Розділ 1547 — Інший білий

Усі там знали, що Пітер сильний. Він завжди таким був, але причина, чому він ніколи не здавався іншим чимось особливим, можливо, полягала в Квіні, який завжди затьмарював його.

Завжди знаходився хтось могутніший, швидший і вправніший, тому навіть Ворден думав про те, що робити, коли настане його черга.

А зараз, на додачу до всього, Сіл уже думав про те, щоб теж поєднати свої здібності.

"Ви, хлопці, можете перестати думати про свої черги, бо вам це не знадобиться", - заявив Пітер.

Першим, хто наблизився до Далкі з його менших ваг, було нове поповнення групи - чотиришипий гуманоїдний Далкі з довгими кігтями. Звісно, він був не таким сильним, як п'ятишипий, але був близьким до цього.

Певною мірою здавалося, що цей Далкі тут лише для того, щоб випробувати ґрунт.

"Схоже, ти вмієш піднімати мерців і виставив проти мене нове покоління. Я буду дуже радий розчавити цього дурня!" - сказав п'ятишипий.

Проте, як і в усіх інших боях до цього, коли п'ятишипий Далкі махав своїми руками й не тільки, це було повільно, достатньо повільно, щоб чотиришипий міг легко ухилятися. Він приготував свої кігті й почав бити ними по руці Далкі, якою той атакував.

Інші чули зіткнення, але кігті не могли подряпати тверду шкіру, як і всі інші атаки.

"Певною мірою, цей п'ятишипий Далкі не становить великої загрози, бо він насправді не має способу нормально атакувати. Можливо, він все ще має силу п'ятишипого, тож якби він зміг вхопити когось із нас, у нас були б неприємності, але не схоже, що це скоро станеться", - подумав Ворден, продовжуючи аналізувати бій. "Ось чому, попри статус п'ятишипого, його навіть не вважали одним із лідерів. Або це, або Ґрем мав якийсь спосіб прискорити еволюцію Далкі й лише нещодавно створив цю масу".

Продовжуючи спостерігати за боєм, гуманоїдний Далкі під контролем Пітера спробував зробити щось інше. Він уникав ударів і постійно атакував груди ворога, саме туди, де мало бути серце. Рухаючись туди-сюди, гуманоїдний Далкі був швидким, майже як вампір.

Однак п'ятишипий виглядав безстрашним, і чому б йому боятися, коли кігті гуманоїдного Далкі навіть не могли пробити його тіло. Все ж таки, Пітер та інші дві менші ваги ще не приєдналися до бою.

"Знаєте, ці гуманоїдні Далкі мають особливу рису, як і п'ятишипі", - почав говорити Пітер, що було незвично для нього. "Але гуманоїдні Далкі, їхні риси здаються більш вражаючими, ніж у п'ятишипого Далкі. Я вже виграв це змагання".

Інші дивувалися, про що говорить Пітер, але, вперше повернувши голови, вони побачили поріз на грудях п'ятишипого Далкі. Він був неглибоким, лише легке поранення, але Далкі явно стікав кров'ю.

Водночас кігті гуманоїдного Далкі розжарилися до червоного. Трохи побившись за допомогою гуманоїдного Далкі, Пітер помітив, що чим більше той завдавав ударів або бився, тим більше змінювався колір його кігтів, і це було не просто заради ефекту. Під час бою вони ставали сильнішими й гострішими, водночас виділяючи дивний жар.

Зараз гуманоїдний Далкі був ідеальним супротивником проти ворога. Бій тривав, кігті здирали дедалі більше луски й змушували п'ятишипого більше кровоточити, але потім сталося дещо інше.

Вперше, коли Далкі завдав удару, він ледь не влучив у гуманоїдного Далкі.

"Чорт забирай, особлива риса Далкі. Чим більше вони стікають кров'ю, тим швидшими стають. Тепер ця маса стає досить швидкою. Завдаючи їй більше шкоди, я лише ускладнюю собі роботу", - подумав Ворден.

"Тепер час діяти нам", - сказав Пітер.

Гуманоїдний Далкі відступив, а натомість вперед вийшов Пітер. Коли він викинув кулак, Пітер підстрибнув і показав, що він навіть швидший за гуманоїдного Далкі, і ця швидкість вразила інших.

