Розділ 1765 — Битва легенд

Два кулаки зіткнулися на величезній крижаній планеті в такий момент, що навіть земля під ними тріснула. Спостерігачі Амра ніколи в житті не бачили такої сили й були відкинуті ударною хвилею від зіткнення. Охоронці перед воротами хотіли приєднатися, щоб допомогти Квіну, але їх швидко відкинуло назад у стіни Вежі ударними хвилями, як і всіх інших.

Пильно вдивляючись в очі іншого, Квін намагався зрозуміти, хто це може бути.

"Людина, яка знає моє ім'я? І так далеко звідси? Я, мабуть, знав цього хлопця в минулому", - подумав Квін. Саме тоді в голові Квіна виникло обличчя. Це був один із ворогів, якого він ніколи не забуде, - Гілстон Блейд.

Але Гілстон Блейд був мертвий. Ця людина не могла бути ним. Швидко обміркувавши це і згадавши слова Лоґана, Квін міг дійти лише одного висновку щодо того, ким був Вбивця богів.

"Сіл..."

"Замовкни!" - крикнув Сіл, штовхаючи кулак далі вперед. Раптовий приплив сили вирвався з-за його ліктя, коли з нього спалахнуло велике полум'я. Вогонь був гігантським, а жар - важким, тому лід, на якому вони стояли, миттєво розтанув, а вся територія позаду нього також почала танути.

Раптовий сплеск сили застав Квіна зненацька, і він відчув, що якщо не зробить щось негайно, атака відірве йому всю руку, і вперше за довгий час Квін відчув необхідність використати одну зі своїх важких навичок.

Активувавши Зброю душі, Квін негайно зібрав усі тіні до своєї правої руки й ущільнив їх. Тепер його рука до самого ліктя виглядала так, ніби вона не була частиною його тіла, але це також означало, що він принаймні зможе витримати цю атаку.

"Ця сила... вона сильніша, ніж минулого разу, коли я бився проти нього, але як це можливо? Мабуть, мені варто було очікувати цього".

"Ті Небесні не просто так дали йому титул Вбивці богів. Але я не впевнений, як довго Перевантаження Тінню працюватиме проти нього".

Успішно заблокувавши атаку, Квін швидко відскочив назад. Він покрив свої крила Тінню, оскільки все ще міг використовувати їх так, ніби Перевантаження Тінню було активним. Єдина проблема полягала в тому, що поки Тінь була в цій ущільненій формі для зупинки атак, Квін не міг по-справжньому використовувати навичку Перевантаження Тінню так, як міг у минулому.

Принаймні не з тими кількома Очками МС, що в нього залишилися порівняно з минулим, і не в тому разі, якщо він очікував заблокувати ще кілька таких атак, як перша.

"Сіл, це я, Квін! Чому ти нападаєш на мене? Ми можемо поговорити!" - вигукнув Квін.

"Поговорити?" - запитав Сіл, поклавши обидві руки на землю. "Я бився з кількома з вас і знаю ці дрібні трюки. Ти думаєш, я поведуся на це?"

"Квіна ніколи б не було тут, на цій планеті посеред нічого, і ти заплатиш за те, що використовуєш обличчя мого друга ось так!"

Квін раптово відчув холод на своїх ногах, і, подивившись униз, помітив, що вони починають замерзати, а Крижана хвиля повільно піднімається вгору.

"Розталий лід з минулого разу... чорт забирай, він користується мізками". Квін мусив реагувати на одну здібність за іншою, і саме тут полягала проблема: Сіл здавався сильнішим, ніж раніше, у плані своїх здібностей, і був ще той факт, що Квін вперше зіткнувся із Сілом, який мав доступ до кожної здібності, з якою коли-небудь стикався.

Заморозивши землю, Сіл опинився в повітрі з двома великими батогами з блискавок у руках.

Вони виглядали принаймні на двадцять метрів у розмаху, коли Сіл один раз ударив ними по підлозі, миттєво руйнуючи крижану землю. Жар та іскри миттєво випарували її, створюючи шиплячий звук пари.

"Я вже бачив такий рівень сили в грі. Якщо ця штука влучить у мене, не думаю, що моє звичайне тіло зможе це витримати!"

І Квін знав, що це буде проблематично, оскільки він міг використовувати ущільнену Тінь лише для блокування атаки з одного боку.

