Розділ 368 — Використання телепорту

Рідкісний вираз з'явився сьогодні на обличчі студента, того, хто рідко коли показував свої емоції, але він був на сьомому небі від щастя. Чому? Тому що довгоочікуваний проєкт, над яким він працював цілий рік, нарешті був завершений.

Лоґан сів у своє крісло, дивлячись на зелений екран. З'явилася дев'ятизначна послідовність чисел, і це означало, що він нарешті зламав код.

Якщо він забажав би, прямо зараз, він міг би відкрити телепорт дивної квадратної форми, ввести код, і той переніс би його до пункту призначення по той бік.

"Отже, це створив Річард Ено, так? Цікаво, куди ти ведеш?" – подумав Лоґан.

Правду кажучи, зараз понад усе він хотів просто стрибнути в телепорт, але перед цим потрібно було зробити кілька речей. По-перше, він не міг просто так покинути навчання посеред навчального року, літо наближалося, і це був би його найкращий шанс вирушити в невідоме місце. А по-друге, було питання, як повернутися назад.

Військові не продавали телепорти, які поверталися на базу. Але для Лоґана це не повинно було стати великою проблемою. Він завжди міг вирушити на невідому планету, і якщо туди вів телепорт, то мав бути і той, що вів кудись іще, і тоді зрештою він міг би повідомити школу про своє місцезнаходження, перш ніж повертатися.

Усі студенти певним чином були зобов'язані повідомляти, де вони перебували наприкінці літа. У більшості випадків студентів просили збиратися в певному районі.

На щастя, Лоґан був VIP-студентом, тому мав особливі привілеї, які дозволяли їм приїхати й забрати його з будь-якого місця, де б він не перебував.

*БАХ

Раптом пролунав гуркіт дверей Лоґана, які розчинилися навстіж. Не було ні стуку, нічого, і це, правду кажучи, його налякало.

"Не чіпай той телепорт!" — вигукнув Квін, уявляючи собі, що Лоґан уже зайшов усередину.

Кілька хвилин тому, коли Лоґан повернувся до своєї кімнати, він побачив зелений екран, і, як обіцяв, надіслав повідомлення Квіну.

Квін щосили намагався дістатися туди якомога швидше, боявся, що Лоґан може надто спокуситися провести якийсь експеримент.

"А що, як він уже зайшов, що, як усе піде не так? Можливо, мені варто було сказати йому, куди він веде. Він міг навіть випадково з’єднати їх з нами".

Але врешті-решт, усе це було лише в його голові, і Лоґан спокійно сидів у своєму кріслі.

"Квіне, будь ласка, не роби так. А що, якби я працював над чимось важливим, а ти мене налякав? Тобі пощастило, що я був занурений у свої думки", — відповів Лоґан, але обидва кутики його рота знову раптом піднялися, показуючи моторошну посмішку.

"Це посмішка?" — запитав Квін. Дивлячись на нього, це більше нагадувало посмішку моторошної ляльки, у якої не було видно зубів.

Вони вдвох сіли й поговорили, і Лоґан пояснив Квіну, як, на його думку, було б найкраще використовувати телепортер влітку. На цьому все для Квіна. Він докладав усіх зусиль, щоб з'ясувати, як зупинити Лоґана від його використання, але зрештою, єдине, що він міг зробити, — це сказати правду.

"Лоґане, я не думаю, що це гарна ідея — використовувати телепортер, і перш ніж ти запитаєш чому. Це тому, що я знаю, куди він веде. Коли Фекс був тут, він миттєво його помітив і дав мені попередження. Ці квадратні телепортери — усі вони ведуть туди, де знаходяться домівки вампірів".

Лоґан мовчав, посмішка на його обличчі зникла, і він поклав руку на підборіддя. Це була його поза для роздумів, і Квін знав, що не слід перебивати, поки Лоґан думав.

"Хіба це не добре?" — відповів Лоґан із несподіваною відповіддю. "Я маю на увазі, тепер у нас є спосіб врятувати Пітера, так?"

"Що ти говориш, Лоґане?" — відповів Квін. "Послухай, я теж хочу врятувати Пітера, але я думаю, що цього разу ти дозволяєш емоціям взяти над тобою гору. Чому ти взагалі не спробував врятувати його в підземеллі? Це було тому, що у нас не було інформації про шкільне підземелля, і це було ризиковано".

«А про місце, де живуть вампіри, ми не знаємо абсолютно нічого, припустимо, ми змогли туди дістатися і пробратися. Тоді що ти робитимеш зі своїм запахом? Вампіри та люди мають відмінний запах одне від одного, і, здається, це йде навіть далі. Я знаю, ти хочеш допомогти Пітеру, і я теж... але не зараз.»

