Розділ 1368 — Дощ іде

Кривавий бур обертався швидше, ніж рука Квіна могла загоюватися. Він не знав, як довго зможе втримувати бур, перш ніж повністю втратить руку, і помітив ще одну проблему, яку не врахував.

Вперше відтоді, як він почав використовувати Абсолютний контроль крові та керувати такою великою кількістю крові, він відчув навантаження на своє тіло. Здавалося, вени по всьому тілу ось-ось вибухнуть. Це було навіть гірше, ніж коли він поглинув криваву ауру з трону Карателя.

"Чи це те, що Артур мав на увазі під відкатом цієї здібності? Не дивно, що Брайс більше не може рухатися. Якби моє тіло не пройшло через те зміцнення або якби я не мав Кривавої броні Артура, я міг би втратити контроль набагато раніше", - подумав Квін.

Все ж, затамувавши подих та ігноруючи всі сигнали болю, десятий лідер побіг уперед так швидко, як міг. Зберігаючи концентрацію, він ще збільшив швидкість Кривавого бура, якраз вчасно, щоб покарати Лаксмуса, який завершив свою трансформацію.

Той дивився на Кривавий бур своїми тепер повністю червоними очима, навіть білки стали малиновими. Однак було вже надто пізно для Лаксмуса, щоб повноцінно зреагувати, оскільки великий бур врізався в нього.

Зріст Лаксмуса тепер сягав близько 3 метрів, що робило його практично гігантом порівняно зі звичайними людьми, проте сам Кривавий бур майже зрівнявся з ним за розміром. Витягнувши свої чорні руки, Лаксмус спробував схопити бур. Він був упевнений, що його чорне гартування врятує його, як це було кожного разу раніше.

На жаль для Лаксмуса, його безмежна впевненість почала згасати. Так само, як і для Квіна, обертання Кривавого бура було схоже на тисячі й тисячі кривавих ударів, що одночасно вражали його руки протягом однієї секунди. Було видно, як чорна субстанція відшаровується, потім плоть, а тепер і м'язи розривалися щомиті.

"Це неможливо, я володію силою..."

"Та просто стули пельку і здохни!" - перебив його Квін, він був упевнений, що якщо триматиме бур довше, це назавжди пошкодить його руки. Він більше не міг цього витримувати і штовхнув його вперед, перш ніж відпустити і впасти на коліна. Вампір-лорд важко хапав ротом повітря, чуючи лише звуки руйнування.

Коли Квін підвів огляд, він більше не бачив Лаксмуса, але водночас у замку позаду нього, Королівському замку, тепер зяяла велика діра, більша за будівлю, що залишилася. Його верхівка почала кришитися шматок за шматком, а потім уся споруда почала валитися.

На щастя, поблизу замку не було вампірів, але Королівського замку більше не існувало.

"Це кінець? Він нарешті мертвий?" - сподівався Квін. Зрештою, він міг зробити ще багато чого. Хоча він не був упевнений, що зможе витримати подальше використання Абсолютного контролю крові, Вампір-лорд все ще мав у своєму розпорядженні Перевантаження Тінню. Воно було активне навіть зараз, і, якщо знадобиться, він міг використати ще одне повне відновлення, щоб застосувати свій набір Синього ікла.

"Квіне!" - гукнув Джин, ніби попереджаючи; обернувшись, він побачив меншу версію Лаксмуса. Він повернувся до своєї початкової форми вампіра, в якій був, коли вперше пробудився.

На його тілі більше не було чорних частин, але водночас усе його тіло було позбавлене поранень.

"Як... як він зміг це пережити?" - запитав Квін.

"Я не впевнений, але він мав заплатити якусь ціну. Він мусить бути на межі сил", - сказав Вінсент. - "Схоже, вся його енергія або запозичена сила зникла, тож зараз найкращий час, щоб покінчити з ним повністю!"

Проте в той момент Лаксмус стояв поруч із Брайсом, тримаючи Короля вампірів за шию. Його тіло виглядало безсилим, і саме тоді Квін побачив, що в його грудях була величезна діра.

"Ваш Король упав, але, схоже, він був не таким уже й проблемним", - заявив Лаксмус. - "Я запам'ятаю цей день. Проклинайте власні долі за те, що наважилися зрадити Великого Бога Іммортуї!"

Була причина, чому Лаксмус підійшов до Брайса - він побачив дещо дуже цікаве на тілі Брайса. У руці він тепер тримав кристал, наповнений силою Тіні.

Коли він опинився в його руці, сила швидко покинула кристал і почала проникати в тіло Лаксмуса.

"Я завжди знав, що це повернеться до мене якимось чином!"

Квін підвівся з землі і побіг так швидко, як міг, але в ту ж секунду, як він зробив крок, Лаксмус перетворився на самі лише тіні, зникнувши з того місця.

