Розділ 1688 — Вбивця богів!

Місцевість була невпізнаваною порівняно з тим, що було раніше. Земля була знищена з обох боків. Численні діри в ґрунті, а також гігантські кратери та багато іншого від атак.

Расс і Блісс стояли там кілька секунд, оглядаючи наслідки битви. Блісс була тут увесь цей час і спостерігала, як вони двоє билися, приховуючи свою присутність за допомогою дивної магії, яку вона використовувала.

"Що ти думаєш?" - нарешті запитала Блісс. "Якби ти міг битися до кінця, як гадаєш, ти б переміг?" Почувши цей коментар, Расс трохи засміявся.

"Відповідаєш на моє запитання іншим запитанням?" - відповів Расс.

"Ти знаєш, як працюють мої сили. Він був... неймовірно сильний. Здатний перемогти того, хто був таким же великим, як і він сам."

"Він частково вдосконалювався під час бою, і я не встигав за ним. Якби я мав відповісти на твоє запитання, то думаю, навіть ти не могла б передбачити, що він зможе перемогти власну уяву."

"Він, безумовно, виняткова людина. Я просто хотіла б, щоб хтось, схожий на нього, з'явився у світі раніше."

"Можливо, дещо на кшталт Закуті ніколи б не існувало з ним від самого початку."

Тепер Блісс тихо засміялася, почувши ці слова.

"Ти думаєш, я не знаю правди? Ти справді думаєш, що я просто бачу одне видіння і все? Я проводжу дослідження тих, кому вирішила допомогти. Є причина, чому я обрала саме тебе", - заявила Блісс.

"Я знаю, що твоя історія була переважно вигадкою, способом залучити інших на свій бік. Приводом піти проти Клинка."

"Як ти міг перейматися жінкою, яку навіть ніколи не знав? Усі ці розмови про помсту. Просто пам'ятай, що саме я допомогла тобі тоді."

Расс пильно подивився на Блісс, щойно вона вимовила ці слова, ніби хотів сказати більше, але вирішив промовчати щодо цього питання і перейшов до іншого.

"Ця сила... це сила, яку ти мені дала. Ти маєш рацію, саме ти допомогла мені. Це були не сили моєї сім'ї, натомість ти прийшла і дала мені кристал, у якому були ці сили. Коли ти дала мені цю силу, я впевнений, ти знала, яка від неї для тебе користь. Ти не просто допомогла мені з доброти душевної."

"Ось чому я хочу запитати: скільки з цього ти спланувала від самого початку? Ти попросила мене одружитися з Джессікою лише тому, що знала, що він по полює за нею? Або, знаючи тебе, у ній є щось більше."

"Можливо, те, що ти дала мені свої сили, - це лише спосіб для мене тренувати його? Я бачив його... я бачив, як він ставав сильнішим під час бою. Правда в тому, що я не знаю, на чиєму ти боці - моєму, його, чи взагалі на боці світу."

Блісс вирішила змахнути своїм посохом, і як тільки вона це зробила, з-під землі піднявся пагорб, і невдовзі він утворив сидіння, ніби хтось використовував Здібність Землі. Потім вона знову змахнула рукою і посохом, і щойно вона це зробила, перед нею утворилося ще одне сидіння.

Звісно, Расс зайняв місце, оскільки був готовий почути те, що вона мала сказати.

"Хоч би скільки я прагнула допомогти людям, вони завжди намагаються виставити мене ворогом."

"Колись мене називали великою відьмою і давали багато інших імен, проте все, що я роблю - це намагаюся врятувати людство", - зітхнула Блісс.

"Ми знаємо одне одного вже досить довго, тому я думаю, ти заслуговуєш знати більше правди. Правди про нас. Я розповідала тобі деякі речі раніше, але світ складний."

"Весь всесвіт складний, як і наше існування. Всесвіт є тим, хто вирішує, що і як відбувається, обираючи, кому дарувати велику силу."

