Розділ 1292 — Отримати плиту

"Ми повинні йому допомогти!" - наполягала Лейла, дізнавшись, чим зараз займається Квін. - "Ми нічого не змогли вдіяти проти того Дракона минулого разу, тому Квін точно потребуватиме нашої допомоги!"

"Я не думаю, що Квін настільки нерозважливий, щоб віддати своє життя, Лейло. До того ж, ти справді вважаєш, що зможеш йому допомогти?" - запитав Ворден, його тон був різкішим, ніж він планував. - "Чесно кажучи, ми всі стали сильнішими, і я знаю, що ти наполегливо тренувалася, але нам вже важко справлятися з усіма Маскованими. Зрештою, навіть Ратен втомиться, і вони штурмуватимуть цей замок та решту територій."

Інші нічого не відповіли. Вони теж хотіли допомогти Квіну, але замислювалися, яка від них буде користь, якщо вони вирушать туди. Ті, хто знав його, були в курсі, що Ворден ніколи не покине свого найкращого друга, тому рішення не ставати йому на заваді не могло бути легким.

"Ворден має рацію", - погодився Сем, порушуючи тишу. - "У Квіна найвищі шанси на виживання серед усіх нас. Враховуючи його здатність Тіні, він зможе втекти, якщо не залишиться іншого вибору... Але наша ситуація інша. Нам потрібно пройти через другий телепорт, щоб залишити цей острів, і я пропоную зробити це зараз, поки не сталося нічого непередбачуваного."

Хоча було очевидно, що Лейла не задоволена таким результатом, вона розуміла, що час має вирішальне значення. Перш ніж вирушити до Храму, вони всі вирішили зайти до замку, щоб забрати тіло Вевіла та Лінду.

"Гей, хтось із вас бачив Пітера?" - раптово запитав Нейт, перш ніж вони зібралися йти.

Вони всі перезирнулися і зрозуміли, що востаннє бачили його тоді, коли він рився в речах Гілстона. Після цього моменту вони його загубили.

Куди ж він втік під час усього цього хаосу? Найголовніше, чи він досі в безпеці та цілий? Сем спробував викликати Пітера по комунікатору, але, схоже, зв'язок на острові також не працював. Те саме було і при спробі зв'язатися з Квіном.

"Можливо, якщо ми дістанемося до храму, глушники, які встановив Лоґан, дозволять нашим засобам зв'язку знову працювати", - припустив Сем, але він також знав, що це означатиме більше часу в невіданні про те, що сталося з Пітером.

"Я піду пошукаю Пітера", - зголосився Ворден. - "Я найменш поранений серед усіх нас, можу рухатися досить швидко і навіть спробую знайти його з висоти. Спочатку заберіть Бордена, а потім просто прямуйте до Храму. Якщо доведеться, просто проривайтеся!"

---

Було важливо, щоб група не залишала Дракона наодинці. Зрештою, захоплення його було головною метою ворога. Оскільки Ено відлетів убік, а Брок пішов слідом за своїм господарем, Квін був єдиним, хто міг за ним наглядати.

Однак, вислухавши попередження Рея, він раптово отримав нове завдання, через що Квін не знав, що робити.

"Я знаю, що Рей сказав дістати плиту, і розумію її важливість, але хіба це не означає, що ми фактично визнали поразку? Вони можуть бути не в змозі забрати Дракона негайно, але якщо ми залишимо їх, що, якщо їм це вдасться?" - Це була причина, чому Квін досі не діяв.

Однак він не хотів просто сидіти склавши руки і вирішив відправити Вордена та інших на допомогу Фракції Проклятих. Хоча Ратен, здавалося, вірив, що як гуманоїдний Звір демонічного рівня він достатньо сильний, щоб зрівнятися з Драконом, Квін був переконаний, що ні. Він міг не знати, наскільки сильним був Ратен у своїй нинішній формі, але він уже бився з Драконом раніше, тому знав, наскільки той потужний.

"Я знаю, важко визнати поразку, Квіне. Можливо, ми й не бачили головного винуватця нападу, але ти сам це сказав. Ця битва не варта того, щоб жертвувати життями твоїх друзів. У гіршому випадку, просто спробуй думати про це як про запасний план, який ми втілюємо в життя зараз."