"Вірно, Квін, не зараз, тому я і пропонував влітку," пояснив Лоґан. "Твій ріст сили досі був стрімким, не думай, що я цього не помітив. Я зробив декілька приблизних розрахунків у своїй голові, і я ніколи раніше не бачив нічого подібного.

"Зрештою вампіри прийдуть по нас, так? Але ми не маємо жодного уявлення, коли, і ми не маємо жодного уявлення, де, проте вони знають про тебе, а ти не знаєш про них. Це наш шанс зібрати потрібну інформацію, що таке один вампір серед..." На мить Лоґан замовк, усвідомивши, що не знає, скільки там вампірів.

"Моя думка така: іноді найкраще сховище — це те, що прямо в них під носом. Між зараз і тоді, роби все, що можеш, щоб стати сильнішим, бо я тобі кажу, Квін, я вирішив. Я йду.

"Йдеться не лише про Пітера. Звісно, я відчуваю, що багато разів підводив його і хочу йому допомогти, але це також стосується моїх досліджень. Це все моє життя, не лише моє, а й моєї родини також."

"Лоґан!" — крикнув Квін, але, дивлячись на нього, зрозумів, що його вираз обличчя був сповнений рішучості, він збирався пройти крізь цей телепорт попри все.»

"Лоґан...Я подумаю про це."

"Ти розкажеш іншим?" — запитав Лоґан.

"Ви мені розказали, коли вони прийшли забрати Пітера? Чесно кажучи, ця справа їх не стосується", — відповів Квін.

"Я не згоден з тобою, Квін. Твоя тіньова здатність — це риса, яку можуть використовувати лише вампіри, правильно? Як тільки Ворден заявив, що його родина захищає цю здатність, уся його родина тепер залучена, подобається тобі це чи ні. Пітер, він змінився і став вампіром через тебе, і тепер Лейла так само. Їм тепер нікуди йти і ні на кого покластися, крім тебе."

"Єдина людина, яка ще не безпосередньо залучена в цю халепу, це я, але я добровільно вибираю піти. Тобі не потрібно приймати рішення зараз, але я думаю, що я вже знаю, якою буде твоя відповідь влітку, тому, Квін, ставай сильнішим, ставай таким сильним, як тільки можеш, і якщо я можу чимось допомогти, дай мені знати."

’Чорт забирай, він що, читає мої думки чи щось таке.’ Квін вже вирішив. Занадто багато людей навколо нього йшли через нього, якщо Лоґан мав піти у світ вампірів, він зробить усе можливе, щоб захистити його, він не хотів, щоб ще хтось із близьких йому людей зник.

"О, перш ніж ти підеш, щодо тієї штуки із запахом," сказав Лоґан. "Я замислювався, після того трюку, який Фекс провернув, щоб замаскувати запах і змусити їх думати, що Пітер — це ти, я замислювався, чи можливо якось це відтворити. Усе, що мені потрібно, — це трохи твоєї крові."

’Що ж, це зміни, зазвичай я той, хто просить кров в інших, але тут Лоґан просить мою.’

"Звісно, давай," відповів Квін.

Узявши трохи крові Квіна, її поклали в те, що виглядало як спеціалізований холодильник. Екран комп'ютера почав робити своє, аналізуючи вміст усередині. Спостерігаючи за всім, що робив Лоґан, Квін задумався.

"Я пам'ятаю, ти досить добре виступив на турнірі з крафтингу, якщо я дам тобі кілька покращених кристалів, як гадаєш, чи зміг би ти зробити мені нові наручі?"

Знову ж таки, Лоґан поклав руку на підборіддя, розмірковуючи.

"Проблема не в їх виготовленні. Я можу зробити майже все, оскільки можу просто знайти стандартне креслення в інтернеті. Проблема в тому, що я не коваль. Хоча я б сказав, що я кращий за середнього коваля, я також не наближаюся до тих, хто на вершині. Жодного разу, створюючи зброю чи обладунки, я не зміг створити разом з ними активну навичку."

’Чи це те, про що говорив Лео, як найкращі ковалі, навіть не усвідомлюючи цього, впроваджують частину своєї Ци під час виготовлення зброї.’

"Чи знаєш ти когось, хто може?" — запитав Квін.

"На жаль, ні."

Якби він дозволив Лоґану зробити для нього наручі, він думав, що врешті-решт це буде просто марнотратство, але він завжди міг використати це як останній засіб. Потім, розмірковуючи, Квін почав думати про свої чоботи.

[Спорядження тіні]

Тінь оточила його ноги, і його чоботи раптом з'явилися навколо його двох ступень. Це були єдині предмети, якими він володів, що мали активну навичку "Крок Вітру".

[Огляд]

Використовуючи свою навичку огляду, з'явилася основна інформація про очки характеристик, активну навичку і, нарешті, ім'я творця.

"Думаю, у мене є спосіб знайти хорошого коваля", — сказав Квін.