Розділ 320 — Вбити нелегала

Після того, як поєдинки на бійцівському турнірі закінчилися, учасників доправили до медичного кабінету, щоб подбати про їхні рани. Навіть ті, хто не отримав значних травм, все одно потребували швидкого огляду.

Вперше Гейлі була задоволена, що вона була не єдиним лікарем у всьому місці, і здавалося, що інші про все подбали. Вона відчувала, що це був один із найспокійніших днів у її житті, але, можливо, вона сказала це занадто рано.

Під час огляду всіх студентів її покликали оглянути одного зі студентів з їхньої власної військової бази. Однак це був не той студент, який брав участь у бійцівському турнірі, як вона спершу подумала.

Коли вона увійшла до кімнати, схожої на лікарняну, і завернула за ріг, вона з подивом побачила студентку з коротким волоссям фіолетового кольору.

"Ми не знаємо, що з нею не так", – сказала одна з медсестер, коли вони вели Гейлі за ріг. "Здається, вона нічого не пам'ятає: ні свого імені, ні звідки вона, ні який сьогодні день. Вона перебуває у сильному шоці, і ми насправді не знаємо, що робити; тому ми вирішили викликати вас."

Після того, як медсестра повідомила їй про ситуацію, Гейлі зрозуміла, що це буде непросто. З якоїсь причини цього року, здавалося, відбувалися більш дивні події, ніж зазвичай.

Медсестра вийшла з кімнати, щоб залишити Гейлі наодинці зі студенткою, поки вона продовжувала виконувати свої інші обов'язки. Коли вона виходила з кімнати, вона наштовхнулася на чоловіка, одягненого в таку саму медичну форму, як і вона. Це був медбрат.

"Там усе гаразд?" – запитав чоловік.

Тоді медсестра озирнулася, щоб перевірити, чи немає когось ще в коридорі, перш ніж розкрити деталі про студентку. Чоловік виглядав стурбованим, почувши цю інформацію, і побажав їй швидкого одужання.

Чоловік продовжив іти коридором і поклав руку до вуха.

"Це агент 66. У мене є оновлена інформація про ситуацію."

****

Всередині металевої бази Чистих, агент 5 була зайнята, сидячи за своїм столом у досить невеликій кімнаті. Вона продовжувала крутити пальцями по столу, розмірковуючи про те, що робити.

Вона нарешті підвелася зі свого місця і відкрила цифровий дисплей з різноманітними фотографіями та цифрами на екрані. Коли вона трохи посунула рукою над зображеннями та словами, вони рухалися разом із нею.

"Агент 100 більше не відповідає на свій комунікатор; за словами агента 66, вона зробила, як було сказано, і вибула з першого раунду турніру, але через події навколо агента 72 ми більше не знаємо, чи була отримана інформація, чи ні. Питання в тому, чому агент 100 більше не відповідає на свій комунікатор?"

Потім вона перемістила руку і вивела інформацію про агента 72. Поруч було фото Сіа .

"Оскільки її пам'ять повністю стерта, агент 72 для нас, по суті, мертва. Ми не маємо жодного уявлення, чи змогли вони щось витягти з неї, чи ні. Можливо, зрештою, не найкраща ідея продовжувати атаку".

Це було важке рішення, і все залежало від агента 5.

Вона закрила голографічний дисплей і повернулася на своє місце.

"Я вирішила, ця операція занадто ризикована, ми більше не плануватимемо атаку на подію".

Рішення було прийнято.

На даху готелю чотири стояли лише дві постаті. Вітер продовжував сильно дути в небі.

"Нелегали? Хто зробив щось нелегальн? Це вперше я чую про таке," нервово відповів Фекс. Він навіть не міг дивитися прямо на свою сестру і продовжував крадькома дивитися, щоб побачити, яке обличчя вона робить. Коли нарешті їхні погляди зустрілися.

Він миттєво пошкодував про це, бо її обличчя виглядало як у демона.

"Більше жодних ігор, Фексе, тепер це серйозна справа," відповіла Сільвер.