Сіл не гаяв часу і відвів руки назад, щоб ударити блискавкою по Квіну. Вони зіткнулися, створюючи тріск від іскор, і в наступну мить Сіл смикнув руками, спрямовуючи батоги в бік Квіна, по одному з кожного боку.

"Цей клятий лід тільки сповільнюватиме мене". Квін використав свою силу, щоб пробитися крізь його товщу, і, чесно кажучи, Сіл був досить вражений, побачивши це. Це був не звичайний лід.

"Добре, оскільки ти не хочеш мене слухати і хочеш битися, давай битися, поки ти не прийдеш до тями!"

Квін розмахнувся руками, і два великі довгі червоні ореоли миттєво з'явилися з його рук і попрямували до блискавичного батога, що наближався. Знову ж таки, коли дві атаки зіткнулися, вони зупинилися в повітрі, і здавалося, що вони резонують.

Усе це сталося в одну мить. Сіл зосередив усю свою силу на блискавичних батогах, тоді як червоний ореол протидіяв його силі. Ударні хвилі від цієї атаки були масштабнішими і навіть зруйнували стіни та крижану землю навколо них.

[Тип предмета Зброя душі активовано.]

Хоча Квін не використовував свою Енергію Селестіалів, тому що не бився проти іншого Селестіала і не хотів іти на повну проти свого друга, він відчув, що в нього немає вибору.

Червоні смуги пробігли по його руках, як кровоносні судини, коли він використовував Зброю душі типу предмета, тому що вона була пов'язана з кров'ю Квіна і тим, як вона працювала.

Змахнувши рукою вниз, Квін не зміг дістати Сіла своєю зброєю, але це спричинило появу великої лінії кривавого ореолу, яка розрізала хмару над ними навпіл. Однак атака повністю оминула Сіла.

"Я швидший за нього... але ці очі". - подумав Квін.

Щодо очей, про які він згадував, то це була здібність, яка дозволяла бачити наперед. Квін не знав, як далеко в майбутнє Сіл міг бачити з поточною силою.

Саме тоді Сіл знову кинув свій блискавичний батіг, тільки цього разу Квін вчасно викинув власну зброю, відбивши його, а потім кинувся вперед. Квін почав викидати руки з шаленою швидкістю, випускаючи один за одним контури червоного ореолу.

На той час Сіл уже прибрав свої блискавичні сили і рухався швидше за атаки, хоча це було не зовсім так. Натомість Сіл перемикався між двома здібностями: одна дозволяла йому телепортуватися, а інша - бачити, куди влучать атаки.

Використовуючи їх, він міг обережно уникати всього, водночас наближаючись усе ближче і ближче, поки нарешті не стрибнув, телепортувавшись прямо перед Квіном, цього разу завдавши останньому удару ногою, охопленою полум'ям.

[Зброю душі деактивовано.]

[Нітро-прискорення активовано.]

Використовуючи свою все ще стиснуту руку з Тіні, Квін підняв її, щоб заблокувати атаку, і водночас завдав удару кулаком прямо в живіт Сіла, сильно вдаривши його і відкинувши назад у повітря, поки той не зник з поля зору.

"Дідько... Я забув, що Сіл був людиною, і щойно випустив атаку на повну потужність за допомогою Нітро-прискорення." Це лише довело, наскільки сильним супротивником був Сіл, раз у Квіна не було іншого вибору, окрім як використати все, що він мав.

Однак, дивлячись удалечінь, здавалося, що йому нема про що хвилюватися.

"Моє тіло... не таке, як у звичайної людини," сказав Сіл, знімаючи сорочку і демонструючи своє м'язисте тіло, що випромінювало енергію. Квін одразу відчув, що ця енергія була Ци.

Сіл тримав праву долоню долонею до неба, а над нею ширяла розгорнута книга.

"Схоже, мені знадобиться набір інших здібностей, щоб впоратися з тобою. Ти міцніший горішок, ніж той хлопець, з яким я бився раніше."

Потім він прибрав книгу, і раптом, поки Сіл йшов, з'явилося ще двоє Сілів, а потім троє перетворилися на шістьох і так далі. На очах у Квіна Сіл розмножувався.

"Найкраще в цій здібності те, що після того, як я її використав, вона не потребує більше жодних МС-клітин, і я можу використати іншу."

Минуло небагато часу, перш ніж удалині з'явилося понад тисячу Сілів, які тепер вкрили всі свої руки сильним, потужним полум'ям.

"Ах... Дідько," зітхнув Квін. "Це може бути важче, ніж битися з Атосом."