"Стається так багато речей, які я не можу передбачити, і, зокрема, те, що він став таким, як я, не було одним із них. Як ти знаєш, він сильний, але на те є багато причин."

"По-перше, він володіє силою того, що ми, селестіали, називаємо силами вбивці богів. Твоя сила - це сила одного з цих вбивць богів, від звірів, що знаходяться за межами Демонічного рівня."

"Вони існують там, у великому всесвіті, і його сила Тіні - одна з них. Справа в тому, що можна вбити всіх звірів, на відміну від нас, селестіалів, які відроджуються після смерті."

"Однак їхні сили не можуть померти. Їхні сили можуть передаватися, і те, що я дала тобі, було силою вбивці богів, ось чому вона була такою сильною."

"З кожною людиною чи істотою ця сила з часом певним чином адаптується до користувача, дозволяючи їм зробити силу своєю власною."

"І все ж, це лякає нас, селестіалів, тому що вбивці богів руйнують баланс: баланс, який ми маємо між селестіалами на нашому плані та іншими планами."

"Проблема в тому... як Квін став Селестіалом, досягнувши вершини самотужки... важко переконати його, але з часом, я думаю, він навчиться."

Расс не знав, що думати про те, що він дізнався. Чесно кажучи, його більше хвилювали людські справи, ніж будь-яка з цих божественних нісенітниць, але все одно було цікаво дізнатися, чому його сили можуть більше, ніж інші.

"Я хочу запитати, чому ти була такою впевненою, що Тінь заблокує його криваве свердло?" - запитала Блісс.

Расс посміхнувся.

"Тому що це його Тінь. Ти розповідала мені про його минуле, про те, наскільки він цінував цю людину на ім'я Артур. У його розумінні Тінь - одна з найсильніших його навичок, що може бути правдою, якщо те, що ти кажеш, - правда", - відповів Расс.

"Але, як ти бачила, якою б не була ця його нова енергія, те, що він не знав про її сили, спричинило невеликий збій. Я б хотів продовжити битву з ним."

Саме тоді Блісс відчула, що їй пора йти, і, кивнувши головою, вона піднялася зі свого місця і використала свої сили, щоб прибрати його.

"Так, можливо, одного дня ти знову зможеш битися, або, можливо, у майбутньому ти використаєш свої сили, щоб вбивати селестіалів. Це те, чого я не знаю", - заявила Блісс, відчуваючи, що настав час вирушати.

"Було б марно битися з ним зараз", - відповів Расс, вдивляючись у далечінь.

"Хіба не бачиш, мої сили закінчуються... це тому, що її більше немає поруч. Моє припущення - вона більше не жива."

У цей момент очі Блісс спалахнули, бо вона зрозуміла, що щось сталося. Вона все ще відчувала енергію там, тому й не надала цьому значення.

Але тепер, знаючи, що Расс припинив битися через те, що більше не отримував енергії для постійного використання своїх МС-клітин, це означало, що щось мало статися на іншому полі бою.

Незабаром простір навколо них трохи змінився, ніби вони перемістилися з раптового простору. У той же час, коли Квін біг кудись у далечінь, каміння та місцевість навколо нього почали змінюватися.

Сцена навколо нього виглядала схожою, пустка, де нічого немає, але вона була явно іншою. Тепер він також міг чути звуки вигуків і багато чого іншого вдалині. Тепер, нарешті, він повернувся, близько до того місця, де був раніше.

Не вагаючись, Квін почав бігти на звуки.

*** *** ***

У той же час Блісс усвідомила, що сталося, і побачила, що певний гуманоїдний Дракон має в руці сяючу білу енергію.

"Ні! Це погані новини", - майже крикнула Блісс.

"Хто це... і що відбувається?" - запитав Расс.

"Це був хтось дуже небезпечний..." - відповіла Блісс, мружачись у бік Дракона.

"А тепер?"

"Я не знаю, він не схожий на себе колишнього... але з тією штукою в руках він може стати таким же небезпечним, яким був колись."