Десятий лідер озирнувся, очікуючи нападу. Інші лідери також залишалися пильними, боячись, що можуть стати його наступною ціллю. На жаль, як би вони не концентрували свої відчуття, ніхто з них зовсім не міг відчути його присутність.

"Він втік... Після всього цього!" - Квін упав на коліна. Він не міг у це повірити. Після стількох втрачених життів, після всієї сили, яку він здобув, Першородний Король мав бути ближчим до смерті, ніж навіть у битві проти інших Першородних... і все ж йому вдалося втекти.

"Хай йому грець, той кристал! Чому Брайс приніс його з собою?! Де він взагалі його взяв?!" - Квін видав пронизливий крик. Через кілька секунд, наче відповідаючи на його плач, на поселення почав падати дощ.

Квін залишився там наодинці, на фоні зруйнованого Королівського замку, поки дощ продовжував лити на нього, намочивши волосся.

"Це прикро, Квіне, але ти зробив усе, що міг", - Вінсент намагався надати йому хоч якоїсь втіхи. - "Першородний Король був сильний, і, можливо, одного дня він створить власну армію, щоб повернутися і протистояти тобі, але я вірю, що в тій битві він дещо усвідомив. Ми всі бачили, що ти повністю перевершив його".

"Якби він повернувся зараз, він був би дурнем, бо зазнав би ще однієї поразки. Кожного разу, коли він повертатиметься тепер, ти зможеш зупинити його, незалежно від того, яку армію він приведе".

Квін відчув, що слова Вінсента не були порожніми. Лише завдяки цій битві Вампір-лорд здобув більше сили, ніж міг собі уявити. Перевантаження Тінню добігло кінця, і відкат забрав у нього 10 000 Очок МС.

[60,234/102,345]

Те, що колись змусило б його плюватися кров'ю від шоку, тепер здавалося невеликою ціною. Квін мав понад сто тисяч Очок МС, його Контроль крові також залишався на рівні десяти тисяч, і він відчував, як кривава аура, яку він здобув, тече крізь його тіло.

"Але якою ціною... Пол, Казз... навіть Брайс врешті-решт загинули".

Саме тоді Квін нарешті підвівся, щоб перевірити, чи вдалося вижити іншому чоловіку. Він пам'ятав, що той втратив багато крові, але лежав на землі. На жаль, не було чутно жодного серцебиття, лише тиха посмішка застигла на обличчі покійного.

"Ти... навчив мене багато чому", - сказав Квін, закриваючи відкриті очі Карателя.

"Знаєш, Вінсенте, коли я був маленьким хлопчиком, мої батьки пішли на війну. Вони воювали п'ять років, перш ніж я дізнався про їхню смерть. У мене ніколи не було батьківської фігури, і, мабуть, я шукав її в людях навколо себе, але тепер навіть Артур пішов..."

"Але я все ще тут, Квіне. Поки в тебе є система, я буду з тобою".

У той момент усі вампіри почали виходити із замків. Усі вони дивувалися, чи закінчилася битва. Усі вони бачили, як Лаксмус зник, боячись, що він з'явиться знову, але він, здавалося, пішов. Усі вони стали свідками того, що один конкретний вампір здобув приголомшливу перемогу, врятувавши їх усіх.

Лідери вийшли вперед, зупинившись перед тілами Брайса та Артура. Їхні лицарі стали позаду них, аж поки кожен член кожної сім'ї не вишикувався на відкритому полі, за ними - неафілійовані вампіри.

"Попри всі його недоліки, ми дякуємо Королю Брайсу, Артуру, оригінальному Карателю, а також Квіну Талену, лідеру Сім'ї Проклятих, за порятунок життів усіх нас у Вампірському поселенні!" - заявив Мука, виступаючи як представник усіх вампірів, перш ніж опуститися на коліна і вклонитися. Наступної миті всі інші зробили те саме, ставши на коліна, і проговорили в унісон:

"Ми дякуємо вам за порятунок наших життів".

Квін обернувся і побачив, як усі вклоняються йому. Промоклий під дощем. Це було неймовірне видовище. Тисячі вампірів вклонилися йому, чужинцю, людині, яку перетворили.

"Квіне!" - промовив Мука, підводячи голову. "Ви врятували нас від цієї великої загрози! Це складний час для всіх нас, вампірів, але зараз, як ніколи, нам потрібен справжній лідер. Ось чому прямо тут, прямо зараз я висуваю вас на посаду нашого наступного Короля!"

Ця пропозиція отримала одностайну підтримку від усіх лідерів, і ніхто не висловив заперечень, жоден вампір з жодної сім'ї чи лідерів.

"Що... Що, ви хочете, щоб я став... Королем вампірів?"

[Оновлення квесту]

[Стати Королем вампірів]

[Рада та народ вирішили призначити вас своїм наступним Королем вампірів.]

[Ви приймаєте?]