Розділ 1336 — Ходяча закуска

Пара прибула у Світ вампірів, але зробила це не звичайним способом, а скориставшись таємним телепортом, який вони знайшли давним-давно і який вів до певної лабораторії, що, як вважалося, належала Річарду Ено.

Фекс озирнувся навколо: місце сильно відрізнялося від того, що він бачив минулого разу. Раніше воно було цілим, але тепер, після того, що сталося, все перетворилося на безлад. Поламані машини, кров на обладнанні, яка вже встигла засохнути.

Певною мірою їм пощастило, що телепорт залишився цілим. Через кілька секунд знову почали з'являтися іскри, і з'явився останній член групи. Приземлившись, він почухав потилицю, не зовсім розуміючи, що робити і чому опинився в такій ситуації.

"Як, чорт забирай, я постійно втягуюся в усе це? Тепер я прямую на рідну планету цих Вампірів, але ніхто нічого не пояснює мені чітко", - почав скаржитися Агент 11.

"Скільки разів ти хочеш це обговорювати? Просто змирися зі своєю долею, тебе ніхто не врятує, тож ти будеш поруч зі мною до… ну, я хотів сказати, доки хтось із нас не помре, але якщо це станеться, ми, мабуть, обидва відкинемо копита, тож, реалістично кажучи… доки ти не зламаєшся? Стій, це теж звучить не дуже приємно. У будь-якому разі, ти знаєш, яке ми круте комбо, тож давай просто насолоджуватися часом", - відповів Фекс, кидаючи йому маленький балончик зі спреєм.

Агент 11 подивився на нього і помітив, що це той самий балончик, яким він бризкав на себе перед прибуттям сюди, але, як завжди, йому нічого не пояснили, просто побризкали.

Агент 11 швидко почав шукати будь-яку можливість втекти. Борючись разом, він уже знав силу хлопця-ниткаря, але не мав уявлення про силу іншої дівчини поруч із ним. Хоча вона, здавалося, дивилася в порожнечу, а під її очима були темні кола, тому він не думав, що вона чинитиме великий опір.

"Можливо, це мій шанс, поки інші члени Фракції Проклятих поруч?"

"Не забудь бризкати на себе кожні три години", - нагадав йому Фекс, імітуючи розпилення на три зони. - "Я серйозно, без цієї штуки ти, по суті, ходяча закуска. Вампіри відчують тебе за лічені секунди. До того ж, вони не єдині, про кого варто хвилюватися в цьому місці. Тут є Вендіго, які їдять людську плоть, і купа інших речей, як-от Лінда".

Почувши своє ім'я, Лінда підняла голову, але не розчула, що сказав Фекс.

" Вона… їсть плоть?!" - Агент 11 важко ковтнув. - "Мабуть, у Фракції Проклятих ніхто не є нормальним. Можливо, краще послухати і поки що йти за ними". - Подумавши так, він поклав балончик у невелику сумку, прикріплену до пояса. Потім, подивившись на годинник на зап'ясті, він завів таймер, щоб той запищав через 2 години 45 хвилин. Агент 11 не хотів перевіряти, наскільки точним був цей 3-годинний ліміт.

Перш ніж вирішити, у якому напрямку рухатися, їм потрібно було вирішити як групі, що робити далі.

"Лоґан надав нам план печерних тунелів з минулого разу", - повідомила Лінда, відкриваючи голограму, яка давала приблизне уявлення про те, де вони зараз знаходяться і як виглядає це місце.

Карта не оновлювалася, коли вони рухалися, але принаймні тепер вони знали, де знаходяться, і могли планувати подальші дії.

"Наше поточне місцезнаходження ближче до Дракона, ніж до поселення вампірів, тому було б логічно спершу вирушити туди. Там теж не повинно бути жодних проблем. Ти впевнений, що Вампіри не знають про це місце?" - запитала Лінда для підтвердження.

Вона вже бувала у Світі вампірів раніше, але за зовсім інших обставин, і минулого разу тут була ще одна людина, яка її підтримувала. Вона прийшла сюди, щоб втекти від спогадів про Вевіла, але що б вона не робила, здавалося, усе нагадувало їй про нього.

