Розділ 296 — Маленька гра

Почувши слова Зака, Квін хотів одразу ж відмовитися від будь-якої пропозиції, яку збиралися зробити. Було зрозуміло, що вони задумали щось недобре, і з якої причини вони мали б погоджуватися на їхню маленьку гру.

"Забирайтеся звідси, поки я..."

Саме тоді людина з правого боку Квіна стала перед ним.

"Звучить цікаво, що у вас на думці?" Перш ніж Квін встиг відхилити їхню пропозицію, Фекс втрутився в останню секунду. Слово "гра" його дуже зацікавило, крім того, вони вже закінчили свої покупки та дослідили територію. Крім повернення до готельного номеру, щоб відпочити, вони нічого не могли зробити.

Фекс не хвилювався про результати подій і не брав у них участі, тому це могло бути єдиною розвагою, яку він зможе отримати.

"Оскільки ви, хлопці, здаєтеся більш впевненими, ніж зазвичай, на своїх низьких рівнях, я подумав, що це може вас зацікавити". Зак і група почали йти, і Фекс пішов за ними, не роздумуючи. Інші перезирнулися й знизали плечима, вирішивши піти з ними.

"Не хвилюйтеся, вони не можуть багато чого зробити, і ви завжди можете відмовитися", - сказав Сем.

Пройшовши певний час за Заком та його групою, їх врешті-решт привели до ігрової секції платформи. Схоже, він дійсно мав на увазі, що вони гратимуть у гру, а не використовував це як метафору для чогось іншого. Біля стенду, де вони зупинилися, було кілька різних кабінок, відкритих для огляду публіки ззовні.

Усередині кабінок знаходилося щось схоже на старомодний тренажер. Це був звичайний вертикальний товстий металевий стовп. Стовп був розділений на 6 різних секцій, і з кожної з них стирчав інший стовп.

Квін уважно спостерігав за одним зі студентів. Над його головою з'явився цифровий зворотний відлік: 3...2...1... Коли таймер досяг 0, почувся дзижчачий звук.

[Гру розпочато. Рівень 3]

Металевий стовп почав крутити різні секції свого тіла. Однак не всі секції рухалися в одному напрямку. Сама верхня секція скрутилася, і стовп згори тепер наближався до голови студента з лівого боку. У той же час нижня секція стовпа скрутилася в протилежному напрямку, змушуючи висунутий стовп атакувати з правого боку.

Одночасно студент підняв ліву руку та праву ногу, блокуючи обидві атаки. Стовп знову скрутився і продовжував крутитися та обертатися, дозволяючи атакам надходити з різних боків, націлюючись на тіло студента. Тоді Квін також помітив, що там, де стояв студент, є невелике кільце.

'Ясно, отже, він має блокувати всі атаки, не виходячи з рингу,' - подумав Квін. 'Чим вищий рівень, тим швидші та різноманітніші атаки.'

"Моя пропозиція - пограти в гру на вашу звірячу броню," - сказав Зак. "Кожен з нас буде вважатися життям для нашої команди. Перша людина почне з першого рівня і продовжуватиме, поки її не виб'ють, тоді наступна людина з команди почне з рівня, на якому вона зупинилася, і команда, яка фінішує на вищому рівні, виграє," - пояснив Зак.

У такій грі найкраще дозволити найвправнішій людині йти останньою. Причина цього полягає в тому, що ця людина могла спостерігати, як зазнала невдачі попередня. Вони могли відчути таймінг машини, а також побачити різноманітні схеми атак.

"У вашій команді лише чотири людини, тож хтось із вас може піти двічі," - сказав Зак. "Причина вибору цієї гри полягає в тому, що вона вимагає від нас не використовувати наші здібності. Я не хотів вибирати щось, де ми явно будемо переможцями. Це буде просто перевірка рефлексів і швидкості мислення на ногах."

"Мені це не подобається," - сказав Ворден. "Я не маю проблем з грою, я маю на увазі, я думаю, що будь-хто з нас тут зможе перемогти всю вашу команду. Проблема в тому, що ми з цього отримаємо. Ми нічого не виграємо від цієї ставки, оскільки звіряча броня і так по праву належить Квіну."

