Розділ 1340 — Великий список…

У Вампірському поселенні поки що не все повернулося до норми, хоча минуло вже кілька днів з моменту останнього нападу. Зона загального користування тепер фактично зникла. Вампіри, які вижили, нарешті отримали доступ до внутрішніх територій замків.

Це рішення далося лідерам нелегко, і після нього в усіх залишився неприємний осад. Вампіри, що жили в зоні загального користування, часто переходили з однієї сім’ї до іншої. Тепер, коли з’явилася нагода, вони відчували, що в майбутньому перейдуть до тих сімей, які діяли швидше і краще захистили свій народ.

Через це центр поселення перетворився на місто-привид. Покинуті та зруйновані під час останнього бою будинки досі не були відремонтовані. Кров все ще плямами вкривала вулиці, а купи тіл, зібрані разом, чекали на спалення.

Десята сім’я знову прийняла найбільше біженців. Багато вампірів із зони загального користування наполягали на переході саме туди, побачивши й почувши, як добре ті захищалися під час нападу. Схожа ситуація була і в тринадцятій сім’ї, проте з якихось причин вони вирішили не приймати нікого, окрім членів власної родини.

Попри все це, усі замки, лідери та прості люди були в постійній напрузі, адже один із Королівських лицарів і лідерів був убитий прямо у власному замку. Якщо змогли дістатися до нього, то хто міг гарантувати безпеку будь-кому іншому, де б він не перебував?

Тим часом заміну голові дванадцятої сім’ї так і не знайшли. Натомість Брайс віддавав накази сім’ї, здебільшого використовуючи здібності Джилл. Він наказав їм організуватися, і по суті вони стали самодостатніми. У замку не було лідера, що також викликало у них певну паніку.

Утім, Брайсу було байдуже, бо він вірив, що все це тимчасово. Як тільки він позбудеться Артура, він зможе призначити нового лідера дванадцятої сім’ї, і все повернеться на свої місця.

--

На цей момент Ерін, Лео та Сільвер перебували в тринадцятому замку. Король зазирав сюди рідко, особливо з огляду на те, що зараз відбувалося. Проте навіть у десятому замку здавалося, що за ними постійно стежать. Король часто надсилав туди Королівську гвардію, щоб перевірити, чи не повернувся Квін або хтось із Карателів. Тому вони вирішили, що в нинішніх обставинах їм буде безпечніше залишатися з Лі та іншими.

Зараз проходила важлива зустріч: Мука оновлював плани для Сільвер та інших. Після їхньої останньої наради Сільвер розповіла їм про список цілей Артура. Лідери, які зустрічалися раніше - за винятком Пола, замість якого була присутня Ерін, - сиділи в невеликій кімнаті за круглим столом.

Вони не хотіли, щоб хтось, включаючи членів тринадцятої сім’ї, знав про те, що відбувається. Вони ступали на небезпечний шлях, збираючи все більше інформації.

Чим менше людей було залучено, тим менша ймовірність викриття, а якщо їх все ж розкриють, вони сподівалися, що в це не буде втягнуто багато інших.

"Після того, що ви повідомили, я провів невелике дослідження. Переглядаючи архіви, я знайшов дані про тих, хто брав участь у тій експедиції разом із Брайсом", - сказав Мука, кинувши на стіл аркуш паперу зі списком усіх учасників експедиції.

Сільвер не очікувала, що список виявиться набагато довшим, ніж вона думала.

"Це… Артур збирається розправитися з усіма ними?" - запитала Сільвер.

"Ми не можемо бути впевнені", - сказала Санні. - "Зрештою, досі Артур нападав лише на лідерів, королівських лицарів і тих, хто займає вищі посади. Можливо, він вважає, що інші вампіри були змушені йти, не знаючи, що коять".

"Або, можливо, він розправляється лише з тими, хто, на його думку, заслуговує на покарання", - припустила Лі.

"Або він може приберегти їх на потім", - додав Джин. Звісно, це було очевидно, але Санні чи Лі не хотіли озвучувати це вголос, ніби ці слова могли зробити це реальністю.

"Завдяки вашій групі ми дізналися причину, чому Артур атакує вампірів, і дехто з нас може хоч трохи заспокоїтися", - сказав Мука. - "Оскільки Артур не чіпав вас, ми можемо припустити, що він вирішив суворо дотримуватися цього списку, але попереду ще багато проблем, особливо через тих, кого він приводить із собою".

"Знаючи про цю експедицію, можу сказати: майже половина лідерів були в неї залучені. Ми не можемо використати їхні свідчення. Інші або підтримають цього лідера, або знищать того, хто спробує свідчити".

"Це означає, що єдине, що ми можемо зробити - це дізнатися правду про те, що Брайс робить із тими вампірами, які зникли. Схоже, що ці дві справи можуть бути не пов’язані. Найімовірніше, ми знайдемо відповідь у королівському замку".

"Це найбезпечніше місце для Брайса, оскільки навіть лідери не можуть вільно туди входити. Проте я впевнений, що Артур скоро знову нападе. Брайс знає, на кого полює Артур, тому найкращим кроком буде проникнути в замок короля під час наступного нападу".

"Швидше за все, оскільки він уже нападав на одного Королівського лицаря, вони припускатимуть, що він піде за іншим. Брайс залишатиметься поруч, щоб влаштувати пастку. Тож у замку має бути легше орієнтуватися. Я знаю, що минулого разу ви ледь врятувалися, і мені важко просити вас про це знову, але ви - єдині, хто може це зробити".

Сільвер вагалася. Вона відчувала, що з огляду на дії Артура, якби вони спробували стати у нього на шляху, на шляху завершення його помсти, то могли б легко постраждати самі. Коли Лео підійшов занадто близько, а Ерін ледь не поранила його, у Артура не було іншого вибору, окрім як дати відсіч.

"Ми це зробимо", - несподівано відповіла Ерін, говорячи так, ніби вирішила за всіх.

"Ерін", - промовив Лео таким тоном, ніби повчав власну доньку. - "Я знаю, ти хочеш випробувати себе або довести свою спроможність, але пам’ятай, що ми повинні думати не лише про себе, а й про решту сім’ї. Якщо нас спіймають, то десята сім’я матиме значно більше проблем, ніж коли ми прямували до замку дванадцятої сім’ї".

"Мене набагато більше турбує те, що Артур планує робити далі, і чи зможуть вампіри зупинити його. Якщо ми цього не з’ясуємо, то вся ця розмова і все, що ми робимо, може виявитися абсолютно марними".

Інші присутні лідери не хотіли цього визнавати, але Лео мав рацію. Поселення в їхньому розумінні завжди існувало і існуватиме.

Ще одна думка не давала спокою Лео: чи не сприймають лідери Далкі як незначну загрозу, оскільки їх навіть не згадали в розмові?

"Ми зробимо це", - сказав Лео. - "Але якщо буде хоч найменша ознака того, що нас викриють, ми перервемо місію. Це завдання для отримання інформації, а не для битви з охороною чи будь-ким іншим всередині".

Коли зустріч добігла кінця і всі були готові відпочити, наскільки це було можливо, вони побачили темну тінь, що з’явилася зверху, накриваючи всі замки.

Через кілька секунд повторилося те саме, що й минулого разу. Далкі падали з неба разом із Маскованими вампірами.

Напад почався знову.