"Знаєте, я ніколи не втручався і не брав участі у вашому маленькому змаганні", - почав говорити Джейк, вампір-лідер, який прийшов разом із групою, але майже весь час мовчав. По правді, він ні з ким із них не був близьким, а найближчою людиною для нього був Пітер, який ніколи багато не говорив.

"Але це тому, що я був впевнений, що він впорається з усім сам".

Діставши свій дивний кийок, Пітер використав усю свою силу і з силою вдарив зброєю об землю. Це дало шанс двом іншим Меншим Віхтам вступити в бій. Легс рушила вперед і закрутилася, встромивши свій хвіст прямо в груди Далкі.

Він легко прорізав тверду луску, але після того, як увійшов на кілька дюймів, раптово зупинився.

"Ха-ха-ха!" - загорлав п'ятишипий Далкі. - "Ти нарешті зміг пробити мене, але цього замало!"

Саме в цей момент Легс зробила щось дивне. Вона відійшла і від'єднала свій хвіст, залишивши його в тілі п'ятишипого Далкі. Наступної секунди вона п'ятою заштовхнула власний хвіст глибше в груди п'ятишипого.

Сильний біль змусив п'ятишипого похитнутися, оскільки хвіст наблизився до його серця.

"Не хвилюйтеся, нам просто треба вбити тебе, щоб вона змогла забрати свій хвіст назад!" - крикнув Пітер, але наступним атакував не він. Це був Безголовий Гілстон. Він крутнувся на пальцях ніг, активував Звіряче спорядження на своєму тілі й теж вдарив по кінцю хвоста.

Добре, що хвіст Слайсер був однією з найміцніших речей у світі, бо від такого удару більшість речей просто розлетілися б. Через цей удар хвіст увійшов глибше і частково пробив серце Далкі. Він відчував це, але все ще не був мертвий.

"Гей, я маю бути тим, хто закінчить це!" - крикнув Пітер, відвівши обидва кулаки назад, а потім, побігши вперед і підстрибнувши в повітря, з усієї сили вдарив ними одночасно. Коли його кулаки влучили в нижню частину хвоста, він не лише пробив серце Далкі, але й пройшов наскрізь, і наступної секунди п'ятишипий Далкі впав на підлогу.

Інші оніміли, спостерігаючи за тим, що сталося. Ворден так багато планував, намагаючись перемогти п'ятишипого, а Сіл думав, що він єдиний, єдиний з усієї групи, хто міг здолати п'ятишипого Далкі.

"Коли він став таким сильним?" - поскаржився Ратен. - "Він же чорт забирай виграв змагання, чи не так?"

"Ну, там не було ніякого призу чи чогось такого", - відповів Фекс, дивуючись, у чому проблема. - "Але так, Пітер виграв".

Витягнувши хвіст із Далкі, Пітер кинув його Легс, яка зловила його ногами. Потім вона якимось чином приєднала його назад до себе, що було дивним видовищем для інших.

"Добре, Масо, час тобі прокидатися. Ти - моя остання четверта частина. З такою лускою в мене буде непереможна команда", - посміхнувся Пітер.

Через кілька секунд інші були дуже здивовані, побачивши, як велика маса знову підводиться з землі. Вона виглядала так само, як і раніше, але тепер у неї була дірка в грудях.

"Охрініти! Ти можеш таке робити?! Ти мав бути там, коли помер Одноріг!" - крикнув Фекс, відчуваючи тепер, що йому варто було зберегти своє тіло цілим, а не використовувати його для крові Ґріна, але тоді це було необхідно.

Однак дещо незабаром привернуло увагу Фекса. Він повернув голову і побачив велику постать, що летіла до них. Наступної секунди вона приземлилася на землю, змусивши всіх здригнутися.

"Це Дракон!" - крикнув Ворден.

Пітер негайно спробував забратися звідти зі своїми меншими вагами; врешті-решт, він був не в найкращому положенні. Усі відійшли досить швидко, кожен сам за себе, звісно. Дракон подивився на масу і відразу різко подався головою вперед, схопивши п'ятишипого звіра.

Піднявши голову, вони побачили, як він висить у нього в пащі. Коли Дракон закрив щелепи, його зуби розірвали тверду луску, яку вони всі ледь могли подряпати кілька секунд тому, і після кількох жувальних рухів він проковтнув звіра, і на цьому все закінчилося.