Розділ 1317 — Нагороди

Окрім чотирьох звірів рівня напівбога, з якими щойно розібралися, здавалося, що нічого іншого з дивних контейнерів більше не з’являється. Проте з якоїсь причини корабель-тарілка не припиняв випромінювати яскраве червоне світло, яке згасало і спалахувало знову, наче сигнал тривоги. Це змушувало їх думати, що, можливо, вони ще не вибралися з халепи.

Їм вдалося отримати нового могутнього союзника в особі Галактичного черв’яка, який на цей момент застряг на даху корабля, поки всі інші повернулися всередину. Було дивно спостерігати, як істота, будучи прирученою, не виявляла жодної ворожості до свого господаря, але, на відміну від Позначених, вона все ще мала власну волю. Три кристали рівня напівбога, які вдалося здобути, віддали Квіну, щоб він поки що поклав їх у свою Систему.

"Ти не хочеш залишити це собі?" - запитав Квін, оскільки Мона відразу віддала йому кристал, який заробила. Вона дивилася на нього кілька секунд. Хоча вона знала, що має на нього певні права, оскільки їй довелося боротися зі Звіром рівня напівбога, бо вона ще не була достатньо вправною в керуванні своїм костюмом, це все одно не було для неї легким завданням.

Тим не менш, Мона знала, що досягла успіху лише завдяки тому, що Лоґан їй допоміг. Також їй здавалося неправильним залишати його собі, враховуючи, що вони з Лоґаном разом впоралися з двома, тоді як Квін самотужки здолав двох інших. Вона вже отримала ще одного улюбленця рівня напівбога, і цього було для неї більш ніж достатньо.

Однак Мона все ж хотіла б побачити, що саме зробив Квін, щоб створити дві гігантські діри в їхніх тілах з тієї позиції, у якій він перебував.

"Навіть не смій відмовлятися," - відповіла Мона. - "Ти даєш мені Амулет демонічного рівня, а я навіть не можу віддати тобі це?" - Вона відштовхнула кристал, перш ніж Квін встиг його повернути.

"Я пропоную бути обережними при вході," - сказав Лоґан, коли вони наблизилися до корабля. - "Мені не подобається, що корабель досі подає сигнали тривоги. Це має бути ознакою того, що він все ще в режимі самооборони. Якщо на нас ніхто не нападає, я можу лише припустити, що він активував щось усередині".

Чесно кажучи, Лоґан дуже хотів би оглянути трубки, щоб зрозуміти, навіщо їм було потрібно бути всередині контейнерів. Можливо, це був спосіб підтримувати життя звірів, поки вони були там у пастці. Йому також було дуже цікаво дізнатися, як Ено налаштував усе так, щоб вони атакували загарбників, а не їхній власний корабель.

Як би там не було, найкраще було б спочатку вимкнути захисну Систему, а потім досліджувати далі; вони б не хотіли зайти в один із тих дивних контейнерів і опинитися в пастці.

Пересуваючись, корабель-тарілка ніяк не реагував, і Лоґан, який тепер був зовні, наблизився до однієї з точок приземлення на кораблі. Завдяки своїй здатності, навіть якщо система не хотіла впускати їх, він мав би змогу обійти її директиви.

Торкнувшись дверей, з корабля вийшла пара, і двері відчинилися. Вони приземлилися всередині гігантського корабля-тарілки.

"Обережно," - попередив Лоґан, коли вся група покинула поверхню корабля і опинилася на металевій підлозі всередині.

"Самі двері - це окрема Система від усього корабля, тому я не зміг вимкнути всю Систему. Схоже, Ено був готовий до того, що з'явиться хтось на кшталт мене. Все одно, якщо ми знайдемо головний сервер, я зможу вимкнути цю штуку і, можливо, знайти те, що ми шукаємо".

Група озирнулася на першу зону, в якій вони опинилися, але нічого особливого, окрім кількох стандартних кораблів усередині зони посадки, там не було. З огляду на розміри, вони також вирішили, що розумніше залишити Галактичного черв'яка охороняти корабель, про всяк випадок, якщо в них будуть ще гості. Хоча улюбленець був сильним, тепер, коли Мона була на землі, вона знову була впевнена у своїх силах.

Під час прогулянки вони побачили кілька дверей, через які могли пройти. Зрештою, місце було великим, і вони гадки не мали, що куди веде, але потім сталося дещо несподіване. Одні з дверей раптово відчинилися.

"Лоґане, я припускаю, що це зробив не ти, так?" - запитав Квін.

Лоґан похитав головою, і, м'яко кажучи, це здалося йому цікавим.