Це було воно, він не міг цього приховати від своєї сестри, і він уже очікував такого результату. Добре знаючи, що мало статися, він уже вирішив, що робитиме. Він ніколи не збирався здавати свого кровного брата Квіна. Той врятував йому життя, і у відповідь він врятує його.

"Ти створив цю штуку?" — запитала вона.

"Ні," відповів Фекс цього разу спокійним голосом, щоб показати, що це не жарти. "Коли я прибув, то виявив нелегала, спочатку я думав, що це створила одна з тринадцяти родин, але, зрозумівши, що це Віхт, я зрозумів, що його господар, мабуть, був близько. Я уважно стежив за тим, хто це може бути, і нарешті з'ясував."

Ця інформація мала бути їй розкрита. Важливою частиною плану Фекса було те, що йому потрібно було, щоб Сільвер припинила шукати. Рано чи пізно вона б пішла шукати і знайшла б Квіна по його запаху.

"Ох. Відколи це Фекс став маленьким детективом?" – відповіла Сільвер. "Закон дозволяє вбивати нелегалів на місці. Якщо ми знаємо, що творець у школі, тоді давайте покінчимо з нелегалом і повернемося з Вампіром."

Очікувана відповідь. Його Сестра була досить передбачуваною, оскільки завжди дотримувалася правил і намагалася вирішувати справи найшвидшим способом, не залучаючи інших. Ця невелика частина інсайдерської інформації була єдиним, на що він міг покладатися.

Раптом Фекс опустився на одне коліно і поклав одну руку до землі. Він тримав голову схиленою до підлоги, щоб висловити належну повагу. Це було щось, що Вампір робив лише перед лідерами, або що нижчі ранги робили перед вищими рангами. Хоча Сільвер технічно мала вищий ранг, ніж Фекс, зважаючи на їхні позиції в родині, він ніколи раніше не робив цього перед нею, і все це стало несподіванкою.

"Будь ласка, Сільвер, дозволь мені розібратися з нелегалом, і я обіцяю, що поверну тобі Вампіра сьогодні ввечері. Ти знаєш, я хотів залишатися на землі якомога довше; правда полягала в тому, що я знав: родина рано чи пізно пришле когось по мене. Знайшовши тут нелегала, я робив нотатки і вистежував Вампіра та їх. Я думав, що коли вони заберуть мене назад, якщо я їх також здам, то буде шанс, що моє покарання можна буде полегшити. Я міг би використати це як виправдання того, чому я так довго тут залишався. Будь ласка, дай мені час до кінця завтрашнього дня, і я приведу їх обох до тебе".

Частина того, що сказав Фекс, була правдою. Він справді це спланував. Він просто ніколи не думав, що саме його Сестра буде тією, хто його дістане. Якби він повернувся з Вампіром користувачем Тіньових навичок, його покарання було б легким.

Сільвер деякий час розмірковувала над цим. Фекс порушив суворе правило, але не настільки, щоб його ввести у внутрішній сон, проте був шанс, що його можуть занурити у тимчасовий сон на сотні років. Їй було б прикро бути розлученою зі своїм братом так довго. Якби Фекс спіймав цих злочинців, був би шанс, що покарання можна буде пом'якшити.

"Гаразд… Я погоджуюся на твоє прохання, але є дві речі, – сказала вона. – По-перше, не завтра, ти мусиш зробити все сьогодні ввечері".

"Сьогодні ввечері… але це занадто рано… там охоронці й усе, що захищає…" – стурбовано сказав Фекс.

"Якщо ти не зможеш зробити це сьогодні ввечері, тоді я зроблю це сама завтра. Це буде випробуванням для тебе, і друге. Вампір має бути доставлений мені, але Віхта треба ліквідувати."

Він знав, що це найкраще, що він міг отримати, і певним чином, це був кращий результат, ніж він очікував.

"Гаразд, я приведу вампіра до тебе... і вб'ю Віхта," – відповів Фекс. Вони вдвох швидко зникли, і тепер на даху більше нічого не було. Було так, наче там ніколи нічого й не було.