"Так, це правда", - відповів Фекс. - "З того, що ми дізналися, лабораторію створив Джим, коли працював над Далкі для них. Вони знали про Дракона, але про цю лабораторію і поточне положення Дракона поселенню вампірів невідомо".

"Можливо, Вампіри вважали, що Джим забрав її з собою, або, можливо, це Річард вирішив перемістити її за допомогою своєї здібності, зробивши так, щоб лабораторія залишалася прихованою від їхніх очей? У будь-якому разі, тут має бути безпечно. Усі Вендіго, які були тут минулого разу, були переможені".

"Я не можу зв'язатися з десятим замком у цей момент. У мене було небагато надії, але все одно шкода. Ну що ж, ми побудемо тут деякий час, тож давайте перевіримо, що знаходиться найближче".

Сказавши це, група вирішила пройти через одні з великих поламаних металевих дверей і, слідуючи карті, яку склав Лоґан, незабаром увійшла в кілька тунелів.

"Отже, щодо того, що ти сказав раніше?" - запитав Агент 11. - "Ти згадував тих істот Вендіго, які їдять людську плоть. Чи були вони тут, у тунелях?"

"Справді", - кивнув Фекс, щиро радіючи співрозмовнику. Лінда явно ще не оговталася від смерті свого хлопця, тому розмовляти з нею було важко. Якби вони були лише вдвох, Фекс не знав би, як впоратися з нинішньою ситуацією.

"Ти мав би це бачити, ціла армія практично бігла за нами. Це було божевілля, але врешті-решт нам вдалося втекти. Хоча я не знаю, що сталося з усіма ними".

"Так, це було моє наступне питання: якщо ви, хлопці, вбили купу з них, то де їхні тіла? Я маю на увазі, у них же є кістки й таке інше, так? То хіба їхні тіла не мали б залишитися в лабораторії чи деінде?" - запитав Агент 11.

Фекс нервово засміявся, але на цьому все, він не відповів, бо не мав відповіді.

"Ну, на планеті є й інші істоти, окрім Вендіго. Вендіго також можуть еволюціонувати", - зрештою сказав Фекс, коли в тунелі знову запала тиша.

"Це не зовсім додає мені спокою після мого попереднього питання", - пробурмотів Агент 11, і саме тому він витягнув зброю з піхов і почав обережно просуватися вперед.

Він також озирнувся на інших, які могли чудово йти тунелем, тоді як Агент 11 мав використовувати світловий кристал, щоб бачити.

"Так, це може дозволити мені бачити, але що тоді з істотами? Хіба це не те саме, що запрошувати їх підійти і зробити мене своєю стравою?"

"Я маю на увазі, більшість цих істот замкнені", - відкрив таємницю Фекс. - "Вендіго були тут через лабораторію. Іноді Вендіго або підкласи Вампірів тікають у ліс, але це надзвичайно рідко".

"І якщо це стається, Вампіри відправляють загін придушення. Я знаю це, тому що моя сім'я, тринадцята, найчастіше відправлялася на ці місії через нашу здібність. Як ти можеш підтвердити, вона ідеально підходить для того, щоб захопити когось живим, що дозволяє легко передати їх Королю. У свою чергу, він використовував їх для своїх сил".

Прикладом того, про що говорив Фекс, був момент, коли Пол та інші вперше атакували. Вампіри тоді відправили армію Вендіго, щоб допомогти послабити сили людей перед прибуттям інших.

Зрештою, вони дісталися місця призначення. Інша лабораторія була на місці, і двері перед ними були вже відчинені. Інші не були впевнені, чи мали двері бути відчиненими, особливо враховуючи, що Лоґан заявляв, ніби зміг відкрити їх виключно завдяки зв'язку зі своєю сім'єю.

Зробивши крок вперед, Лінда раптово зупинилася, як і Фекс. Агент 11 швидко торкнувся свого світлового кристала, вимикаючи його. Оскільки він не був упевнений, що сталося, він просто побачив два червоні ока, що вдалині витріщилися на них.

"Я боявся, що як тільки згадаю про це, то наврочу. Здається, ти зараз побачиш на власні очі, як виглядає одна з цих істот".