Розділ 149 — Дивний Пристрій

VIP кімнати гуртожитку першокурсників розташовувалися на третьому поверсі. Квін вирішив піти туди, щоб зустрітися з деким. Звісно, цим деким був Логан, оскільки він був єдиним VIP , кого знав Квін. Хоча він не був упевнений, чи Логан взагалі зможе йому допомогти.

План Квіна полягав у тому, щоб використати кристали крилатих ящірок для створення якогось костюма або комбінезона, який би покривав усе його тіло. Йому потрібен був гнучкий матеріал, щоб він міг обгорнути його, але він також мав бути достатньо міцним, щоб вижити в бою.

Йому було досить легко знайти чорний костюм, який покривав би все його тіло і допоміг би уникнути сонячного світла. Проблема була в тому, що як тільки Квіна вдарять і костюм розірветься, він знову ослабне від сонця.

Ось чому, коли він дізнався про плащ Сема з VR -гри, йому спала на думку ідея. Тепер, коли в нього були матеріали, єдиною проблемою залишалося виготовити з них костюм.

Більшість ковалів і кравців мали креслення, яким слідували. Ці креслення визначали техніки, які використовувалися, та які матеріали потрібно було змішувати при створенні зброї та броні. Але оскільки Квін просив про щось, що раніше не робилося, йому довелося б звернутися до когось рівня експерта-дизайнера, щоб той виготовив це на замовлення.

Це було б дуже дорого, і навіть якщо він продав би всі кристали та використав би ті, що в нього в руках, йому все одно не вистачило б, щоб покрити витрати. Це привело його до Логана. Він бачив, скільки божевільних речей Логан, здавалося, створює для себе у своїй кімнаті. Він подумав, можливо, у того є ідея, або, якщо ні, він зможе познайомити його з кимось, хто міг би зробити це за нижчою ціною.

Спочатку Квін постукав у двері, але, здавалося, ніхто не відповів. Це було дивно, тому що протягом тижня, коли Квін тренувався, використовуючи машину Логана, він жодного разу не бачив, щоб той виходив з кімнати.

Спроба відчинити двері здивувала його тим, що вони не були замкнені, та й зачинені не належним чином. "Привіт?" – запитав Квін, прокравшись у кімнату.

Якраз на іншому кінці кімнати він побачив Логана у кріслі. В його правій руці була якась металева рукавичка-інструмент, а великі окуляри наче зависли над очима.

"О, він просто зайнятий, як завжди," - подумав Квін.

Квін почав оглядати кімнату, роздивляючись усілякі прилади навколо. Він знав, що коли Логан входить у стан концентрації, то щоб ти не робив, не зможеш привернути його увагу. Тому найкраще - просто почекати, поки він закінчить.

Блукаючи кімнатою, Квін продовжував розглядати всі пристрої для зберігання, і щоразу, коли знаходив щось цікаве, він використовував свій навик огляду.

Він помітив, що щодо деяких пристроїв система, здавалося, не мала жодного уявлення, що це таке. А для інших предметів вона давала базові описи, наприклад, з яких матеріалів виготовлено предмет.

Для інших вона просто показувала рядок: ?????

Це були предмети, які Логан унікально створив і яких не існувало у світі. Але в них було дещо спільне - ім'я творця: Логан Дайсон.

Але коли Квін оглядався довкола, він помітив дивний круглий предмет на одній із полиць. Він виділявся на фоні решти, оскільки більшість речей у кімнаті, здавалося, були вкриті пилом, але не цей.

Це був пристрій квадратної форми, не більший за ноутбук, а зверху, здавалося, був якийсь цифровий дисплей.

[Оглянути]

[Пристрій порталу повернення, після введення правильного коду доступу він поверне вас до попередньо встановленого місця призначення]

[Творець Річард Ено]

Квін підійшов, щоб роздивитися ближче. Здавалося, це був єдиний предмет, зроблений не Логаном, і, крім того, це був телепортер. Але такий, якого він ніколи раніше не бачив. Телепортери, які вони зараз використовували, були досить великими пристроями, але цей був малим і компактним, ніби технологія випередила їхній сучасний час.

Квін потягнувся, щоб взяти його, але саме тоді голос ззаду звернувся до нього.

"Гей, якщо хочеш, щоб тобі повідривало пальці, то прошу, будь ласка, пригощайся, продовжуй і торкнись до нього," саркастично промовив Логан, розвернувшись на своєму сидінні та дивлячись на Квіна. "Зрештою, мені було б цікаво подивитися, чия здатність сильніша, моя чи твоя," продовжив він.

"Вибач за це," сказав Квін, відсмикуючи руку. "Просто виглядає доволі цікаво. Що це взагалі таке?"

Коли Квін закінчив говорити, роботизована рукавиця, що була на одній з рук Логана, почала руйнуватися. Здавалося, що вона розпадається на дрібніші частини, доки вони не стали схожі на маленьких жучків. Потім ці жучки попрямували туди, де був Квін, схопили кейс і принесли його Логану.

"Ця штука стала прокляттям для мене та моєї сім'ї," сказав Логан, оглядаючи її. "Як ви знаєте, моя сім'я — це ті, хто з самого початку приховував свої здібності від світу. Під час початку війни вони були дослідниками, які працювали приватно на різні корпорації. Іноді навіть на уряди, різні армії та всілякі компанії. Так от, під час однієї з їхніх поїздок близько п'ятдесяти років тому вони виявили цей пристрій. На той час ніхто не знав, що це таке, і, здавалося, наша здатність на нього теж не діяла.

Звісно, моя сім'я намагалася дослідити його, і зрештою, коли ми виявили технологію Далкі, ми знайшли подібність між нею та цією технологією. Схоже, це якийсь телепортер. Але питання в тому, чому технологія Далкі існувала б на землі ще до їхньої появи. Тоді це просто ставить перед нами ще більше питань, чому Далкі напали на нас? Чи були вони тут раніше? Але ми просто ніколи про це не знали?"

Усі ці запитання змусили Квіна замислитися. Можливо, Логан мав рацію, а він раніше сприймав усе, що казав уряд, як факт. Він знав, що вони приховують речі, уряди завжди так робили, але чи приховували вони від громадськості ще більші секрети, подібно до його вампірської системи?

"У будь-якому разі", - сказав Логан. "Я не очікую, що ти знатимеш хоч якісь відповіді. Єдине, що ми знаємо, це те, що той, хто зміг створити такий компактний телепортер, - геній. О, якби ж я міг зустрітися з ним одного дня."

"Зачекай, що ти сказав?" - відповів Квін. "Ти сказав, що не знаєш, хто його створив?"

"Звісно, ні. Якби знав, моя родина і я полювали б на нього поколіннями."

Це ще більше занурило Квіна в роздуми. Річард Ено був відомим вченим, людиною, яка відкрила не лише силу звіриних кристалів, а й те, як працюють портали Далкі. Чи міг він справді знати все від самого початку?

Але зараз це надто велика проблема для вирішення, особливо для когось на кшталт його. Він був лише однією людиною у всій цій справі, і в нього були власні проблеми, з якими потрібно розібратися.

"Так от," сказав Логан. "Чого це ти до мене завітав, знову пограти захотів?"

"Власне кажучи," відповів Квін. "Я хотів попросити тебе допомогти мені зробити костюм."