Слова Вінсента трохи протверезили голову його онука, зробивши рішення легшим. Найменше, що він міг зробити, - це здобути плиту. Все ж таки, не було сумнівів, що Дракон спробує його зупинити.

"Оскільки це не жива істота, я мав би змогу помістити її у свій Вимірний Простір, але вона виглядає досить глибоко вкоріненою в землю. Мені доведеться якось її витягти", - подумав Квін, гадаючи, скільки часу це займе.

"Як мені змусити Дракона не нападати на мене? Що, якби я використав Блокування тіні на Драконі і перемістив його разом із нами? Якщо я використаю Перевантаження Тінню, чи зможу я забрати Дракона також?"

Швидко в голові Квіна постали образи того, як Дракон виривається з Блокування тіні і знищує все на борту Проклятого корабля. Зрештою, він навіть не був упевнений, що Блокування тіні спрацює на такій сильній і великій істоті.

Дивлячись на інші варіанти, очі Квіна зупинилися на Дереві Розеус. Саме завдяки йому Фракція Проклятих та всі інші змогли протриматися так довго. Це також було причиною, чому Квін знав, наскільки численним був ворог.

"Можливо, є спосіб використати дерево."

Використовуючи Дерево Розеус, після того як більшість звірів було переможено, Квін намагався Позначити також і Маскованих, що нападали на них. Зрештою, він міг вирощувати і контролювати його коріння. Однак усі його спроби закінчилися невдачею, тому що він навіть не мав шансу Позначити їх.

Ворожі нападники були напоготові, і здавалося, що вхопити їх майже неможливо. Навіть коли Квіну це вдавалося, з якоїсь причини позначення їх потребувало значно більше часу, ніж звірів. Чи було це пов'язано з їхнім рівнем інтелекту, чи ні, він не знав.

У будь-якому разі, під час процесу інші Масковані атакували коріння, і Квін міг відчути, як частина його енергії витікає з пошкоджених частин. Також не здавалося, що вона повернеться, принаймні не скоро, тому Квін припинив цей експеримент.

"Я починаю розуміти, чому старе дерево Демонічного рівня витратило роки на Позначення людей і звірів. Мабуть, воно робило це, поки люди спали, або в ідеальний момент, коли інші не підозрювали."

Все ж таки, можливо, Квін міг використати численне коріння, а також велике, що було близько до головного Дерева Розеус, на свою користь. Зрештою, Острів Блейдів міг бути місцем, куди ніхто з них більше не повернеться, тому це цілком могла бути його остання можливість використати дерево.

"Мені потрібно щось більше, самого дерева Демонічного рівня буде недостатньо, щоб сповільнити його." - Закривши очі, Квін активував амулет. Його бійці Далкі добре впоралися. Багато хто з них зміг застосувати навички бойових мистецтв, які використовував Квін, навіть з частковим контролем.

Саме завдяки цьому вони змогли впоратися краще, ніж два інші шипасті Далкі. Проте їхня кількість була приголомшливою, і зрештою, як і у випадку з Проклятими, яким довелося відступити, те саме сталося і з Далкі.

"Я можу використати їхню енергію, але я знаю, що цього теж буде недостатньо, тому є лише одне, що я можу зробити", - подумав Квін, підвівшись і подивившись на плиту.

"Це гарантовано коштуватиме мені МС-клітин, але іншого вибору, боюся, немає."

[Активовано тип підсилення Перевантаження Тінню, Зброя душі.]

Усі тіні Квіна почали виливатися з нього і поглинули його, даруючи йому Тіло тіні. Його тіні мерехтіли легким фіолетовим сяйвом, і, вийшовши вперед, Квін був готовий протистояти Дракону.

Ступивши на відкрите поле, Дракон майже одразу повернувся в бік Квіна, і замість того, щоб дивитися на нього кілька секунд, як минулого разу, він уже відкрив пащу, щоб випустити своє велетенське помаранчеве полум'я.

Схоже, будь-який ефект, який Рей раніше справляв на Дракона, більше не діяв.

Квін виставив обидві руки вперед, створюючи стіну з тіней, щоб заблокувати полум'я або змусити його залишитися на місці.

"Це вже вдруге хтось блокує твою вогняну атаку. Мабуть, ти не такий уже й страшний ящір!"

Тепер, коли Квін знав, що його тінь може зупинити Дракона від заподіяння йому шкоди, настав час викластися на повну. Амулет Демонічного рівня на його грудях почав світитися.