту у твою тінь. Будь ласка, якщо це взагалі можливо, ТИ ПОВИНЕН ЗАХИСТИТИ ПЛИТ-!!!".

Сяйво планшета знову згасло, але Рей сказав достатньо, щоб Квін сприйняв його серйозно.

"Забрати плиту із собою? Це легше сказати, ніж зробити. Сумніваюся, що Дракон просто дозволить мені взяти його, навіть якщо я попрошу його ввічливо…"