"Моя сім'я створила ШІ Систему, яку ми використовували для керування будинком. Мене б не здивувало, якби у Річарда було щось подібне, і це веде нас кудись. Або він запланував це саме так".

"Ну, нам варто перевірити, куди нас ведуть, чи обрати власний шлях?" - запитала Мона.

Квін трохи подумав, можливо, це була навіть не ШІ Система, можливо, Річард був живий і досі спостерігав за ними.

"Я думаю, це справа рук Річарда, тож давайте просто зіграємо в його дурну маленьку гру", - вирішив Квін, і троє пройшли крізь щойно відчинені двері. Як тільки всі вони пройшли, вони відразу зачинилися за ними.

Для Квіна це не було великою проблемою, оскільки він міг просто використати Тіньову подорож, щоб вибратися знову. Тим не менш, це дратувало і лише підкреслювало той факт, що їх змушують йти певним шляхом.

Троє з них очікували потрапити у велику залу, але натомість вони опинилися в коридорі, у якому ледь могли поміститися всі троє, що дозволяло лише мінімальні рухи. Там не було нічого, крім довгого коридору.

"Це нагадує мені ті випробування", - прокоментував Лоґан.

Квін думав про те саме. Коли вони вперше увійшли у Світ вампірів, вони потрапили в те, що, як вони підозрювали, було лабораторією Річарда Ено, де він проводив певні експерименти.

Група залишалася напоготові, йдучи коридором, і в кінці вони увійшли у велику квадратну кімнату. Тут були троє робочих дверей.

"Серйозно, що з ним не так? Він був тим, хто хотів, щоб ми були тут, тож навіщо ці ігри?" - запитав Квін із роздратуванням.

Ніби реагуючи на його вибух, зі стелі з'явився екран. Вони почекали кілька секунд, поки почули повідомлення.

[Розпізнавання облич завершено.]

[Ласкаво просимо, Мона, Лоґан і Квін.]

[Зараз відтвориться попередньо записане відеоповідомлення.]

"Вітаю всіх у тому, що, гадаю, ви могли б назвати моїм домом, або, точніше кажучи, тим, що було моєю базою операцій протягом тривалого часу", - сказав Річард Ено, з'явившись на екрані. - "Якщо ви бачите це конкретне повідомлення, це означає, що прибули Мона, Лоґан і Квін. Однак ваша присутність тут, швидше за все, означає, що моє життя добігло кінця".

"Наші стосунки, мабуть, були близькими, якщо я розповів вам про це місце, і ви довірилися мені достатньо, щоб подолати такий шлях, тому не засмучуйтеся через мою смерть".

Квін ледь не засміявся, почувши цю фразу, але вчасно зрозумів, наскільки це було б неповажливо. Попри всі його недоліки, було незаперечно, що Річард їм допоміг.

"Той факт, що ви тут, означає, що у вас або є питання без відповідей, або, і я сподіваюся, що це не так, ви навіть після моєї смерті потребуєте моєї допомоги. Я допомагав рятувати людство протягом тривалого часу, але, мабуть, навіть після смерті мені не дозволять спочити. Чесно кажучи, я хвилююся, що станеться без мене".

"Чувак, після того, як він говорить, дуже важко полюбити цього хлопця", - подумав Квін.

"Ось чому я підготував речі для вас і тільки для вас".

Після цих слів над кожними дверима з'явилися імена, кожне з яких відповідало тим, хто був у кімнаті.

"Я підготував багато речей, які повинні допомогти вам у вашій подальшій подорожі, однак, оскільки я не можу передбачити, коли саме ви це побачите, я підготував тест, який проаналізує ваші здібності та знайде речі, які найбільше вам підходять. Сподіваюся, ви будете гідні цього, інакше, можливо, краще залишити це для когось іншого, хто може принести більше користі в майбутньому".

"Дехто з вас може мати сили, які можуть обдурити систему, або ви можете подумати про те, щоб взяти більше, ніж просто свою власну нагороду, але я раджу не робити нічого подібного. Якщо хтось із вас спробує обдурити мою Систему, всі троє не отримаєте нічого".

"Якщо всі троє ви пройдете випробування, які стоять перед вами, ви також отримаєте доступ до головного сервера корабля, що дозволить вам отримати доступ до всієї інформації, яку я зібрав за своє життя".

"Зрештою, це знання, які не можна втратити. Є потреба в цій інформації, і її потрібно передати далі, щоб ми продовжували вчитися на своїх помилках і вдосконалюватися. Тепер настав час для вас розпочати свої випробування", - заявив Річард із найширшою посмішкою на обличчі.