Спостерігаючи за промовою Сема, він був вражений впевненістю Вордена. Він не заїкався, виступаючи перед цими вищими чинами, і коли він вказував на своїх товаришів по команді, здавалося, що він був щирий, коли казав, що, на його думку, будь-хто з них зможе перемогти їх у грі.

"Я думав, ти це скажеш, звісно, я не став би виставляти лише порожнечу з нашого боку." Зак, потягнувся до сумки одного зі своїх товаришів по команді й витяг кристал звіра. Він був трохи прозорий за кольором, і після того, як Квін використав навичку огляду, він зміг визначити, що це кристал звіра середнього рівня.

[Кристал звіра середнього рівня Лізі ]

[Сумісний з предметом з магазину]

Після використання навички огляду з’явилося ще одне повідомлення, якого він раніше не бачив. Після вибору повідомлення система одразу перевела його до магазину, показавши один короткий меч. Один з мечів у його магазині потребував саме цей кристал для створення.

Зброя з магазину Квіна була вищої якості, ніж можна було знайти на ринку. Проблема полягала в тому, що майже вся зброя в ньому вимагала від нього збору певних предметів для її створення. Оскільки він все ще був студентом, він не міг подорожувати на інші планети звірів, щоб полювати на ці речі.

Поки що він вирішив просто залишити це на майбутнє, після того, як він закінчить школу. Натрапити на один із матеріалів для створення зброї було для нього чудовою нагодою.

"Ми пограємо у вашу маленьку гру," - сказав Квін.

"Чудово," - відповів Зак, ні секунди не сумніваючись, що вони програють.

Ззовні арени, на нижньому поверсі, стояв Лео. Він щойно вийшов з підземної зони після перевірки студентів-учасників. Але справжня причина, чому він там був, - перевірити Пітера. Він допомагав студентам під час справи з Трудрімом.

Була ймовірність, що, використовуючи свої дивні та суворі методи, військові дізнаються, що він також причетний до цієї справи. Він не хвилювався, але водночас мусив готуватися до гіршого.

"Спочатку був один, а тепер троє", - подумав Лео.

Він думав про дивні аури, які відчував. Спочатку це був лише Квін, пізніше аура Пітера змінилася, а потім прибув третій студент з такою ж аурою. Завдяки своїм здібностям він міг сказати, що вони не люди, або принаймні не повністю, або не однакові.

"Військові, можливо, наступають їм на п'яти у чомусь, з чим вони не впораються", - у Лео було передчуття, що якщо ці люди не зовсім люди, і вони збираються публічно стратити одного з їхніх, то, можливо, вони прийдуть і спробують врятувати його, або в майбутньому ці дії можуть спричинити багато проблем, можливо, навіть іншу війну.

Людство не змогло б впоратися з боротьбою проти Далкі та іншої Невідомої істоти. Якщо до цього дійде, можливо, кращим рішенням було б врятувати Пітера самостійно.

З-під поясу Лео дістав невеликий гаманець, з якого витягнув маленьку флягу. Її знайшли під час останньої портальної експедиції. Він досі не знав, кому вона належала, але знав, що це дивний і потужний предмет.

Аура навколо неї була схожа на ауру його власної зброї. Просто так робити флягу з високоякісного звіриного матеріалу було б марнотратством. Це має бути щось особливе, подумав він.

Думаючи, що він міг щось пропустити, або ж фляга має якесь особливе призначення, він відкрутив кришку з верху. Вміст фляги залишився незмінним, оскільки Лео не хотів її викидати.

Він покрутив її, розглядаючи червону рідину всередині.

"Це точно кров, цікаво, чи все це якось пов'язано?"

Щойно він вимовив ці слова, почувся звук кроків, що наближалися до нього. Лео швидко активував свою здатність, що дозволило йому охопити більший діапазон. Після цього він захвилювався ще більше, ніж раніше. Чомусь аура фігур, здавалося, була замаскована.

Він все ще міг бачити постать, але здавалося, що щось, що рухалося в його напрямку, могло її придушити. Зрештою, кроки сповільнилися, і тепер він міг краще її розгледіти. Побачивши, що воно має людиноподібну форму, Лео трохи заспокоївся, але все ще був готовий до будь-чого.

Постать була тепер перед Лео , але, звісно, Лео міг лише сказати, що там хтось є, а не як він виглядає.

"Де ти взяв цю флягу?" - сказав жіночий голос.